Ухвала суду № 140156816, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2026 року Справа № 520/28358/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 № 153;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 № 153.

Ухвалою суду від 14.09.2026 року позовну заяву залишено без руху через пропуск строку звернення до суду, встановлено необхідність надати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

24.09.2026 до суду надано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що після повернення з полону позивач постійно лікувався та у зв`язку з погіршенням здоров`я, так і не приступивши до виконання військових обов`язків, був змушений звільнитися із військової служби 29.05.2025 після чого відразу 12.06.2025 виїхав за межі території України для подальшої реабілітації та відновлення нормального сталого способу життя після надто тривалого перебування у місцях несвободи в країні-агресора.

Представник акцентує, що після виїзду за кордон позивач перебував в умовах повної ізоляції від стабільних засобів зв`язку, адже перебував у таборі для біженців у віддаленій сільській місцевості, де була повністю відсутня технічна можливість підключення до мережі Інтернет, користування мобільним зв`язком та поштовими послугами. Через таку об`єктивну відсутність зв`язку Позивач не мав фізичної можливості вчасно дізнатися чи в повному обсязі відповідач розрахувався з ним після звільнення і лише після повернення в Україну 14.05.2026 за першої ж можливості Позивач звернувся до Відповідача із заявою дізнатися чи у повному обсязі відповідач з ним розрахувався.

Адже в день звільнення 29.05.2025 відповідач не провів з позивачем розрахунки у повному обсязі, про що свідчить надходження коштів від відповідача на банківський рахунок Позивача вже після звільнення, а саме 31.05.2025, 15.06.2025.

Також в обґрунтування клопотання представник посилається рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р (II)/2022, згідно змісту якого акцентовано увагу на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.

На підставі наведених обставин представник проси поновити пропущений строк.

Досліджуючи вказане клопотання суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи за хронологією подій, ОСОБА_1 , колишній військовослужбовець, 31.03.2022 був захоплений в полон та перебував у місцях несвободи по 05.02.2025, 29.05.2025 був звільнений, 31.05.2025 одержав певну грошову суму від відповідача з позначкою «заробітна плата-матеріальна допомога на оздоровлення за 2025 рік», 12.06.2025 виїхав за кордон, що вбачається з Листа Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України №19.5.2/71523-26-Вих від 21.09.2026.

15.06.2025 позивач отримав від відповідача грошове забезпечення за червень 2025 року, 14.05.2026 ОСОБА_1 повернувся до України та 06.06.2026 покинув територію держави.

Відтак суд погоджується з аргументами представника позивача з приводу того, що позивач тривалий час перебував за межами держави, проте зауважує, що цей період не є безперервним, а саме: з 14.05.2026 по 06.06.2026 позивач перебував на території України.

До того ж, позивач одержав певну суму на картковий рахунок 31.05.2025, а перетнув кордон 12.06.2025.

Разом з цим доказів, які вказують на неможливість позивача звернутися до суду у зазначені проміжки часу, не надано.

Крім вказаного суд звертає увагу і на те, що договір про надання правничої допомоги між позивачем та його представником був укладений 04.09.2026, тобто у той момент, коли ОСОБА_1 перебував за кордоном, а відтак перебування за кордоном не свідчить про однозначну та повну інформаційну ізоляцію.

Таким чином факт перебування ОСОБА_1 не може слугувати єдиною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Як зазначено у клопотанні від 24.09.2026, позивач виїхав за межі території України для подальшої реабілітації, проте жодного доказу вказаного матеріали справи не містять.

З приводу посилання на рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р (II)/2022, суд погоджується з необхідністю посиленого соціального захисту громадян України, які перебувають на службі, проте в межах даної ухвали не йде мова з приводу соціального захисту, а встановлюється обставини поважності причин пропуску строку звернення до суду,

Суд звертає увагу, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшла висновку, що з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Відтак суд повторно акцентує, що про порушення своїх прав позивач дізнався при отриманні сум грошового забезпечення 31.05.2025 та 15.06.2025.

Враховуючи наведене клопотання від 24.09.2026 про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 2 ст. 121 цього Кодексу, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність продовження на десять днів строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Керуючись положеннями КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання від 24.09.2026, - відмовити.

Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Стойка В.В.