Рішення № 140183045, 29.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12557/23

провадження № 2/753/302/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Маркєлової В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до 1. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», 2. Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 ,

про стягнення страхового відшкодування та майнової шкоди, завданої працівником під час виконання службових обов`язків,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про стягнення страхового відшкодування, майнової шкоди, завданої працівником під час виконання службових обов`язків, та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2022 о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ЗИЛ», модель «130», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням військовослужбовця ОСОБА_2 , який належить Військовій частині НОМЕР_1 , та автомобіля марки «KIA», модель «SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням його власника ОСОБА_1 .

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 13.04.2023 у справі № 372/1126/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ЗИЛ», модель «130», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АТ № 3362324 із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160 000,00 грн та франшизою 0,00 грн.

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива» № 17/23 від 07.03.2023 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «KIA», модель «SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 329 439,92 грн з урахуванням податку на додану вартість.

04.07.2023 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 147 110,57 грн.

Крім того, внаслідок пошкодження майна в ДТП та утримання автомобіля під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, позивач зазнав супутніх витрат на загальну суму 12 600,00 грн, які складаються з витрат на послуги евакуатора в сумі 2 500,00 грн, послуг стоянки тимчасового утримання в сумі 9 800,00 грн та проведення діагностики автомобіля в сумі 300,00 грн.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» невиплачений залишок страхового відшкодування у розмірі 12 939,43 грн, з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України як з роботодавця винуватця дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду та супутні витрати у загальному розмірі 182 039,92 грн, а також з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Процесуальні дії учасників справи та ухвали суду

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від «25.07.2023» прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про стягнення страхового відшкодування, шкоди, завданої працівником під час виконання службових обов`язків, моральної шкоди, із призначенням розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.08.2023 (зареєстровано судом 30.08.2023) представниця відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за довіреністю Лінкевич О.В. подала відзив на позовну заяву з доказами надсилання іншим учасникам справи.

18.09.2023 (зареєстровано судом 21.09.2023) представниця позивача адвокатка Шкред А.О. подала відповідь на відзив відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» з доказами надсилання іншим учасникам справи, а також клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

25.09.2023 до суду з відміткою «Відсутній за вказаною адресою» повернувся поштовий конверт, у якому суд надсилав копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі від «25.07.2023» на адресу ОСОБА_2 .

30.10.2023 та 04.12.2023 до суду надійшов відзив відповідача Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України разом з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву, доказами поважності причин його пропуску та доказами перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України на підставі витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30.09.2022 № 88-ОС.

05.12.2023 представниця позивача адвокатка Шкред А.О. подала відповідь на відзив відповідача Військової частини НОМЕР_1 з доказами надсилання іншим учасникам справи.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.12.2023 зупинено провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення воєнного стану в Україні або до закінчення дії контракту відповідача ОСОБА_2 , а розгляд клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи відкладено до поновлення провадження у справі.

19.02.2024 до суду надійшла заява представниці позивача адвокатки Шкред А.О. про поновлення провадження у справі та відмову від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.02.2024 поновлено провадження у справі; прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн та закрито провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України; залучено ОСОБА_2 до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 ; продовжено судовий розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за позовними вимогами до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення майнової шкоди, завданої працівником під час виконання службових обов`язків, та до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування.

26.03.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшло підтвердження (розписка від 25.03.2024) про вручення копії ухвали суду від 21.02.2024 військовослужбовцю ОСОБА_2 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.07.2024 задоволено клопотання представниці позивача адвокатки Шкред А.О., призначено у справі судову транспортно-товарознавчу (автотоварознавчу) експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

24.07.2024 представниця позивача адвокатка Шкред А.О. подала до суду клопотання на виконання вимог ухвали суду від «15.07.2024» з наданням оригіналів фототаблиць пошкоджень автомобіля.

23.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача адвокатки Шкред А.О. надійшло клопотання про повернення матеріалів справи з експертної установи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у звязку з відмовою від оплати її проведення та долучення документів до матеріалів справи.

Позиції учасників справи

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що страховик повністю виконав свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, здійснивши «04.07.2023» виплату страхового відшкодування у розмірі 147 110,57 грн відповідно до страхового акту № ОЦВ-23-32-91765/1 та розрахунку без урахування податку на додану вартість, оскільки позивачем не надано підтвердження проведення ремонту на станції технічного обслуговування - платника податку на додану вартість.

Відповідач Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України у поданому відзиві заперечував проти задоволення позову, вказуючи, що наданий позивачем висновок експертизи № 17/23 від 07.03.2023 є неналежним доказом у зв`язку з неповідомленням та незалученням представника Військової частини НОМЕР_1 до огляду автомобіля відповідно до пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів; крім того, у повідомленні про ДТП від 18.05.2023 позивач узгодив проведення оцінки з експертом страховика, а виплата страхового відшкодування повністю покриває оцінені збитки; також відповідач піддав сумніву супутні витрати на послуги евакуатора, зберігання та діагностики в сумі 12 600,00 грн, вважаючи їх необґрунтованими.

Третя особа ОСОБА_2 письмових пояснень щодо позову не подав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку через Військову частину НОМЕР_1 .

Фактичні обставини справи, встановлені судом, оцінка доказів. Мотиви та норми права, з яких виходить суд.

Вирішуючи спір, суд керується засадами цивільного законодавства щодо повноти відшкодування завданої шкоди. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Під час керування транспортним засобом водій зобов`язаний дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України. Згідно з підпунктом ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (внутрішній електронний договір) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до підпункту б) пункту 2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно з пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до пункту 10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху; для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України тягне за собою відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно з пунктом 30.2 статті 30 цього Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від «27.03.2019» у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-35цс19) викладено правовий висновок, згідно з яким відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази та заперечення відповідачів за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступні обставини та робить такі висновки.

На підтвердження свого права власності на пошкоджене майно та наявності процесуальної суб`єктності для звернення з даним позовом ОСОБА_1 надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , згідно з яким він є власником автомобіля марки «KIA», модель «SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску. Наведений доказ є належним та допустимим, підтверджує факт належності майна позивачу та наявність у нього права на відшкодування завданих пошкодженням цього майна збитків.

Факт настання дорожньо-транспортної пригоди «20.12.2022» о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_4 за участю автомобіля марки «ЗИЛ», модель «130», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «KIA», модель «SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , а також вину водія ОСОБА_2 у спричиненні вказаної події підтверджено сукупністю узгоджених між собою доказів:

?Постановою Обухівського районного суду Київської області від 13.04.2023 у справі № 372/1126/23, якою водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу. Надана постанова набрала законної сили «24.04.2023». Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

?Постановою про закриття кримінального провадження від 17.02.2023 у кримінальному провадженні № 12022111230001463 від 21.12.2022 за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, згідно з якою кримінальне провадження закрито за відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, а матеріали виділено для притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення пунктів 2.1.ґ), 2.3.б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.

?Копією схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.12.2022 та письмовими поясненнями учасників пригоди, складеними безпосередньо після настання події.

Оцінюючи наведені докази, суд доходить висновку, що факт настання дорожньо-транспортної пригоди та протиправність дій водія ОСОБА_2 , який під час керування автомобілем марки «ЗИЛ», модель «130», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем позивача, є повністю доведеними.

На підтвердження того, що ОСОБА_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових (службових) відносинах з відповідачами, позивачем та відповідачами надано витяг з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30.09.2022 № 88-ОС про зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на посаду водія, а також протокол допиту свідка від «21.12.2022» та технічний талон автомобіля марки «ЗИЛ», модель «130», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Військовій частині НОМЕР_1 . Вказані докази свідчать про те, що водій ОСОБА_2 здійснював керування належним Військовій частині НОМЕР_1 джерелом підвищеної небезпеки під час виконання обов`язків військової служби, що є підставою для застосування положень статті 1172 Цивільного кодексу України щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником.

На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди позивачем надано висновок автотоварознавчої експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива» № 17/23 від 07.03.2023, складений судовим експертом Калініченком Ю.В. (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1503). До висновку експерта додано Акт огляду транспортного засобу № 17/23 (дефектну відомість) від 26.01.2023 та кольорові фототаблиці, на яких зафіксовано пошкодження правих передніх і задніх дверцят, панелі даху, правої та лівої боковин, дверцят задку, обивки панелі даху, елементів задньої підвіски та перекіс кузова. Згідно з висновком експертизи № 17/23 від 07.03.2023 ринкова вартість автомобіля марки «KIA», модель «SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску до пошкодження становила 528 084,00 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу складників становила 527 820,34 грн. З огляду на те, що вартість відновлювального ремонту перевищує межу економічної доцільності та дорівнює ринковій вартості транспортного засобу до пошкодження, відповідно до пункту 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, визначено у сумі 329 439,92 грн з урахуванням податку на додану вартість.

Отже, Позивачем до позову було додано висновок автотоварознавчої експертизи ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» № 17/23 від 07 03 2023, згідно з яким матеріальним збиток, завданий власнику автомобіля КІА SPORTAGE, д.н.з НОМЕР_3 2012 року випуску, внаслідок ДТП складає 329 439,92 грн - разом з ПДВ.

Разом з відзивом, відповідач-1 ПрАТ «НАСК «Оранта» подав звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, від 09.06.2023 № 13-D/13/75, згідно з яким вартість матеріального збитку завдано автомобіля КІА SPORTAGE, д.н.з НОМЕР_3 2012 року випуску, внаслідок ДТП складає 147 110,57 грн - без ПДВ.

Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну за полісом АТ № 3362324, становить 160 000,00 грн.

Страховик виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 147 110,57 грн.

Зважаючи на те, що матеріали справи містять два документи, що відрізняються в своїх висновках в частині визначення матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, та неможливість надати оцінку тому, які з пошкоджень відображені у вищевказаних звітах потребують ремонту, а які потребують заміни запчастин, тобто необхідність спеціальних знань фахівця, Суд ухвалою від 15.07.2024 призначив судову транспортно-товарознавчу (автотоварознавчу) експертизу у цивільній справі № 753/12557/23.

Однак 23.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача адвокатки Шкред А.О. надійшло клопотання про повернення матеріалів справи з експертної установи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у зв`язку з відмовою від оплати її проведення.

Згідно з принципом змагальності, закріпленим у статті 12 ЦПК України, зокрема:

« 3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.»

Тому у зв`язку з відмовою позивача від оплати проведення призначеної за ухвалою суду автотоварозначвої експертизи, наданий позивачем висновок автотоварознавчої експертизи ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» № 17/23 від 07 03 2023 суд відхиляє, оскільки зазначений в ньому розмір завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 329 439,92 грн - разом з ПДВ позивач не довів, - не спростувавши наданий відповідачем-1 ПрАТ «НАСК «Оранта» звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, від 09.06.2023 № 13-D/13/75, згідно з яким вартість матеріального збитку завдано автомобіля КІА SPORTAGE, д.н.з НОМЕР_3 2012 року випуску, внаслідок ДТП складає 147 110,57 грн - без ПДВ.

Отже, суд установив, що вартість матеріального збитку завдано автомобіля КІА SPORTAGE, д.н.з НОМЕР_3 2012 року випуску, внаслідок ДТП складає 147 110,57 грн - без ПДВ.

З огляду на те, що встановлений судом розмір матеріального збитку (147 110,57 грн) був повністю виплачений страховиком 04.07.2023, боргу із виплати страхового відшкодування в межах страхового ліміту немає.

Тому у задоволенні вимоги до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення 12 939,43 грн суд відмовляє повністю.

Крім того, на підтвердження супутніх витрат, понесених унаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, позивач надав:

?Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від «01.03.2023», складений ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про надання послуг з завантаження, розвантаження та транспортування (евакуації) пошкодженого автомобіля «KIA SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та товарний чек від «01.03.2023» про сплату коштів за послуги евакуатора у розмірі 2 500,00 грн.

?Квитанцію № 2916022 від «01.03.2023» про сплату послуг стоянки тимчасового утримання пошкодженого транспортного засобу за період перебування майна під охороною під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні на суму 9 800,00 грн.

?Товарний чек від «01.03.2023» про проведення технічної діагностики пошкодженого автомобіля на суму 300,00 грн.

Дослідивши зазначені розрахункові документи, суд оцінює їх за правилами статей 77, 78, 79, 80 Цивільного процесуального кодексу України та визнає їх належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми доказами. Вказані витрати на загальну суму 12 600,00 грн є реальними збитками потерпілої особи, які перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з протиправними діями винуватця ДТП та підлягають відшкодуванню в повному обсязі на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення з Військової частини НОМЕР_1 .

Різниця між фактичним розміром шкоди (147 110,57 грн) та виплаченим страховим відшкодуванням (147 110,57 грн) становить 0,00 грн, тому у вимозі про стягнення з роботодавця винуватця ДТП майнової шкоди за автомобіль у сумі 169 439,92 грн суд відмовляє.

Водночас підлягають задоволенню доведені належними первинними документами супутні витрати потерпілого (евакуатор, стоянка, діагностика) у розмірі 12 600,00 грн, оскільки на роботодавця винуватця дорожньо-транспортної пригоди - Військову частину НОМЕР_1 на підставі статей 22, 1166, 1172 та 1194 Цивільного кодексу України покладається обов`язок відшкодувати позивачу ці супутні витрати (12 600,00 грн),

Розглядаючи заперечення відповідача Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби щодо стягнення супутніх витрат у сумі 12 600,00 грн, суд зазначає наступне. Заперечення відповідача стосовно того, що витрати на евакуатор, стоянку та діагностику не підлягають стягненню, спростовуються дослідженими судом первинними розрахунковими документами (актом від 01.03.2023, товарними чеками та квитанцією від 01.03.2023), які підтверджують невідворотність зазначених витрат потерпілого у зв`язку з пошкодженням майна внаслідок ДТП та його тимчасовим вилученням (утриманням) у межах слідчих дій.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду з позовною заявою позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 949,79 грн, що підтверджується квитанцією від 21.03.2023 № 1184752119. Зазначена сума обчислена у розмірі 1 відсотка від загальної ціни позову майнового характеру (194 979,35 грн), яка складалася з вимог до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на суму 12 939,43 грн та вимог до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на суму 182 039,92 грн.

За результатами розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь позивача присуджено до стягнення 12 600,00 грн супутніх витрат (послуги евакуатора, стоянки та діагностики), а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зважаючи на пропорційність задоволених позовних вимог, компенсації за рахунок відповідача Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 126,00 грн.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснюється судом за правилами статей 133, 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом установлено, що 15.05.2023 між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокаткою Шкред Анастасією Олександрівною (виконавець), яка здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.07.2019 серії КС № 8180/10, укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 15/05/23.

Предметом указаного договору є надання правової допомоги клієнту шляхом захисту прав і представництва його інтересів у Дарницькому районному суді м. Києва в цивільній справі про стягнення страхового відшкодування та майнової шкоди.

Згідно з Додатком № 1 до Договору (Специфікацією) сторони погодили детальний опис робіт (наданих послуг) та розмір гонорару адвокатки, який розраховано виходячи з вартісного показника 1 000,00 грн за годину роботи адвоката.

Повноваження представниці позивача адвокатки Шкред А.О. у даній справі підтверджуються ордером про надання правничої допомоги від 15.05.2023 серії АІ № 1396616, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підтвердження фактично понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано платіжні інструкції від 15.05.2023 на суму 5 000,00 грн та від 05.07.2023» на суму 5 000,00 грн про перерахування коштів адвокатці Шкред А.О., а також детальний розрахунок наданих послуг із підтвердженням виконання правової допомоги на загальну підтверджену суму 17 000,00 грн (підготовка позовної заяви, відповіді на відзиви, адвокатських запитів та процесуальних клопотань).

Оцінюючи заявлені позивачем витрати на правничу допомогу, суд керується критеріями співмірності, визначеними частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг; ціною позову та значенням справи для сторони.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо їх неспівмірності (частина п`ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідачі подали заперечення та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що обсяг наданих адвокаткою Шкред А.О. правничих послуг та підтверджена сума витрат у розмірі 17 000,00 грн відповідають критеріям реальності, розумності та обґрунтованості, а також співмірні зі складністю даної справи.

Разом з тим, розподіл судових витрат за наявності часткового задоволення позовних вимог здійснюється пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір майнових вимог позивача ОСОБА_1 складав 194 979,35 грн (12 939,43 грн до ПАТ «НАСК «Оранта» та 182 039,92 грн до Військової частини НОМЕР_1 ).

У задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судом відмовлено повністю, з огляду на що витрати на правничу допомогу з даного відповідача стягненню не підлягають.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України задоволено частково на суму 12 600,00 грн (супутні витрати на послуги евакуатора, стоянки та діагностики). Пропорційна частка задоволених вимог становить 6,46222 відсотка від загальної ціни позову (12 600,00 грн / 194 979,35 грн х 100%).

За таких обставин, компенсації за рахунок відповідача Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 098,58 грн (17 000,00 грн х 6,46 %).

Керуючись нормами статей 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до 1. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», 2. Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про стягнення страхового відшкодування та майнової шкоди, завданої працівником під час виконання службових обов`язків, задовольнити частково.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 12 939,43 грн відмовити повністю.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про стягнення майнової шкоди, завданої працівником під час виконання службових обов`язків, у розмірі 169 439,92 грн відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 12 600,00 грн супутніх витрат, понесених унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (витрати на послуги евакуатора у розмірі 2 500,00 грн, послуги стоянки тимчасового утримання у розмірі 9 800,00 грн та проведення діагностики автомобіля у розмірі 300,00 грн); судовий збір у розмірі 126,00 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 098,58 грн, разом - 13 824,58 грн.

Позивач ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач-1 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ: 00034186, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д.

Відповідач-2 Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 29.09.2026.

Суддя В.М. Маркєлова