Рішення № 140163417, 29.09.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/15139/26

Провадження № 2/684/423/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Худенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Басок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 13 871,10 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 15 лютого 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 338389495 на суму 2 200,00 грн, договір підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) MNV426YQ. Відповідно до кредитного договору № 338389495 від 15 лютого 2022 року TOB «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у національній валюті грошові кошти в сумі 2 200,00 грн, переказ коштів здійснено шляхом перерахування через банк-провайдер.В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7 800,00 гривень.

Відповідно до умов кредитного договору сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, строк та умови користування коштами, сплати відсотків, розміру і типу процентної ставки.

28 листопада 2018 року TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (у подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу, відповідно до якого TOB «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні TOB «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

23 лютого 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) за плату ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників додаток №1 до договору, в тому числі право вимоги до відповідача.

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс" та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 15 липня 2025 року за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13 871,10 гривень.

Розрахунки заборгованості, підготовлені первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимоги у первісного кредитора. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. Відповідач ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ «ФК «ЕЙС» жодних платежів станом на дату звернення з позовом до суду не здійснила.

Відтак, позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 13 871,10 грн, з яких: 7 800,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 6 071,10 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2 662,40 сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, проте при звернені до суду з позовом просила розгляд справи проводити в її відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, ухвалою суду від 29 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи із такого.

Суд встановив, що 15 лютого 2022 року на підставі заявки на отримання грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір № 338389495, підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) MNV426YQ.

Відповідно до п. 2.1 договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7 800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога". Згідно із п. 2.3 договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надає позичальнику перший транш за договором в сумі 2 200, 00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 11 березня 2022 року. Відповідно до п. 2.4 договору другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором. Згідно із п. 2.5 договору загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

Згідно із п. 3.6 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 24 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. Для здійснення першої пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 24 днів Дисконтного періоду у розмірі 1 108,00 гривень (п.3.8). Продовження строку дисконтного періоду і загального строку дії договору відбувається без зміни умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються на період продовження строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення. Пролонгація не є зміною істотних умов договору і не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет ( п.3.9).

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за користування кредитом, договором не передбачено (п.8.1). За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка) (п.8.3). Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4). Якщо позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом будуть визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) (п.8.5.1). Якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду (з урахуванням всіх пролонгацій), то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 11 березня 2022 року (включно) будуть визначається на умовах п. 8.5.1. Договору за дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 11 березня 2022 року за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). У разі здійснення починальником двох та більше пролонгацій кредитодавець може зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті (п.8.5.2).

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту (за наявності); у третю чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом; у четверту чергу сплачуються сума кредиту (у разі зобов`язань щодо її повернення); у п`яту чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору (п.7.6).

Невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п.14.1).

Відповідно до довідки від 18 лютого 2022 року, виданою ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", здійснено переказ коштів в сумі 2 200,00 грн на підставі договору № 338389495 від 15 лютого 2022 року, які зараховано на платіжну картку НОМЕР_2, отримувач ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 18 лютого 2022 року, виданою ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", здійснено переказ коштів в сумі 1 200,00 грн на підставі договору № 338389495 від 15 лютого 2022 року, які зараховано на платіжну картку НОМЕР_2, отримувач ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 18 лютого 2022 року, виданою ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", здійснено переказ коштів в сумі 2 200,00 грн на підставі договору № 338389495 від 15 лютого 2022 року, які зараховано на платіжну картку НОМЕР_2, отримувач ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 18 лютого 2022 року, виданою ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", здійснено переказ коштів в сумі 2 200,00 грн на підставі договору № 338389495 від 15 лютого 2022 року, які зараховано на платіжну картку НОМЕР_2, отримувач ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про те, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 платіжну карту № НОМЕР_2 ; про факт зарахування коштів: зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 за період з 15.02.2022 по 20.02.2022 в сумі 2 200,00 грн, емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 за період з 18.02.2022 по 23.02.2022 в сумі 1 200,00 грн, емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 за період з 18.02.2022 по 23.02.2022 в сумі 2 200,00 грн, емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 за період з 18.02.2022 по 23.02.2022 в сумі 2 200,00 грн, емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною картою № НОМЕР_2 ; та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Як встановлено з витребуваних доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_4 та за період 15.02.2022-23.02.2022 на дану картку проведене зарахування в розмірі 2 200,00 грн: від 18.02.2022; від 18.02.2022; від 15.02.2022; за період 15.02.2022-23.02.2022 на дану картку проведене зарахування в розмірі 1 200,00 гривень від 18.02.2022. Номер телефону НОМЕР_3 не був/не є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

Отже, договір кредитної лінії № 338389495від 15 лютого 2022 року є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення договору і волевиявлення учасників договору було вільним.

28 листопада 2018 року TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (у подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу (додаток №11), відповідно до якого TOB «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні TOB «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до додаткових угод до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, зокрема додаткової угоди № 19 від 28 листопада 2019 року сторонами продовжено строк дії договору до 31 грудня 2020 року.

Відповідно додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції.

Відповідно додаткової угоди № 27 від 31 грудня 2021 року сторонами продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року.

Відповідно додаткової угоди № 31 від 31 грудня 2022 року сторонами продовжено строк дії договору до 31 грудня 2023 року.

Відповідно додаткової угоди № 32 від 31 грудня 2023 року сторонами продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ "Таліон Плюс" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 338389495від 15 лютого 2022 року.

23 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) за плату ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 , за договором договором № 338389495від 15 лютого 2022 року .

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року до договору факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 338389495від 15 лютого 2022 року на суму 13 871,10 гривень.

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ "ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників від 15 липня 2025 року до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 338389495від 15 лютого 2022 року на суму 13 871,10 гривень.

Станом на дату подання позовної заяви до суду 20 травня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 заборгованість за договором № 338389495від 15 лютого 2022 року не погашено.

Згідно із розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідача за кредитним договором № 338389495від 15 лютого 2022 року станом на 05 травня 2022 року (дата продажу) становить 9 448,50 гривень.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 338389495від 15 лютого 2022 року, який складений ТОВ «Таліон Плюс» станом на 23 лютого 2024 року відсотки нараховано в межах умов договору, заборгованість за даним договором складає 13 871,10 грн: по тілу кредиту станом на дату складання розрахунку 7 800,00 грн; заборгованість за відсотками по кредиту станом на дату складання розрахунку 6 071,10 гривень.

Така ж сума заборгованості підтверджена випискою з особового рахунку, яка сформована ТОВ «ФК «ЕЙС», за кредитним договором № 338389495від 15 лютого 2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 станом на 26 грудня 2025 року (включно) має непогашену заборгованість за кредитним договором № 338389495від 15 лютого 2022 року в розмірі 13 871,10 грн, яка складає 7 800,00 грн заборгованість за сумую кредиту (тіло), 6 071,10 грн прострочена заборгованість за процентами.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вказаної заборгованості за договором як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

За ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тому, вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.

Судом встановлено, що в порушення умов договору№ 338389495від 15 лютого 2022 року, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконав ні первісному кредитору ні позивачу, який набув права вимоги до відповідача, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами перед позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС".

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 338389495від 15 лютого 2022 року, заборгованість за вказаним кредитним договором не погашена, загальна сума заборгованості складає 13 871,10 грн, що також узгоджується з випискою по особовому рахунку за даним кредитним договором.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає до стягнення із відповідача суд дійшов до таких висновків: ОСОБА_1 , уклавши договір № 338389495від 15 лютого 2022 року із ТОВ "ФК «ЕЙС", належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту 7 800,00 грн та відсотками, розмір яких згідно розрахунку заборгованості становить 6 071,00 гривень.

Наданий розрахунок заборгованості (виписка з особового рахунку) за договором № 338389495від 15 лютого 2022 року, в частині заборгованості за тілом кредиту 7 800,00 грн і відсотками в сумі 6 071,00 грн у повній мірі ґрунтується на умовах договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вказаної заборгованості за договором матеріали справи не містять, а також відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Відповідачем не спростовано наявність укладеного договору, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 338389495від 15 лютого 2022 року у розмірі 13 871,10 грн, з яких: заборгованість за кредитом 7 800,00 грн (тіло кредиту), прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6 071,10 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2 662,40 гривень.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч.1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 7 000,00 гривень.

ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Соломко та Партнери» укладено договір № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року про надання правничої допомоги. Відповідно до умов договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором. Додатковою угодою № 25771210128 до договору № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року про надання правничої допомоги АБ «Соломко та Партнери» взяло на себе зобов`язання щодо надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 . З акта прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року вбачається, що АБ «Соломко та Партнери» надано послуги ТОВ «ФК «ЕЙС» з підготовки матеріалів справи до суду - позову до ОСОБА_1 на загальну суму 7 000,00 гривень.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Таким чином, чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначений АБ «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відповідач не поставив під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, які має понести позивач, та не заявляв клопотання про зменшення розміру цих витрат.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 662,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 282-284, 289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956, НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) заборгованість за кредитном договором № 338389495 від 15 лютого 2022 року в сумі 13 871,10 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 800,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 6 071,10 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956, НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС», адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне заочне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя Інна ХУДЕНКО