Ухвала суду № 1401696, 30.03.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-10508/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30березня2007 року                                                                                                   м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Новомосковської об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р.

у справі № 17/78 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СТ-2»

до Новомосковської об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2005р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2005р., позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 19.07.2004р. № 0000112307/0 про визначення ТОВ «Компанія «СТ-2» суми податкового зобов'язання у загальній сумі 8694,60 грн. за платежем з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 7266,60 грн. та із штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 1428,00 грн. задоволено.

Судові рішення вмотивовані встановленим фактом відсутності у позивача станом на 01.04.2004р. дебіторської заборгованості нерезидента фірми «LeetonTrade» /США/ у сумі 9669 дол. США /51 551,37 грн./за експортним контрактом купівлі-продажу від 02.09.2003р. № U-0309, а відтак і валютних цінностей у зазначеній сумі, що знаходяться за межами України, з огляду на припинення зобов‘язань між позивачем та вказаним нерезидентом за цим контрактом шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги фірми «LeetonTrade» до ТОВ «Компанія «СТ-2» за імпортними контрактами поставки від 05.05.2003р. № 56 та від 26.06.2003р. № 63 на суму 9669 дол. США. При цьому суди виходили з того, що здійснення сторонами за експортним контрактом від 02.09.2003р. № U-0309взаємозаліку відповідає положенням частини 3 статті 203 Господарського кодексу України, статті 601 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність.

В касаційній скарзі Новомосковська ОДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на онеправильне застосування судами статей 1,4 Закону України “Про порядок розрахунків в іноземній валюті”, статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю".

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Компанія «СТ-2» просить залишити скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішеннях судів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Новомосковською ОДПІ була здійснена перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «Компанія «СТ-2» за період з 05.05.2003р. по 19.07.2004р., про що складений акт від 19.07.2004р.№41/237/23-708/21862881, на підставі якого згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" прийняте спірне податкове повідомлення –рішення.

Фактичною підставою нарахування пені та застосування до позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем термінів розрахунків за експортною операцією при виконанні контракту купівлі-продажу від 02.09.2003р. № U-0309, укладеного з фірмою «LeetonTrade» /США/та недекларування товариством валютних цінностей, а саме: грошових коштів у дол. США, які податковий орган відображає в акті перевірки як такі, за якими існує заборгованість нерезидента перед ТОВ «Компанія «СТ-2».

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов вищенаведеного контракту з урахуванням додаткових до нього угод № 1 від 15.11.2003р. та № 2 від 10.01.2004р. здійснена поставка фірмі «LeetonTrade» кам‘яного вугілля на загальну суму 25 230 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи вантажними митними деклараціями від 03.11.2003р. № 001453 на суму 3648 дол. США, від 26.12.2003р. № 001735 на суму 6021 дол. США , від 26.04.2004р. № 000436 на суму 15561 дол. США та рахунками-фактурами від 03.11.2003р. № 01, від 26.12.2003р. № 26/12, від 26.04.2004р. № 26/04 на такі ж самі суми відповідно.

Згідно пункту 5.1 цього контракту оплата за поставлений товар повинна надійти в розмірі вартості партії згідно рахунку-фактури з відстрочкою платежу на 90 днів, тобто не пізніше 01 лютого 2004 року на суму 3648 дол. США, що еквівалентно 19450,41 грн., не пізніше 25 березня 2004 року на суму 6021 дол. США /32 100,96 грн./, не пізніше 25 липня 2004 року на суму 15561 дол. США /82 921,46 грн./ .

З урахуванням наявної у позивача станом на 09.01.2004р. кредиторської заборгованості перед фірмою «LeetonTrade» за імпортними контрактами поставки від 05.05.2003р. № 56 на суму 29619,63 дол. США та від 26.06.2003р. № 63 на суму 950 дол. США між позивачем та фірмою «LeetonTrade» на зазначену дату була укладена угода про проведення взаємозаліку № 1 на суму 9669,00 дол. США, що відповідає сумі заборгованості за рахунками-фактурами від 03.11.2003р. № 01 на суму 3648 дол. США та від 26.12.2003р. № 26/12 на суму 6021 дол. США за експортним контрактом від купівлі-продажу від 02.09.2003р. № U-0309.

На підставі угоди від 09.01.2004р. № 1 Дніпропетровським центральним відділенням «Промінвестбанк» знято експортну операцію за контрактом від 02.09.2003р. № U-0309 з валютного контролю, про що було повідомлено відповідача /а.с. 58/.

Щодо розрахунку за товар на суму 15561 дол. США з граничним терміном надходження валютної виручки 25 липня 2004 року оплата надійшла своєчасно /а.с. 16/.

Господарські суди прийшли до правильного висновку, що податкова інспекція помилково вважала, що стаття 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає обов‘язкове надходження валютної виручки на територію України та лише у грошовій формі, виходячи з наступного.

Виходячи з норм статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" до правовідношення, яке виникло між позивачем і нерезидентом на підставі контракту від 02.09.2003р. № U-0309, застосовується право країни, яка є продавцем у договорі купівлі-продажу.

Статтею 601 Цивільного кодексу України, чинного на момент виконання зазначеного контракту, передбачено припинення цивільно-правового зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Приписами ст. 602 цього Кодексу встановлені випадки, у яких не допускається зазначений залік.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також нормами спеціального законодавства, яке регулює відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, недопустимість припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги не передбачена.

Таким чином, залік, здійснений сторонами за експортним контрактом від 02.09.2003р. № U-0309,відповідає вимогам законодавства України.

З врахуванням зазначеного, суди обґрунтовано виходили з того, що залік від 09.01.2004р. між ТОВ «Компанія «СТ-2» і фірмою «LeetonTrade» є юридичним фактом, наслідком якого є припинення зобов’язання нерезидента перед позивачем за експортним контрактом від 02.09.2003р. № U-0309на суму 9 669 дол. США.

Як було зазначено вище, до позивача також застосовано штрафні санкції, накладені на підставі статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", за порушення статті 9 цього ж Декрету /а.с. 17/.

Статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю"передбачено, що за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

При цьому стаття 9 зазначеного Декрету встановлює, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Постановою Національного Банку України від 8.02.2000р. №49, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 року за №209/4430, затверджене Положення про валютний контроль.

Пунктом 2.7 цього Положення передбачено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення;

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Новомосковська ОДПІ, визнавши за позивачем наявність дебіторської заборгованості у розмірі 9669 дол. США, а відтак недекларування позивачем зазначеної суми в декларації про валютні цінності, доходи та майно за відповідний квартал, що є відповідно до абзацу другого пункту 2.7 Положення про валютний контроль порушенням порядку декларування валютних цінностей, застосувала до позивача штрафні санкціїу розмірі, встановленому пунктом 2.7 зазначеного Положення за порушення строків декларування /а.с. 18/.

Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність дебіторської заборгованості у позивача та порушення останнім термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності одночасно означає, що відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у зв‘язку з порушенням суб‘єктом зовнішньоекономічної діяльності порядку декларування валютних цінностей.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення господарськими судами норм матеріального права при вирішенні спору у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Новомосковської об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                               Усенко Є.А.

Судді                                                                                                            Костенко М.І.

                                                                                                                      Маринчак Н.Є.

                                                                                                                      Степашко О.І.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя                                                 Усенко Є.А.