Рішення № 140171632, 29.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1455/26

Провадження №2/338/1281/26

29 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Битківського Л.М., з участю секретаря судового засідання Микитюк А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

встановив:

У серпні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 16900 грн. заборгованості за договором про споживчий кредит №7275154 від 31 серпня 2024 року, а також 2662,40 грн. судового збору і 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Мілоан» надало відповідачеві 5000 грн. кредиту, а 27 січня 2025 року за договором відступлення права вимоги №114-МЛ передало позивачеві право вимоги за цим договором. Заявлена сума складається з 5000 грн. основного боргу, 6300 грн. комісії за обслуговування кредиту і 5600 грн. неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання. Вимоги про стягнення процентва за користування кредитом не заявлено. Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у відзиві не оспорив отримання 5000 грн. кредиту, однак заперечив проти стягнення 6300 грн. комісії та 5600 грн. платежів за прострочення вконання зобов`язань. Послався на відсутність доказів правомірності комісії, звільнення споживача від відповідальності за прострочення під час воєнного стану та неспівмірність заявлених 8000 грн. витрат на правничу допомогу. Просив розглянути справу за його відсутності з урахуванням відзиву.

Суд розглянув справу за наявними письмовими матеріалами з урахуванням заяв сторін про розгляд за їхньої відсутності.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив.

31 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №7275154. Його індивідуальні умови, графік платежів, заява на отримання кредиту та дані про підписання одноразовим ідентифікатором містяться у матеріалах справи. За пунктом 1.2 договору сума кредиту становить 5000 грн., а строк кредитування 345 днів, до 11 серпня 2025 року.

Надання 5000 грн. підтверджується поданим платіжним документом. Відповідач факту отримання цієї суми не заперечує. Доказів її повернення не подано. Комісія за надання кредиту в розмірі 225 грн, відображена у відомості як сплачена 12 вересня 2024 року і предметом позовної вимоги не є.

Договір відступлення права вимоги №114-МЛ від 27 січня 2025 року та витяг із реєстру боржників ідентифікують відповідача й договір №7275154. Отже, позивач набув право вимоги у тому обсязі, в якому таке право належало первісному кредиторові; відступлення права вимоги саме по собі не змінює законності чи розміру складових боргу (статті 512, 514 ЦК України).

Відповідно до статей 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк, а позичальник зобов`язаний повернути кредит на умовах договору. Наявність непогашеного основного боргу в сумі 5000 грн. підтверджена матеріалами справи, тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо штрафів за прострочення суд зазначає наступне. Хоча у позові 5600 грн названо «неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання», відомість про щоденні нарахування і погашення конкретизує їхню природу: фактично це вісім штрафів по 700 грн. кожний, нараховані 5 і 20 жовтня, 4 і 19 листопада, 4 і 19 грудня 2024 року, 3 і 18 січня 2025 року за пунктом 4.1 договору. Пункт 4.2 договору окремо передбачає проценти за порушення грошового зобов`язання за ставкою 0% річних; нарахування таких процентів позивач не довів.

Згідно з пунктом 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в період дії воєнного стану та протягом визначеного цією нормою строку після його припинення споживач звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Неустойка та інші платежі, нараховані за таке прострочення у відповідний період, підлягають списанню кредитодавцем. Усі вісім штрафів нараховані за прострочення протягом воєнного стану. Тому вимога про стягнення 5600 грн. задоволенню не підлягає.

Стосовно комісії за обслуговування кредиту суд зазначає: за пунктом 1.5.2 договору комісія за обслуговування становить 14% суми кредиту за визначений графіком розрахунковий період, тобто 700 грн; за весь погоджений строк кредитування графіком передбачено 15400 грн. такої комісії. Заявлені до стягнення 6300 грн. відповідають дев`яти нарахуванням по 700 грн. у відомості первісного кредитора. Договір визначає комісію як плату за обслуговування кредиту, зокрема SMS- та сервісні повідомлення й актуалізацію інформації в особистому кабінеті.

Умовою договору загальні витрати за кредитом визначені у 15625 грн за 345 днів користування 5000 грн; зазначена у договорі денна процентна ставка становить 0,91 %. Отже, сама по собі наведена ставка не перевищує встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з 20 серпня 2024 року граничного розміру 1%. Відмова в комісії не ґрунтується на перевищенні цієї межі.

Водночас частини перша і друга статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування» гарантують споживачеві право безоплатно отримувати інформацію про стан кредиту з визначеною законом періодичністю. За висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, умова про оплатність інформації, яка має надаватися безоплатно, є нікчемною; суд враховує це під час вирішення спору про стягнення, навіть без окремої вимоги про визнання умови недійсною.

Пункт 1.5.2 договору об`єднує інформування позичальника з іншими загально названими діями з обслуговування та встановлює єдину періодичну плату незалежно від звернення споживача або фактичного надання окремої послуги. Позивач не подав доказів надання відповідачеві за кожний із дев`яти періодів конкретної платної послуги, яка не належить до безоплатного інформування, та не визначив частини комісії, що припадає на таку послугу. Внутрішня відомість доводить здійснення нарахувань, однак не доводить надання цих послуг. За правилами статей 12, 81, 89 ЦПК України підстав і розміру належної до сплати комісії в сумі 6300 грн позивач не довів, тому у цій частині позову слід відмовити.

Стосовно судових витрат. Позов задоволено на 5000 грн. із заявлених 16900 грн., тобто на 29,5858 %. Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам: 2662,40 грн ? 5000 / 16900 = 787,69 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір № 0107 від 1 липня 2025 року, акт № Д/31510 від 10 серпня 2026 року на 8000 грн та деталізований опис послуг (консультація, ознайомлення з матеріалами, погодження позиції, складення і подання позову). Акт передбачає обов`язок клієнта оплатити послуги протягом одного року. Відсутність документа про вже проведену оплату сама по собі не виключає відшкодування витрат, що підлягають сплаті.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про зменшення цих витрат як неспівмірних. Враховуючи характер типової позовної заяви, обсяг індивідуальної роботи, ціну позову, часткове задоволення вимог і вимоги частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд визначає співмірним розміром витрат на надану правничу допомогу 4000 грн. Із цієї суми пропорційно задоволеним позовним вимогам відшкодуванню підлягає 1183 грн. (4000 грн ? 5000 / 16900). Решта заявлених витрат покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 137, 141, 263265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за тілом кредиту за договором № 7275154 від 31 серпня 2024 року в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

У задоволенні вимог про стягнення 6300 грн комісії за обслуговування кредиту та 5600 грн штрафів за прострочення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 787 (сімсот вісімдесят сім) грн.69 копійок судового збору та 1183 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку в порядку, визначеному статтею 354 ЦПК України.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя