Рішення № 140181902, 29.09.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2054/26

2-а/301/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №33/1 від 27 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №33/1 від 27.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 27 липня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 винесено постанову №33/1 у справі про адміністративне правопорушення.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 , як голову Зарічанської сільської ради, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.

Позивачка вважає зазначену постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не встановлено конкретної протиправної дії або бездіяльності позивачки, не доведено її особистої вини, а також допущено істотні порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивачка ОСОБА_1 є головою Зарічанської сільської ради.

23 липня 2026 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 - лейтенантом юстиції ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №33/1. При цьому у самому протоколі правова кваліфікація зазначена як ч.2 ст.210-1 КУпАП.

У протоколі як обставини правопорушення зазначено нібито неналежне виконання Зарічанською сільською радою розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_2 : від 24.04.2026 року №12/1/855; від 13.05.2026 року №12/1/1001; від 05.06.2026 року №12/1/1188.

27 липня 2026 року за результатами розгляду матеріалів справи ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 винесено постанову №33/1, якою дії позивачки вже кваліфіковано за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Копію постанови позивачка не отримала безпосередньо 27.07.2026 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (чомусь не ІНФОРМАЦІЯ_3 ) направив копію постанови на адресу Зарічанської сільської ради супровідним листом від 31.07.2026 року №12/1/1614. Поштове відправлення фактично отримано 05.08.2026 року.

Отже, позивачка не ухилялася від отримання постанови та після фактичного отримання документа вжила заходів для його судового оскарження.

Позивачкою вживалися реальні заходи для виконання розпоряджень ТЦК.

Висновок відповідача про те, що позивачка як сільський голова не здійснила жодних заходів для виконання розпоряджень ТЦК, не відповідає фактичним обставинам.

Після отримання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.04.2026 року №12/1/855 позивачкою 24.04.2026 року видано власне розпорядження №48/од/п «Про організацію оповіщення військовозобов`язаних щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Цим розпорядженням: визначено необхідність здійснення оповіщення; визначено відповідальну особу - завідувача військово-облікового бюро Н. Боршош; визначено населений пункт; встановлено обов`язок відповідальної особи після закінчення оповіщення повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати; контроль за виконанням розпорядження залишено за сільським головою.

Аналогічно після отримання розпорядження від 05.06.2026 року №12/1/1188 позивачкою 05.06.2026 року видано розпорядження про організацію оповіщення, яким визначено відповідальних осіб з числа робочих груп з оповіщення та встановлено порядок повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати.

Таким чином, твердження відповідача про повну бездіяльність позивачки спростовується документами, які містяться в матеріалах справи.

Більше того, сама постанова відповідача визнає, що Зарічанська сільська рада направляла до ТЦК акти результатів оповіщення, у яких зазначалося про неможливість оповіщення конкретних військовозобов`язаних.

Отже, фактично мали місце активні організаційні дії органу місцевого самоврядування, а не бездіяльність.

Протокол і постанова містять різну правову кваліфікацію.

Протокол №33/1 від 23.07.2026 року складено щодо позивачки за ч.2 ст.210-1 КУпАП. Водночас постанова №33/1 від 27.07.2026 року винесена вже за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Тобто між первинним процесуальним документом та остаточним рішенням суб`єкта владних повноважень існує зміна правової кваліфікації діяння.

Це має істотне значення, оскільки ч.2 та ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачають різні кваліфікуючі ознаки.

Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення діяння, передбаченого ч.1 цієї статті, в особливий період, тоді як частина друга передбачає іншу кваліфікаційну конструкцію.

Протокол не містить даних, необхідних для кваліфікації за ч.2 ст.210-1 КУпАП.

У протоколі №33/1 від 23.07.2026 року графа: «дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності» не містить конкретних відомостей про: дату попереднього правопорушення; номер постанови; орган, який її виніс; статтю КУпАП; вид та розмір стягнення; дату набрання постановою законної сили. Фактично відповідна інформація відсутня. При цьому саме протокол визначає правову кваліфікацію за ч.2 ст.210-1 КУпАП.

Отже, якщо відповідач інкримінував позивачці саме ч.2 ст.210-1 КУпАП, він повинен був належним чином зазначити та довести відповідну кваліфікуючу ознаку.

Відсутність таких даних свідчить про те, що на момент складення протоколу склад правопорушення належним чином встановлений не був.

Постанова не може ґрунтуватися на іншому обвинуваченні ніж те, що було належно оформлено у протоколі.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за його вчинення.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знати, у вчиненні якого правопорушення її обвинувачують, надавати пояснення, докази та користуватися правовою допомогою.

У цій справі позивачка отримала протокол, в якому зазначено ч.2 ст.210-1 КУпАП, однак остаточно притягнута до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Така зміна правової кваліфікації без належного процесуального забезпечення права на захист порушує гарантії ст.268 КУпАП.

Відповідач не довів конкретної протиправної дії або бездіяльності особисто ОСОБА_1 .

У постанові фактично зроблено висновок: у зв`язку з невиконанням Зарічанською сільською радою розпоряджень ТЦК громадянка ОСОБА_1 , як голова сільської ради, здійснила порушення законодавства.

Однак, такий висновок є недостатнім для притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності. Відповідач повинен був встановити: який саме обов`язок покладався безпосередньо на ОСОБА_1 ; яким нормативним актом цей обов`язок встановлено; коли саме цей обов`язок виник; коли та яким чином він повинен був бути виконаний; яку конкретну дію позивачка не вчинила; які докази підтверджують саме цю бездіяльність; чи мала позивачка реальну можливість виконати відповідний обов`язок; у чому полягає її вина.

Натомість відповідач фактично ототожнив невиконання певних заходів сільською радою з особистою виною сільського голови. Такий підхід не відповідає ст.9 КУпАП.

Обов`язки щодо оповіщення законом покладені на виконавчі органи, а не автоматично на голову особисто.

Відповідно до законодавства органи місцевого самоврядування беруть участь у здійсненні заходів мобілізації та оповіщення.

Частина відповідних повноважень прямо покладається на виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Порядок №1487 також передбачає здійснення оповіщення виконавчими органами відповідних рад на вимогу ТЦК.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» також розмежовує повноваження органів місцевого самоврядування та громадян.

Таким чином, для притягнення саме сільського голови до адміністративної відповідальності необхідно встановити не лише факт неналежного результату діяльності відповідного органу, а конкретне особисте порушення обов`язку саме позивачкою.

Позивачка фактично видала розпорядження про оповіщення, що прямо спростовує твердження відповідача про бездіяльність позивачки.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання розпоряджень ТЦК позивачка: видавала власні розпорядження; визначала відповідальних осіб; створювала/визначала робочі групи; визначала населені пункти; встановлювала порядок звітування; залишала контроль за виконанням за сільським головою.

Тобто, позивачка здійснила саме ті організаційно-розпорядчі дії, які від неї залежали.

Подальший факт неможливості вручення окремим військовозобов`язаним повісток не може автоматично свідчити про винну бездіяльність сільського голови.

Акти про неможливість оповіщення є доказом вжитих заходів.

Відповідач у своїй постанові посилається на те, що акти щодо неможливості оповіщення містили інформацію про відсутність військовозобов`язаних за місцем проживання. Проте саме існування таких актів свідчить, що: робота з оповіщення здійснювалася; відповідальні особи здійснювали виходи за адресами; результати фіксувалися; інформація передавалася до ТЦК.

Той факт, що ТЦК вважає ці акти недостатньо підтвердженими, не означає автоматично, що сільський голова не організувала оповіщення. Якщо відповідач вважає акти неналежними, він повинен був довести: які саме вимоги до їх оформлення порушені; яка конкретна посадова особа допустила порушення; чому саме це порушення може бути поставлено в провину ОСОБА_1 ; яким доказом підтверджується її особиста вина. Цього у постанові не зроблено.

Щодо розпорядження №12/1/1188 від 05.06.2026 року.

У матеріалах справи наявне розпорядження Зарічанської сільської ради від 05.06.2026 року, видане на виконання розпорядження ТЦК, яким: визначено проведення оповіщення; визначено відповідальних осіб; визначено робочу групу; встановлено порядок звітування перед ТЦК.

Таким чином, твердження у постанові про невжиття позивачем необхідних організаційних заходів не відповідає фактичним документам.

Оскаржувана постанова не містить належного обгрунтування вини.

У ній відсутнє обґрунтування: умислу; необережності; усвідомлення позивачкою протиправності своєї поведінки; можливості особисто виконати конкретний обов`язок; причинного зв`язку між поведінкою позивача та нібито невиконанням розпоряджень.

Фактично вина виведена лише з факту перебування позивачки на посаді голови сільради.

Неприбуття військовозобов`язаних не є автоматичним доказом вини сільського голови, оскільки позивачка не має законних повноважень примусово доставляти військовозобов`язаних до ТЦК.

Обов`язок доказування правомірності постанови покладено на відповідача. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення.

У цій справі копію постанови позивачка фактично отримала лише 05.08.2026 року, у зв`язку з цим позивачка просить суд поновити строк звернення до суду, якщо суд дійде висновку про його пропуск.

Оскільки відповідно до ст.235 КУпАП справи за ст.210-1 КУпАП розглядаються відповідними ТЦК, а від їх імені справи розглядають їх керівники, відповідач повинен підтвердити, що майор ОСОБА_4 на 27.07.2026 року мав належним чином оформлені повноваження саме на розгляд цієї справи та винесення постанови. Саме по собі зазначення в постанові статусу «ТВО начальника» не звільняє відповідача від обов`язку довести наявність відповідної компетенції.

ОСОБА_1 просила:

- поновити їй строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови №33/1 від 27.07.2026 року у справі про адміністративне правопорушення, якщо суд дійде висновку про його пропуск;

- визнати протиправною та скасувати постанову №33/1 від 27.07.2026 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_5 , якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення;

- стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати.

Ухвалою Іршавського районного суду від 31.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10 вересня 2026 року відповідач подав відзив на адміністративну позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, з таких підстав.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що її нібито протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У позовній заяві позивачка зазначає, що в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 їй відмовили в можливості надати пояснення та не надали копію протоколу. Зазначене не відповідає дійсності, протокол про адміністративне правопорушення від 23.07.2026 року №33/1 складено у присутності позивачки, що підтверджуються особистим підписом на ньому, в тому числі щодо отримання другого примірника протоколу. Позивачкою жодних пояснень чи зауважень при складанні протоколу не надавалося.

У позовній заяві позивачка зазначає, що при отриманні розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно оповіщення військовозобов`язаних (розпорядження від 24.04.2026 року за №12/1/855; розпорядження від 13.05.2026 року за №12/1/1001; розпорядження від 05.06.2026 року за №12/1/1188) нею видавалися власні розпорядження, якими: визначено необхідність здійснення оповіщення; визначено відповідальну особу; визначено населений пункт; встановлено обов`язок відповідальної особи після закінчення оповіщення повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати; контроль за виконанням розпорядження залишено за сільським головою.

В той же час п.12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:

- видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

- здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

- забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин.

Враховуючи вищенаведене, «вжиті Позивачем заходи» є недостатніми для належного виконання розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно оповіщення військовозобов`язаних та забезпечення їх своєчасного прибуття.

Жоден з військовозобов`язаних, визначених у розпорядженні, не був оповіщений та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у час і місце, визначене відповідною повісткою.

У позовній заяві позивачка зазначає, що відповідач не довів конкретної протиправної дії або бездіяльності особисто ОСОБА_1 , натомість відповідач фактично ототожнив: невиконання певних заходів сільською радою з особистою виною сільського голови.

Дійсно, обов`язок щодо здійснення заходів оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Частиною першою статті 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. В той же час ч.3 ст.12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Відповідно до п.7 ч.4 ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.

Тому твердження позивачки стосовно відсутності події і складу адміністративного правопорушення в її діях/бездіяльності, оскільки відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію покладається на виконавчі органи Зарічанської сільської ради, є необгрунтованими та безпідставними.

Дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 були вчинені у відповідності до чинного законодавства України, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу по суті без її участі (а.с.100,103).

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав відзив на позов, однак причини неявки до суду не повідомив, поважність неявки не підтвердив, заяви чи клопотання про розгляд справи без його участі не подав (а.с.101).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Однак, якщо постанову було винесено без присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, строк оскарження відраховується з дня вручення копії постанови.

ОСОБА_1 оскаржує постанову №33/1 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_6 від 27.07.2026 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачка присутня не була.

Копію оскаржуваної постанови від 27.07.2026 року ОСОБА_1 отримала 05 серпня 2026 року, що підтверджується результатом відстеження з веб-сайту АТ «Укрпошта» за номером «90 1000 0222 990», який наявний на конверті, в якому позивачці було направлено копію оскаржуваної постанови супровідним листом №12/1/1614 від 31.07.2026 року (а.с.14,15,46).

Закінчення десятиденного строку на оскарження позивачкою постанови припадало на суботу 15 серпня 2026 року, що був вихідним днем.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим робочим днем після 15.08.2026 року було 17 серпня 2026 року.

З вказаним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 17 серпня 2026 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачкою дотримано визначений ч.2 ст.286 КАС України десятиденний строк звернення до суду.

ОСОБА_1 просила скасувати постанову №33/1 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_6 від 27.07.2026 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Згідно оскаржуваної постанови, голова Зарічанської сільської ради ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період» (а.с.11-13).

Постановою №33/1 від 27.07.2026 року на голову Зарічанської сільської ради ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді 34000 грн. штрафу.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі №513/899/16-а.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до протоколу №33/1 про адміністративне правопорушення від 23.07.2026 року, ОСОБА_1 як голова Зарічанської сільської ради вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.201-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Оскаржуваною постановою №33/1 від 27.07.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 34000 грн. штрафу. Положеннями ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності наявні розбіжності у кваліфікації вчиненого правопорушення, у зв`язку з чим:

- наявний протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, але відсутня постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП,

- наявна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, але не складено протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 від 24.04.2024 року №12/1/855, яке Зарічанською сільською радою отримано 24.04.2024 року, голову Зарічанської ТГ зобов`язано оповістити та забезпечити своєчасне прибуття військовозобов`язаних на пункт попереднього збору військовозобов`язаних за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до повісток, що додаються згідно списку з 10 осіб, та звернено увагу голови Зарічанської ТГ на виконання розпорядження у термін, визначений абзацом 4 п.32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (а.с.16), тобто у триденний строк письмово повідомити про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства.

Розпорядженням голови Зарічанської сільської ради Васько М. від 24.04.2026 року за №48/од/п «Про організацію оповіщення військовозобов`язаних щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 », на виконання розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.04.2026 року №12/1/855: 1. Робочим групам з оповіщення військовозобов`язаних, відповідно до повісток, на території населених пунктів Зарічанської сільської територіальної громади здійснити оповіщення про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. 2. Відповідальним особам, визначеним з числа робочих груп з оповіщення військовозобов`язаних, згідно додатку до цього розпорядження, після закінчення оповіщення протягом трьох днів письмово повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати виконання розпорядження. 3. Контроль за виконанням цього розпорядження сільський голова ОСОБА_1 залишила за собою (а.с.17).

Додатком до Розпорядження від 24.04.2026 року за №48/од/п є Перелік осіб, визначених з числа робочих груп з оповіщення військовозобов`язаних, відповідальних за оповіщення військовозобов`язаних на території АДРЕСА_2 , згідно якого відповідальною особою визначено завідувача військово-облікового бюро, члена робочої групи з оповіщення ОСОБА_8 (а.с.18).

Листом за №878/12.1-05 від 27.04.2026 року, який отримано ІНФОРМАЦІЯ_2 28.04.2026 року, голова Зарічанської сільської ради ОСОБА_1 на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.04.2026 року за №12/1/855 надала інформацію про результати оповіщення 10 військовозобов`язаних, а саме: 1 - зареєстрований, але не проживає, складений акт; 3 - знаходяться за межами області, складені акти; 1 - на даний час немає вдома, складений акт; 3 вхід до дворогосподарства зачинений, складені акти; 1 за вказаною адресою не зареєстрований і не проживає, складений акт; 1 знаходиться за межами країни (США), складений акт (а.с.29).

У Актах результатів оповіщення військовозобов`язаних за місцем проживання від 24.04.2026 року та від 27.04.2026 року, на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.04.2026 року за №12/1/855 зафіксовано пояснення родичів, за наявності таких, щодо неможливості вручення повісток (а.с.70-79).

Розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 від 13.05.2026 року №12/1/1001, яке Зарічанською сільською радою отримано 15.05.2026 року, зобов`язано голову Зарічанської ТГ оповістити та забезпечити своєчасне прибуття військовозобов`язаних на пункт попереднього збору військовозобов`язаних за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до повісток, що додаються згідно списку з 20 осіб, та звернуто увагу голови Зарічанської ТГ на виконання розпорядження у термін, визначений абзацом 4 п.32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (а.с.19), тобто у триденний строк письмово повідомити про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства.

Розпорядженням голови Зарічанської сільської ради Васько М. від 15.05.2026 року за №54/од/п «Про організацію оповіщення військовозобов`язаних щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 », на виконання розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.05.2026 року №12/1/1001: 1. Робочим групам з оповіщення військовозобов`язаних, відповідно до повісток, на території населених пунктів Зарічанської сільської територіальної громади здійснити оповіщення про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. 2. Відповідальним особам, визначеним з числа робочих груп з оповіщення військовозобов`язаних, згідно додатку до цього розпорядження, після закінчення оповіщення протягом трьох днів письмово повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати виконання розпорядження. 3. Контроль за виконанням цього розпорядження сільський голова ОСОБА_1 залишила за собою (а.с.20).

Додатком до Розпорядження від 15.05.2026 року за №54/од/п є Перелік осіб, визначених з числа робочих груп з оповіщення військовозобов`язаних, відповідальних за оповіщення військовозобов`язаних на території населених пунктів Зарічанської сільської територіальної громади на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно яких відповідальними особами визначено: на території с. Вільхівка адміністратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Зарічанської сільської ради ОСОБА_9 ; на території с. Заріччя - завідувача військово-облікового бюро, члена робочої групи з оповіщення ОСОБА_10 (а.с.21).

Листом за №1030/12.1-05 від 18.05.2026 року голова Зарічанської сільської ради ОСОБА_1 на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.05.2026 року за №12/1/1001 надала інформацію про результати оповіщення 20 військовозобов`язаних, а саме: 1 - зареєстрований, але не проживає, складений акт; 1 - знаходиться за межами області, складений акт; 1 - на даний час немає вдома, складений акт; 3 вхід до будинку, дворогосподарства зачинений, складені акти; 1 за вказаною адресою не зареєстрований і не проживає, складений акт; 13 - знаходяться за межами країни (в т.ч. США), складені акти (а.с.22-23,28).

У Актах результатів оповіщення військовозобов`язаних за місцем проживання від 14.05.2026 року та від 15.05.2026 року, на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.05.2026 року за №12/1/1001 зафіксовано пояснення родичів, за наявності таких, щодо неможливості вручення повісток, відібрано також письмові пояснення (а.с.47-69).

Розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 від 05.06.2026 року №12/1/1188, яке Зарічанською сільською радою отримано 08.06.2026 року, зобов`язано голову Зарічанської ТГ оповістити та забезпечити своєчасне прибуття військовозобов`язаних на пункт попереднього збору військовозобов`язаних за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до повісток, що додаються згідно списку з 2 осіб, та звернено увагу голови Зарічанської ТГ на виконання розпорядження у термін, визначений абзацом 4 п.32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (а.с.24), тобто у триденний строк письмово повідомити про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства.

Розпорядженням голови Зарічанської сільської ради Васько М. від 05.06.2026 року за №61/од/п «Про організацію оповіщення військовозобов`язаних щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 », на виконання розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.06.2026 року №12/1/1188: 1. Робочим групам з оповіщення військовозобов`язаних, відповідно до повісток, на території населених пунктів Зарічанської сільської територіальної громади здійснити оповіщення про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. 2. Відповідальним особам, визначеним з числа робочих груп з оповіщення військовозобов`язаних, згідно додатку до цього розпорядження, після закінчення оповіщення протягом трьох днів письмово повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати виконання розпорядження. 3. Контроль за виконанням цього розпорядження сільський голова ОСОБА_1 залишила за собою (а.с.25).

Додатком до Розпорядження від 05.06.2026 року за №61/од/п є Перелік осіб, визначених з числа робочих груп з оповіщення військовозобов`язаних, відповідальних за оповіщення військовозобов`язаних на території населених пунктів Зарічанської сільської територіальної громади, згідно якого відповідальною особою визначено на території с. Вільхівка старосту Вільхівського старостинського округу, голову робочої групи з оповіщення ОСОБА_11 (а.с.26).

Листом за №1227/12.1-05 від 10.06.2026 року голова Зарічанської сільської ради ОСОБА_1 на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.06.2026 року за №12/1/1188 надала інформацію про результати оповіщення 2 військовозобов`язаних: 1 повідомлений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; 1 повідомлений, має інвалідність другої групи (а.с.27).

Згідно з ст.1 ЗУ «Про оборону України», особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У ч.1 ст.2 ЗУ «Про оборону України» визначено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч.8 ст.4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду даної справи.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про оборону України», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують: підготовку громадян до військової служби, а також загальне військове навчання у воєнний час; приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; призов громадян на строкову військову службу; направлення громадян на навчальні (або перевірочні) і спеціальні збори; організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов`язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною обороною та цивільним захистом; бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період; здійснення контролю за використанням і охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та інших природних ресурсів згідно із законодавством; вирішення згідно із законодавством питань, пов`язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об`єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг; організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів; сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах; проведення заходів щодо військово-патріотичного виховання громадян України; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.

Абзацом 11 ст.18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.26 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників. Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року (далі Порядок).

Пунктом 32 Порядку визначено, що у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх явку до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (збірних пунктів), органів СБУ, розвідувальних органів або до місця, визначеного розпорядженням, для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

- відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття;

- у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства;

- забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до п.34 Порядку, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Згідно з п.47 Порядку, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

- вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);

- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.

Отже, вказаними нормами законодавства передбачений обов`язок органу місцевого самоврядування у разі отримання розпорядження районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також видавати акти про проведення оповіщення військовозобов`язаних, у місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження.

Як встановлено судом, для організації виконання розпоряджень ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 №12/1/855 від 24.04.2026 року, №12/1/1001 від 13.05.2026 року та №12/1/1188 від 05.06.2026 року Зарічанський сільський голова Васько М.І. видала розпорядження №48/од/п від 24.04.2026 року, №54/од/п від 15.05.2026 року та №61/од/п від 05.06.2026 року «Про організацію оповіщення військовозобов`язаних щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 », якими зобов`язала робочі групи з оповіщення військовозобов`язаних, відповідно до повісток, на території населених пунктів Зарічанської сільської територіальної громади здійснити оповіщення про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних, а на відповідальних осіб з числа робочих груп з оповіщення військовозобов`язаних, після закінчення оповіщення покладено обов`язок протягом трьох днів письмово повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про виконання розпоряджень.

Крім цього, Зарічанською сільрадою до ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено письмові відповіді щодо виконання розпоряджень з актами результатів оповіщення військовозобов`язаних за місцем проживання, в яких зафіксовано пояснення родичів, за наявності таких, щодо неможливості вручення повісток, відібрано також письмові пояснення.

При цьому, законодавством прямо не передбачено окремої уніфікованої форми «акта про відсутність військовозобов`язаного за місцем проживання», однак сама практика складення таких актів органами місцевого самоврядування на виконання розпоряджень ТЦК та СП є поширеною і загалом узгоджується з нормами права - за умови дотримання встановлених вимог.

Акт про відсутність особи за місцем проживання вважається правомірним, якщо: складений уповноваженими особами; містить дату, місце, підставу складання (розпорядження ТЦК та СП); зазначає осіб, які здійснювали перевірку; описує встановлені фактичні обставини (відсутність особи, пояснення судів тощо);

Такий акт є службовим документом фіксації фактичних обставин, який підтверджує, що особи не було виявлено за адресою на момент перевірки, а не доказом ухилення.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою, як головою Зарічанської сільської ради, було вжито усіх заходів з метою забезпечення оповіщення зазначених у розпорядженні військовозобов`язаних за адресою їх місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Проте, деякі вказані у розпорядженнях особи були відсутні за адресою їх місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, про що було складено відповідні акти, в яких наявні пояснення родичів. Щодо окремих військовозобов`язаних пояснення від родичів відібрано на окремих аркушах.

У зв`язку із наведеним, позивачка, як голова сільської ради, не мала об`єктивної можливості забезпечити прибуття таких осіб до відповідного центру комплектування та соціальної підтримки.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що жоден із військовозобов`язаних не був оповіщений, проте ці заперечення спростовуються наданим позивачкою листом за №1227/12.1-05 від 10.06.2026 року на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.06.2026 року за №12/1/1188, згідно якого повідомлено 2 військовозобов`язаних, тобто усіх військовозобов`язаних згідно вказаного розпорядження (а.с.27).

Стислі строки, визначені у розпорядженнях, фактично виключали можливість реалізації процедури оповіщення засобами поштового зв`язку у передбачений законодавством спосіб.

Крім того, зібрані у справі докази не дають підстав вважати про наявність винної поведінки позивачки та суб`єктивної сторони правопорушення, не свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

На думку суду, висновок суб`єкта владних повноважень про неналежне виконання позивачкою, як керівником органу місцевого самоврядування, розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 спростовується наданими суду доказами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно з ст.9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Визначення доказів у справі про адміністративне правопорушення міститься у ст.251 КУпАП.

Фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Згідно приписів статті 77 ч. 2, 4 та 5 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, у тому числі, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі (ст.2 ч.3 п.4 та ст.9 ч.4 КАС України).

Судом в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 31.08.2026 року було роз`яснено відповідачу положення ч.2 ст.77 КАС України, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача і суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем належним чином не спростовано доводи позивачки щодо неправомірності притягнення її до відповідальності та відсутності доказів вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Разом із відзивом на позов відповідачем суду надано лише копію протоколу про адміністративне правопорушення №33/1 від 23.07.2026 року, яка вже була надана суду позивачкою.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився та відповідно до ст.77 КАС України не надав суду доказів на спростування позовних вимог та доказів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, не навів доказів правомірності прийнятого рішення, законності та обґрунтованості накладення на позивачку стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статей 7, 247, 251, 252, 268, 278 та 280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови дотримання встановленої законом процедури, належного повідомлення особи, повного з`ясування всіх обставин справи та підтвердження події правопорушення і вини особи належними та допустимими доказами.

Аналогічний правовий висновок щодо необхідності доведення факту адміністративного правопорушення викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі №524/5741/16-а.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на те, що відповідач не подав докази на підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП, оскаржувана постанова не може вважатися такою, що прийнята із дотриманням завдань та процедури провадження по справах про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 9 ч.1 п.1 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

До матеріалів адміністративної позовної заяви приєднано квитанцію ІD: 2470-3549-7355-3327 від 17.08.2026 року про сплату позивачкою ОСОБА_1 судового збору у сумі 1331,20 грн. (а.с.1).

Однак, ЗУ «Про судовий збір» не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, що підтверджено рішенням КСУ №10-р(ІІ)/2026 від 09.09.2026 року.

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила повернути їй сплачений судовий збір.

Враховуючи наведене, суд вважає повернути позивачці ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн., як такий, що внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 77, 90, 243-246, 286 КАС України,

р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову №33/1 від 27 липня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_12 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді 34000 грн. штрафу, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканці АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп., сплачений згідно квитанції ІD: 2470-3549-7355-3327 від 17.08.2026 року за реквізитами: отримувач - ГУК у Зак.обл/Іршавська ТГ/22030101; код отримувача - 37975895; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA758999980313131206000007377; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських