Рішення № 140154256, 29.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

________________

Провадження 2/760/16477/26

В справі 760/14871/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

29 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

ІІ. Описова частина

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Дубровської Олени Миколаївни, яка діє на підставі доручення Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 11.05.2026 №017/03.5/5333, звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з нього на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» заборгованості за кредитним договором №UP8619652 від 30.01.2020.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 30.01.2020 між ним та ТОВ «Укрпозика» було укладено договір кредитної лінії №UP8619652, відповідно до умов якого ТОВ «Укрпозика» надало, а Позивач отримав кредитні кошти в сумі 10.000,00 грн в користування зі сплатою процентів за користування кредитом.

Як вказує Позивач, 26.11.2021 за заявою ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис на вказаному кредитному договорі, зареєстрований в реєстрі за №42035, про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20.712,00 грн. 04.02.2022 постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича відкрито виконавче провадження №68494682 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису, в межах якого приватним виконавцем розпочато дії щодо примусового виконання виконавчого документа.

Позивач зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

На думку Позивача, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 затверджено вичерпний перелік документів, на підставі яких нотаріуси можуть вчиняти виконавчі написи, який не підлягає розширювальному тлумаченню, а п. 1 цього Переліку передбачає можливість вчинення виконавчих написів лише на нотаріально посвідчених договорах. Позивач наголошує, що кредитний договір №UP8619652 від 30.01.2020 укладався в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нотаріально не посвідчувався, а тому у нотаріуса були відсутні підстави для вчинення на ньому виконавчого напису.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19), Позивач вказує, що безспірність заборгованості підтверджує юрисдикцію нотаріуса щодо вчинення виконавчих написів, яка стосується лише підтвердження існування права стягувача на зазначену суму заборгованості, при цьому нотаріус не вирішує питань права і не змінює суб`єктний склад зобов`язальних правовідносин.

Крім того, Позивач стверджує, що виконавчий напис не містить відомостей про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив», а сам він не отримував жодних повідомлень про відступлення ТОВ «Укрпозика» права вимоги на користь Відповідача, що, на його думку, ставить під сумнів можливість вчинення виконавчого напису саме на користь останнього.

Щодо строку позовної давності Позивач вважає, що такий строк ним не пропущено, оскільки строки, визначені ст. 257 ЦК України, продовжувалися на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а в подальшому - на період дії воєнного стану відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який виключено Законом України від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», що набрав чинності 04.09.2025, у зв`язку з чим, як зазначає Позивач, перебіг позовної давності для нього фактично розпочався з 04.09.2025.

Позивач вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, на підтвердження чого до позовної заяви додано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 . Також Позивач зазначає, що оригінали виконавчого напису та кредитного договору знаходяться у Відповідача.

18.05.2026 позовна заява надійшла до Солом`янського районного суду м. Києва, 19.05.2026 автоматизованим розподілом судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляв. Треті особи письмових пояснень щодо позову суду не подали.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №42035, яким запропоновано звернути стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який є боржником за кредитним договором №UP8619652 від 30.01.2020 (номер кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії U9720165), на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» (ідентифікаційний код юридичної особи 43024915) як стягувача заборгованості за період з 22.04.2020 по 23.10.2021 у сумі 20.062,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 10.500,00 грн та простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 9.562,00 грн, а також 650,00 грн плати за вчинення виконавчого напису, а всього 20.712,00 грн.

Як вбачається з тексту виконавчого напису, його вчинено на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, а також з посиланням на ч. 1 ст. 640 ЦК України та ч. 6 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору № НОМЕР_3 від 30.01.2020, так само як і відомостей про підстави набуття ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» права вимоги за цим договором, текст виконавчого напису не містить.

04.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенком Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68494682 з примусового виконання виконавчого напису №42035 від 26.11.2021 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» 20.712,00 грн, якою також постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2.071,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Порядок вчинення виконавчих написів визначено главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, згідно з підпунктами 3.1, 3.2 пункту 3 якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік).

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», пунктом 2 якого передбачалася можливість вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, на підставі оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21) зазначено, що судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, втратила чинність (у відповідній частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14. Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 у справі №158/2157/17, а також підтверджено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04.02.2026 у справі №713/199/25 (провадження №61-15764св25), в якій зазначено, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, а вчинення виконавчого напису на такому договорі є самостійною і достатньою підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржуваний виконавчий напис №42035 вчинено 26.11.2021, тобто більш ніж через чотири роки після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14. При цьому, як прямо зазначено в самому виконавчому написі, нотаріус керувався п. 2 Переліку, який на момент вчинення нотаріальної дії вже був нечинним.

Посилання у виконавчому написі на ч. 1 ст. 640 ЦК України та ч. 6 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», які регулюють момент укладення договору та порядок укладення і підписання електронного договору, свідчать про те, що кредитний договір №UP8619652 від 30.01.2020 укладено в електронній формі, що узгоджується з доводами Позивача. Відомостей про нотаріальне посвідчення цього договору матеріали справи не містять. Доказів протилежного Відповідач, у володінні якого, за твердженням Позивача, перебуває оригінал кредитного договору та на якого покладено обов`язок доведення обставин, на які він міг би посилатися як на підставу своїх заперечень (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України), суду не надав.

Отже, наданий нотаріусу договір не належав до документів, за якими стягнення заборгованості могло провадитися у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим оскаржуваний виконавчий напис вчинено з недотриманням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, що є самостійною і достатньою підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, суд враховує, що, як стверджує Позивач, кредитний договір №UP8619652 від 30.01.2020 було укладено ним з ТОВ «Укрпозика», тоді як виконавчий напис вчинено на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив», при цьому текст виконавчого напису не містить відомостей про підстави набуття стягувачем права вимоги за цим договором. Відповідач зазначених доводів Позивача не спростував, доказів набуття ним права вимоги до Позивача за кредитним договором суду не надав. Водночас, з огляду на встановлену судом самостійну і достатню підставу для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не вбачає необхідності надавати зазначеним доводам окрему оцінку.

Щодо доводів Позивача про дотримання ним строку позовної давності суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Оскільки Відповідач заяви про застосування позовної давності не зробив, підстави для перевірки цих доводів у суду відсутні.

Суд зауважує, що зазначення у прохальній частині позовної заяви реєстрового номера виконавчого напису як №420355, в одному з абзаців позовної заяви - як №41225, а також написання номера кредитного договору як «UP 8619652» є очевидними описками, оскільки з доданих до позову документів, у тому числі копії самого виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження, достовірно вбачається, що предметом оскарження є виконавчий напис №42035 від 26.11.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. на загальну суму 20.712,00 грн (20.062,00 грн заборгованості та 650,00 грн плати за вчинення виконавчого напису) щодо заборгованості за кредитним договором №UP8619652 від 30.01.2020, який виконується у межах виконавчого провадження №68494682. Такі описки не впливають на визначення предмета позову, який чітко ідентифікований реквізитами виконавчого напису, його датою, особою нотаріуса, сторонами та договором, на підставі якого його вчинено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання виконавчого напису №42035, вчиненого 26.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., таким, що не підлягає виконанню.

При цьому суд зазначає, що визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не позбавляє Відповідача права звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №UP8619652 від 30.01.2020 у загальному порядку, якщо він вважає, що така заборгованість існує.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду Позивач судовий збір не сплатив, пославшись на звільнення від його сплати на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій. Разом з тим, незалежно від застосовності зазначеної пільги до спорів, не пов`язаних безпосередньо зі статусом учасника бойових дій, Позивач звільнений від сплати судового збору у цій справі як споживач фінансових послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц (провадження №14-57цс18) дійшла висновку, що відсутність споживачів у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не означає, що вони такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 19.10.2022 у справі №743/1481/21 (провадження №61-7362св22) дійшов висновку, що позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин, і у випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3.328,00 грн.

Позов, який містить одну вимогу немайнового характеру, подано Позивачем у 2026 році в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому розмір судового збору, від сплати якого Позивач звільнений, становить 1.064,96 грн (3.328,00 грн ? 0,4 ? 0,8). У зв`язку з повним задоволенням позову судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

Інших судових витрат Позивач не заявляв, доказів їх понесення суду не надав, а тому підстави для їх розподілу відсутні.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 13, 76-82, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 26.11.2021, зареєстрований в реєстрі за №42035, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про звернення стягнення зі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» (код ЄДРПОУ: 43024915) заборгованості за кредитним договором №UP8619652 від 30.01.2020 у сумі 20.062,00 грн та плати за вчинення виконавчого напису у сумі 650,00 грн, а всього у загальному розмірі 20.712,00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1.064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3; код ЄДРПОУ: 43024915.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: 02068, м. Київ, просп. Григоренка, буд. 15, прим. 3; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович, адреса: 40004, м. Суми, вул. Металургів, буд. 30, оф. 2 та 2А; РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя: