Ухвала суду № 140146128, 17.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1710/26

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши справу в судовому засіданні

позовну заяву фізичної особи-підприємця Карпуся Віктора Володимировича

до Російської Федерації через уповноважений орган Генеральну прокуратуру Російської Федерації

про стягнення 19 454 664, 20 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Клюца С.О.;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Карпусь Віктор Володимирович звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Російської Федерації через уповноважений орган Генеральну прокуратуру Російської Федерації про стягнення 19 454 664, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та внаслідок обстрілів Київської області було знищено майно позивача. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 466 391, 07 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 19 454 664, 20 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1710/26; призначено підготовче засідання у справі на 23.07.2026 о 15:50.

17.07.2026 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В підготовче засідання 23.07.2026 з`явився представник позивача та надав свої пояснення щодо предмету спору, представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином. Суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі та відклав підготовче засідання на 17.09.2026, про що зазначено в протоколі підготовчого засідання.

15.09.2026 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду та клопотання про визначення порядку вручення судових документів у справі, в якому позивач просить суд: направити до Міністерства юстиції України судове доручення про можливість вручення позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі з нотаріально посвідченим перекладом на російську мову Російській Федерації через посольство Російської Федерації в Республіці Казахстан дипломатичними каналами; зупинити провадження у справі до виконання вказаного судового доручення.

В підготовче засідання 17.09.2026 з`явився представник позивача та надав свої пояснення щодо предмету спору, представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Суд в підготовчому засіданні 17.09.2026 оголосив скорочену ухвалу про часткове задоволення заяви позивача про визначення порядку вручення судових документів у справі, з огляду на наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан на всій території України, який триває на даний час.

Відповідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.

Згідно ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: а) міжнародної угоди; b) письмового договору; або с) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства Російської Федерації в Україні запитів щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням Російською Федерацією збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією.

У постановах від 18.05.2022 по справам № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

За приписами ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

За приписами ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Згідно правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду Російської Федерації.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв`язку з указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану Акціонерне товариство «Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією Міністерства закордонних справи України (лист №71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справи України з органами влади Російської Федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.

На даний час, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, відсутність у суду можливості здійснення відправлення поштової кореспонденції до Російської Федерації, суд дійшов висновку про необхідність розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Також, суд вважає за необхідне використати додаткові альтернативні засоби повідомлення відповідача, а саме - зобов`язати позивача здійснити переклад позовної заяви, ухвали суду від 25.06.2026 про відкриття провадження у справі та цієї ухвали, у справі № 911/1710/26 на російську мову, з нотаріальним засвідченням підпису перекладача, та здійснити подальше їх поштове відправлення на адресу посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача.

За правилами п. 8 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

Керуючись ст. 185, ст. 228, ст. 229 ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання фізичної особи-підприємця Карпуся Віктора Володимировича за вх. № суду 4758/26 від 15.09.2026 про визначення порядку вручення судових документів у справі задовольнити частково.

2. Зобов`язати позивача здійснити переклад позовної заяви з додатками, ухвали суду від 25.06.2026 про відкриття провадження у справі та цієї ухвали, у справі № 911/1710/26, з нотаріальним засвідченням підпису перекладача та відправлення таких документів на адресу Посольства Російської Федерації в Республіці Казахстан (або посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача). Докази направлення та вручення документів надати суду.

3. Зобов`язати позивача надати до суду один примірник перекладу позовної заяви з додатками, ухвали суду від 25.06.2026 про відкриття провадження у справі та цієї ухвали, у справі № 911/1710/26, з нотаріальним засвідченням підпису перекладача.

4. Встановити позивачу строк на виконання вимог даної ухвали до 29.12.2026.

5. Попередити позивача, що у відповідності до ст. 81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, судом, відповідно до статей 131, 135 Господарського процесуального кодексу України, будуть застосовані заходи процесуального примусу у вигляді постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

6. Зупинити провадження у справі № 911/1710/26 до надходження до канцелярії суду доказів направлення та вручення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами, ухвали суду від 25.06.2026 про відкриття провадження у справі та цієї ухвали, у справі № 911/1710/26, з їх нотаріально посвідченим перекладом на російську мову, на адресу Посольства Російської Федерації в Республіці Казахстан (або посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача).

7. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена та підписана 29.09.2026.

Суддя Л.В. Сокуренко