Рішення № 140152487, 28.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12828/26

Провадження № 2-о/752/363/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

28 вересня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря- Касаткіної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хотинська міська рада про встановлення факту родинних відносин, суд

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду і просить встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його матір`ю.

Посилається в заяві на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина.

За його заявою приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької обл. Масловською І.Ю. була відкрита спадкова справа №134/2025.

Постановою приватного нотаріуса Масловської І.Ю. від 15 квітня 2026 року йому було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з різним написанням її по-батькові в різних документах українською та російською мовами.

З урахуванням цього, просить задовольнити заяву.

Заява була зареєстрована судом 19 травня 2026 року і відповідно до статті 33 ЦПК України був визначений склад суду.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року в справі було відкрито провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі.

Копія заяви з додатками заінтересованій особі була направлена заявником при зверненні до суду в порядку виконання вимог пункту 2 частини 1 статті 177 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви і просять розглядати справу в їх відсутності.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 918/539/16 від 07 липня 2022 року, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з цього, на підставі частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі, родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Судом встановлено, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до його свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Хмельницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, його батьками зазначені: батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_2 .

В свідоцтві про народження по батькові матері заявника зазначено « ОСОБА_4 ».

В свою чергу, в свідоцтві про розірвання шлюбу та свідоцтві про смерть - « ОСОБА_5 ».

Відповідно до висновку експерта №056/78 від 24 квітня 2026 року Українського бюро лінгвістичних експертиз записи імені по батькові « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » в докум ентах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Таким чином, спорідненість заявника з померлою матір`ю підтверджується належними доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо.

Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

З урахуванням викладеного вище, підстав звернення заявника до суду, відсутності іншої можливості довести свою спорідненість з померлим спадкодавцем, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.

Керуючись статтями 15. 16 ЦК України, статтями2, 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич