Рішення № 140176343, 28.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/970/26

Провадження №2/338/978/26

28 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

з участю секретаря судових засідань Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Білусяк Леся Василівна про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом

в с т а н о в и в:

16 червня 2026 року ОСОБА_1 подав до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визначення частки співвласника у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка була бабою позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть. За життя померлій та позивачу на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка (кадастровий номер 2620482401:01:005:0232) площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Право власності оформлено на двох осіб без визначення часток співвласників, що свідчить про наявність правового режиму спільної сумісної власності.

Після смерті баби відкрилась спадщина, яку позивач прийняв, нотаріусом заведена спадкова справа №61/2025. Разом з тим, листом від 11 червня 2026 року за №205/02-14 приватний нотаріус Білусяк Л.В. повідомила про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку та роз`яснила необхідність звернутись до суду для визначення частки померлого та частки співвласника в праві спільної власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визначення частки співвласника у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку до ОСОБА_4 , відмовлено.

Ухвалою суду від 17 липня 2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення співвідповідача та третьої особи задоволено.

24 серпня 2026 року на виконання ухвали приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Біляусяк Л.В. направлено письмові пояснення із додатками.

11 вересня 2026 року судом за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Поповича М.М. змінено предмет позову, заявленого до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Білусяк Л.В. про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 25 вересня 2026 року подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, 25 вересня 2026 року через канцелярію суду відповідачкою подано заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала.

Представник відповідача - Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, 07 вересня 2026 року та 21 вересня 2026 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги визнають та не заперечують щодо розгляду справи у підготовчому судовому засіданні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Білусяк Л.В. в судове засідання не прибула, 23 вересня 2026 року подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в ході розгляду справи врахувати письмові пояснення та документи спадкової справи.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Згідно з ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

ОСОБА_5 є бабою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 56 зворот).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Білусяк Л.В. 09 серпня 2025 року, спадкоємцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 є її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з відмовою спадкоємців першої черги сина ОСОБА_2 , сина ОСОБА_4 , дочки ОСОБА_7 , спадщина складається з 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 14).

ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Білусяк Л.В. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2620482401:01:005:0232, однак отримав відмову нотаріуса з роз`ясненням, що йому необхідно звернутись до суду для визначення частки померлої та частки співвласника в праві спільної власності на земельну ділянку, оскільки державним актом на право власності земельну ділянку серії ЯЛ № 989407 не визначено частку померлого співвласника у праві спільної сумісної власності, таким чином земельна ділянка є об`єктом права спільної сумісної власності (а.с. 5).

Згідно з додатком до державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №989407, який виданий 27 грудня 2011 року Дзвиняцькою сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області, цільове призначення землі - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2500 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , власниками на праві спільної сумісної власності земельної ділянки зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (кадастровий номер 2620482401:01:005:0232).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та громадянина захищаються судом.

Відповідно до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього ж Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до вимог ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч. 1 ст. 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 ст.182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до положень п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом "а" частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 355, ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 357 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

За ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В силу ст. 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки судом встановлено, що власниками на праві спільної сумісної власності земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 2620482401:01:005:0232, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом є її онук ОСОБА_1 - позивач у справі, який у визначений законом строк спадщину прийняв, однак, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через невизначеність часток у праві власності на земельну ділянку, частки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є рівними, тобто кожному належить по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 2620482401:01:005:0232 в АДРЕСА_1 , яка є спадковим майном.

Позивач позбавлений можливості прийняти спадщину в нотаріальному порядку, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Дзвиняцька сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області позовні вимоги визнали, не оспорювали частку позивача у праві на спадкування земельної ділянки, визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер 2620482401:01:005:0232) площею 0,2500 га для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_5 , яка ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Керуючись ст.328, 392, 1272, 1296, 1297 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Білусяк Леся Василівна про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 2620482401:01:005:0232), яка знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Дзвиняцька сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, юридична адреса: 77750, Івано-Франківська область Івано-Франківський район с. Дзвиняч, вул. Степаняка, буд. 21а, код ЄДРПОУ 04357101.

Третя особа: Приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Білусяк Леся Василівна, адреса: 77701, Івано-Франківська область Івано-Франківський район, с-ще Богородчани, вулиця Шевченка, будинок 77.

Суддя Л.Я.Рибка