Рішення № 140146228, 02.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 Справа № 914/1084/26

м. Львів

За позовом: Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Львів

в інтересах держави в особі:

Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, м. Львів

до відповідача: Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, с.Журавно Стрийського раойну Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Міністерство оборони України, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Самбірську квартирно-експлуатаційну частину (району), м. Самбір, Львівська область

про: скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації комунальної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ

Представники сторін:

прокурор: Майорчак В.М.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: Гудима В.О. представник;

від третьої особи-2: Бринько М.Р. представник (в режимі ВКЗ).

1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

2. Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі позивача Стрийської районної державної адміністрації Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області у якому просить:

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га за Журавненською селищною радою Стрийського району Львівської області (площа С. Бандери, 2, селище Журавно Стрийського району Львівської області, 81780, код ЄДРПОУ 04374890) з припиненням речових прав.

витребувати з незаконного володіння Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (площа С. Бандери, 2, селище Журавно Стрийського району Львівської області, 81780, код ЄДРПОУ 04374890) на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 2,5081 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, в наступних координатах:

Х Y

6' 5452653.02 1350650.79

7 5452710.47 1350640.04

1 5452803.67 1351055.58

2 5452741.23 1351069.21

2' 5452708.63 1350914.68

8 5452716.02 1350912.88

3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.05.2026 о 12:00 та залучено до участі у справі в статусі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Міністерство оборони України та Самбірську квартирно-експлуатаційну частину (району).

4. 14.05.2026 через систему «Електронний Суд» надійшло клопотання (вх. №13785/26), в якій представник Самбірську квартирно-експлуатаційну частину (району) Бринько Марія Романівна просить забезпечити можливість участі у підготовчому засіданні призначеному на 20.05.2026 о 12:00 год у справі № 914/1084/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. Ухвалою суду від 15.05.2026 заяву задоволено.

5. 24.04.2026 через систему «Електронний Суд» від представника третьої особи-2 надійшли пояснення (вх. № 11671/26).

6. 27.04.2026 через систему «Електронний Суд» від представника третьої особи-1 надійшли пояснення (вх. № 11742/26).

7. 20.05.2026 ухвалою-повідомленням Господарського суду Львівської області підготовче засідання відкладено на 10.06.2026.

8. 08.06.2026 через систему «Електронний Суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких просить долучити до матеріалів даної справи свої письмові пояснення, позов задовольнити повністю та розгляд справи проводити без участі представника Стрийської РДА за наявними матеріалами в справі. (вх. № 16252/26).

9. Ухвалою суду від 10.06.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 08.07.2026

10. 08.07.2026 ухвалою-повідомленням Господарського суду Львівської області розгляд справи відкладено на 02.09.2026.

11. В судове засідання з`явилися прокурор, представники третіх осіб, які позовні вимоги підтримали.

12. Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задоволити.

13. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

14. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

15. В судовому засіданні 22.04.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

16. АРГУМЕНТИ СТОРІН

17. Аргументи прокурора та позивачів.

18. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що всупереч вимогам статей 77, 83, 122, 142, 149 Земельного кодексу України частина земельної ділянки площею 2,5081 га, що входить у земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, яка належить до земель оборони, безпідставно перебуває в комунальній власності, про що внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав. При цьому, на сьогодні Самбірська КЕЧ (району) неправомірно позбавлена можливості забезпечувати належний облік, використання, збереження та матеріальний облік спірних земельних ділянок, проводити інвентаризацію, тощо. Тому, враховуючи те, що впродовж 1982-2026 років ні Міністерство оборони України, ні Стрийська КЕЧ району, ні Самбірська КЕЧ (району) від права постійного користування земельною ділянкою площею 140,08 га, зайнятих аеродромом «Любша», де розташовані спірні земельні ділянки, не відмовлялися і згоди на вилучення із постійного користування вказаної землі не надавали, то власником земель оборони за законом є держава, а оспорювані земельні ділянки є землями оборони та перебувають на обліку в Самбірській КЕЧ (району).

19. Відтак прокурор вважає, що з метою забезпечення державі, в особі Стрийської районної державної адміністрації (яка у силу приписів ст. 122 Земельного кодексу України є уповноваженим органом на захист інтересів держави) реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника в користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, відомості про які містяться в Державному земельному кадастрі, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га за Журавненською селищною радою Стрийського району Львівської області з припиненням речових прав та витребування з незаконного володіння Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області на користь держави, в особі Стрийської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 2,5081 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га.

20. Аргументи відповідача.

21. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

22. Аргументи третіх осіб.

23. Треті особи у поданих поясненнях погоджується із позицією прокурора та позивачів і вважає, що позовні вимоги слід задоволити.

24. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

25. Згідно розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 25.07.1966 №849-рс прийнято пропозиції Львівського облвиконкому, підтримані Міністерством сільського господарства УРСР, про відведення організаціям для спеціальних потреб земельних ділянок із земель колгоспів за згодою загальних зборів членів колгоспів/ і радгоспів Львівської області в розмірах та на умовах згідно додатку 2. Відведення земель провадити окремими ділянками, в міру освоєння їх за призначенням.

26. У вказаному додатку зазначено, що військовій частині НОМЕР_1 для спеціальних потреб відводиться земельна ділянка площею 135,05 га із земель колгоспів Жидачівського району: «Перемога» - 117,41 га, «Перше травня» - 15,64 га, «Дружба» - 2,0 га, у постійне користування на умовах, визначених у рішенні Львівського облвиконкому від 11.07.1966 №38.

27. Рішенням виконавчого комітету Жидачівської районної ради народних депутатів Львівської області №77 від 18.03.1982 «Про видачу державного акта на право користування землею Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району» вирішено затвердити встановлені межі і розміри землекористування та видати державний акт на право користування землею Стрийській квартирно-експлуатаційній частині площею 141,62 га в постійне користування за рахунок колгоспу «Перемога» - 124,12 га, колгоспу «Заповіт Ілліча» - 17,0 га та колгоспу «Дружба» - 0,50 га, що підтверджується виданим Стрийській КЕЧ Жидачівського району Львівської області державним актом серії Б №040543 на право користування землею земельною ділянкою площею 141,62 га для державних потреб. Відповідно до плану землекористування Стрийської КЕЧ, який є невід`ємною частиною указаного державного акту, входить 4 земельні ділянки загальною площею 141,62 га, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,50 га, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 1,47 га, земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 0,45 га та земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 139,20 га.

28. Означений державний в судовому порядку не оскаржувався та недійсним не визнавався.

29. Рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 20.06.1996 №97 затверджено матеріали інвентаризації земель, що знаходяться в користуванні органів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерства внутрішніх справ України, Штабу цивільної оборони України, Товариства сприяння оборони України, Національної гвардії України, де у додатку 1 до рішення «Зведені матеріали інвентаризації земель Міністерства оборони України, інших міністерств і відомств оборонного значення на території Львівської області вказано Жидачівський район та площу землі 141,6 га.

30. Відповідно до листа Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) (далі Самбірська КЕЧ (району) від 10.12.2024 №2570, інформація щодо визнання недійсним державного акту серії Б №040543 відсутня. Документація щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 чи добровільна відмова Міністра оборони України від цієї земельної ділянки в Самбірській КЕЧ (району) відсутні.

31. Згідно спільної директиви Міністерства оборони України та Генштабу Збройних Сил України від 29.08.2018 №Д-322/1/14 (ДСК), Самбірська КЕЧ (району) станом на 01.01.2019 прийняла на облік та баланс від КЕВ м. Львова територію військового містечка № НОМЕР_6 , куди входила земельна ділянка площею 138,61 га, що підтверджується актом приймання (передачі) території військового містечка № НОМЕР_6 АДРЕСА_2 , затвердженим 01.01.2019 ТВО начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

32. Земельна ділянка площею 138,61 га перебуває на обліку в Самбірській КЕЧ (району).

33. 24.06.2019 розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації №650/0/5-19 «Про проведення інвентаризації земель оборони на території Львівської області» надано Міністерству оборони України дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною загальною площею 3 740, 2225 га, розташованих за межами населених пунктів на території Львівської області для постійного діяльності Збройних Сил України згідно з додатком 1, де, серед іншого, зазначено земельні ділянки площею 139,2000 га на території Жидачівського району (Любшанська сільська рада). Цим же розпорядженням зобов`язано Міністерство оборони України розроблену в установленому порядку документацію із землеустрою подати на затвердження обласній державній адміністрації.

34. Згідно договору від 03.07.2018 №1 на виконання робіт Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» Міністерству оборони України розроблено технічну документацію із землеустрою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_6 для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області. У пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що в ході виконання геодезичних робіт Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» було виконано уточнення розміщення земельних ділянок. Виявлено ознаки можливого земельного спору по Любшанській сільській раді, а саме накладку ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855.

35. Рішенням XII сесії III демократичного скликання Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області №70 від 17.06.2001 «Про передачу земель, зайнятих під аеродромом «Любша» в/ч НОМЕР_7 , до земель запасу Любшанської сільської ради» вирішено прийняти землі, зайняті під аеродромом «Любша» до земель запасу сільської ради, вилучені земельні ділянки передати до земель запасу Любшанської сільської ради площею 122,58 га.

36. 18.06.2001 рішенням №320 від ХVIII сесії III демократичного скликання Жидачівської районної ради «Про передачу земель, зайнятих під аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_7 до земель запасу сільських рад» вилучено з користування в/ч НОМЕР_7 земельну ділянку загальною площею 140,08 га та передано до земель запасу Любшанської, Облазницької та Млиниської сільських рад.

37. Прокурор стверджує, що ні Міністерство оборони України, ні Стрийська квартирно-експлуатаційна частина району, а в подальшому Самбірська КЕЧ (району), не надавали у 2001 році згоду на вилучення з користування земельної ділянки, зайнятої під аеродромом «Любша» та в подальшому на приєднання до земель запасу Любшанської сільської ради.

38. Відповідно до розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації №346 від 28.08.2013 проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Жидачівського району орієнтовною площею 4241 га та складено за їх результатами технічної документації із землеустрою.

39. У 2013 році ТОВ «Центр землеустрою» виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), адреса земельних ділянок Любшанська сільська рада Жидачівського району Львівської області.

40. Дана Технічна документація із землеустрою містить інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га. , а також інформація Любшанської сільської ради щодо земель запасу за межами населеного пункту по сільській раді, де вказано «Аеродром» 122,6 га, та графічні зображення із зображенням земельної ділянки аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

41. 05.11.2013 відкрито поземельну книгу та зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га за категорією земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

42. Згідно розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації №474 від 09.12.2013 затверджено матеріали інвентаризації земель сільськогосподарського призначення загальною площею 4146,7812 га, розташованих за межами населених пунктів на території Жидачівського району Львівської області.

43. На підставі рішення Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області №289 від 14.12.2018 ТОВ «Карпати Гео-Інвест» виготовлено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області.

44. 05.12.2019 рішенням Жидачівської районної ради №491 затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області та затверджено територію населеного пункту у нових межах, а саме с. Любша загальною площею 446,2271 га.

45. Рішенням Жидачівської районної ради №550 від 08.10.2020 внесено зміни до рішення Жидачівської районної ради від 05.12.2019 №491 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо встановлення зміни меж населених пунктів сіл Антонівка, Любша, Мазурівка Любшанської сільської ради», затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області, а п. 2 викладено у новій редакції «Затвердити територію населеного пункту у нових межах, а саме с. Любша загальною площею 446,2271 га згідно додатку».

46. Відповідно до додатку до рішення №550 від 08.10.2020 у переліку земельних ділянок, які ввійшли у межі населених пунктів Любшанської сільської ради вказано земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га (цільове призначення землі запасу).

47. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №469898046 від 25.03.2026 на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, 22.01.2021 на підставі рішень Журавненської районної ради №491 від 05.12.2019 та №550 від 08.10.2020 зареєстровано право власності за Журавненською селищною радою.

48. Частина земельної ділянки площею 2,5081 га, що входить у земельну ділянку з кадастровим номером з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, знаходиться в межах земельної ділянки №6 військового містечка № НОМЕР_6 площею 139,20 га (відповідно до державного акту), що підтверджується матеріалами Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), проектом землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області.

49. Окрім того, на лист Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону військовою частиною НОМЕР_8 Міністерства оборони України проведено топографо-геодезичні роботи на території АДРЕСА_1 та підготовлено технічний звіт, відповідно до якого підтверджується накладення земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 на земельну ділянку №6 площею 139,2000 га, що знаходиться між селами Жирівське та Смогів.

50. Прокурор зазначає, що всупереч вимогам статей 77, 84, 117, 122 Земельного кодексу України частина земельної ділянки площею 2,5081 га, що входить у земельну ділянку з кадастровим номером з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, яка належить до земель оборони, безпідставно перебуває в комунальній власності, про що внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав, а тому вказану частину земельної ділянки необхідно витребувати на користь держави. З огляду на вказане прокурор звернувся з даним позовом.

51. ОЦІНКА СУДУ.

52. Щодо звернення з позовом до суду прокурором.

53. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

54. Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

55. Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

56. Одночасно згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

57. Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

58. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

59. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

60. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

61. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

62. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

63. Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

64. Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

65. Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

66. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

67. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

68. У п. 8.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №607/15052/16 зроблено висновок, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

69. У п. 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №607/15052/16, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

70. З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

71. Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

72. Приписами ст. 17 ЗК України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

73. Згідно зі ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

74. Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб. Відповідно до рішення Жидачівської районної ради від 05.12.2019 №491 затверджено проєкти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів сіл Антонівка, Любша, Мазурівка Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області, згідно з яким спірні земельні ділянки включено в межі села Любша.

75. Окрім того, рішенням Жидачівської районної ради №550 від 08.10.2020 внесено зміни до рішення Жидачівської районної ради від 05.12.2019 №491 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо встановлення зміни меж населених пунктів сіл Антонівка, Любша, Мазурівка Любшанської сільської ради затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області, а саме п.2 викладено у новій редакції «Затвердити територію населеного пункту у нових межах, а саме с. Любша загальною площею 446,2271 га згідно додатку».

76. Відповідно до додатку до рішення №550 від 08.10.2020 у переліку земельних ділянок, які ввійшли у межі населених пунктів Любшанської сільської ради вказано земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га (цільове призначення землі запасу). За таких обставин, відповідно до ст. 122 ЗК України, уповноваженим органом на захист інтересів держави у даному спорі щодо земель оборони є Стрийська районна державна адміністрація.

77. З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону на адресу Стрийської районної державної адміністрації скеровано лист №15-612ВИХ-25 від 10.06.2025, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та роз`яснено підстави, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання про інформування прокуратури про те, чи вживатимуться обласною державною адміністрацією заходи до захисту інтересів держави.

78. У відповідь Стрийська районна державна адміністрація листом № 67- 3681/0/2-25 від 19.06.2025 надіслала інформацію з державного земельного кадастру на запитуванні земельні ділянки та зазначила про необхідність ознайомлення із вказаною інформацією та прийняття рішення про встановленню підстав для представництва інтересів держави в суді щодо повернення земельних ділянок.

79. У даному випадку відповідний державний орган не звернувся до суду за захистом інтересів держави, тому це зробив прокурор, дотримавшись порядку, передбаченого ЗУ «Про прокуратуру».

80. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону листами від 24.06.2025 №15-643ВИХ-25 та від 23.03.2026 №15-421ВИХ-26 повідомила позивача про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позову.

81. Підсумовуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора та доходить висновку про порушення інтересів держави в особі названих органів та констатує, що прокурор у позовній заяві навів достатньо підстав для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив належного позивача, а також дотримався порядку повідомлення позивача, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

82. Щодо земельної ділянки.

83. Відповідно до вимог ЗК УРСР 1922 року (який регулював земельні відносини станом на 1966 рік) усі землі перебували у державній власності. Чіткого поділу земель за цільовим призначенням земельне законодавство станом на зазначений момент не регулювало.

84. Згідно з п. 157 ЗК УРСР 1922 року до складу державного земельного майна входять усі ті землі, що залишаються в єдиному державному земельному фонді після надання з нього земель у безпосереднє користування трудових землекористувачів та їх об`єднань, а також міст та поселень міського типу.

85. Поряд із цим, відповідно до положень, закріплених у п. 158 вимог ЗК УРСР 1922 року, допускалось існування земель для спеціальних цілей або земель спеціального призначення, на яких розміщувались фортеці та подібні до них військові споруди, та які знаходились в управлінні відповідних відомств на підставі особливих правил. Відвід зазначених земель здійснювався за загальними правилами землевпорядного провадження.

86. Так, із змісту розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 25.07.1966 №849-рс убачається, що відведення земельної ділянки площею 135,05 га військовій частині НОМЕР_1 із земель колгоспів Жидачівського району відбулося саме для спеціальних потреб, що відповідає вимогам Земельного кодексу УРСР 1922 року.

87. Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу УРСР 1970 (тут та в подальшому в редакції, чинній на момент видачі державного акту на право користування землею, далі - ЗК УРСР 1970 року) відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР земля є державною власністю - спільним надбанням усього радянського народу. Земля є виключною власністю держави і надається тільки в користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують право державної власності на землю, забороняються.

88. Відповідно до ст. 15 ЗК УРСР 1970 року земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку.

89. Статтею 20 ЗК УРСР 1970 року визначено, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

90. Відповідно до ст. 21 ЗК УРСР 1970 року видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

91. Приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється (ст. 22 ЗК УРСР 1970 року).

92. Так, рішенням виконавчого комітету Жидачівської районної ради народних депутатів Львівської області №77 від 18.03.1982 Стрийській квартирно-експлуатаційній частині затверджено встановлені межі і розміри землекористування та видано державний акт серії Б №040543 на право користування землею загальною площею 141,62 га для державних потреб. Земельний кодекс УРСР 1970 року в редакціях, які діяли на час виникнення правовідносин щодо користування землею не передбачав таку категорію земель, як «землі оборони». Відтак, передані на користь Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району землі перебували у державній власності.

93. Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970 втратив чинність з 15.03.1991 у зв`язку з набранням чинності Земельним кодексом Української РСР від 18.12.1990 №561-ХІІ.

94. На момент введення в дію Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 №561-ХІІ спірна земельна ділянка була в користуванні Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району та використовувалась для державних потреб. При цьому, відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент прийняття рішення Жидачівської районної ради 18.06.2001, далі ЗК України №561-ХІІ) за цільовим призначенням всі землі України поділяються, зокрема, на землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення.

95. Таким чином, категорія земель «землі оборони» запроваджено з прийняттям ЗК України №561-ХІІ.

96. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.

97. Земельні ділянки загальною площею 141,62 га, зазначені в державному акті серії Б №040543 від 1981 року відносились до земель оборони, а з набуттям чинності ЗК Української РСР від 18.12.1990 держава набула права постійного користування на відповідні земельні ділянки з даним цільовим призначенням в особі Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району, а тепер Самбірської КЕЧ (району).

98. Відтак, земельна ділянка №6 площею 139,20 га (зазначена в плані землекористування до державного акту), до складу якої входить частина земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 відповідно до вимог ст. 70 ЗК України №561-ХІІ, ст. 77 ЗУ України віднесена до земель оборони, перебувала та перебуває у державній власності.

99. Порядок погодження питань, пов`язаних із вилученням (викупом, відмовою) земельних ділянок передбачено Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями (далі Положення), затвердженим наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997.

100. Відповідно до п. 25 Положення спірна земельна ділянка обліковувалася в Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району, а на даний час у Самбірській КЕЧ (району).

101. Вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів (ст. 31 ЗК України №561-ХІІ).

102. Таким чином, вилученню земельних ділянок аеродрому «Любша», що належать до земель оборони, мали передувати отримання відповідної згоди Міністра оборони України або за його дорученням начальника розквартирування військ та капітального будівництва - начальника Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

103. Натомість, докази того, що в порядку визначеному згаданим Положенням, саме Міністром оборони України надавалась у 2001 році згода на передачу земельних ділянок аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у тому числі і спірної частини земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855, яка на праві постійного користування належить Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району місцевим органам влади відсутні.

104. Отже, рішення Любшанської сільської ради №70 від 17.06.2001 та Жидачівської районної ради №320 від 18.06.2001 прийняті в порушення вимог законодавства, що діяло на час їх прийняття, оскільки органи місцевого самоврядування не мали права вилучати та в подальшому розпоряджатися спірною земельною ділянкою без дозволу уповноважених на те органів.

105. У силу приписів ст.ст. 2, 27, 31, 70 ЗК України №561-ХІІ, Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, землі військового містечка № НОМЕР_6 , а саме аеродрому «Любша», у тому числі спірна земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є землями оборони, перебувала та перебуває у державній власності, і передача таких земель місцевим органам влади може відбуватися виключно у порядку, передбаченому ЗК України та іншими законодавчими актами, якими урегульовано порядок вилучення земель оборони.

106. Упродовж 1982-2026 років Міністерство оборони України, Самбірська КЕЧ (району) від права постійного користування земельною ділянкою площею 140,08 га, зайнятих аеродромом «Любша», де розташована спірна земельна ділянка, не відмовлялися і згоди на вилучення із постійного користування вказаної землі не надавали, що підтверджується листом Міністерства оборони України №220/74/ВихЗПІ/113 від 19.05.2025 та листом Самбірської КЕЧ (району) №2570 від 10.12.2024.

107. Відтак суд зазначає, що перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності порушує вищевказане законодавство та інтереси держави на розпорядження та користування зазначеними землями оборони.

108. Щодо способу захисту.

109. Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

110. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

111. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

112. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

113. У цій справі зміст порушення інтересів держави полягає у тому, що за рахунок земель оборони поза волею законного власника сформовано і зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку загальною площею 3,7626 га (2,5081 га з яких належить до земель оборони) за категорією земель «землі сільськогосподарського призначення», та в подальшому здійснено реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності за Журавненською селищною радою.

114. У постанові Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №278/1303/20 зазначено, що: «встановивши, що передані у власність відповідача земельні ділянки належать до земель оборони, були закріплені за відповідним військовим формуванням на праві постійного користування, відповідно до статті 77 ЗК України такі землі можуть перебувати лише в державній власності, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що Буківська сільська рада Житомирської області не була уповноважена розпоряджатися такими земельними ділянками; …враховуючи встановлені обставини цієї справи, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для витребування спірних земельних ділянок».

115. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №902/122/24 зазначено, що основи правового режиму земель оборони визначені статтею 77 ЗК України, за частинами першою та другою якої землями оборони визнаються землі, надані для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

116. Відповідне регулювання містить також і статті 1 та 2 Закону №1345-IV, якими передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі --військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК України.

117. У своїх висновках Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

118. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

119. Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є потрібними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 0.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц).

120. Підсумовуючи викладене вище, потрібно наголосити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (п.п. 98, 123), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (п.п. 115, 116), від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (п. 10.29), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.п. 63, 74), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 146).

121. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

122. Аналогічні висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (п.п. 85, 86), від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (п. 38), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (п. 34), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п. 74), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 148).

123. Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.

124. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 22.01.2025 у справі №446/478/19.

125. У п. 145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №446/478/19 зазначено, що «…у спорах з подібними обставинами належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається».

126. Відтак, суд зазначає, що якщо спірна земельна ділянка частково накладається на землі оборонного значення, то ефективним та правомірним способом захисту у таких категоріях справ є вимога про витребування тієї частини земельної ділянки, що накладається.

127. Факт накладення земельної ділянки 4621584400:01:000:0855 на землі оборони підтверджується розробленою Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» технічною документацією із землеустрою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_6 для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області.

128. Окрім того, про розташування земельної ділянки 4621584400:01:000:0855 на землях оборони військового містечка №59 свідчать графічні матеріали як у Технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), адреса земельних ділянок Любшанська сільська рада Жидачівського району Львівської області, так і проекті землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області.

129. Крім того, Приватним науково-виробничим підприємства «Укрспецтехнологія» надано в прокуратуру регіону план (схему) земельної ділянки із кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 із вказанням координат точок кутів поворотів земельних ділянок, які накладаються на земельну ділянку військового містечка №59.

130. Як зазначено у плані, координати площі накладення частини земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 (площа накладення становить 2,5081 га), мають наступні координати:

131. Х Y

132. 6' 5452653.02 1350650.79

133. 7 5452710.47 1350640.04

134. 1 5452803.67 1351055.58

135. 2 5452741.23 1351069.21

136. 2' 5452708.63 1350914.68

137. 8 5452716.02 1350912.88

138. З огляну на наведену судову практику, оскільки земельна ділянка площею 2,5081 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, накладається на землі оборони (аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») військового містечка № НОМЕР_6 , спір існує лише щодо частини земельної ділянки, що накладається, тому правильним та ефективним способом захисту у даній справі буде саме витребування з незаконного володіння Журавненської селищної ради на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації Львівської області земельної ділянки площею 2,5081 га, що належать на праві власності Журавненській селищній раді та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855.

139. Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відсутність прийнятого за встановленою процедурою рішення уповноваженого органу, спрямованого на вилучення спірної земельної ділянки з користування, зміну її цільового призначення і передання у комунальну власність, означає, що держава як власник землі волю на відчуження цієї ділянки не виявила, тобто ця ділянка вибула з володіння власника поза його волею.

140. Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від волевиявлення власника щодо вибуття майна, від того, чи є володілець майна недобросовісним набувачем, від характеру набуття майна (на платній чи безоплатній основі)

141. У разі звернення до суду з позовом про витребування майна з чужого володіння підлягають установленню обставини, які можуть свідчити про добросовісність чи недобросовісність як першого, так й останнього набувача.

142. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18 вказано, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч Закону.

143. Так, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЗК України, землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Цивільний оборот земельних ділянок, що належать до земель оборони, є і був обмежений законодавчо.

144. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель є одним із видів документації із землеустрою.

145. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) містить інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, зокрема: робочий інвентаризаційних план земельних ділянок, схему (план) розташування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на ортофотоплані, акт погодження меж землекористування (спірна земельна ділянка зазначена як землі сільськогосподарського призначення на території Любшанської сільської ради), схема (план) розташування земельної ділянки на проекті роздержавлення, зведений інвентарний план, кадастровий план та інші графічні матеріали, які містять записи «Аеродром», кольорові зображення місця розташування спірної земельної ділянки.

146. 05.11.2013 на вказану земельну ділянку відкрито Поземельну книгу як на землі сільськогосподарського призначення та зареєстровано у Державному земельному кадастрі.

147. 14.12.2018 рішенням №289 Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж села Любша Жидачівського району Львівської області згідно затвердженого генерального плану.

148. Вказаний проект затверджено, спірна земельна ділянка ввійшла у межі населених пунктів Любшанської сільської ради та передана у комунальну власність.

149. Разом з тим, за результатами проведеного 28.02.2025 комісією у складі ТВО заступника начальника частини головного інженера, інженерів, начальника відділення експлуатації фондів, складено акт обстеженням військового містечка (земельної ділянки) №59 у с. Любша Стрийського району Львівської області.

150. Так, у ході обстеження підтверджено факт самовільного зайняття (неправомірного вилучення) земель оборони та виявлено, що земельна ділянка розорана та незаконно використовується для сільськогосподарської діяльності. До вказаного акту долучені фото, на яких, зокрема, видно розташування бетонних плит, що є характерною ознакою для аеродромів, оскільки земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_6 виділялася для спеціальної мети аеродром «Любша».

151. Отже, з огляду на зовнішні, відомі (карти схеми, графічні зображення, що містяться у Технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) та проекті землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша), об`єктивні, явні і видимі характерні ознаки спірної земельної ділянки (земельні ділянки для аеродромів спеціально підготовлювалися з комплексом споруд та обладнання, залишки якого станом на даний час існують бетонні плити) Відповідач знав та проявивши розумну обачність, повинен був усвідомлювати, що землі оборони не можуть використовуватися для інших цілей, ніж це передбачено їх призначенням, і тим більше перебувати у комунальній власності із цільовим призначення як землі сільськогосподарського призначення.

152. Законодавством України, чинним на момент вибуття та зарахування до земель запасу спірної земельної ділянки та на даний час не передбачено норм, якими дозволено автоматичне набуття права комунальної власності на земельні ділянки, які можуть перебувати лише у державній власності.

153. Таким чином, ні Любшанська сільська рада, ні Журавненська селищна рада не могли набути право комунальної власності на землю, що в силу наявності прямої заборони у законі може перебувати лише у державній власності, що свідчить про недобросовісність таких.

154. Рішенням Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області від 08.12.2020 №1-522 вирішено розпочато процедуру реорганізації Любшанської сільської ради шляхом приєднання до Журавненської селищної та заначено, що Журавненська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Любшанської сільської ради.

155. Позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16

156. За наведеного вище, суд приходить до висновкупро задоволення вимоги про витребування з незаконного володіння Журавненської селищної ради на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації Львівської області земельної ділянки площею 2, 5081 га, в наступних координатах:

Х Y

6' 5452653.02 1350650.79

7 5452710.47 1350640.04

1 5452803.67 1351055.58

2 5452741.23 1351069.21

2' 5452708.63 1350914.68

8 5452716.02 1350912.88

що належать на праві власності Журавненській селищній раді та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 462158440000:01:000:0855

157. Щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та права комунальної власності на неї суд відзначає таке.

158. Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

159. З наведеного убачається, що повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається з огляду на те, що земельна ділянка оборони в межах координат поворотних точок площею 2,5081 га не існує як об`єкт цивільних прав, тому рішення суду про її витребування не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за Журавненською селищною радою наразі зареєстроване та не оспорюється право на невитребувану частину земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.

160. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

161. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

162. Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 дійшов висновку, що сам факт державної реєстрації права власності не є підставою для виникнення речового права за відсутності відповідної правової підстави. При Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.04.2026 24 дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17 та від 17.04.2019 у справі №916/675/15.

163. Реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 сільськогосподарського призначення здійснено за Журавненською селищною радою, у тому числі і за рахунок земель оборони, що свідчить про незаконність реєстрації права власності на цю земельну ділянку за відповідачем.

164. У даному випадку лише за умови скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 у Державному земельному кадастрі, а також скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з одночасним припиненням речових прав на неї буде забезпечено ефективне відновлення прав держави на спірну земельну ділянку шляхом відновлення становища, що існувало до його порушення, оскільки Стрийській районній державній адміністрації буде забезпечено реальну та безперешкодну можливість реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, адже на даний час як у кадастрі, так і в реєстрі речових прав зазначені неправильні відомості як про власника земельної ділянки, так і її цільового використання (в тій частині, щодо якої немає спору).

165. Такий підхід дозволить поновити право власника землі наскільки це можливо, не породжуючи стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем, не вимагаючи від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту та не породжуючи подальших судових спорів, а також створить і для відповідача передумови для формування та реєстрації нової земельної ділянки (в тій частині, на яку він має законне право).

166. В постанові від 03.09.2025 у справі №911/906/23 (п.п. 135, 139) Велика Палата Верховного Суду підтримала власні правові висновки, викладені в постанові від 22.01.2025 у справі №446/478/19, про те, що частина земельної ділянки, межі якої відомі, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою ділянкою. При цьому, зазначила, що реалізація основної позовної вимоги про віндикацію є можливою винятково за умови припинення права власності Товариства на новостворену земельну ділянку, яка протиправно набута відповідачем з істотними вадами, оскільки складається з ділянок, на які відповідач має право, так і з ділянок, на які він законно права не має, що виключає можливість збереження за Товариством права власності на цю ділянку в цілому. Та обставина, що новостворена земельна ділянка як окремий об`єкт цивільних прав не може належати ТОВ «Нива фарм», має наслідком скасування її державної реєстрації. ВП ВС у цій постанові також звертала увагу (п. 286) на те, що витребування спірних ділянок та їх виключення зі складу новоутвореної земельної ділянки не має впливати на права відповідача на ті ділянки, які правомірно належали йому до такого об`єднання. З огляду на баланс інтересів учасників спору саме на відповідача мають бути покладені всі додаткові витрати, пов`язані з поновленням його речового права на інші належні йому земельні ділянки, що підлягатиме новій реєстрації у ДЗК у зв`язку з припиненням його права на новостворену (об`єднану) ділянку.

167. Відповідно до п. 167-168 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №911/906/23 зроблений висновок, що після ухвалення такого судового рішення на стадії його виконання і позивач, і відповідач будуть змушені вживати дії, пов`язані з формуванням земельних ділянок (виготовлення технічної документації з визначення площі, меж земельної ділянки та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру), на які вони справді мають обґрунтовані права: позивач - на спірні земельні ділянки, а відповідач - на решту земельної ділянки, щодо якої немає спору. Тільки після завершення процесу формування земельних ділянок, заключним етапом якої є їх державна реєстрація у Державному земельному кадастрі, вони стануть повноцінними об`єктами цивільних прав. Тож іншого правового механізму вирішення ситуації, яка склалася у цій справі, крім як задовольнити не лише основну вимогу про витребування спірних земельних ділянок, а й допоміжні вимоги про припинення речових прав на новоутворену земельну ділянку та скасування її державної реєстрації, - немає.

168. Фактичні обставини справи №911/906/23 є відмінними від цієї справи, проте спільним фактором є реєстрація за відповідачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855, частина якої (2,5081 га із загальної площі ділянки 3,7626 га) належить Журавненській селищній раді, що виключає можливість збереження за відповідачем права власності на цю ділянку в цілому.

169. З огляду на зазначене та враховуючи фактичні обставини у даній справі (земельна ділянка з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 частково накладається на земельну ділянку державної власності, що належить до земель оборони, перебуває у комунальній власності, а відтак протиправно набута відповідачем), з урахуванням положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га та вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Журавненською селищною радою на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, призведе до ефективного захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

170. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

171. У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

172. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

173. Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

174. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

175. У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

176. Враховуючи те, що прокурором подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані і визнані обґрунтованими, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

177. СУДОВІ ВИТРАТИ.

178. Прокурором сплачено судовий збір в розмірі 7'987,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1986 від 12.12.2025.

179. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги є правомірними, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76-79, 86, 129, 236- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га за Журавненською селищною радою Стрийського району Львівської області (площа С. Бандери, 2, селище Журавно Стрийського району Львівської області, 81780, код ЄДРПОУ 04374890) з припиненням речових прав.

4. Витребувати з незаконного володіння Журавненської селищної ради Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.04.2026 41 Стрийського району Львівської області (площа С. Бандери, 2, селище Журавно Стрийського району Львівської області, 81780, код ЄДРПОУ 04374890) на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 2,5081 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0855 площею 3,7626 га, в наступних координатах:

Х Y

6' 5452653.02 1350650.79

7 5452710.47 1350640.04

1 5452803.67 1351055.58

2 5452741.23 1351069.21

2' 5452708.63 1350914.68

8 5452716.02 1350912.88

5. Стягнути з Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської областіна (81780, Львівська область, Стрийський район, селище Журавно, площа С. Бандери, 2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04374890) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057, отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, рахунок №UA238201720343120001000082783) 7'987,20 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2026, у зв`язку з перебування судді у відпустці.

Суддя Щигельська О.І.