Рішення № 140181037, 29.09.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/785/26

Провадження № 2/584/636/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря Кравченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 27 червня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір №1682492, за умовами якого позивач надав їй кредит у розмірі 3000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушувала строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 1 травня 2026 року має заборгованість в розмірі 20700 грн., в т.ч.: 3000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 16200 грн. - заборгованості за відсотками, 1500 грн. заборгованості за пенею, штрафом.

15 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-23/25 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №1682492 від 27 червня 2024 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 20700 грн. та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, при подачі позову клопотала про розгляд справи у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином про час і місце судового засідання (а.с.45,51,52).

Враховуючи зазначене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом, 27 червня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1682492, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 на строк 360 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1,275% у день знижена процентна ставка, та 1,5% у день за всі наступні дні (а.с.8-20,23зв.).

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К152.

Згідно з листом АТ КБ Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260625/70468-БТ від 25 червня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 27 червня 2024 року було зараховано кошти в сумі 3000 грн. (а.с.47-48).

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, відповідач прострочила виконання свого зобов`язання, оскільки порушила строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 1 травня 2026 року має заборгованість в розмірі 20700 грн., в т.ч.: 3000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 16200 грн. - заборгованості за відсотками, 1500 грн. заборгованості за пенею, штрафом, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.20зв.-23).

15 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-23/25 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №1682492 від 27 червня 2024 року, що підтверджується реєстром боржників в електронному вигляді до договору факторингу №01.02-23/25 від 15 липня 2025 року (а.с.24-29).

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно з ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п.3.3.2 кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені цим договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що, вимога про стягнення неустойки у розмірі 1500 грн. задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у розмірі 1,275% у день та 1,5% у день по по 20 серпня 2024 року у розмірі 1,5% у день, у сумі 2272,5 грн. (38,25 грн.*30 днів = 1147,5 грн. та 45 грн.*25 днів = 1125грн.), а з 21 серпня 2024 року по 21 червня 2025 року 1% у день, у сумі 9150 грн. (30 грн.*305 днів = 9150 грн.).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в сумі 14422 грн. 50 коп. (3000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 11422 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками).

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1855 грн. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог (14422,5х2662,4/20700=1855).

На підставі ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221) 14422 грн. 50 коп. (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні п`ятдесят копійок) заборгованості по кредитному договору №1682492 від 27 червня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221) 1855 грн. (одну тисячу вісімсот п`ятдесят п`ять гривень) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.І.Данік