Рішення № 140182935, 28.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/5361/25

Провадження № 2/752/4223/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.04.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської ради

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (надалі за текстом також - відповідач), в якому просив суд:

-визначити додатковий строк для подання ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Стислий виклад позиції позивача

Вимоги позивача обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21 травня 2024 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, актовий запис №902.

Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої входить майно померлого, а саме кімната в квартирі, що знаходиться в стадії приватизації. Вказане майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і є останнім місцем проживання спадкодавця.

Позивач зазначає, що він є спадкоємцем за законом та бажає прийняти спадщину, проте у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернувся.

11 січня 2025 року позивач звернувся до державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Шершун О.В. із заявою видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлому ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Шершун О.В. від 07 лютого 2025 року (вих. № 537/02-31) позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 у зв`язку з пропущенням строку на прийняття спадщини.

Позивач звертає увагу, що, окрім нього, спадкоємці відсутні.

Поважність пропуску строку на прийняття спадщини позивач обґрунтовує тим, що після смерті батька у травні 2024 року він перебував у важкому емоційному стані через втрату близької для нього людини, а також тим, що в країні триває війна, ворог періодично здійснює пуски шахедів та ракет, що негативно вплинуло на його моральний та фізичний стан, а регулярні повітряні тривоги та вимкнення електроенергії завадили своєчасній подачі відповідної заяви. Крім того, позивач зазначає, що мешкає не в місті Києві, а в Київській області.

Стислий виклад позиції відповідача

Київська міська рада своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, заперечень проти позову до суду не подав.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

04 лютого 2026 року до суду надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого засідання у справі без його участі та про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04.02.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 23 квітня 2026 року.

Після дослідження обставин справи та наявних доказів, суд, керуючись положеннями статті 244 ЦПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21 травня 2024 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, актовий запис № 902.

Відповідно до Свідоцтва про народження позивача батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Тобто позивач є сином спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом відповідно до статті 1261 ЦК України.

Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця - АДРЕСА_1 .

11 січня 2025 року, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку, позивач звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Шершун О.В. від 07 лютого 2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька у зв`язку з пропущенням строку прийняття спадщини.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Частиною другою вказаної статті визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, закон пов`язує можливість визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини з наявністю двох взаємопов`язаних обставин: належності позивача до кола спадкоємців за законом або заповітом та поважності причин пропуску встановленого статтею 1270 ЦК України строку.

Суд встановив, що позивач є сином спадкодавця і належить до спадкоємців першої черги за законом, а отже, має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Разом із тим суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, що підтверджені належними та допустимими доказами. Норма частини третьої статті 1272 ЦК України вимагає встановлення судом факту поважності причин пропуску строку, і саме на позивача покладається обов`язок довести наявність таких причин.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої, третьої та четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Наведені позивачем обставини щодо перебування у важкому емоційному стані через втрату близької людини, а також посилання на загальну воєнну ситуацію в країні - періодичні пуски шахедів та ракет, регулярні повітряні тривоги й вимкнення електроенергії - мають загальний та оціночний характер.

Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано. Матеріали справи не містять ні медичних документів, ні довідок лікарсько-консультативної комісії, ні інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що стан здоров`я позивача у спірний період об`єктивно унеможливлював його звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Посилання позивача на те, що він проживає не в місті Києві, а в Київській області, суд оцінює критично, оскільки спадщина відкрилася в місті Києві, а відповідна нотаріальна контора розташована в АДРЕСА_2 ; перебування позивача у місті Боярка Київської області жодним чином не створювало об`єктивних, непереборних чи істотних труднощів для своєчасного подання ним відповідної заяви.

Врахування судом обставин, пов`язаних із запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану, не може бути самостійною та універсальною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки ці обставини поширюються на всіх громадян України однаковою мірою і не можуть підміняти собою встановлення та доведення поважності причин пропуску строку стосовно конкретного спадкоємця.

Суд не бере до уваги і посилання позивача на перебування у важкому емоційному стані, оскільки сам лише стан емоційного переживання, без належного документального підтвердження об`єктивної неможливості вчинення дій, не свідчить про поважність причин пропуску строку в розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суд встановив, що позивач після смерті батька 21 травня 2024 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався; будь-яких письмових звернень, заяв чи повідомлень про намір прийняти спадщину до нотаріуса чи до уповноважених осіб протягом шестимісячного строку позивач не подавав, а відповідних доказів матеріали справи не містять.

Суд також звертає увагу, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається обставин, які свідчили б про фактичне прийняття позивачем спадщини у спосіб, передбачений статтею 1268 ЦК України, - ані шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, ані шляхом вчинення дій, які б свідчили про прийняття спадщини.

Отже, позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності поважних причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 гривень покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 261, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.О. Чекулаєв