Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 22ц- 287/11 Головуючий у першій інстанції Терентьєв Г.В.
Категорія 43 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Данилової О.О.,
суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.
при секретарі Калашниковій А.М.,
за участю представників позивача Ковриги І.В. та Голуб Т.М.,
відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу
представника товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-С»
на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2010 року позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-С»
до ОСОБА_4
про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг
У С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року ТОВ «Добробут-С» звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг.
Позивач посилався на те, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1. 3а період з січня 2008 року відповідач не виконував обовязок щодо оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території ( далі послуги з утримання будинку), в звязку з чим станом на 1 червня 2010 року утворилась заборгованість в розмірі 899 грн. 11 коп.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, посилаючись на відсутність договірних відносин з позивачем та неналежне утримання позивачем їх будинку.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Добробут-С» просив рішення суду скасувати та позов задовольнити, посилаючись на неповне зясування обставин справи, невірну оцінку зібраних доказів, та порушення норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договору про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладено, ремонтні роботи в будинку не проводились, а ТОВ «Добробут-С» не довело, які саме послуги отримував позивач і такі послуги є якісними.
Проте з такою оцінкою зібраних доказів та застосуванням норм матеріального права погодитись не можна.
Відповідно до вимог пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат на утримання будинку та прибудинкову територію пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій зобовязані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Такий обовязок покладає на власників квартир і пункт 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-1У (далі Закон) та пункт 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковою територією, затверджених постановою КМУ №572 від 8 жовтня 1992 року в редакції від 24 січня 2006 року, якими передбачена сплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором чи законом за затвердженими тарифами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є співвласником квартири АДРЕСА_1 та має особистий рахунок № НОМЕР_1 по сплаті послуг по утриманню будинку ( а.с. 5, 9, 20).
Відповідачу нараховувались оплата цих послуг за тарифами, встановленими Ольшанською селищною радою ( а.с.6-8). Станом на 1 червня 2010 року ОСОБА_4 мав 899 грн. 11 коп. заборгованості.
Відсутність між сторонами укладеного договору не звільняє відповідача від оплати витрат відповідача на утримання житлового будинку за тарифами.
За пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону укладання договору є обов'язком споживача.
Утримання будинку АДРЕСА_2 у період 2008-2010 років підтверджуються довідкою за підписами керівництва товариства та депутата будинку (а.с.48).
Не може бути достатньою підставою для звільнення від оплати послуг і посилання ОСОБА_4 на неналежну якість утримання будинку.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 20 Закону споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі в порядку, визначеному договором або законодавством.
Такий порядок визначено статтею 18 Закону, яка передбачає у разі порушення умов договору виклик представника виконавця, складання акту-претензії з зазначенням строків, видів, показників порушень, подання акту-претензії виконавцю та обов'язок останнього вирішити питання про перерахунок платежів.
Жодних доказів дотримання такого порядку та, взагалі, звернення до позивача зі скаргами на якість послуг по утриманню будинку, відповідач суду не надав. Питання про перерахунок оплати ОСОБА_4 не порушував.
Одностороння відмова споживача від участі у цих витратах у повному обсязі законом не передбачена.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_4 має невиконане зобовязання, яке встановлено законом, щодо оплати 899 грн. 11 коп. за послуги з утримання будинку, які підлягають стягненню відповідно до статей 509, 526 ЦК України та вищеназваних законів та підзаконних актів.
Оскільки суд першої інстанції невірно встановив підстави обовязку власника квартири щодо участі у витратах на утримання будинку та підстави звільнення від виконання обовязку щодо їх оплати, а також невірно застосував норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Добробут-С» задовольнити.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ТОВ «Добробут-С» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-С» ( р/р 26005128297, ЄДРПОУ 35287471 ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» МФО 380805 м,Миколаїв) 899 грн. 11 коп. заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг та 136 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , але протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржене у касаційному порядку.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 14017175, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 24.02.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц-287/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: