Рішення № 140149366, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/17847/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, будинок 10 ЄДРПОУ 38621185), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство „Інфоресурс (03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3, код 37533381) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

24.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство „Інфоресурс, у якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у вересні 2023 року зарахований до державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» за спеціальністю 132 «Матеріалознавство» для здобуття освітньо-професійного ступеня «бакалавр». Він отримав довідку про здобуття освіти за даними ЄДЕБО з питань освіти №833606 сформованої 05.02.2026 зазначається інформації про порушення послідовності здобуття ним освіти, визначену ст. 10 ЗУ «Про освіту». Зазначає, що відомості в ЄДЕБО недостовірні, звернувся до відповідача щодо внесення змін, однак Відповідач відмовився внести зміни в дані ЄДЕБО. З урахуванням обставин викладений у позовній заяві просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 30 червня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/17847/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, надіслав 07.07.2026 року до сду відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначив, що діяв у відповідності до діючого законодавства. Так, згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, позивач 01.09.2016 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», відрахований 01.10.2018 за порушення умов контракту. Згодом позивач 09.08.2023 року повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет», тобто протягом двох років позивач здобув рівень бакалавра та поторно був зарахований для здобуття цього ж рівня освіту. Таке здобуття освіти є непослідовним. Права позивача не порушені.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у 09 серпня 2023 року зарахований до державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» за спеціальністю 132 «Матеріалознавство» для здобуття освітньо-професійного ступеня «бакалавр», що підтверджується довідкою від 14.08.2023 № 25/13-93 виданою Державним вищим навчальним закладом «Приазовський державний технічний університет» ДВНЗ «ПДТУ» м. Маріуполь.

У Довідці про здобуття освіти за даними ЄДЕБО з питань освіти №833606 сформованої 05.02.2026 зазначається інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначену ст. 10 ЗУ «Про освіту».

Позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до відомостєй в ЄДЕБО.

22.04.2026 за вих. МОН № 3/3311-26 Відповідач відмовився внести зміни в дані ЄДЕБО.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на правомірність своїх дій. Зазначив, що відповідно до відомостей ЄДЕБО позивач 01.09.2016 був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до НТУ «Дніпровська політехніка», а 01.10.2018 відрахований за порушення умов контракту. 09.08.2023 позивача повторно зараховано на навчання за рівнем бакалавра до ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет». На думку відповідача, повторне здобуття такого самого освітнього рівня є непослідовним, а права позивача його діями не порушені.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає оскаржуване рішення протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є, зокрема, фахова передвища освіта, початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти та третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Отже, законодавством встановлено послідовність рівнів освіти, однак сама по собі наявність у ЄДЕБО відомостей про попереднє навчання особи за певним рівнем освіти не свідчить про те, що такий рівень освіти особою був здобутий.

Як встановлено судом, позивач у 2016 році був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра, однак 01.10.2018 відрахований із закладу вищої освіти за порушення умов контракту. Доказів завершення позивачем відповідної освітньої програми, присудження йому ступеня бакалавра та отримання документа про вищу освіту за результатами зазначеного навчання матеріали справи не містять.

Натомість 09.08.2023 позивач зарахований до Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Таким чином, попереднє навчання позивача за бакалаврським рівнем не завершилося здобуттям відповідного рівня освіти. Відтак відсутні підстави вважати, що станом на момент повторного зарахування позивач уже мав здобутий перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

Аналогічний підхід до застосування частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» сформульований Верховним Судом у постанові від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24, у якій Суд дійшов висновку, що до моменту отримання диплома бакалавра особа реалізує право на здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти вперше, а її відрахування до завершення навчання та подальше продовження навчання на цьому ж рівні в іншому закладі освіти не свідчить про порушення послідовності здобуття освіти.

Зазначений правовий висновок отримав подальший розвиток у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24. Верховний Суд прямо зазначив, що основним критерієм визначення послідовності здобуття освіти є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття відповідного рівня освіти, що має підтверджуватися документом про освіту. За відсутності документа про здобуття першого (бакалаврського) рівня особа, яка продовжує навчання на цьому рівні, здобуває його вперше, а тому послідовність здобуття освіти не порушує.

Верховний Суд у цій же постанові визнав помилковим підхід, відповідно до якого саме попереднє навчання на відповідному рівні та отримання освітніх послуг на цьому рівні свідчить про його здобуття. Суд наголосив, що вирішальним є саме факт завершення відповідного етапу освіти та отримання документа про освіту.

Посилання відповідача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 280/11080/24 не спростовує наведеного висновку суду, оскільки зазначене судове рішення ухвалене до формування Верховним Судом наведених правових висновків у постановах від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 та від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає, що внесення до ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти лише з огляду на факт його попереднього навчання за освітнім рівнем бакалавра, яке не було завершено та не призвело до здобуття відповідного освітнього ступеня, є необґрунтованим.

Відповідачем не доведено, що до повторного зарахування у 2023 році позивач здобув перший (бакалаврський) рівень вищої освіти або отримав документ про його здобуття. Натомість встановлені судом обставини свідчать про те, що попереднє навчання було припинене шляхом відрахування до завершення відповідної освітньої програми.

Отже, поточне здобуття позивачем першого (бакалаврського) рівня вищої освіти не є здобуттям ним уже набутого рівня освіти та відповідає послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

За таких обставин відмова Міністерства освіти і науки України, викладена у листі від 22.04.2026 № 3/3311-26, у внесенні відповідних змін до відомостей ЄДЕБО є протиправною.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваної відмови, тоді як встановлені судом обставини та наведені правові висновки Верховного Суду свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушеного права, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24 зазначив, що належним способом захисту у подібних правовідносинах є визнання протиправними дій МОН України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення послідовності здобуття освіти та зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до таких даних із відображенням інформації про непорушення послідовності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною відмови Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей ЄДЕБО та зобов`язання відповідача внести до ЄДЕБО відомості про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № МВ262829952.

Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись ст. 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, будинок 10 ЄДРПОУ 38621185), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство „Інфоресурс (03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3, код 37533381) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185), викладену у листі від 22.04.2026 № 3/3311-26, щодо внесення змін до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно ОСОБА_1 в частині інформації про порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти зміни щодо ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей про відсутність порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук