Ухвала суду № 140187655, 23.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

УХВАЛА

23 вересня 2026 р. Справа №902/245/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

арбітражної керуючої Матвійчук Н.Є.,

представника Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" Глущенко Н.О.,

представника Акціонерного товариства "Акцент-Банк" Омельченка Є.В.,

боржник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м.Вінниця

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою про відкриття провадження в справі про свою неплатоспроможність (боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ).

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника.

12.06.2026 постановлена ухвала суду про призначення в справі №902/245/26 керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Матвійчук Н.Є.

12.06.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 на офіційному вебпорталі Судової влади України.

До розгляду в судовому засіданні на 28.07.2026 призначені такі заяви з кредиторськими вимогами до боржника:

- ухвалою суду від 07.07.2026 - заява Акціонерного товариства "Акцент-Банк" б/н від 02.07.2026;

- ухвалою суду від 21.07.2026 - заява Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" б/н від 09.07.2026.

За результатами проведеного 28.07.2026 судового засідання постановлена ухвала суду, якою відкладено розгляд заяв Акціонерного товариства "Акцент-Банк" та Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про визнання грошових вимог кредитора до боржника в справі №902/245/26 до 18.09.2026.

На визначену судом дату з`явились представники Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" та Акціонерного товариства "Акцент-Банк", які свої заяви з кредиторськими вимогами до боржника підтримали. Арбітражний керуючий вказала на безпідставності нарахування пені за прострочення виконання боржником кредитних зобов`язань, інші вимоги до боржника визнала.

Боржник у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення постановлених в цій справі ухвал на адресу його електронної пошти та до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.

18.09.2026 в судовому засіданні учасників справи повідомлено про те, що проголошення скороченої (вступної та резолютивної частини) ухвали відбудеться 23.09.2026.

Розглядом заяв кредиторів, а саме: заяви Акціонерного товариства "Акцент-Банк" б/н від 02.07.2026 та заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" б/н від 09.07.2026 встановлено таке.

1. Щодо вимог Акціонерного товариства "Акцент-Банк".

02.07.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (з урахуванням заяви від 14.07.2026 (а.с.82-89, т.4)).

З матеріалів справи, зокрема поданої Банком заяви слідує, що 18.02.2025 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. В подальшому Божником було підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою, на підставі вказаної заяви боржнику 18.02.2025 було надано кредит (SAMABWFC10080215401) у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та, 18.02.2025 підписано Паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена".

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Боржник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a- bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.

Банк на боргові зобов`язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

АТ "Акцент-Банк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало кредит (встановивши кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно з п.2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.

ОСОБА_1 не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п.2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та \ або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та /інших зобов`язань за цим Договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за вказаним кредитним договором у Боржника станом на 18 травня 2026 року сформувалася заборгованість - 23134, 77 грн, яка складається з:

- 17 585,16 грн - заборгованість за кредитом;

- 5 199,61 грн - заборгованість за процентами;

- 350,00 грн - штраф.

Банк долучив до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості з моменту надання та отримання кредитної послуги. Банківська виписка по карті також надана.

В подальшому боржник скористався додатковою послугою Банку - "Швидка готівка". Відповідно до умов такої послуги, Відповідач з допомогою сервісу "А24" уклав в електронній формі з Банком додатковий кредитний договір №ABH0CT155101749828231126 (N20.00.0002511106) від 13 червня 2024 року на суму в розмірі 144 000, 00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75% на рік.

Договір підписаний за допомогою простого електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису.

АТ "Акцент-Банк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало кредит (перерахував на кредитну картку) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Умовами та правилами надання банківських послуг встановлено, що Позичальник зобов`язується: Використовувати кредит на цілі, зазначені в Заяві; Погашати кредит в порядку і строки відповідно до Заяви; Сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви та діючих Умов та Тарифів. Повну оплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту; Оплатити Банку винагороду у строки та в розмірі, які встановлені Тарифами, Заявою і діючими Умовами.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Умовами та правилами надання банківських послуг визначено, що Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та \ або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов`язань за цим Договором.

Божник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за зазначеним кредитним договором боржник ОСОБА_1 станом на 18 травня 2026 року має заборгованість - 111911,26 грн, яка складається з наступного:

- 88 921,85 грн - заборгованість за кредитом;

- 22 117,87 грн - заборгованість за процентами;

- 851,54 грн - заборгованість за пенею.

Розрахунок суми заборгованості та меморіальний ордер додано до матеріалів справи.

Щодо включення до вимог за цим договором стягнення пені з боржника Банком в заяві зазначено про таке.

Відповідно до п.6 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування": "У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону."

Таким чином по споживчим кредитам пеня не нараховується лише у випадку, якщо договір укладений до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", тобто до 24.01.2024, а у випадку коли договір укладений після цієї дати (13.06.2025), то нарахування пені є обґрунтованим.

