Рішення № 140177667, 29.09.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1758/26

Провадження № 2/615/678/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/1758/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

15 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс»(далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК «Венера Фінанс») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 274977 від 17 січня 2025 року у розмірі 8 635,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 274977, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 90 днів, зі сплатою процентів у розмірі 262,8 % річних, що становить 0,72 % на добу.

Позивач зазначає, що зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконані, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 8 635,20 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 2 635,20 грн заборгованість за процентами.

19 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 274977 від 17 січня 2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу розмір переданої заборгованості становив 8 635,20 грн, з яких 6 000,00 грн борг за тілом кредиту, 2 635,20 грн борг за процентами, 0,00 грн борг за комісією.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу реєстрації її місця проживання. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 30 червня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» залишено без руху.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступну інформацію: відомості щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відомості про зарахування грошових коштів 17 січня 2025 року у сумі 6 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; банківську виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за операціями, здійсненими 17 січня 2025 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 274977 (надалі кредитний договір) (а.с. 23-28).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту кредит.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 30-01-2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

Відповідно до п. 1.7 кредитного договору Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.

Згідно з п. 2.6 кредитного договору Проценти за користування кредитом плата за користування Клієнтом кредитним коштами, яка нараховується Товариством щоденно на фактичний залишок заборгованості в межах строку кредитування, згідно п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.7 кредитного договору Комісія одноразова винагорода, що сплачується Клієнтом за підготовку, організацію та надання Товариством фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п.1.4 цього Договору.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору Сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 4.4.2 кредитного договору Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом та комісію, що вказана в п.1.4. цього Договору, в порядку, встановленому Договором.

Згідно з п. 7.10 кредитного договору У разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підтверджує свою згоду після чого підписує Договір за допомогою отриманого Одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 7.11 кредитного договору Договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний Клієнтом одноразовим ідентифікатором, а Товариством кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, вважається таким, що укладений в письмовій формі.

Кредитний договір № 274977 та Додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL8353.

Додатком № 1 до кредитного договору визначено графік розрахунків та загальну вартість кредиту.

Згідно з графіком розрахунків загальний строк кредитування становить 90 днів. Усього графіком передбачено повернення 6 000,00 грн суми кредиту, сплату 3 888,00 грн процентів за користування кредитом та 1 500,00 грн комісії. Загальний розмір платежів становить 11 388,00 грн. Останній платіж за графіком передбачено 16 квітня 2025 року.

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором № 274977 станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 8 635,20 грн, з яких 6 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2 635,20 грн прострочена заборгованість за процентами, 0,00 грн прострочена заборгованість за комісією. У виписці також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» після набуття права вимоги нарахування процентів, пені та штрафів не здійснювало (а.с. 15).

При встановленій кредитним договором ставці 0,72 % на добу та сумі кредиту 6 000,00 грн розмір процентів за один день користування кредитом становить 43,20 грн.

Відповідно до заяви про усунення недоліків первісним кредитором проценти нараховано за 61 календарний день. Загальна сума нарахованих процентів становить 2 635,20 грн: 6 000,00 грн ? 0,72 % = 43,20 грн за день; 43,20 грн ? 61 календарний день = 2 635,20 грн (а.с. 37-38).

З огляду на те, що відповідно до п. 3.3 кредитного договору проценти нараховуються з першого дня надання кредиту, 61 календарний день нарахування відповідає періоду з 17 січня 2025 року по 18 березня 2025 року включно.

Відомості про здійснення ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення суми кредиту або процентів матеріали справи не містять. Позивачем зазначено, що нарахування заборгованості здійснювалось первісним кредитором, а після набуття права вимоги позивачем жодні штрафні санкції не нараховувались.

З відповіді Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 09 вересня 2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 .

Згідно з банківською випискою Акціонерного товариства «Універсал Банк» за рахунком ОСОБА_1 17 січня 2025 року на її рахунок зараховано 6 000,00 грн.

19 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1 (а.с. 20-22).

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 договору факторингу Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно з п. 3.1.2 договору факторингу сума фінансування сплачується трьома платежами: перший платіж 19 грудня 2025 року у розмірі 700 000,00 грн; другий платіж не пізніше 19 січня 2026 року у розмірі 650 000,00 грн; третій платіж не пізніше 19 лютого 2026 року у розмірі 650 000,00 грн.

На виконання договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» 19 грудня 2025 року 700 000,00 грн, 22 січня 2026 року 650 000,00 грн та 18 лютого 2026 року 650 000,00 грн (а.с. 18-19).

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 до нього включено ОСОБА_1 за кредитним договором № 274977 від 17 січня 2025 року із заборгованістю у загальному розмірі 8 635,20 грн, з яких 6 000,00 грн борг за тілом кредиту, 2 635,20 грн борг за процентами, 0,00 грн борг за комісією (а.с. 14 зворот).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кредитний договір № 274977 від 17 січня 2025 року містить умови щодо суми кредиту, строку кредитування, процентної ставки, порядку її нарахування, порядку повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL8353, у зв`язку з чим суд доходить висновку про укладення сторонами кредитного договору в електронній формі.

Фактичне отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн підтверджується банківською випискою Акціонерного товариства «Універсал Банк», згідно з якою 17 січня 2025 року на належний їй рахунок зараховано 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доказів повернення ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн матеріали справи не містять, а тому вимога про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 6 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо процентів суд виходить із того, що п. 1.3 кредитного договору сторонами погоджено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,72 % на добу.

При сумі кредиту 6 000,00 грн розмір процентів за один день користування кредитом становить 43,20 грн.

За 90 днів погодженого сторонами строку кредитування загальний розмір процентів відповідно до Графіка розрахунків становить 3 888,00 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за процентами у меншому розмірі 2 635,20 грн.

Вказана сума при процентній ставці 0,72 % на добу та залишку кредиту 6 000,00 грн арифметично відповідає процентам за 61 календарний день користування кредитом: 6 000,00 грн ? 0,72 % = 43,20 грн на день; 43,20 грн ? 61 день = 2 635,20 грн.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору проценти нараховуються з першого дня надання кредиту, тому зазначені 61 календарний день припадають на період з 17 січня 2025 року по 18 березня 2025 року включно, тобто в межах погодженого сторонами 90-денного строку кредитування.

Відомості про здійснення відповідачем платежів у рахунок погашення кредиту або процентів у матеріалах справи відсутні.

Заявлена до стягнення сума процентів не перевищує розміру процентів, передбаченого умовами кредитного договору за погоджений сторонами строк кредитування, а право вимоги саме у розмірі 2 635,20 грн процентів передано позивачу відповідно до Реєстру боржників.

З огляду на викладене вимога про стягнення 2 635,20 грн заборгованості за процентами підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріалами справи підтверджено укладення 19 грудня 2025 року договору факторингу № 19122025/1, його виконання в частині сплати фінансування та включення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 274977 до Реєстру боржників.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 274977 від 17 січня 2025 року.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 274977 від 17 січня 2025 року у загальному розмірі 8 635,20 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за кредитом; 2 635,20 грн заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 564 від 19 квітня 2026 року, прийнятою до виконання 23 квітня 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» та Адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» (а.с. 12-13); довіреності від 09 квітня 2026 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» на представництво його інтересів адвокату Пархомчуку Сергію Валерійовичу (а.с. 8); акта про отримання правової допомоги від 14 липня 2026 року, відповідно до якого адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем надано правничу допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 274977 від 17 січня 2025 року, загальна вартість якої становить 15 500,00 грн (а.с. 51 зворот); рахунку № 14.07.2026-51 від 14 липня 2026 року на суму 15 500,00 грн (а.с. 53); платіжної інструкції № 4700 від 14 липня 2026 року, відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» сплачено Адвокатському бюро «Пархомчук та Партнери» 15 500,00 грн за надання правничої допомоги (а.с. 52).

Відповідно до акта про отримання правової допомоги від 14 липня 2026 року адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 274977 від 17 січня 2025 року, а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості тривалістю 0,5 години вартістю 1 500,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви, підготовка доказів та додатків до позовної заяви, моніторинг та аналіз судової практики тривалістю 3 години вартістю 9 000,00 грн; підготовка інших клопотань, заяв до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи тривалістю 1,5 години вартістю 4 500,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів та відправку поштової кореспонденції у розмірі 500,00 грн. Загальна вартість наданої правової допомоги та понесених витрат відповідно до акта становить 15 500,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що справа не є складною, спір виник з типових кредитних правовідносин, предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором, ціна позову становить 8 635,20 грн, а підготовка позовної заяви не вимагала дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань.

Суд також враховує характер фактично виконаної адвокатом роботи, її обсяг, тривалість, зазначену в акті про отримання правової допомоги, та те, що такі послуги як моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу справи не потребують значних професійних та часових затрат.

Зважаючи на складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений адвокатом час, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 274977 від 17 січня 2025 року у загальному розмірі 8 635 (вісім тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 20 коп, з яких: 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 2 635 (дві тисячі шістсот тридцять п`ять) грн 20 коп заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ: 43561872.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов