Рішення № 140182158, 30.09.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2342/25

Провадження № 2/450/223/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Глинській У.Я.,

за участю представника позивача Квак В.В.

представника відповідача Писаренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Квак Вадим Васильович до Приватного підприємства «Біобезпека», третя особа Приватний нотаріус Моісєєва Ольга Ярославівна про визнання іпотеки припиненою та зустрічним позовом Приватного підприємства «Біобезпека», в інтересах якого діє адвокат Писаренко Костянтин Юхимович третя особа Приватний нотаріус Моісєєва Ольга Ярославівна про стягнення коштів, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): 05.06.2025 представник позивача звернувся з позовом в якому просить визнати іпотеку за договором іпотеки від 25.04.2008 р., серія та номер: НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Надра" (правонступник ПП «Біобезпека», код ЄДРПОУ: 34768462) припиненою та зняти заборону на відчуження земельної ділянки, площею 0,1215 га, у с. Деревач Пустомитівського району Львівської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 4623685600:05:001:0154 та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і з Державного реєстру іпотек.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 25.04.2008 приватним нотаріусом Моісєєвою О. Я. було посвідчено договір іпотеки, серія та номер: ВКК № 804239 ВКК №804242, реєстраційний № 1805, укладений між ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, та ВАТ КБ "Надра" як іпотекодержателем. Правонаступником ВАТ КБ "Надра" є Приватне підприємство «Вест-Гермет», яке згодом змінило назву на ПП «Біобезпека», код ЄДРПОУ: 34768462. На підставі договору іпотеки була накладена заборона відчуження на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,1215 га, у с. Деревач Пустомитівського району Львівської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 4623685600:05:001:0154. Зазначений договір іпотеки був укладений на забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором від 25.04.2008 р. № 42/МБ-В8, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра». Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.06.2015 у справі №466/4663/13 позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ПП «Бізон-Захід» про стягнення боргу були задоволені, та стягнуто суму основного боргу з відсотками. В подальшому ухвалою Шевченківського районногос суд м. Львова від 16.12.2019 було змінено стягувача на ПП «Вест-Германт» ЄДРПОУ: 34768462 , надалі підприємство переіменували на Приватне підприємство «Біобезпека» ЄДРПОУ: 34768462 (переіменування підтверджується наявністю того самого коду ЄДРПОУ; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; постановою виконавця від 26.12.2022 про заміну стягувача.) Вказане судове рішення виконано ОСОБА_1 , як поручителем, у повному обсязі, що підтверджується постановою державного виконавця ВП № 52475030 від 14.03.2025 про закриття виконавчого провадження у зв`язку з повним погашенням боргу та відповідною квитанцією. 13.05.25 згідно даних Укрпошти приватним нотаріусом Моісєєвою О. Я. було одержано заяву від представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про зняття обтяжень накладених у зв`язку з іпотекою, а також із заявою про надання копії іпотечного договору (оскільки примірник позивача був втрачений). Однак, на протязі 20 днів нотаріусом не було надано жодної відповіді на зазначені заяви, що змушує сторону позивача звернутися до суду.

01.12.2025 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник заперечує проти зустрічного позову. Мотивуючи тим, що до матеріалів справи долучені постанови державного виконавця у провадженні ВП №52475030 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Біобезпека» 268389,26 грн. Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат представник посилається на застосування строків позовної давності. З урахуванням положень ЦК України щодо продовження та зупинення її перебігу під час карантину та воєнного стану, представник вважає, що позовна давність застосовується до нарахувань за період з 24.06.2015 по 02.04.2020. За цей період, згідно з розрахунком зустрічного позову, інфляційні втрати становлять 132801,95 грн., 3 % річних - 38916,41 грн, всього - 171718,36 грн. Також посилається на положення пунктів 15 та 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення від відповідальності за прострочення кредитних зобов`язань у відповідні періоди. За період з 02.04.2020 по 24.02.2022 заявлено 18250,45 грн., у тому числі 3489,06 грн. інфляційних втрат та 14761,40 грн. 3 % річних. За період з 24.02.2022 по травень 2025 року заявлено 153217,14 грн., у тому числі 143152,55 грн. інфляційних втрат та 10064,59 грн 3 % річних. У зв`язку з наведеним просить застосувати позовну давність до вимог за період з 24.06.2015 по 02.04.2020 та відмовити у задоволенні вимог за зазначений період, а також відмовити у задоволенні вимог за періоди з 02.04.2020 по 24.02.2022 та з 24.02.2022 по травень 2025 року на підставі пунктів 15 та 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити як безпідставному.

Позиція відповідача (позивача за зустрічним позовом): 16.10.2025 від представник відповідача ПП «Біобезпека» - адвоката Писаренка К.Ю. надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ПП «Біобезпека» 805420,17 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 8054,00 грн.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що твердження ОСОБА_4 про повне погашення заборгованості перед ПП «Біобезпека» не відповідають дійсності. ПП «Біобезпека» неодноразово зверталося до ОСОБА_4 з вимогами про погашення заборгованості та надсилав відповідні попередження й іпотечні застереження. Однак станом на день розгляду справи позивач не сплатив відповідачу жодних коштів у рахунок погашення заборгованості. Посилання ОСОБА_4 на постанову державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №49718225 від 14.03.2025 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням зобов`язання не підтверджує погашення заборгованості саме перед відповідачем, оскільки відповідач не був учасником зазначеного виконавчого провадження та жодних коштів за ним не отримував. Отже, наявність постанови про закінчення іншого виконавчого провадження сама по собі не є належним доказом виконання позивачем грошового зобов`язання перед ПП «Біобезпека». З огляду на невиконання ОСОБА_4 грошового зобов`язання відповідачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних. За період з 23.07.2015 по 23.06.2025 при основній сумі боргу 268389,26 грн. інфляційні втрати, відповідно до наведеного розрахунку, становлять 456448,17 грн, а 3 % річних за період з 24.06.2015 по 24.06.2025 - 80583,00 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, становить 805420,17 грн. Враховуючи наведене, твердження позивача про повне погашення заборгованості перед ПП «Біобезпека» є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Представник відповідача первісний позов не визнав, зустрічні позовні вимоги підтримав, однак просив задовольнити його без урахування 268389,26 грн, які надійшли на рахунок ПП «Біобезпека».

Позиція третьої особи: Приватний нотаріус Моісєєва Ольга Ярославівна, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, письмових пояснень щодо позовних вимог та клопотань до суду не скерувала.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

05.06.2025 надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Приватне підприємство «Біобезпека» про визнання іпотеки припиненою; 09.06.2025 відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 10.06.2025 ухвала про відкриття провадження у справі; 24.07.2025 клопотання про відладення підготовчого судового засідання; 21.07.2025 заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщення суду; 24.07.2025 ухвала про витребування доказів; 16.10.2025 зустрічна позовна заява; 01.12.2025 додаткові пояснення у справі; 01.12.2025 витребувана інформація (копія договору іпотеки на 22 арк.); 28.01.2026 ухвала про закриття підготового провадження та призначення справи до судового розгляду; 19.03.2026 ухвала про витребування доказів; 15.05.2026 витебувана інформація (завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №52475030 на 79 акр.); 05.08.2026 заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №42/МБ-В8 від 25.04.2008, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , банк надав позичальнику кредит у розмірі 125000,00 грн. Кредит надано для придбання основних засобів строком до 05.04.2013 включно, зі сплатою 18,5 % річних, що обчислюються виходячи із фактичної кількості днів у році. Строк користування кредитом починається з моменту надання кредиту відповідно до пункту 2.1 договору.

Згідно з договором іпотеки серії ВКК № 804239 ВКК № 804242, реєстраційний № 1805 та 1806 від 25.04.2008, посвідченим приватним нотаріусом Моісєєвою О. Я., укладеним між ОСОБА_1 як іпотекодавцем та ВАТ КБ «Надра», в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №42/МБ-В8 від 25.04.2008 передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,1215 га, розташовану в с. Деревач Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623685600:05:001:0154.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 486940, виданого на підставі рішення 14-ї сесії 5-го скликання Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 22.01.2008 № 260 та зареєстрованого 09.04.2008 у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:458:00072, власником земельної ділянки є ОСОБА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.06.2015 у справі №466/4663/13 алеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Бізон-Захід» в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» суму заборгованості за Кредитним договором №42/MБ-В8 від 25.04.2008 в розмірі 268389,26 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят дев`ять гривень 26 коп.).

Ухвалою Шевченківського районного суд м. Львова від 16.12.2019 змінено сторону у виконавчому провадженні щодо примусового виконання судового рішення від 23 червня 2015 року по справі №466/4663/13-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Бізон-Захід» в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» суму заборгованості у розмірі 268389,26 грн. Замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на Правонаступника приватне підприємство «Вест - Гермет» (81121, Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, код ЄДРПОУ 34768462).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 35269842 від 04.06.2025 та постановою приватного виконавця від 26.12.2022 стягувачем є ПП «Вест-Гермет», код ЄДРПОУ 34768462, яке в подальшому було перейменовано на ПП «Біобезпека», код ЄДРПОУ 34768462.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 Цивільного кодексу України наведено загальні умови виконання зобов`язання, а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики ці зобов`язання вважаються припиненими.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Як вказано в ст. 3 Закону України «Про іпотеку» , іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Згідно із ч. 1ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у ч. 2ст. 3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №52475030, постановою від 04.10.2016 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №466/4663/13-ц виданого 11.11.2015 Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суми в розмірі 268389,26 грн. на користь ПАТ КБ «Надра».

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №52475030 від 14.03.2025 встановлено, що з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження в повному обсязі, кошти перераховано згідно платіжних інструкцій (про переказ готівки № ПН172915 від 12.02.2025).

Крім того, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, Пустомитівським ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснено перерахування коштів у межах виконавчого провадження ВП №52475030 на реквізити стягувача - ПП «Біобезпека» (код ЄДРПОУ 34768462), рахунок НОМЕР_2 , у розмірі 268389,26 грн.

У зв`язку з цим представник позивача за зустрічним позовом під час судового розгляду частково відмовився від позовних вимог, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 268389,26 грн.

Виходячи зі змісту статтей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання буде вважатися виконане належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Юридичним наслідком належного виконання зобов`язання відповідно до статтей 598, 599 Цивільного кодексу України є припинення зобов`язання. Таким чином, з моменту виконання боржником зобов`язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов`язків сторін, що складають зміст конкретного зобов`язального правовідношення.

Відповідно до частини 5статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зазначено в частині 1 статті 598 ЦК України. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За системним аналізом вищезазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання, зокрема, на підставі виконання.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що припинення основного зобов`язання є підставою для припинення зобов`язання, що витікає з договору іпотеки, укладеного в забезпечення виконання основного зобов`язання, а також приймаючи до уваги, що договір іпотеки від 25.04.2008 фактично припинив свою дію, у зв`язку з повним виконанням боржником його умов, інших даних які б спростовували чи заперечували даний факт не надано, тому відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку», статті 593 Цивільного кодексу України, застава, надана позивачем, припиняється, як вид забезпечувального зобов`язання, а відтак, суд приходить до висновку, що іпотеку за договором іпотеки від 25.04.2008, серія та номер: ВКК №804239 - ВКК №804242, укладеним між ОСОБА_1 та відповідачем, слід визнати припиненою, у зв`язку з чим підлягає зняттю заборона на відчуження предмета іпотеки, а саме земельної ділянки площею 0,1215 га, розташованої в с. Деревач Пустомитівського району Львівської області, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 4623685600:05:001:0154, та виключенню відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і Державного реєстру іпотек, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з вищезазначеного, ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором іпотеки належним чином не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 268389,26 грн.

Зазначену суму на користь ПП «Біобезпека» стягнуто рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.06.2015 у справі №466/4663/13.

У подальшому вказану заборгованість відповідач погасив у повному обсязі у строк до 12 лютого 2025 року.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Зважаючи на вищезазначене, суд зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Таким чином, станом на 02 квітня 2020 року позовна давність щодо зустрічних позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних не спливла, то перебіг цього строку є зупиненим і дотепер (внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану).

Як уже зазначалося, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).

Оскільки сторони не встановлювали в договорі іншого розміру процентів річних, то у цій справі до спірних правовідносин щодо нарахування процентів річних на заборгованість слід застосовувати положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.

Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.

Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №903/602/24 від 02.07.2025 встановлено, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Судом встановлено, що фактичне виконання грошового зобов`язання в частині основної суми боргу відбулося лише 12.02.2025. Відтак саме ця дата є кінцевою датою періоду, за який підлягають нарахуванню інфляційні втрати та 3% річних.

Вирішуючи питання щодо початку періоду, за який підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові звернула увагу на особливості перебігу позовної давності за вимогами, передбаченими частиною другою статті 625 ЦК України, у зв`язку із встановленням карантину та введенням воєнного стану.

Зокрема, якщо станом на 02.04.2020 позовна давність щодо відповідних вимог не спливла, перебіг позовної давності був продовжений на строк дії карантину, а надалі з урахуванням законодавчих змін на строк дії воєнного стану. При цьому з 30.01.2024 перебіг позовної давності зупинений на час дії воєнного стану.

З огляду на наведене, якщо станом на 02.04.2020 позовна давність щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не спливла, кредитор не позбавлений права вимагати їх стягнення за період, що передує трьом рокам до звернення до суду.

Так, судом встановлено, що станом на 02.04.2020 позовна давність щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не спливла.

Відтак, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, правові підстави для обмеження періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних лише трьома роками, що передували зверненню до суду, відсутні.

Таким чином, інфляційні втрати та 3% річних підлягають нарахуванню за період з 02.04.2017 по 12.02.2025, тобто до дня повного погашення відповідачем основної суми заборгованості.

Розмір інфляційних втрат за вказаний період визначено виходячи із суми основного боргу 268389,26 грн. та сукупного індексу інфляції за відповідний період: 268389,26 грн. ? 2,1926224357 ? 268389,26 грн. = 320087,05 грн.

Розмір 3% річних за період з 02.04.2017 по 12.02.2025 визначається: 268389,26 грн. ? 3 % ? 2873 дні / 365 днів = 63376,63 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних втрат та 3% річних становить: 320087,05 грн. + 63376,63 грн. = 383463,68 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вимога про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, із відповідача ОСОБА_1 на користь ПП «Біобезпека» підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних за період з 02.04.2017 по 12.02.2025 в загальному розмірі 383463,68 грн.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 69-71 СК України, суд,

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Квак Вадим Васильович до Приватного підприємства «Біобезпека», третя особа Приватний нотаріус Моісєєва Ольга Ярославівна про визнання іпотеки припиненою, задоволити.

Визнати іпотеку за договором іпотеки від 25.04.2008 р., серія та номер: НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» (правонступник ПП «Біобезпека», код ЄДРПОУ: 34768462) припиненою.

Зняти заборону на відчуження земельної ділянки, площею 0,1215 га, у с. Деревач Пустомитівського району Львівської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 4623685600:05:001:0154 та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і з Державного реєстру іпотек.

Стягнути з Приватного підприємства «Біобезпека», ЄДРПОУ 34768462 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір в розмірі 2424,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги Приватного підприємства «Біобезпека», в інтересах якого діє адвокат Писаренко Костянтин Юхимович третя особа Приватний нотаріус Моісєєва Ольга Ярославівна про стягнення коштів, - задовоилити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного підприємства «Біобезпека», ЄДРПОУ 34768462 заборгованість за договором іпотеки (інфляційні та 3 % річних) в розмірі 383463,68 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного підприємства «Біобезпека», ЄДРПОУ 34768462 суму сплаченого судового збору у розмірі 3839,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач, позивач за зустрічним позовом: Приватне підприємство «Біобезпека», код ЄДРПОУ 34768462, 34768462, Львівська область, м. Львів, вул. Окружна, буд. 57А, офівс 418.

Третя особа: приватний нотаріус Моісєєва Ольга Ярославівна, 81100, м. Пустомити, вул. Грушевського, 72/1.

Суддя: Д. А. Кукса