Ухвала суду № 140146601, 22.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"22" вересня 2026 р. Справа № 916/1952/26Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф. при секретарі судового засідання Борисовій Н.В. дослідивши матеріали справи №916/1952/26 за заявою (вх. № 1995/26 від 18.05.2026) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про неплатоспроможність

за участю представників:

боржник ОСОБА_1

від боржника ОСОБА_2

від АТ "Укрсиббанк " Хижняк М.О.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 (суддя Демешин О.А.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Діденко В. В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2026 прийнято до розгляду заяву АТ «Перший український міжнародний банк» про визнання кредиторських вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 331 841,67 грн та 5 324,80 грн судового збору.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 15.07.2026, призначеного розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 15.07.2026 № 181, у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 14.07.2026 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", визначено суддю ОСОБА_4 для подальшого розгляду справи № 916/1952/26.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 суддею Гутом С.Ф. прийнято до провадження справу № 916/1952/26 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

До суду надійшов відзив керуючого реструктуризацією про розгляд кредиторських вимог АТ «Перший український міжнародний банк» до боржника, відповідно до якого вимоги кредитора визнані арбітражним керуючим в повному обсязі.

Поряд з цим, матеріали справи містять відзив на заяву АТ «Перший український міжнародний банк» представника боржника фізичної особи ОСОБА_1 ОСОБА_2 , відповідно до якого заявлені вимоги кредитора частково заперечуються, а в прохальній частині заперечення зазначається наступне:

- відмовити АТ «Перший український міжнародний банк» у задоволенні його грошових вимог до ОСОБА_1 у частині заявлених до стягнення комісій за всіма кредитними договорами, а також в частині заявлених до стягнення відсотків за заявою від 20.06.2025 р. № 10200000012077771 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у розмірі 8,52 грн та за заявою від 02.09.2025 № 10200000013232857 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у розмірі 0, 73 грн.

- зменшити розмір тіла кредиту за заявою від 20.06.2025 № 10200000012077771 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на розмір незаконно нарахованої та стягнутої комісії у розмірі 21 304, 84 грн та на розмір незаконно нарахованих та стягнутих відсотків у розмірі 699 грн, а такожз розмір тіла кредиту за заявою від 02.09.2025 № 10200000013232857 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на розмір незаконно нарахованої та стягнутої комісії у розмірі 965, 12 грн та на розмір незаконно нарахованих та стягнутих відсотків у розмірі 0, 25 грн

- зменшити розмір тіла кредиту за заявою від 06.12.2024 № 3002222768701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на розмір незаконно нарахованої та стягнутої комісії у розмірі 399 грн.

Інших заперечень на заявлені вимоги кредитора до суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулась 05.06.2026 за № 79625.

01.07.2026 до господарського суду надійшла заява АТ «Перший український міжнародний банк» про визнання кредитором до боржника фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами в сумі 331 841,67 грн та 5 324,80 грн судового збору.

Заборгованість боржника виникла на підставі наступних кредитних договорів, укладених боржником ОСОБА_1 з АТ «Перший український міжнародний банк».

Так, по-перше, заборгованість боржника виникла на підставі підписаної між АТ «Перший український міжнародний банк» та боржником ОСОБА_1 заяви № 2001141349501 від 02.10.2018 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою боржнику було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у сумі 9953,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 47,88 % річних. У процесі користування поточним рахунком було збільшено кредитний ліміт до 39 800,00 грн.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість боржника за цим договором складає 45 606,89 грн: 35 496,49 грн- за кредитом; 10 110,40 грн відсотки.

По-друге, заборгованість боржника виникла на підставі підписаної між АТ «Перший український міжнародний банк» та боржником ОСОБА_1 заяви № 3002222768701 від 06.12.2024 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою боржнику видано споживчий кредит у сумі 109 959,00 грн на загальні споживчі цілі, строком на 24 місяців, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,5 % та процентів за користування кредитом у розмірі 0.01% річних.

Боржником отримано кошти за платіжною інструкцією від 06.12.2024.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість боржника за цим договором складає 69 792,62 грн: 58 510,04 грн - за кредитом; 11 279,48 грн - за комісією; 3,1 грн за процентами.

По-третє, заборгованість боржника виникла на підставі підписаної між АТ «Перший український міжнародний банк» та боржником ОСОБА_1 заяви № 10200000012077771 від 20.06.2025 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою боржнику видано споживчий кредит у сумі 178 134,00 грн на загальні споживчі цілі, строком на 36 місяців, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 % та процентів за користування кредитом у розмірі 0.01% річних.

Боржником отримано кошти за платіжною інструкцією від 20.06.2025.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість боржника за цим договором складає 198 126,98 грн: 158 257,84 грн - за кредитом; 39 860,62 грн - за комісією; 8,52 грн за процентами.

По-четверте, заборгованість боржника виникла на підставі підписаної між АТ «Перший український міжнародний банк» та боржником ОСОБА_1 заяви № 10200000013232857 від 02.09.2025 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою боржнику видано споживчий кредит у сумі 16 139,00 грн на загальні споживчі цілі, строком на 36 місяців, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 % та процентів за користування кредитом у розмірі 0.01% річних.

Боржником отримано кошти за платіжною інструкцією від 02.09.2025.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість боржника за цим договором складає 18 315,18 грн: 14 904,37 грн - за кредитом; 3 410,08 грн - за комісією; 0,73 грн за процентами.

Арбітражний керуючий у своєму відзиві визнає заявлені вимоги АТ «Перший український міжнародний банк» до боржника ОСОБА_1 в повному розмірі в загальній сумі 331 841,67 грн.

Представник боржника - ОСОБА_2 заперечує щодо визнання заявлених вимог АТ «Перший український міжнародний банк» з наступних підстав.

На думку представника боржника, кредитор не підтвердив факт укладення договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, оскільки не містить доказів підписання цих договорів боржником, отже представник робить висновок, що такі договори, зокрема, від 20.06.2025 та 02.09.2025, не можна вважати укладеними.

Поряд з цим, представник боржника зазначає про відсутність належних доказів, що підтверджують факт надання ОСОБА_1 кредиту, зокрема, неналежними доказами вважає й роздруківки із сайту позивача, припускає, що банк в односторонньому порядку може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, через що неможливо встановити на яких саме умовах надано боржнику кредитні кошти.

В тому числі, представником не визнаються належними докази отримання боржником кредиту.

Також, за змістом наданого відзиву, представник боржника вважає заявлені вимоги кредитора в частині нарахування комісії за договорами: від 06.12.2024 у розмірі 11 279, 48 грн; від 20.06.2025 у розмірі 39 860, 62 грн; від 02.09.2025 у розмірі 3 410, 08 грн - незаконними та необґрунтованими, зазначаючи, що включення до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими, оскільки вказані платежі є невиправданими, спрямовані на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

У запереченні представником боржника не визнаються й вимоги з нарахування відсотків, як такі, що на думку представника, не погоджені боржником.

Представник боржника вважає за необхідне зменшити суму основного боргу, з підстав не визнання ним комісії та відсотків.

Суд розглянувши матеріали справи, врахувавши позиції сторін, встановив наступне.

Так, заява АТ «Перший український міжнародний банк» про визнання кредитором та додані до неї документи надано до суду через систему «Електронний суд» уповноваженим представником.

У прохальній частині заяви АТ «Перший український міжнародний банк» просить визнати вимоги до боржника ОСОБА_1 в загальній сумі 331 841,67 грн заборгованості за кредитними договорами, а саме:

- за договором № 2001141349501 від 02.10.2018 заборгованість складає - 45 606,89 грн: 35 496,49 грн - за кредитом; 10 110,40 грн відсотки.

- за договором № 3002222768701 від 06.12.2024 заборгованість складає 69 792,62 грн: 58 510,04 грн - за кредитом; 11 279,48 грн - за комісією; 3,1 грн за процентами.

- за договором № 10200000012077771 від 20.06.2025 заборгованість складає 198 126,98 грн: 158 257,84 грн - за кредитом; 39 860,62 грн - за комісією; 8,52 грн за процентами.

- за договором № 10200000013232857 від 02.09.2025 заборгованість складає 18 315,18 грн: 14 904,37 грн - за кредитом; 3 410,08 грн - за комісією; 0,73 грн за процентами.

В підтвердження вимог заявником надано відповідні кредитні договори (в т.ч. заява на приєднання, паспорт споживчого кредиту), підписані обома сторонами, із визначенням сум кредитів, в тому числі порядку та розміру нарахування процентів за користування кредитом, комісії.

Заявником надано й належні докази отримання боржником кредитних коштів, що перевірені судом та прийняті, як належні та допустимі докази.

Дослідивши надані до заяви кредитора докази, зокрема розрахунки суми боргу за договорами, в сукупності з іншими доказами, суд встановив, що такий розрахунок до кожного договору є розгорнутим та цілком зрозумілим, з визначенням періоду, суми заборгованості та відповідних нарахувань, що відповідає умовам кредитного договору, підписаного боржником.

В цьому разі, суд не приймає твердження представника боржника ОСОБА_2 щодо невизнання вимог кредитора з підстав недоведеності факту укладання боржником кредитних договорів, неналежності доказів отримання боржником кредитних коштів, в той же час часткове невизнання вимог в частині нарахування комісії та відсотків, оскільки така позиціє представника є суперечливою. Так, з одного боку представник вважає договори не укладеними та кредитні кошти не отриманими, а з другого боку визнає заборгованість боржника перед кредитором за цими ж договорами, але частково.

Поряд з цим, слід зазначити, що факт укладання кредитних договорів між АТ «Перший український міжнародний банк» та боржником ОСОБА_1 та наявності заборгованості за ними підтверджується й самим боржником, зокрема у його заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Так, боржник у своїй заяві повідомляє суд про наявність в нього заборгованості перед АТ «Перший український міжнародний банк», що виникла на підставі зазначених вище договорів з вказівкою поточної суми заборгованості.

Отже, твердження представника боржника ОСОБА_2 , про неналежність доказів виникнення боргу перед АТ «Перший український міжнародний банк», з урахуванням визнання його боржником, що саме і стало підставою для звернення до суду із заявою про неплатоспроможність - є суперечливими та спростовуються наявними обставинами та матеріалами справи.

Тобто, суд звертає увагу боржника, що зазначення в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність АТ «Перший український міжнародний банк» в якості одного з кредиторів перед яким у ОСОБА_1 існує заборгованість, і в той же час заперечення представника боржника проти цієї заборгованості під час розгляду справи носить характер суперечливої поведінки.

Принцип добросовісної поведінки лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Зазначена доктрина розтлумачена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17.

Європейським судом з прав людини у своїй практиці також було неодноразово застосовано принцип "естопель", тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі ("Хохліч проти України") , заява №41707/98).

Власне, ОСОБА_1 зазначаючи в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність АТ «Перший український міжнародний банк» в якості її кредитора, підтверджує факт укладання з банком кредитних договорів та наявності заборгованості за ними.

Крім того, суд звертається до такого терміну як свобода договору, що надає право боржнику вільно вирішувати питання щодо укладання чи не укладання договору, обирання контрагента, визначення виду договору та його умов на власний розсуд.

Порядок нарахування й розміру відсотків чітко визначено умовами підписаних боржником кредитних договорів. Тобто боржник був обізнаний про умови нарахування відсотків та погодився з ними, підписуючи цей договір про надання кредиту.

Саме проценти за користування кредитом, визначені договором, не є прихованою мірою відповідальності, санкцією за порушення договору, а є платою за користування кредитними коштами.

З тих самих підстав, суд вважає обґрунтованим й нарахування комісії, в цьому випадку, суд звертає увагу на те, що комісія у визначеному договорами розмірі, як обов`язкова умова договору, на що погодився боржник підписуючи кредитні договори.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так з аналізу наведених норм та наявних доказів, судом встановлено, що боржник має не виконані зобов`язання за кредитними договорами, станом на теперішній час, борг, за якими не сплачено.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, з огляду на наведені відзиви, суд вважає вимоги АТ «Перший український міжнародний банк» до боржника фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в сумі 331 841,67 грн та 5 324,80 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати вимоги Акціонерного товариства ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК (код 14282829) до ОСОБА_1 в сумі 331 841,67грн. заборгованості та 5 324,80 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України та ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено 28.09.2026 р.

Суддя С.Ф. Гут