Ухвала суду № 140154234, 29.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/13256/26

В справі 760/27995/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

29 вересня 2026 року в м. Києві слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 розглянув матеріали скарги представниці Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, разом із клопотанням про поновлення строку на її подання.

ІІ. Мотивувальна частина

25.09.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (далі - Скаржник, АБ «УКРГАЗБАНК»), подана його представницею ОСОБА_2 (далі - Представниця) в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення.

В обґрунтування доводів скарги зазначено, що 18.08.2026 (за вих. № 148/24125/2026 від 17.08.2026) Скаржником в особі директора департаменту банківської безпеки ОСОБА_3 нарочно скеровано до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) повідомлення про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 214 КПК України.

У вказаному повідомленні Скаржник просив внести до ЄРДР відомості та розпочати досудове розслідування за фактом легалізації (відмивання) службовими особами ТОВ «НЕКСТТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40289067) та ОСОБА_4 майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 209 КК України), а також вирішити питання про об`єднання цих матеріалів з кримінальним провадженням №42024100000000244 від 20.06.2024, у якому НАБУ розслідує заволодіння коштами Банку службовими особами ТОВ «НЕКСТТРЕЙД» (ч. 5 ст. 191 КК України) і в якому Банк визнаний потерпілим.

Як зазначено у скарзі, за усним повідомленням працівника канцелярії САП вказане повідомлення зареєстровано за вх. № 21247-26 від 18.08.2026.

01.09.2026 (вх. № 06/34107) до АБ «УКРГАЗБАНК» надійшов лист САП про те, що 20.08.2026 (вих. № 07/3-5941ВИХ-26) повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 17.08.2026 направлено до НАБУ для розгляду та прийняття рішення в порядку, передбаченому чинним законодавством.

11.09.2026 (вх. № 24/35297) до АБ «УКРГАЗБАНК» надійшов лист НАБУ про те, що звернення від 17.08.2026 № 148/24125/2026 розглянуто і за результатами розгляду підстав для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, не вбачається.

Представниця звертає увагу, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, подано у зв`язку з розслідуванням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42024100000000244, підслідність якого Офісом Генерального прокурора визначена за НАБУ. Посилаючись на положення ч. 5 та ч. 9 ст. 216 КПК України, Представниця вказує, що кримінальним правопорушенням, яке передувало легалізації, є заволодіння майном АБ «УКРГАЗБАНК» службовими особами ТОВ «НЕКСТТРЕЙД» та NextTradeEurope s.r.o., досудове розслідування якого здійснює НАБУ.

На думку Представниці, вказане свідчить про формальний підхід працівників НАБУ до перевірки повідомлення Банку та порушення приписів КПК України. Посилаючись на ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України та узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені у листі від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, Представниця стверджує, що обов`язок внесення відомостей до ЄРДР не вимагає оцінки заяви на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення, відмова у прийнятті та реєстрації заяви не допускається, а закон не покладає на заявника обов`язок наводити в заяві всі елементи складу кримінального правопорушення. З огляду на невнесення відомостей до ЄРДР та ненадання Банку витягу з ЄРДР Представниця вважає бездіяльність уповноважених осіб НАБУ триваючою.

Щодо строку звернення до суду Представниця зазначає, що АБ «УКРГАЗБАНК» лише 11.09.2026 отримав відповідь НАБУ щодо розгляду повідомлення, а до моменту отримання цього листа не міг достовірно знати про остаточне рішення уповноважених осіб НАБУ та характер їхніх дій, а отже, об`єктивно був позбавлений можливості своєчасно та обґрунтовано реалізувати своє право на судовий захист у встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.

Крім того, у скарзі вказано, що 21.09.2026 АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся зі скаргою на бездіяльність НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР до Вищого антикорупційного суду, однак ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2026 у справі № 991/11805/26 скаргу повернуто у зв`язку з тим, що з її змісту не вбачається ознак предметної підсудності Вищому антикорупційному суду, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Оскільки скарга подається одразу після отримання листа НАБУ та ухвали Вищого антикорупційного суду від 23.09.2026, Представниця вважає, що строк пропущено з поважних причин.

З огляду на викладене Представниця просить поновити АБ «УКРГАЗБАНК» процесуальний строк для подання скарги, прийняти та розглянути скаргу, зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за повідомленням АБ «УКРГАЗБАНК» від 17.08.2026 № 148/24125/2026 за фактами вчинення службовими особами ТОВ «НЕКСТТРЕЙД» та ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а також повідомити АБ «УКРГАЗБАНК» про дату та час розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді. Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які об`єктивно унеможливлювали або істотно ускладнювали своєчасне вчинення процесуальної дії та не залежали від волі особи, яка її вчиняє. При цьому оцінці підлягає як сама обставина, на яку посилається особа, так і її процесуальна поведінка протягом усього періоду, що передував зверненню до суду.

Як вбачається з матеріалів скарги, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення Скаржник подав до САП 18.08.2026, а 20.08.2026 САП направила його до НАБУ. Скаргу до Солом`янського районного суду міста Києва подано 25.09.2026, тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, що не заперечується і самою Представницею, яка порушує питання про його поновлення.

Як на причини пропуску строку Представниця посилається на отримання відповіді НАБУ лише 11.09.2026, а також на попереднє звернення зі скаргою до Вищого антикорупційного суду. Оцінюючи ці доводи, слідчий суддя враховує наступне.

По-перше, ч. 1 ст. 304 КПК України пов`язує початок перебігу строку на оскарження бездіяльності з моментом її вчинення, а не з моментом отримання заявником листа органу досудового розслідування про результати розгляду його звернення. Правило про обчислення строку з дня отримання копії стосується лише рішень, оформлених постановою, до яких лист НАБУ не належить.

Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, є очевидною для заявника з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України у разі внесення відомостей до ЄРДР заявнику через 24 години надається витяг з реєстру. Ненадання витягу у визначений законом строк само по собі свідчить заявнику про невнесення відомостей до ЄРДР, а тому для встановлення факту такої бездіяльності заявнику немає потреби очікувати на лист органу досудового розслідування.

Крім того, 01.09.2026 Скаржник отримав лист САП, з якого йому достовірно стало відомо, що ще 20.08.2026 його повідомлення направлено до НАБУ. У цьому ж листі Скаржнику прямо роз`яснено, що у разі незгоди з діями, бездіяльністю, рішеннями слідчого та прокурора він має право звернутися до слідчого судді відповідно до вимог ст. ст. 303-306 КПК України. Станом на цю дату витягу з ЄРДР Скаржник не отримував. Отже, щонайпізніше з 01.09.2026 Скаржник знав про невнесення відомостей за його повідомленням до ЄРДР та мав реальну можливість оскаржити таку бездіяльність у встановлений законом строк, який з цієї дати закінчився 11.09.2026.

Таким чином, очікування Скаржником відповіді НАБУ є його власним вибором, а не обставиною, яка об`єктивно перешкоджала своєчасному зверненню до суду. Аналогічна оцінка цьому доводу надана й слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 23.09.2026 у справі № 991/11805/26.

При цьому слідчий суддя враховує, що Скаржник не є особою, необізнаною з порядком кримінального провадження. АБ «УКРГАЗБАНК» з 02.07.2024 має статус потерпілого у кримінальному провадженні № 42024100000000244, досудове розслідування у якому здійснює НАБУ, а скаргу від його імені подано працівницею юридичного департаменту Банку.

По-друге, навіть якщо виходити з найбільш сприятливого для Скаржника підходу та обчислювати десятиденний строк з дня отримання листа НАБУ, тобто з 11.09.2026, як наполягає Представниця, такий строк закінчився 21.09.2026. Скаргу ж до цього суду подано лише 25.09.2026.

Єдиною причиною такої затримки є звернення Скаржника 21.09.2026, тобто в останній день строку, обчисленого за його ж підходом, до Вищого антикорупційного суду, якому скарга не підсудна.

Визначення суду, до якого подається скарга, є процесуальним вибором самої особи, яка звертається до суду. Умови підсудності кримінальних проваджень Вищому антикорупційному суду чітко визначені ст. 33-1 та п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Доводи Представниці щодо віднесення кримінального правопорушення до підслідності НАБУ самі по собі не свідчать про підсудність скарги Вищому антикорупційному суду, оскільки підслідність кримінального правопорушення детективам НАБУ та предметна підсудність Вищому антикорупційному суду визначаються різними умовами. За таких обставин помилкове визначення професійним представником підсудності скарги є наслідком власного процесуального вибору Скаржника, ризик якого, з урахуванням подання скарги в останній день строку, покладається на нього самого, а не обставиною, яка об`єктивно не залежала від його волі.

По-третє, слідчий суддя не може погодитися з доводами Представниці щодо триваючого характеру бездіяльності НАБУ. Як вбачається з листа НАБУ, отриманого Скаржником 11.09.2026, повідомлення Скаржника розглянуто, у ньому викладено позицію НАБУ щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР, а саме звернення долучено до матеріалів кримінального провадження № 42024100000000244. Отже, щонайпізніше з 11.09.2026 Скаржнику була достовірно відома позиція НАБУ щодо його повідомлення, а тому підстави вважати, що строк на оскарження не розпочався або не закінчився через триваючий характер бездіяльності, відсутні.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що пропуск строку на оскарження бездіяльності зумовлений не об`єктивними перешкодами, а процесуальною поведінкою Скаржника та його Представниці, які, будучи обізнаними про невнесення відомостей до ЄРДР та про своє право на звернення до слідчого судді, своєчасно не звернулися до належного суду.

За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку поважними та його поновлення, а тому скарга відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України підлягає поверненню особі, яка її подала.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 115, 117, 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1. У задоволенні клопотання представниці Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.

2. Скаргу представниці Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, - повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: