Ухвала суду № 140149394, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2026 року Справа №160/20599/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К. І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/20599/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 160/20599/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку, протиправною бездіяльність щодо непоновлення виплати пенсії, невиплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії (за його наявності) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 968,96 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 1453,44 грн. Постанова набрала законної сили 03.12.2024.

28.09.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником Акерманом Олегом Матвійовичем, про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявниця просить:

«1. Заяву розглянути без участі позивача.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року по справі № 160/20599/24.»

В обґрунтування заяви зазначено, що з жовтня 2017 року розмір пенсії заявниці не змінюється, а в протоколі перерахунку пенсії (дата розрахунку 25.03.2026) відповідач зазначив, що пенсію призначено за рішенням суду в твердому розмірі і вона не підлягає масовим перерахункам. На думку заявниці, судове рішення про поновлення виплати пенсії не повинно містити вказівки щодо її подальшого перерахунку, відповідач зобов`язаний здійснювати перерахунок, індексацію та осучаснення пенсії в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а нездійснення такого перерахунку є невиконанням рішення суду. До заяви додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.09.2026 № 105395-77494/А-01/8-0400/26 з відомостями про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2026 і протокол перерахунку пенсії (дата розрахунку 25.03.2026).

Надаючи оцінку поданій заяві, суд зважає на таке.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції; суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382382-3 і 383 цього Кодексу. Справу № 160/20599/24 як суд першої інстанції розглянув Дніпропетровський окружний адміністративний суд, тому судовий контроль за виконанням постанови суду апеляційної інстанції, якою у цій справі прийнято нове рішення, здійснює цей суд.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

На відміну від абзацу першого частини першої цієї статті, який передбачає право суду («може зобов`язати»), абзац другий сформульований імперативно («суд зобов`язує») і дискреції суду не залишає. Отже, за наявності письмової заяви заявника у справі відповідної категорії встановлення судового контролю є обов`язком суду, а не його диспозитивним правом. Саме так розмежовує ці правила і Велика Палата Верховного Суду: законодавець установлює імператив для суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення лише в категорії адміністративних справ щодо пенсій та інших соціальних виплат, тоді як в інших справах передбачено диспозитивне право суду (пункти 69, 70 постанови від 02.07.2026 у справі № 990/282/24; пункт 16 постанови від 30.04.2026 у справі № 9901/459/21).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2026 у справі № 990/282/24 зазначила, що предметом розгляду стадії судового контролю щодо розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є виключно наявність об`єктивних обставин, які ставлять під сумнів належне виконання рішення суб`єктом владних повноважень; на цій стадії суд має перевірити лише наявність ознак невиконання (неповного виконання) судового рішення, на які вказує заявник, не вдаючись при цьому до аналізу причин невиконання чи правильності дій боржника. Оцінка питання виконання судового рішення (причин невиконання чи повноти виконання), складності процедури його реалізації, а також перевірка обставин, які ускладнюють (унеможливлюють) його виконання, є виключним предметом дослідження на стадії розгляду вже поданого суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення (пункти 72, 75, 89 постанови).

Згідно з частиною четвертою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. Тому непред`явлення виконавчого документа до виконання, невідкриття виконавчого провадження та результати примусового виконання підставою для відмови в задоволенні заяви бути не можуть, а висновок про передчасність такої заяви із цих мотивів є помилковим. Звернення до суду на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та примусове виконання рішення суду в порядку виконавчого провадження є окремими самостійними процедурами і можуть застосовуватися одночасно (пункти 108112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2026 у справі № 990/282/24).

Заява подана особою, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, у письмовій формі, справа належить до категорії, визначеної абзацом другим частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заява підлягає задоволенню.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом, та стягнуто на її користь судові витрати. З доданого до заяви листа відповідача від 11.09.2026 № 105395-77494/А-01/8-0400/26 вбачається, що з березня 2021 року по березень 2026 року пенсія заявниці не виплачувалася, у квітні 2026 року їй виплачено 110 639,82 грн, а в червні 2026 року компенсацію втрати частини доходів у сумі 3042,47 грн. З цього ж листа вбачається, що за період з березня 2021 року по квітень 2026 року пенсію нараховано по 2216,08 грн на місяць, тобто 137 396,96 грн, тоді як виплачено 110 639,82 грн. Пояснень щодо різниці між нарахованою та виплаченою за період невиплати сумами лист не містить. Водночас рішення, прийнятого відповідачем за наслідками повторного розгляду заяви про поновлення пенсії, відомостей про дату, з якої поновлено виплату пенсії, про її виплату на визначений пенсіонером банківський рахунок, про розрахунок сум, виплачених за період невиплати пенсії, та про виплату присуджених судових витрат матеріали заяви не містять. Повнота і своєчасність виконання постанови від 03.12.2024 підлягають оцінці на стадії розгляду звіту відповідно до статей 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів заявниці про нездійснення відповідачем перерахунку, індексації та осучаснення пенсії з жовтня 2017 року суд зазначає, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 обов`язку перерахувати розмір пенсії заявниці на відповідача не покладено: вимогу про зобов`язання перерахувати розмір пенсії не задоволено, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Тому питання перерахунку та індексації пенсії предметом звіту про виконання судового рішення у справі № 160/20599/24 не є, а виконання інших судових рішень, зокрема рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі № 0440/5209/18, на яке посилається заявниця, підлягає контролю в межах тих справ, у яких їх ухвалено. Водночас розрахунок нарахованих і виплачених за період невиплати пенсії сум та причини розбіжності між ними стосуються виконання саме постанови від 03.12.2024, якою визнано протиправною бездіяльність щодо непоновлення виплати пенсії, тому мають бути відображені у звіті. Незгода заявниці з визначеним відповідачем розміром пенсії (протокол перерахунку, дата розрахунку 25.03.2026) стосується саме перерахунку пенсії, а тому предметом звіту про виконання постанови від 03.12.2024 також не є.

Відповідно до частини першої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382-1 цього Кодексу). Встановлений судом строк для подання звіту має бути достатнім для його підготовки: не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не більше трьох місяців (частина третя статті 382-1 цього Кодексу).

Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити відомості про виконання судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання, а у разі невиконання судового рішення орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування, відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, які заходи вжито та вживаються для їх усунення. З огляду на зміст покладеного на відповідача постановою від 03.12.2024 обов`язку ці відомості мають стосуватися повторного розгляду заяви про поновлення пенсії, дати поновлення її виплати, розрахунку та виплати пенсії і компенсації втрати частини доходів за період невиплати, способу виплати та виплати присуджених судових витрат.

Ураховуючи характер покладеного на відповідача судовим рішенням обов`язку, суд встановлює відповідачеві строк для подання звіту 20 календарних днів з дня отримання ухвали суду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина п`ята статті 149 цього Кодексу). Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові боржника фізичної особи, адреса його місця проживання чи перебування, дата народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків. З огляду на це суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача разом зі звітом надати відомості про свого керівника.

Суд звертає увагу, що в заяві представник заявника ОСОБА_2 допустив такі висловлювання: «Територіальні органи ПФУ не можуть визначати особу такою, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії. Такі дії є відвертим злочином. Переважно всі злочинні дії ГУПФУ заохочуються деградуючим та корумпованим адміністративним судом, який діючи за змовою з управлінням перешкоджає відновленню порушеного права щодо цієї категорії громадян».

Ці висловлювання не стосуються предмета заяви, не підтверджені жодними доказами та є образливими щодо суду і відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а частиною першою статті 45 цього Кодексу встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами і зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу представника заявника на неприпустимість таких висловлювань та на те, що зловживання процесуальними правами може мати наслідком стягнення штрафу на підставі пункту 2 частини першої статті 149 цього Кодексу.

Керуючись статтями 14, 44, 45, 149, 241, 248, 370, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/20599/24 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 160/20599/24 протягом 20 календарних днів з дня отримання ухвали суду.

У звіті, крім відомостей, визначених частиною другою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначити та підтвердити доказами: рішення, прийняте за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення пенсії; дату, з якої поновлено виплату пенсії, та спосіб її виплати, зокрема чи здійснюється виплата на визначений пенсіонером банківський рахунок; розрахунок сум пенсії, нарахованих і виплачених за період її невиплати, з поясненням різниці між нарахованою за березень 2021 року квітень 2026 року сумою (137 396,96 грн) і виплаченою (110 639,82 грн) та зазначенням, чи утримувалися з неї будь-які кошти і на якій підставі, та розрахунок компенсації втрати частини доходів; відомості про виплату присуджених постановою судових витрат у сумі 968,96 грн і 1453,44 грн.

Разом зі звітом надати відомості про керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, зареєстроване місце проживання (перебування).

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною та оскарженню не підлягає (частина шоста статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заперечення на цю ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез