Рішення № 140146229, 25.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 Справа № 914/2084/26

місто Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метекс-2000», м.Дружківка Донецької області

до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м.Шептицький Львівської області

про: стягнення 140619,80 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Метекс-2000» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення 140619,80 грн заборгованості, з якої: 111466,00 грн основного боргу, 17556,65 грн пені, 3444,76 грн 3% річних, 8152,39 грн інфляційних втрат.

3. Ухвалою суду від 13.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

4. Ухвала суду від 13.07.2026 року надіслана сторонам до їхніх електронних кабінетів, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена позивачу та відповідачу - 15.07.2026 року о 09:48 год.

5. Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.

6. 21.07.2026 від відповідача поступив відзив на позовну заяву (вх.№20653/26).

7. 27.07.2026 від позивача поступила відповідь на відзив (вх.№21171/26).

8. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

9. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

10. АРГУМЕНТИ СТОРІН.

11. Аргументи позивача.

12. В обгрунтування позову позивач зазначає відповідач не оплатив в повному обсязі вартість поставленого Позивачем товару згідно з Договором про закупівлю товару за результатами відкритих електронних торгів з особливостями № 145 від 28.04.2025.

13. Предметом позову є стягнення 140619,80 грн, з яких: 111466,00 грн основний борг, 17556,65 грн пеня, 8152,39 грн інфляційні втрати, 3444,76 грн 3 % річних.

14. Підставою позову є порушення Відповідачем умов договору в частині оплати за поставлений товар.

15. Позивач зазначив у позові, що очікує зазнати 3328,00 грн витрат на оплату судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення яких бутуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України..

16. Аргументи відповідача

17. Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав наявність заборгованості по основному боргу, в решті позовних вимог просив відмовити. В обгрунтування заперечень зазначив, що відповідачем у справі є державне підприємство вугільної промисловості, фінансове становище якого є незадовільним. У ДП «Львіввугілля» склалась вкрай складна фінансова ситуація з причин відсутності коштів через заблоковані всі банківські рахунки ДП «Львіввугілля». Саме тому виникла значна заборгованість ДП «Львіввугілля» за договорами поставки, що в свою чергу спричинило утворення заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам.

18. Водночас гарантує, що при першій можливості борг буде погашено.

19. Просив зменшити розмір пені на 90%.

20. ДП «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу ДП «Львіввугілля» посилається на обставини, які об`єктивно унеможливили виконання відповідачем взятих зобов`язань, зокрема, у зв`язку з постійними обстрілами енергетичної системи, цілеспрямовані обстріли критично важливих енергетичних систем призводить до кризової ситуації у енергетичній та вугільній системі.

21. На підтвердження важкого фінансового стану надано: звіт про фінансові результати за 1 квартал 2026 року (форма 2); баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2026 року (форма 1); розшифровку кредиторської заборгованості на 31.03.2026 рік ; розшифровку з оплати праці на 31.03.2026 року; розшифровку з розрахунками з бюджету на 31.12. 2025 року.

22. Аргументи позивача у відповіді на відзив.

23. Позивач зазначив, що відповідно до рішення Донецької ОВА підприємство Позивача визнано критично важливим. Протягом періоду прострочення зобов`язання відповідач не звертався до позивача із пропозиціями щодо врегулювання спірного питання, протягом тривалого часу не здійснював навіть часткового погашення заборгованості, що свідчить про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої ЦК України та укладеним договором.

24. ОСТАВИНИТИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

25. 28 квітня 2025 між Державним підприємством Львіввугілля та Товариством з обмеженою відповідальністю Метекс-2000 (надалі також позивач та(або) постачальник), укладено Договір № 145 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями

26. За умовами договору позивач як постачальник зобов`язався поставити товар в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, а саме: Метизи в асортименті за кодом ДК 021:2015, 44530000-4 Кріпильні деталі, (44531400-5 Болти, 44531600-7 Гайки), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму (п. 1.1.).

27. Найменування, одиниці виміру і загальна кількість товару, його номенклатура, ціна і строк поставки зазначено у специфікації до договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 1.2.).

28. Сума договору складає: 311 466,00 грн., в тому числі ПДВ 51 911,00 грн.

29. Відповідно до п.4.2 договору оплата за отриманий товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії товару. Оплату за товар може здійснювати як покупець, так і вантажоодержувач.

30. 29 грудня 2025 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 145 від 28 квітня 2025, якою, зокрема, продовжено строк дії Договору № 145 до 31.03.2026.

31. На підставі згідно видаткової накладної № РН-0010911 від 14 травня 2025 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 311 466,00 гривень з ПДВ, строк повної оплати - до 25 червня 2025.

32. 29 липня 2025 відповідачем із простроченням було частково оплачено здійснену поставку та згідно платіжної інструкції № 1966 сплачено позивачу 200 000,00 грн

33. Докази оплати решта заборгованості у сумі 111 466,00 грн відсутні.

34. Відповідно до п. 7.7 Договору за порушення строків оплати, зазначених у п. 4.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі одинарної облікової ставки Національного банку України.

35. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення несплаченої суми основного боргу розмірі 111 466,00 грн, а також пені у розмірі 17556,65 грн, яка нарахована за період з 26.06.2025 по 06.07.2026 у відповідності до умов п.7.7. договору, 3444,76 грн. 3% річних та 8152,39 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 26.06.2025 по 06.07.2026.

36. ОЦІНКА СУДУ.

37. Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

38. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

39. Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

40. Судом встановлено, що 23.04.2025 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки у письмовій формі.

41. Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

42. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

43. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

44. Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

45. Як встановлено судом, з долучених до позовної заяви видаткової накладної №РН-0010911 від 14.05.2025 слідує, що позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 311466,00 грн.

46. Підписання відповідачем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

47. Умови оплати погоджені сторонами в розділі 4 договору. Так, оплата за отриманий Товар проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії Товару (п.4.2.. договору).

48. З долучених до матеріалів справи видаткової накладної, враховуючи положення договору, що регулюють оплату поставленого товару, строк оплати за означеної видатковою накладною закінчився 25.06.2025.

49. Факт наявності заборгованості за поставлений товар відповідач визнає, про що зазначає у відзиві. За твердженням відповідача борг перед позивачем утворився через відсутність цільового фінансування для погашення боргу перед позивачем.

50. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

51. Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

52. Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

53. Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

54. Підсумовуючи викладене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які звільняють його від відповідальності.

55. Матеріали справи містять докази часткового погашення вартості поставленого товару на суму 200000,00 грн. Доказів оплати товару на суму 111466,00 грн. до матеріалів справи не долучено.

56. Враховуючи, що Відповідач не оплатив поставлений товар, позовні вимоги про стягнення 111466,00 грн основного боргу підлягають до задоволення.

57. Щодо заявлених сум інфляційних втрат та 3% річних.

58. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

59. Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12, постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц, від 27.11.2019 у справі № 340/385/17).

60. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі 373/2054/16-ц).

61. Суд здійснивши перевірку нарахування 3% річних за вказаний позивачем період з 26.06.2025 по 06.07.2026 за допомогою системи інформаційно-правового забезпечення «Ліга:Закон» зазначає, що такі здійснено правильно, відтак до стягнення з відповідача підлягає 3444,76 грн. 3% річних.

62. Суд здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат за вказаний позивачем період з 26.06.2025 по 06.07.2026 за допомогою системи інформаційно-правового забезпечення «Ліга:Закон» зазначає, розмір інфляційних втрат становить 8032,77 грн. Відтак позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає до задоволення частково у розмірі 8032,77 грн. В задоволенні решти вимоги слід відмовити.

63. Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

64. Згідно п.7.7. Договору за поручення строків оплати, зазначених у п.4.2. договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі одинарної облікової ставки Національного банку України.

65. На підставі п.7.7 Договору позивач нарахував відповідачу пеню на суму 17556,65 грн за період з 26.06.2025 по 06.07.2026 від суми 111466,00 грн. Здійснивши перерахунок, суд зазначає, що такі здійснено правильно.

66. Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

67. Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

68. При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

69. Отже, з наведених норм випливає, що зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань.

70. Таке зменшення не є обов`язком суду.

71. Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

72. Відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність на власний ризик, залучає матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів з метою одержання прибутку. Відповідач укладаючи спірний договір був обізнаний зі строками та умовами оплати за договором, а також розміром відповідальності за прострочення оплати.

73. На підтвердження обґрунтованості для зменшення розміру пені відповідач надав: звіт про фінансовий стан на 31.03.2026; звіт про фінансові результати за 1 квартал 2026; розшифровку з оплати праці; розшифровку ідентифікації кредиторської заборгованості; розшифровку розрахунків зі страхування.

74. З долучених доказів вбачається, що фінансове становище відповідача є незадовільним та скрутним.

75. Діяльність відповідача має особливе значення в умовах правового режиму воєнного стану, а стягнення із нього значного розміру штрафних санкцій може створити ризики для його нормального функціонування, що в кінцевому результаті може позначитися на обороноздатності нашої держави.

76. Зважаючи на всі викладені вище обставини, з метою дотримання розумного балансу між інтересами сторін, а також з метою як недопущення набуття неустойкою ознак каральної санкції, так і не нівелювання її як санкції, котра носить компенсаторний характер, суд вважає за можливе зменшити заявлений позивачем її розмір на 50 %, а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 8783,33 грн.

77. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

78. У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

79. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

80. Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

81. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

82. У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

83. Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані і визнані обґрунтованими, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково і складають: 111466,00 грн основного боргу, 8783,33 грн пені, 8032,77 грн інфляційних втрат та 3444,76 грн. 3% річних.

84. СУДОВІ ВИТРАТИ.

85. Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3328,00 грн.

86. Позовна заява подана до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд».

87. Так, згідно із Законом № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

88. Враховуючи вищенаведене, позивач мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки розміру судового збору, тобто 2662,40 грн (3328,00 х 0,8), переплата становить 665,60 грн.

89. Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

90. Таким чином, 665,60 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачу з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадку подання позивачем до суду відповідного клопотання про повернення судового збору.

91. Відповідно до сталої практики Верховного Суду України (зокрема, постанови Об`єднаної палати КГС ВС), якщо суд скористався своїм правом і зменшив розмір неустойки (пені) на підставі ст. 551 ЦК України або ст. 233 ГК України, судовий збір все одно покладається на відповідача повністю (або пропорційно до спочатку обґрунтованого розміру позову)

92. Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2660,14 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог без врахування зменшення розміру пені.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80001, Львівська область, місто Сокаль, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26, код ЄДРПОУ 32323256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метекс-2000 (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Салтикова, будинок 11, код ЄДРПОУ 34247003) 111466,00 грн основного боргу, 8783,33 грн пені, 8032,77 грн інфляційних втрат, 3444,76 грн. 3% річних та 2660,14 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.09.2026 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Щигельська О.І.