Рішення № 140150848, 29.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року справа №320/12165/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд визнати протиправною відмову відповідача у поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та зобов`язати відповідача сформувати подання про повернення позивачці сплаченого збору у розмірі 68 982,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.06.2024 позивачка придбала житловий будинок садибного типу разом із земельною ділянкою, сплативши під час укладення договору купівлі-продажу збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 68 982,00 грн. Позивачка зазначає, що придбала житло вперше, у зв`язку з чим відповідно до законодавства була звільнена від сплати зазначеного збору. На підтвердження цього до відповідача подано відповідні документи, однак Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у поверненні коштів.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд встановив наступне.

25 червня 2024 року між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку садибного типу.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гапон Т.В. та зареєстрований у реєстрі за №3288.

Відповідно до умов зазначеного договору позивачка придбала земельну ділянку площею 0,0606 га, кадастровий номер 3222410300:01:024:0099, та житловий будинок садибного типу №23, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 25.06.2024 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначені земельну ділянку та житловий будинок.

За придбання зазначеного нерухомого майна позивачкою сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 68 982,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №45676285 від 25.06.2024.

У призначенні платежу зазначено, що кошти сплачено як 1% збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна за договором, посвідченим 25.06.2024.

29 та 30 травня 2024 року АТ «Ощадбанк» видано позивачці відповідні довідки щодо невикористання житлових чеків та обставин, пов`язаних із приватизацією житла.

Так, довідкою №7563 від 29.05.2024 зазначено, що за адресою: АДРЕСА_2 , списки на приватизацію житла не надходили.

Довідкою №265 від 29.05.2024 підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_3 , позивачка не перебувала у списку громадян, які мають право на приватизацію житла, а також у банку відсутні дані щодо використання нею житлових чеків.

Довідкою №264 від 29.05.2024 підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_4 , позивачка не скористалася правом на приватизацію житла, а залишок житлового чека станом на 29.05.2024 становив 4,20 грн.

Довідкою №3 від 30.05.2024 підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_5 , житлові чеки для приватизації не використовувалися, залишок становив 4,20 грн.

02.10.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, зареєстрованою за вхідним №52636/8, про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 68 982,00 грн.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 25.10.2024 №2600-0603-8/206688 відмовило у поверненні коштів.

Відповідач зазначив, що надані позивачкою документи не дають можливості встановити факт придбання житла вперше, а тому відсутні підстави вважати сплату збору помилковою та формувати подання про повернення коштів відповідно до Порядку №787.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами та привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону, об`єктом оподаткування є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Закону №400/97-ВР ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна становить 1 відсоток від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740.

Відповідно до пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком, зокрема, громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-2 Порядку №1740 визначено перелік випадків, коли збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання житла не сплачується.

Зокрема, підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 передбачено, що збір не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, у тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку у спільному майні подружжя, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання після 1992 року.

Зазначене положення було запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020.

Таким чином, законодавством визначено не лише загальний обов`язок щодо сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, але й передбачено виняток для громадян, які придбавають житло вперше.

При цьому пунктом 15-2 Порядку №1740 встановлено конкретні документи, які можуть підтверджувати відповідну обставину.

Судом встановлено, що предметом договору від 25.06.2024 є, зокрема, житловий будинок садибного типу №23, розташований у м. Боярка Київської області.

Отже, спірна операція в частині придбання житлового будинку є операцією з придбання житла у розумінні пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР та пункту 15-1 Порядку №1740.

При цьому придбання разом із житловим будинком земельної ділянки не змінює правової природи спірної операції в частині придбання житла, оскільки підставою для застосування встановленого законом винятку є саме придбання житла вперше.

Суд бере до уваги, що позивачкою надано документи, які підтверджують обставини невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за місцями її проживання.

Зокрема, довідки АТ «Ощадбанк» від 29.05.2024 та 30.05.2024 підтверджують відсутність використання позивачкою житлових чеків для приватизації житла, а також невикористання права на приватизацію за відповідними адресами.

Крім того, матеріали справи містять відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких право власності позивачки на придбані житловий будинок та земельну ділянку виникло 25.06.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі №819/1249/17, від 03.07.2018 у справі №819/33/17, від 04.04.2019 у справі №819/1553/17, від 23.04.2019 у справі №802/1566/17-а, а також від 25.11.2021 у справі №280/9714/20 досліджував питання застосування положень Закону №400/97-ВР та Порядку №1740 щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають житло вперше.

Зокрема, Верховний Суд виходив із того, що положення законодавства щодо звільнення від сплати збору не можуть тлумачитися таким чином, щоб покладати на громадянина негативні наслідки недосконалості механізму перевірки державними органами факту придбання житла вперше.

Водночас після внесення змін до Порядку №1740 постановою Кабінету Міністрів України №866 законодавством визначено перелік документів, які підтверджують факт придбання житла вперше.

Суд звертає увагу, що зазначені документи позивачка фактично отримала та надала відповідачу разом із заявою про повернення сплаченого збору.

При цьому відповідач у листі від 25.10.2024 №2600-0603-8/206688 не навів конкретних відомостей про те, що позивачка раніше набувала право власності на житло шляхом приватизації, спадкування, дарування, купівлі або іншим передбаченим законодавством способом.

Посилання відповідача лише на недостатність наданих позивачкою документів саме по собі не спростовує наведених нею обставин та не є належним обґрунтуванням відмови у поверненні коштів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність прийнятої ним відмови.

Проте відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що позивачка до 25.06.2024 набувала право власності на житло, у тому числі шляхом приватизації, спадкування, дарування або придбання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачка документально підтвердила обставини, які дають підстави для застосування передбаченого пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР та підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання житла.

Таким чином, сплачений позивачкою 25.06.2024 збір у розмірі 68 982,00 грн є таким, що був сплачений за відсутності обов`язку його сплати.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 18 Порядку №1740 повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 розділу I Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Статтею 3 Закону №400/97-ВР передбачено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, механізм повернення сплаченого збору передбачає взаємодію органу Пенсійного фонду України та органу Казначейства, оскільки саме на орган Пенсійного фонду покладено обов`язок сформувати та подати відповідне подання про повернення помилково сплачених коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №813/1126/17.

Отже, у випадку встановлення факту помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування особою, яка відповідно до закону звільнена від його сплати, орган Пенсійного фонду України має вжити передбачених законодавством заходів для повернення таких коштів, зокрема сформувати та направити відповідне подання до органу Казначейства.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладена у листі від 25.10.2024 №2600-0603-8/206688, є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

При цьому належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання відповідача сформувати та направити до відповідного органу Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 68 982,00 грн згідно з платіжною інструкцією №45676285 від 25.06.2024.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, судові витрати, понесені позивачкою у зв`язку зі зверненням до суду, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладену у листі від 25.10.2024 №2600-0603-8/206688, щодо повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та направити до відповідного органу Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 68 982 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 00 коп. згідно з платіжною інструкцією №45676285 від 25.06.2024.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., встановленому документами про його сплату.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.