Рішення № 140156817, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 вересня 2026 року № 520/6324/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області(майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 01.01.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 № 230/96-ВР, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 01.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 01.01.2026.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов, оскільки до суду відповідні документи у визначений судом строк не надходили.

Суд зазначає, що надання відзиву є правом відповідача. Відповідно до частини 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 29.06.2026 по 13.07.2026 та з 30.07.2026 по 31.07.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має 3 групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із виконання обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відноситься до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській, отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказане підтверджується посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 видане Харківською ОДА 01.10.2019.

14.01.2026 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії та забезпечити йому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №230/96-ВР в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на момент нарахування пенсії з 07 липня 2021 року. Листом від 10.02.2026 №8359-3730/Ц-03/8-2000/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії, пославшись, що згідно з пунктом 13 постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 за №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону №796 особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, особам з інвалідністю 3 групи виплачується у розмірі 170,82 грн..

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо соціального захисту потерпілого населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені нормами Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).

Так, за змістом ст.1 Закону №796-XII цей акт права спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Суд відзначає, що питання нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями ст. 50 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.

При цьому первісною редакцією ст.50 Закону № 796-XII було одразу передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.50 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996р. № 230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI), яким, серед іншого, було внесено зміни до Закону № 796-XII та викладено статтю 50 Закону № 796-XII в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.»

Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнав неконституційними положення Закону від 28.12.2007р. №107-VI, зокрема, в частині внесення змін до статті 50 Закону № 796-XII, мотивуючи таке рішення тим, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

28.12.2014р. було прийнято Закон України №76-VIII, яким статтю 50 Закону № 796-XII викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»

На подальший розвиток цієї норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердив Порядок №1210, за змістом пункту 13 якого (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112), особам, що належать до категорії 1, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особам з інвалідністю II групи, встановлюється щомісячна додаткова пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 379,60 грн.

Отже, Законом України від 28.12.2014р. №76-VIII було звужено обсяг соціальних гарантій у вигляді розмірів додаткових пенсій за шкоду заподіяну здоров`ю порівняно із ст.50 Закону №796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Стосовно попередніх у часі випадків звуження соціальних гарантій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Конституційний Суд України, зокрема, в рішенні від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024 визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

З огляду на викладені вище правові позиції внесені Законом України від 28.12.2014р. №76-VIII зміни до ст. 50 Закону № 796-XII порушують право на належний рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.

У постанові від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24 Верховний Суд наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Отже, до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, стосовно яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, належить застосовувати норми статті 54 Закону № 796-XII (як у редакції Закону № 230/96-ВР - відносно випадку соціального забезпечення інвалідів III групи, дітей-інвалідів, а також хворих унаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, так і у редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2014р. №76-VII - відносно випадку соціального забезпечення інвалідів I групи - додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідів II групи додатковою пенсією за заподіяну здоров`ю шкоду у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком), враховуючи, що додаткова пенсія за заподіяну здоров`ю шкоду у порядку ст.50 Закону № 796-XII за своєю правовою природою є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист.

Тож, слід зважати, що як при застосуванні ст. 54 Закону № 796-XII (для визначення основного розміру пенсії), так і при застосуванні ст. 50 Закону №796-ХІІ (для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю), мовиться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, а відтак, підхід до тлумачення змісту та застосування зазначених норм матеріального права має бути однаковим та єдиним.

З наведеного слідує, що до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю норми ст. 50 Закону № 796-ХІІ мають застосовуватись або в редакції Закону № 230/96-ВР, або у редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2014р. №76-VII.

Аналогічна по суті правова позиції сформована Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24, у якій також викладені наступні висновки: 1) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена ст. 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим обмеження такого права є неприпустимим; 2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених ст. 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, на підставі викладеного, із урахуванням наведених висновків Верховного Суду суд висновує, що позивачка як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, особа з інвалідністю ІІІ групи, з числа потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР до внесення змін Законом України від 28.12.2014 №76-VII.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 01.01.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 № 230/96-ВР, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 01.01.2026.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.