Грошові вимоги АТ "Акцент-Банк" є незабезпеченими.

АТ "Акцент-Банк" просив суд визнати кредиторські вимоги до ОСОБА_1 в сумі 135 046,03 грн (а саме:

- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10080215401) від 18.02.2025 станом на 18.05.2026 в розмірі 23 134,77 грн, яка складається з: 17 585, 16 грн - заборгованість за кредитом; 5 199, 61 грн - заборгованість по відсоткам та 350 грн штрафу;

- за кредитним договором ABH0CT155101749828231126 (N20.00.0002511106) від 13.06.2025 року станом на 18.05.2026 року в розмірі 111 911, 26 грн, яка складається з: 88 921,85 грн - заборгованість за кредитом; 22 117,87 грн - заборгованість за процентами; 871,54 грн - заборгованість за пенею),

а також стягнути судовий збір, сплачений за подання цієї заяви кредитора у розмірі 5 324,80 грн.

Заявлені вимоги підтверджуються розрахунком заборгованості, деталізованою випискою, кредитним договором та іншими документами, доданими до заяви.

З урахуванням зазначеного АТ "Акцент-Банк" просило визнати його грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 у розмірі 135 046,03 грн та включити їх до другої черги задоволення реєстру вимог кредиторів боржника, а також включити судовий збір в розмірі 5 324,80 грн до позачергового задоволення.

2. Щодо вимог Акціонерного товариства КБ "Приватбанк".

09.07.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 .

З матеріалів справи, зокрема поданої Банком заяви слідує, що ОСОБА_1 має три кредитних зобов`язання перед АТ КБ "ПриватБанк".

По першому зобов`язанню АТ КБ "ПриватБанк" є кредитором боржника ОСОБА_1 (далі - Клієнт, Позичальник, Боржник) на підставі Договору б/н від 14.06.2022, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" як Банком та Позичальником шляхом підписання сторонами Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Договір).

Сторонами були визначені наступні основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; сума / ліміт кредиту, грн - до 50 000 грн для карт "Універсальна" та до 300 000 грн для карт Platinum Visa (зміна кредитного ліміту відбувалася неодноразово, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки); строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (на картковий рахунок); можливі види (форми) забезпечення кредиту - без забезпечення.

За користування кредитом для карт встановлюється процентна ставка (за межами пільгового періоду) у розмірі 42 % річних (зміни відображено в розрахунку заборгованості та виписці). та Щомісячна комісія за обслуговування Преміальної картки у розмірі 200,00 грн на місяць.

Повернення кредиту здійснюється щомісяця до 25 числа поточного місяця, 5% заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 100 грн.

Встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Згідно із положеннями даного пункту пеня не застосовується; штраф за прострочення більш ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою становить 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 84 %.

Згідно із п.2.7.7.2.1. Умов та правил надання споживчого кредиту (далі - Умови) Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит у розмірі та на умовах , встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит та сплатити відсотки за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до Умов і правил.

У п.2.7.7.3.3.3. зазначено, що при виникненні будь-яких з таких подій як порушення Позичальником зобов`язань, передбачених Договором, в т.ч. при порушенні цільового використання коштів, за відсутності надходження коштів на рахунок для зарахування коштів згідно Генеральної угоди, при відсутності грошових коштів на рахунку в розмірі щомісячного платежу, Банк , на свій розсуд , має право:

а) змінити умови Договору - зажадати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення; або: б) розірвати даний Договір в судовому порядку. При цьому, в останній день дії Договору Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, комісію і відсотки за фактичний термін його користування , в повному обсязі виконати інші зобов`язання за цим Договором; або: в) згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання цього Договору з відправкою Позичальнику повідомлення.

Всупереч вищезгаданим положенням Умов, Анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 14.06.2022р., Паспорту споживчого кредиту, Позичальник не виконав своїх зобов`язань щодо погашення кредиту.

Як підтверджується доданими випискою за Договором та розрахунком заборгованості: АТ КБ "ПриватБанк" належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, й боржник користувався кредитними коштами, однак, у повному обсязі зобов`язання з повернення кредиту та оплати процентів боржником виконані не були, через що наявна заборгованість зі сплати кредиту та процентів за Договором, розмір якої станом на дату, що передує даті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, складає 28 031,85 грн:

- заборгованість за тілом поточним тілом кредиту 22 540,81 грн;

- заборгованість за тілом простроченим тілом кредиту 2 412,39 грн;

- заборгованість за поточними процентами 1 546,90 грн;

- заборгованість за простроченими процентами 1 531,75 грн;

- заборгованість по пені 0,00 грн.

Вимоги АТ КБ "ПриватБанк" за Кредитним договором не забезпечені заставою майна боржника.

Також за обслуговування Преміальної картки встановлена щомісячна комісія в розмірі 200,00 грн на місяць (передбачено у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04.06.2025), яка на дату порушення провадження по справі згідно виписки складає 790,05 грн.

По другому зобов`язанню АТ КБ "ПриватБанк" є кредитором боржника ОСОБА_1 (далі - Клієнт, Позичальник, Боржник) на підставі Кредитного договору від 07.01.2025, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" як Банком та Позичальником шляхом підписання кредитного договору та Паспорту споживчого кредиту "Кредит готівкою" з використанням електронного підпису.

Сторонами були визначені такі основні умови кредитування: тип кредиту - "Кредит готівкою" - 120 000 грн, що підтверджується кредитним договором та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки); строк кредитування - 36 місяців; спосіб та строк надання кредиту - Безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок Клієнта) Строк надання - в день укладення угоди.

За користування кредитом встановлюється процентна ставка 31% річних.

Повернення кредиту здійснюється згідно графіку щомісяця у розмірі 5187,90 грн до 7 числа кожного місяця. Відповідно до умов договору, позичальник повинен використовувати Кредит виключно на споживчі цілі, сплачувати Банку проценти за надання Кредиту у розмірах та в строки, визначені Договором, повністю повернути Кредит у строк кінцевої дати повернення Кредиту відповідно до Графіку.

Всупереч вищезгаданим умовам кредитного договору від 07.01.2025, Паспорту споживчого кредиту, Позичальник не виконав своїх зобов`язань щодо погашення кредиту.

Як підтверджується доданими випискою за Договором та розрахунком заборгованості, АТ КБ "ПриватБанк" належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, й боржник користувався кредитними коштами, однак, у повному обсязі зобов`язання з повернення кредиту та оплати процентів боржником виконані не були, через що наявна заборгованість зі сплати кредиту та процентів за Договором, розмір якої станом на дату, що передує даті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, складає 101 009,84 грн:

- заборгованість за тілом кредиту 91 550,24 грн;

- заборгованість за процентами 9 459,60 грн;

- заборгованість по пені 0,00 грн.

Вимоги АТ КБ "ПриватБанк" за Кредитним договором не забезпечені заставою майна боржника.

По третьому зобов`язанню АТ КБ "ПриватБанк" є кредитором боржника ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору від 15.10.2024, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" як Банком та Позичальником шляхом підписання кредитного договору та Паспорту споживчого кредиту "Кредит готівкою" з використанням електронного підпису.

Сторонами були визначені наступні основні умови кредитування: тип кредиту - "Кредит готівкою" - 200 000 грн, що підтверджується кредитним договором та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки); строк кредитування - 36 місяців; спосіб та строк надання кредиту - Безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок Клієнта) Строк надання - в день укладення угоди.

За користування кредитом встановлюється процентна ставка 31% річних.

Повернення кредиту здійснюється згідно графіку щомісяця у розмірі 8 646,49 грн до 15 числа кожного місяця. Відповідно до умов договору, позичальник повинен використовувати Кредит виключно на споживчі цілі, сплачувати Банку проценти за надання Кредиту у розмірах та в строки, визначені Договором, повністю повернути Кредит у строк кінцевої дати повернення Кредиту відповідно до Графіку.

Всупереч вищезгаданим умовам кредитного договору від 15.10.2024, Паспорту споживчого кредиту, Позичальник не виконав своїх зобов`язань щодо погашення кредиту (копії документів додаються).

Як підтверджується доданими випискою за Договором та розрахунком заборгованості, АТ КБ "ПриватБанк" належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, й боржник користувався кредитними коштами, однак, у повному обсязі зобов`язання з повернення кредиту та оплати процентів боржником виконані не були, через що наявна заборгованість зі сплати кредиту та процентів за Договором, розмір якої станом на дату, що передує даті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, складає 165 582,71 грн:

- заборгованість за тілом кредиту 143 254,20 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами 3 700,80 грн;

- заборгованість за простроченими процентами 18 627,71 грн;

- заборгованість по пені 0,00 грн.

Грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" є незабезпеченими.

Заявлені вимоги підтверджуються розрахунком заборгованості, деталізованою випискою, та іншими документами, доданими до заяви.

З урахуванням зазначеного АТ КБ "ПриватБанк" просило визнати його грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 у розмірі 295 414,45 грн, та включити їх до другої черги задоволення реєстру вимог кредиторів боржника, а також судовий збір в розмірі 5 324,80 грн до позачергового задоволення.

Оцінка судом заявлених грошових вимог кредиторів.

Відповідно до частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

Згідно з частиною другою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

За змістом частини першої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли у встановлений Кодексом строк, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Судом встановлено, що заявлені двома кредиторами вимоги виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Заяви АТ "Акцент-Банк" та АТ КБ "ПриватБанк" подані до суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі та у межах встановленого законом строку.

Як було зазначено вище: представник боржника у судовому засіданні заявлені кредиторами грошові вимоги визнав, проти їх включення до реєстру вимог кредиторів не заперечував.

Разом з тим саме по собі визнання боржником грошових вимог не звільняє суд від обов`язку перевірити їх обґрунтованість та наявність належних доказів на підтвердження відповідної заборгованості.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Дослідивши подані кредиторами докази у їх сукупності, суд встановив наявність договірних відносин між кожним із кредиторів та боржником, факт надання кредитних коштів, факт виникнення заборгованості та її розмір.

Заявлені вимоги АТ "Акцент-Банк" у розмірі 135 046,03 грн підтверджуються договорами, виписками по рахунку та розрахунками заборгованості.

Заявлені вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 295 414,45 грн підтверджуються кредитними договорами, банківською випискою та розрахунками заборгованості.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, 2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Частина 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст.113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст.1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст.122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч.1 ст.45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року в cправі №910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 ст.207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 1, 2 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною 1 ст.641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч. 1, 2 ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом п. 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні : електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Частиною 1 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Згідно з п. 11, 15 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно ч. 1, 2 ст.9 Закону України "Про споживче кредитування", Кредитодавець розміщує на своєму офіційному вебсайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.

За змістом ч.1 ст.13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Також, слід зазначити, що заявниками арифметично вірно визначено суму заборгованості по тілу кредиту, яка відповідає умовам кредитного договору та встановленим обставинам справи.

Разом з цим, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо погашення чи спростування боржником заборгованості за кредитними договорами.

Відтак, беручи до уваги викладене, суд перевіривши розрахунки кредитної заборгованості дійшов висновку, що визначені у розрахунках та заявлені до визнання суми заборгованості відповідають умовам вказаних договорів, описаним вище нормам законодавства та наявним у справі доказам, а тому підлягають визнанню.

Згідно ч. 2, 4 ст.133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч.1, 4, 6 ст.45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

При визначенні черговості задоволення вимог суд виходить із положень статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Заявлені банками вимоги є вимогами щодо погашення заборгованості за кредитними договорами, не є забезпеченими заставою та не містять вимог щодо сплати неустойки.

Відтак грошові вимоги АТ "Акцент-Банк" у розмірі 135 046,03 грн і АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 295 414,45 грн підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 у другу чергу.

Щодо тверджень арбітражного керуючого Матвійчук Н.Є. про безпідставність нарахування пені за прострочення боржником кредитних зобов`язань суд зазначає, що Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема виключено пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення", у зв`язку з чим за договорами про споживчий кредит, укладеними починаючи з 24.01.2024, приписи зазначеного Закону не встановлюють заборони на нарахування неустойки за прострочення виконання зобов`язань.

Враховуючи, що кредитні договори були укладені між ОСОБА_1 і Банком після 24.01.2024, нарахування нпені визнається обґрунтованим.

Щодо судового збору суд зазначає таке.

Кредиторами АТ "Акцент-Банк" та АТ КБ "ПриватБанк" при зверненні до суду із заявами про визнання грошових вимог сплачено судовий збір у розмірі 5 324,80 грн кожним.

Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства судовий збір, сплачений кредиторами за подання заяв з грошовими вимогами до боржника, належить до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, та підлягає відшкодуванню у порядку, встановленому Кодексом.

Таким чином, сплачений АТ "Акцент-Банк" та АТ КБ "ПриватБанк" судовий збір визнається за кожним в розмірі 5 324,80 грн, як сплачений за подання кредиторської заяви з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", та підлягає відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 1, 2, 45, 47, 48, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234-236, 326 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 у розмірі 135 046,03 грн.

2. Включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" у розмірі 135046,03 грн до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 у другу чергу, а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

3. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "ПриватБанк" до ОСОБА_1 у розмірі 295 414,45 грн.

4. Включити грошові вимоги Акціонерного товариства "ПриватБанк" у розмірі 295414,45 грн до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 у другу чергу, а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

5. Зобов`язати арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Матвійчук Наталію Євгеніївну:

- внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 ;

- виконати вимоги попередньої ухвали суду в частині підготовки та подання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника;

- провести збори кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

6. Призначити судове засідання в справі №902/245/26 на 17 листопада 2026 року на 12 год. 00 хв. (резервні дата і час - 26 листопада 2026 року о 15 год. 00 хв.) (в приміщенні Господарського суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: вул.Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 3-й поверх, 2 зала).

Згідно ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - ОСОБА_1 - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4, 5 - арбітражному керуючому Матвійчук Н.Є. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

6, 7 - АТ "Акцент-Банк" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (Legal.Collect@a-bank.com.ua);

8, 9 - АТ КБ "ПриватБанк" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (sud@privatbank.ua)