Рішення № 140149367, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/7386/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" (51912, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул. Михайла Грушевського, 214 ЄДРПОУ 08562967) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

26.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)", у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967) щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період проходження служби з 19.07.2022 по 19.05.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривня встановленого на 01.01.2022 Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.;

- зобов`язати Державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) з 19.07.2022 по 19.05.2023 року - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого адміністративного суду від 29.01.2020 року у апеляційного справі № 826/6453/18)шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривня встановленого на 01.01.2022 Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року у розмірі 30000,00 гривень щомісяця;

- зобов`язати Державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року у розмірі 30000,00 гривень щомісяця, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона проходила службу у відповідача. Відповідач за період її служби невірно нараховував їй грошове забезпечення, чим порушив її законне право на належне грошове забезпечення. З урахуванням обставин викладений у позовній заяві просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 02 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/7386/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач надіслав 15.04.2026 року до сду відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначив, що діяв у відповідності до діючого законодавства, фінансування установи та асигнувань.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), проходила службу в Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" (51912, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул. Михайла Грушевського, 214 ЄДРПОУ 08562967) з 29.01.2020 року до 31.07.2023 року, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_2 .

Позивач звернулась до відповідача із заявою провести перерахунок грошового забезпечення.

30.05.2025 року за вих.. № 34/4-18-25/х-19 Відповідач надав відповідь, у якій відмовив у задоволенні клопотання позивачки щодо проведення перерахунку грошового забезпечення, посилаючись на постанову КМУ № 704 та зазначив що нарахування грошового забезпечення позивачки відбувалось виходячи із розміру прожиткового мінімумум 1762 грн.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає оскаржуване рішення протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, їх правове становище, порядок та умови грошового забезпечення визначаються законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 затверджено схеми тарифних коефіцієнтів за посадами осіб рядового і начальницького складу, а пунктом 4 цієї постанови визначено порядок обчислення посадових окладів та окладів за спеціальними званнями.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 до пункту 4 постанови №704 було внесено зміни, внаслідок яких розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за спеціальними званнями було визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.

Водночас постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, яка набрала законної сили, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 було визнано протиправним та скасовано.

Зазначеним судовим рішенням фактично відновлено дію пункту 4 постанови №704 у редакції, відповідно до якої посадові оклади та оклади за спеціальними званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 зазначив, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування пункту 4 постанови №704 після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 викладений Верховним Судом, а Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі №400/6254/24 підтвердила, що після скасування пункту 6 постанови №103 відновилася редакція пункту 4 постанови №704, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законм на 01 січня календарного року.

Отже, у період з 29.01.2020 до 19.05.2023 включно при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби підлягав застосуванню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року.

При цьому суд зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - у розмірі 2684,00 грн.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704», яка набрала чинності 20.05.2023, пункт 4 постанови №704 викладено в новій редакції.

З 20.05.2023 пунктом 4 постанови №704 передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, правове регулювання порядку визначення посадових окладів та окладів за спеціальними званнями змінилося саме з 20.05.2023.

Верховний Суд у постановах, ухвалених у спорах щодо застосування пункту 4 постанови №704, також виходив із того, що з 20.05.2023 набрала чинності постанова №481, якою запроваджено іншу розрахункову величину - 1762,00 грн.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині перерахунку грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 є обґрунтованими.

При цьому суд зазначає, що відповідач, заперечуючи проти позову, послався лише на проведення нарахувань виходячи з розміру прожиткового мінімуму 1762,00 грн та на наявність відповідного фінансування, однак такі доводи не спростовують встановленого судом правового регулювання.

Посилання відповідача на відсутність відповідних бюджетних асигнувань як на підставу для невиконання вимог законодавства суд оцінює критично, оскільки відсутність або недостатність бюджетного фінансування не може бути підставою для невиконання суб`єктом владних повноважень покладеного на нього законом обов`язку щодо належного нарахування та виплати грошового забезпечення.

Відтак бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку та невиплати позивачу належного грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, є протиправною.

При цьому зобов`язання відповідача має бути визначено саме у спосіб, який відповідає встановленому судом порушенню права позивача, а саме шляхом проведення відповідного перерахунку та виплати різниці з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» визначено додаткові гарантії грошового забезпечення відповідних категорій осіб на період дії воєнного стану.

У редакції пункту 1 постанови №168, чинній у період з 11.03.2022 по 31.05.2022, до кола осіб, яким установлювалася відповідна додаткова винагорода, належали, зокрема, особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходили службу в органах та установах зазначеної Служби, розташованих у межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р було затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 №213-р до цього переліку включено Дніпропетровську область.

Верховний Суд у постанові від 29.08.2024 у справі №640/13029/22, а також у постановах від 24.10.2024 у справі №200/5154/22, від 29.10.2024 у справі №160/4039/23 та від 31.10.2024 у справі №200/4975/22 сформував правовий підхід щодо застосування пункту 1 постанови №168 до осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Зокрема, Суд виходив із того, що за відповідних умов такі особи мали право на отримання додаткової винагороди за період до набрання чинності змінами, якими умови її виплати були змінені.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 до пункту 1 постанови №168 було внесено зміни, відповідно до яких право на таку винагороду для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби було поставлено в залежність від проходження служби в органах та установах Служби в межах територіальних громад, розташованих у районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Водночас зазначені зміни застосовуються з 01.06.2022.

Таким чином, на спірний період з 11.03.2022 по 31.05.2022 зазначені зміни не поширюються.

Верховний Суд у постанові від 18.08.2026 у справі №160/587/24 також зазначив, що з 11.03.2022 до 07.07.2022 особа рядового або начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яка проходила службу в установі, розташованій у межах Дніпропетровської області, за встановлених обставин набувала право на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови №168.

У цій справі встановлено, що позивач проходила службу у Державній установі «Кам`янська виправна колонія (№34)», розташованій у місті Кам`янське Дніпропетровської області, у період, за який заявлено вимогу про виплату додаткової винагороди.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, за період з 11.03.2022 по 31.05.2022.

Разом з тим, після внесення постановою №754 відповідних змін до пункту 1 постанови №168 умови виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби були змінені, а тому зазначені зміни не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності, з огляду на положення статті 58 Конституції України.

Суд також враховує, що зміни, внесені постановою №793 щодо визначення додаткової винагороди як виплати «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць», не скасовували саме право на таку винагороду, а визначали порядок її виплати. Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що відповідна зміна формулювання сама по собі не означає припинення права на додаткову винагороду.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу спірної додаткової винагороди за визначений період, а також не наведено обставин, які відповідно до законодавства виключали б право позивача на її отримання.

За таких обставин суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 є протиправною.

Відповідно, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну додаткову винагороду за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалися в межах наявного фінансування та відповідних бюджетних асигнувань, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути підставою для невиконання встановленого законодавством обов`язку щодо належного нарахування грошового забезпечення та передбачених законом додаткових виплат.

З огляду на викладене суд роюить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" (51912, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул. Михайла Грушевського, 214 ЄДРПОУ 08562967) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967) щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період проходження служби з 19.07.2022 по 19.05.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023

Зобов`язати Державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) з 19.07.2022 по 19.05.2023 року - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого адміністративного суду від 29.01.2020 року у апеляційного справі № 826/6453/18)шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Кам`янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року у розмірі 30000,00 гривень щомісяця.

Зобов`язати Державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)» (код ЄДРПОУ 08562967) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року у розмірі 30000,00 гривень щомісяця, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, з урахуванням виплачених сум.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук