Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.08.2026Справа №910/655/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон"
до Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача: Чебаненко Г.П.
від відповідача: Левіна А.А.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Укрсиббанк", в якому просить суд визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від Договору-анкети від 30.03.2023 про відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03646737402 та відмови у підтриманні ділових відносин між сторонами, що вчинені Акціонерним товариством "Укрсиббанк", відповідно до листа від 14.08.2025 вих. №11/8120 та листа від 21.08.2025 №UKRS126-20250821-49.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" стверджує, що Акціонерним товариством "Укрсиббанк" за відсутності правових підстав та без зазначення жодної причини протиправно було прийнято рішення про відмову в обслуговуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" та про відмову у підтриманні з клієнтом ділових відносин, зокрема банком було повідомлено про закриття всіх рахунків позивача та про припинення надання послуг клієнту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 відкрито провадження у справі №910/655/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору; призначено у справі підготовче засідання на 24.02.2026.
16.02.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укрсиббанк" надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує, що 06.06.2025 ним було скеровано ТОВ "Геарон" запит вих. № 04-3-03/2504, з пропозицією надати документи, які підтверджують джерело походження грошових коштів (що надійшли від Філія "Інфоксводоканал" та в подальшому були перераховані ФОПам), їх цільове призначення та дозволяють з`ясувати економічну суть здійснюваних операцій, проте відповідачем надано відповідь на запит, в якому було лише частково надано інформацію та документи. У зв`язку з наведеним 10.06.2025, 19.06.2025 та 01.07.2025 через інтернет-банкінг UKRSIB business банком було направлено відповідачу додаткові питання, проте відповіді на зазначені запити ТОВ "Геарон" було надано вибірково та частково не надано взагалі. 02.07.2025 АТ "Укрсиббанк" було вчергове направлено запит ТОВ "Геарон", на який останнє лише частково надано інформацію/документи та повідомило, що в запитах є питання які стосуються інформації з обмеженим доступом та про небажання надавати таку інформацію. Таким чином відповідач дійшов висновку, що по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" спостерігається здійснення фінансових операцій у значних обсягах, швидкий рух коштів, які проходять "транзитом", значна частина коштів перераховуються на ФОПів, як оплата за товар (без деталізації), діяльність клієнта не є прозорою та зрозумілою, відсутня можливість порівняти з ринковими цінами, з`ясувати фактичну наявність товару/надання послуг, а також обсяги господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" неспівставні з обсягами наявних активів. Тому, встановивши вказані у п.п. 16, 25, 27, 30-2, 53 індикатори підозрілості фінансових операцій згідно Додатку 20 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.05.2020 №65, 17.07.2025 АТ "Укрсиббанк" на підставі частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", прийнято рішення про відмову від підтримання ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон", у зв`язку з чим банк закрив всі рахунки, відкриті позивачу, та припинив надання послуг клієнту. Відповідач вважає, що ним правомірно заблоковано рахунки ТОВ "Геарон" з подальшим вчиненням банком дій щодо прийняттям відповідного розпорядження та направленням відповідних повідомлень позивачу з дотриманням встановлених законом та договором строків. У змісті відзиву АТ "Укрсиббанк" просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №910/655/26, з огляду на пропуск такого строку на 1 день.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 запропоновано відповідачу надати пояснення щодо здійсненої перевірки; відкладено підготовче засідання у справі №910/655/26 на 12.03.2026; визнано обов`язковою явку представника позивача в наступне засідання.
04.03.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що жодних доказів, які б давали підстави вважати ТОВ "Геарон" винним у скоєнні будь-яких протиправних дій, АТ "Укрсиббанк" надано не було, як і не надано інформації та не надано будь-яких доказів того, що банківські операції позивача створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) в діяльності банку, або можуть бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Позивач звертає увагу суду, що з 02.09.2017 до 17.07.2025 показник ризику ТОВ "Геарон" в анкеті клієнта банку відображено як "низький" і тільки за переоцінкою від 17.07.2025 встановлено "високий" рівень ризику, хоча протягом всього періоду співпраці ТОВ "Геарон" займається одним основним видом діяльності (виробництво електророзподільної апаратури) та співпрацювало і співпрацює наразі в основному з одними і тими контрагентами, в приблизно рівних об`ємах та цінах (з урахуванням інфляції та курсу валюти). До того ж позивач акцентує увагу, що рішення відповідач прийняв невдовзі після того, як ТОВ "Геарон" набуло статуту "Підприємство критичної інфраструктури". Позивач стверджує, що кожен пункт запиту ним було виконано та надано АТ "Укрсиббанк" відповідь та всі необхідні документи на всі запити банку, в тому числі і на останній. Щодо отриманих коштів від філії "Інфоксводоканал", то позивач вказує, що уклав із нею договір на сервісне обслуговування та капітальний ремонт автоматичних станцій, виготовлених та змонтованих ТОВ "Геарон", в той час як комплектуючі для виготовлення зазначеного устаткування закуповуються у ФОПів. Крім того позивач також звертає увагу суду, що 01.05.2025 АТ "Укрсиббанк" надано кредит ТОВ "Геарон" на суму 1 110 000 грн без застави і в тому числі з кредитних грошових коштів проводились розрахунки з контрагентами при закупівлі комплектуючих для проведення капітального ремонту та сервісного обслуговування виготовленого та встановленого позивачем устаткування на території філії "Інфоксводоканал". У змісті відповіді на відзив позивач вказав, що в задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву слід відмовити, а відзив АТ "Укрсиббанк" - залишити без розгляду.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 відкладено підготовче засідання; вирішено погодити дату та час наступного засідання з Кременчуцьким районним судом Полтавської області для можливості участі представника позивача в засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 26.03.2026; доручено Кременчуцькому районному суду Полтавської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/655/26 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон"; визнано явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" в наступне засідання обов`язковою.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 встановлено сторонам строк до наступного засідання, позивачу для подачі доказів надання йому банком кредиту (копію кредитного договору), а відповідачу для надання уточненої інформації зазначеної у зведеній таблиці запитуваних банком та наданих / не наданих ТОВ "Геарон" документів; встановлено позивачу строк - до наступного засідання для подачі доказів надання товариству статусу критичності; встановлено позивачу строк - до наступного засідання для подачі доказів перерахування коштів по кредитному договору; оголошено перерву в підготовчому засідання до 16.04.2026; запропоновано позивачу взяти участь в наступному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 долучено подані позивачем докази до матеріалів справи; відкладено підготовче засідання на 23.04.2026.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 долучено подані сторонами докази до матеріалів справи; запропоновано сторонам надати їх листи з додатками; запропоновано надати довідку про рух коштів з початку 2025 року до моменту прийняття рішення банком про припинення правовідносин; встановлено сторонам строк для надання доказів - до 01.05.2026; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12.05.2026.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 закрито підготовче провадження у справі №910/655/26; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/655/26 по суті на 02.06.2026
В судове засідання 02.06.2026 сторони своїх повноважних представників не направили, відповідач звернувся до суду із клопотання про відкладення судового засідання, а позивач про причини неявки його представника в засідання не повідомив, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 відкладено судове засідання на 07.07.2026.
Судове засідання, призначене на 07.07.2026, не відбулось у зв`язку з відрядженням судді Бойка Р.В., у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 призначено судове засідання у справі №910/655/26 на 21.07.2026.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 06.08.2026.
В судове засідання 06.08.2026 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а Акціонерне товариство "Укрсиббанк" проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні 06.08.2026 судом завершено розгляд справи №910/655/26 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
30.09.2009 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було проведено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" (ідентифікаційний код 36670932), основним та єдиним видом діяльності якого вказано 27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури.
30.03.2023 між Акціонерним товариством "Укрсиббанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" (клієнт) укладено Договір-анкету відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03646737402 (надалі - Договір).
У п. 1.1 Договору вказано, що підписанням останнього клієнт погоджується з викладеною у "Правилах (договірних умовах) обслуговування суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, представництв - клієнтів АТ "Укрсиббанк" (надалі - Правила), затверджених згідно з внутрішніми процедурами банку (які розміщені для ознайомлення на сайті www.ukrsibbank.com та інформаційних стендах у приміщеннях установ банку та опубліковані в газеті "Урядовий кур`єр" №102 від 01.06.2018 з усіма наступними змінами та доповненнями) пропозицією банку надавати клієнту на умовах, встановлених у цьому Договорі та Правилах, наступні послуги:
- відкриття, обслуговування, закриття поточних рахунків в національній та/або іноземній валюті, відповідно до вимог чинного законодавства України, які наведено в Додатку №1 до Договору-анкети;
- надання послуг приймання та розміщення на поточному рахунку готівкової виручки (в разі її здавання клієнтом). Строки здавання клієнтом готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунок у банку встановлюються клієнтом самостійно згідно із запропонованими банком строками, що зазначені у Правилах;
- підключення та обслуговування продуктів банку за допомогою СДО на умовах, викладених в Правилах.
Дистанційне обслуговування продуктів банку а також надання інших послуг, передбачених договором-анкетою, здійснюється у відповідності до вимог законодавства, Правил, Договору, інших договорів, що діють між банком та клієнтом, або будуть укладені між ними в майбутньому, з метою виконання яких використовується СДО, як засіб обміну технологічною та іншою інформацією тощо (надалі - Договори, що обслуговуються за допомогою СДО).
Правила, після укладення сторонами цього Договору-анкети, стають невід`ємною частиною Договору. Підписуючи цей Договір-анкету, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі-анкеті та Правилах. Терміни, що вживаються у Договорі-анкеті, мають значення, надане їм у Правилах (п. 1.2 Договору).
Згідно пункту 1.3 Договору підписи сторін під цим Договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому після підписання сторонами цього Договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього Договору-анкети.
Умови користування рахунком(-ами), відкритим(-и) згідно з Договором, порядок обслуговування рахунку(-ів), умови обслуговування за допомогою СДО, права та обов`язки, відповідальність сторін за Договором, особливі умови, порядок розірвання Договору визначаються Правилами (п. 2.1 Договору).
У Додатку №1 до Договору вказано, що 30.03.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю "Геарон" було відкрито наступні рахунки:
- НОМЕР_2, валюта рахунку: UAH, вид рахунку: рахунки за спеціальними режимами їх використання для зарахування страхових виплат;
- НОМЕР_1 , валюта рахунку: UAH, вид рахунку: поточний рахунок для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій.
01.05.2025 Акціонерним товариством "Укрсиббанк" (банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" (клієнт, позичальник) укладено Генеральний договір кредитування №11537085000 (надалі - Кредитний договір), за умовами якого банк надає клієнту кредит у вигляді кредитної лінії в межах ліміту кредитної лінії, а клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №946 від 03.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" з листом вих. №04-3-03/2504 від 06.06.2025, в якому, посилаючись на правила фінансового моніторингу, ст. 11 Закони України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та ст. 63 Закони України "Про банки і банківську діяльність" просило надати документи, які підтверджують джерело походження грошових коштів, подальше цільове призначення та дозволяють з`ясувати економічну суть здійснених операцій. Так, Акціонерне товариство "Укрсиббанк" вказало, що роз`яснення потребують операції по рахунку 2600 UAH щодо надходження коштів, як передплати за роботи від Філії "Інфоксводоканал", які в подальшому були спрямовані у вигляді сплати за товар та комплектуючі (без деталізації) - ФОП Бродський Г.С. , ФОП Геркула Т.П., ФОП Сакович Є.І., ФОП Геркула А.В., ФОП Сакович К.Г.
Відповідно у листі вих. №04-3-03/2504 від 06.06.2025 Акціонерне товариство "Укрсиббанк" просило Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" в термін до 13.06.2025 надати наступну інформацію/документи:
1) лист-відповідь з характеристикою діяльності та роз`яснення економічної суті операцій, які здійснюються по рахунках, відкритих в AT "Укрсиббанк" (яка сфера діяльності, та чим саме займаєтесь?):
- кількість найманих працівників, підтвердження виплати заробітної плати (форма 4ДФ, якщо виплата готівкою - відомість, касова книга, джерело походження готівкових коштів, видаткові касові ордери з підписами всіх співробітників тощо);
- інформацію щодо ресурсів, які використовуються для ведення господарської діяльності - офіс/склади, транспортні засоби, адреса здійснення діяльності, фото офісу тощо (ф. №20-ОПП, договори оренди офісу/складу, транспортних засобів, підтвердження оплати);
- посилання у відкритих джерелах, де розміщено рекламу щодо даної діяльності (офіційний сайт тощо);
- досвід роботи директора в аналогічній сфері, попереднє місце праці, кваліфікація тощо;
- чи входите в бізнес групу, якщо так, надати опис групи, схема діяльності, роль, перелік учасників, розподіл обов`язків між учасниками, тощо;
2) інформацію та копії документів з контрагентами - Філія "Інфоксводоканал", ФОП Бродський Г.С., ФОП Геркула Т.П., ФОП Сакович Є.І., ФОП Геркула А.В., ФОП Сакович К.Г.:
- договори, специфікації, видаткові накладні, акти приймання-передачі, виконаних робіт/наданих послуг, ТТН;
- повний ланцюг пересування товарів від постачальників до покупців на прикладі 2х одиниць товару (за рахунок яких ресурсів здійснюється навантаження / розвантаження / транспортування / складування товару);
- хто є кінцевими споживачем товарів;
- зв`язок з контрагентами та як налагоджено співпрацю;
3) інформацію та документи щодо дохідної та витратної складової діяльності, принципи формування ціноутворення:
- які витрати присутні в діяльності (оренда, заробітна плата, транспортні витрати тощо);
- який дохід від даної діяльності у відсотковому співвідношенні;
4) інформацію та копії документів щодо подальшого використання коштів, які перераховано на інший банк;
5) виписки з рахунків відкритих / закритих в інших банках за останній рік;
6) фінансову звітність за 2024 рік з квитанцією;
7) інформацію щодо розміру та суті операцій, які в подальшому плануються по рахунках в AT "Укрсиббанк" у найближчі 12 місяців:
- які заплановані середньо квартальні обороти.
10.06.2025 Акціонерним товариством "Укрсиббанк" засобами електронного зв`язку направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Геарон" запит про надання листа-відповіді з характеристикою діяльності та роз`яснення економічної суті операцій, які здійснюються по рахунках, відкритих в AT "Укрсиббанк" (яка сфера діяльності, та чим саме займаєтесь?): - кількість найманих працівників (форма 4ДФ); інформацію та копії документів з контрагентами - Філія "Інфоксводоканал", ФОП Бродський Г.С., ФОП Геркула Т.П., ФОП Сакович Є.І., ФОП Геркула А.В., ФОП Сакович К.Г.: - договори, специфікації, видаткові накладні, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт / наданих послуг, ТТН; - повний ланцюг пересування товарів від постачальників до покупців на прикладі 2х одиниць товару (за рахунок яких ресурсів здійснюється навантаження / розвантаження / транспортування / складування товару); - хто є кінцевими споживачем товарів; - зв`язок з контрагентами та як налагоджено співпрацю; інформацію та копії документів щодо подальшого використання коштів, які перераховано на інший банк.
Листом вих. №40 від 12.06.2025 за підписом директора та головного бухгалтера Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" повідомило Акціонерне товариство "Укрсиббанк", що працює з 2009 року та виконує роботи з виробництва, монтажу та пусконалагоджуванню, сервісного та технічного обслуговування, капітального та поточного ремонту електророзподільчої та контрольної апаратури, а саме - автоматичних шаф, станцій, систем керування, трансформаторів, силового обладнання та інше. Також позивач повідомив відповідача, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" пов`язана безпосередньо з обслуговуванням, відновленням та модернізації систем водопостачання та водовідведення, які є критично важливі для забезпечення населення якісною питною водою таких міст як м. Одеса, так м. Вишгород, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" пройшло перевірку Міністерством розвитку громад та територій України та отримало статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період згідно з наказом №946 від 03.06.2025. Крім того позивач повідомив відповідача, що орендує адміністративні, виробничі та складські приміщення, має власний транспорт, власне офісне та виробниче обладнання та інвентар, у нього працює 10 осіб, а для здійснення своєї діяльності - закуповує комплектуючі та інші матеріали у вітчизняних постачальників, в тому числі у ФОПів, зазначених банком у запиті. Щодо коштів, перерахованих в інші банки, то позивач повідомив, що використовує ці кошти для виплати зарплати та авансу своїм працівникам, оскільки зарплатний проект Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" відкрито в АТ КБ "Приватбанк". До листа вих. №40 від 12.06.2025 позивачем було долучено копії договорів та актів виконаних робіт з ТОВ "Інфоксводоканал", копії договорів, видаткових накладних та ТТН по вказаним у запиті банку ФОПам.
19.06.2025 Акціонерним товариством "Укрсиббанк" засобами електронного зв`язку направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Геарон" запит про надання договору №117 від 19.10.2023 з Філією "Інфоксводоканал"; роз`яснення стосовно наданих договорів із Філією "Інфоксводоканал", а саме щодо наданого договору №30 від 03.02.2017 з графіком робіт до 2027 року, а також договору №06 від 28.12.2018 - зазначені ті самі об`єкти, які є у договорі №30; договори оренди нерухомості.
01.07.2025 Акціонерним товариством "Укрсиббанк" засобами електронного зв`язку направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Геарон" запит про надання форми 4ДФ та відповіді на наступні питання: - як було налагоджено зв`язок з ФОП для купівлі вузькоспеціалізованих товарів; - надати на 2-х прикладах деталізацію товарів із зазначенням комплектуючих, конфігурації, технічних вимог - kW, А, V (необхідної напруги, типу керування, навантаження, умов експлуатації тощо), з можливим порівняння цін відповідно аналогічних на ринку; - чи достатньо трудових ресурсів (10 працівників) для виконання робіт відповідно до Договору до Дод.угоди №9 від 19.05.2025 вартість робіт з технічного обслуговування MDE-A-2000M-2-1000 (деталізувати період виконання робіт, кількість витраченого часу в годинах / днях тощо); - відповідно до наданого додатку №49 до Дод.угоди №8 від 02.01.2025, відсутнє підтвердження, щодо виплат на відрядження. Документальне підтвердження (виписка з іншого банку, якщо виплата готівкою - відомість, касова книга, джерело походження готівкових коштів, видаткові касові ордери); - інформацію та роз`яснення чому фірма з м. Кременчук надає послуги для фірми у м. Одеса (як було налагоджено співпрацю); - інформацію та роз`яснення щодо підписання значної кількість договорів, а також додаткових угод на одні і ті ж самі об`єкти.
Листом вих. №04-3-03/2925 від 02.07.2025 Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" із запитом про надання до 08.07.2025 наступних документів:
1) форми 4ДФ;
2) як було налагоджено зв`язок з ФОП для купівлі вузькоспеціалізованих товарів;
3) на 2-х прикладах деталізацію товарів із зазначенням комплектуючих, конфігурації, технічних вимог - kW, А, V (необхідної напруги, типу керування, навантаження, умов експлуатації тощо), з можливим порівняння цін відповідно аналогічних на ринку;
4) чи достатньо трудових ресурсів (10 працівників) для виконання робіт відповідно до Договору до Дод.угоди №9 від 19.05.2025 вартість робіт з технічного обслуговування MDE-A-2000M-2-1000 (деталізувати період виконання робіт, кількість витраченого часу в годинах/днях тощо);
5) відповідно до наданого додатку №49 до Дод.угоди №8 від 02.01.2025, відсутнє підтвердження, щодо виплат на відрядження. Документальне підтвердження (виписка з іншого банку, якщо виплата готівкою - відомість, касова книга, джерело походження готівкових коштів, видаткові касові ордери);
6) інформацію та роз`яснення чому фірма з м. Кременчук надає послуги для фірми у м. Одеса (як було налагоджено співпрацю);
7) інформацію та роз`яснення щодо підписання значної кількість договорів, а також додаткових угод на одні і ті ж самі об`єкти.
07.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" звернулось до Акціонерного товариства "Укрсиббанк" із заявою №001 від 07.07.2025 на видачу траншу у розмірі 300 000,00 грн в межах Кредитного договору.
07.07.2025 Акціонерним товариством "Укрсиббанк" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Геарон" транш в межах Кредитного договору у розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку НОМЕР_1 (тобто по рахунку, відритому позивачу відповідачем на підставі Договору).
Листом вих. №46 від 08.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" надало банку форми 4ДФ; копії видаткових накладних ФОП Бродський Г.С. , ФОП Сакович К.Г., ТОВ "Ок-Інжинірінг", ТОВ "АНВ Електрик"; копії касової книги, прибуткового та видаткових ордерів. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" було повідомлено Акціонерне товариство "Укрсиббанк", що: - коло контрагентів позивача формувалось з 2004 року при розробці та впровадженні автоматичних систем керування технологічним процесом, тому із ФОПами позивача пов`язують багаторічні зв`язки; - детально мотивовано чому позивачу достатньо 10 працівників; - повідомлено причини та необхідність, в тому числі із економічним обґрунтуванням, укладення кількох договорів між ТОВ "Геарон" та Філією "Інфоксводоканал", в тому числі в контексті надання фірмою з м. Кременчука послуг фірмі з м. Одеса; - повідомлено, що Філія "Інфоксводоканал" є підприємством критичної інфраструктури. Щодо надання іншої інформації, то позивач повідомив відповідача, що запитувана ним інформація відноситься до критичної технологічної інформації, тому перед наданням просило банк повідомити особу, відповідальну за збереження конфіденційної інформації.
17.07.2025 ОСОБА_2 на підставі норм частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону (ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей), з клієнтом АТ "Укрсиббанк" - Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон", яке оформлене розпорядженням №202507170076 про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмову у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону (надалі - Розпорядження).
В обґрунтування прийнятого ним рішення (Розпорядження) ОСОБА_2 вказав, що протягом аналізованого періоду по рахунках клієнта спостерігається здійснення фінансових операцій у значних обсягах, швидкий рух коштів, які проходять "транзитом". Відбуваються зарахування коштів від Філія "Інфоксводоканал", як оплата за роботи з ремонту, сервісне обслуговування автоматичних станцій управління", тощо. Надалі значна частина коштів перераховуються на ФОПів, як оплата за товар (без деталізації), здійснюються розрахунки за податки, комплектуючі, перерахування коштів на власні рахунки в інших банківських установах, тощо. Діяльність клієнта не є прозорою та зрозумілою. За рахунком клієнта - суб`єкта господарювання обов`язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності, сплачено у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій. Згідно наданих документів, відсутня можливість порівняти з ринковими цінами. З`ясувати фактичну наявність товару / надання послуг не є можливим. У юридичної особи обсяги господарської діяльності неспівставні з обсягами наявних активів. Клієнтом не підтверджено в повній мірі ведення діяльності, частково надано документи, проте вони не розкривають економічну суть здійснюваних операцій по рахунках, відкритих в АТ "Укрсиббанк". На додатковий запит банку щодо надання роз`яснень, відомостей, документів, які б надавали можливість з`ясувати діяльність клієнта - відповіді не надано. Контрагентами клієнта є юридичні особи, яким банк відмовив у підтриманні ділових відносин, а саме: Філія "Інфоксводоканал". Основні контрагенти: ФОП Бродський Г.С., ФОП Геркула Т.П. та інші. Сума підозрілих фінансових операцій 90,40 млн.грн.
28.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" сформовано платіжну інструкцію №284 від 28.07.2025 на переказ коштів ТОВ "Компанія "Про Лайн" у розмірі 15 852,00 грн на оплату рахунку №PLK0002188 від 25.07.2025, однак цей платіжний документ був відхилений банком.
29.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" сформовано платіжну інструкцію №288 від 29.07.2025 на переказ коштів МСТК "Дніпро" ТСОУ у розмірі 8 000,00 грн на оплату оренди приміщення згідно договору №05/2025 від 01.01.2025, однак цей платіжний документ був відхилений банком.
30.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" сформовано платіжну інструкцію №295 від 30.07.2025 на переказ коштів ПП "Аудиторська фірма "Ажур" у розмірі 1 400,00 грн на оплату консультаційних послуг згідно договору №5 від 03.08.2015, однак цей платіжний документ був відхилений банком.
31.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" сформовано платіжну інструкцію №297 від 31.07.2025 на переказ коштів ТОВ "Компанія "Про Лайн" у розмірі 13 749,50 грн на оплату рахунку №PLK0002202 від 30.07.2025, однак цей платіжний документ був відхилений банком.
Листом вих. №51 від 31.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" повторно просило Акціонерне товариство "Укрсиббанк" повідомити особу, відповідальну за збереження конфіденційної інформації, для можливості надання позивачем інформації з обмеженим доступом та комерційної таємниці.
07.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" сформовано платіжну інструкцію №312 від 07.08.2025 на переказ коштів ПП Фірма "Принцип" у розмірі 4 843,66 грн на передплату канцтоварів згідно рахунку №4978 від 07.08.2025, однак цей платіжний документ був відхилений банком.
Листом вих. №53 від 12.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" просило Акціонерне товариство "Укрсиббанк" повідомити реквізити рішення банку про припинення співробітництва з позивачем та з якої саме дати було припинено таке співробітництво. Крім того, посилаючись на перерахунок банком позивачу 07.08.2025 останнього траншу у розмірі 300 000,00 грн за кредитним договором №11537085000 від 01.05.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" також просило Акціонерне товариство "Укрсиббанк" повідомити які саме операції починаючи з 08.07.2025 стали підставою для прийняття рішення банком про припинення співробітництва.
13.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" сформовано платіжну інструкцію №317 від 13.08.2025 на переказ коштів ТОВ "ТК "Лінк" у розмірі 900,00 грн на передплату Інтернет послуг згідно рахунку №010897 від 01.08.2025, однак цей платіжний документ був відхилений банком.
Також 13.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" сформовано платіжну інструкцію №318 від 13.08.2025 на переказ коштів ТОВ "Правозахисна організація "Праза" у розмірі 6 800,00 грн на оплату інформаційно-консультаційних послуг згідно договору №287 від 01.06.2013, однак цей платіжний документ був відхилений банком.
У відповідь на звернення позивача, Акціонерне товариство "Укрсиббанк" у своєму листі вих. №11/8120 від 14.08.2025 процитувало положення Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 №65 та Правил, та вказало, що ним 18.07.2025 було прийнято рішення про відмову в обслуговуванні.
У листі вих. №29 від 26.08.2025 Акціонерне товариство "Укрсиббанк" вказало, що ним були запитані у ТОВ "Геарон" документи/відомості, необхідні для здійснення банком належної перевірки клієнта в якості клієнта банку, однак такі документи / відомості не були надані клієнтом на вимогу банку, тому 17.07.2025 банк прийняв рішення про відмову у підтриманні з ТОВ "Геарон" ділових відносин, у зв`язку з чим Акціонерне товариство "Укрсиббанк":
- закриває всі рахунки, відкриті клієнту, та
- припиняє надання послуг клієнту.
Також у листі вих. №29 від 26.08.2025 Акціонерне товариство "Укрсиббанк" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон", що фактичні дії з закриття рахунків і припинення ділових відносин здійснюватимуться банком через 60 днів з дати направлення банком цього листа з урахуванням необхідної послідовності внутрішніх дій. Після здійснення банком дій щодо фактичного закриття рахунків і припинення надання послуг відповідний договір, що є підставою для ведення певного рахунка або надання певної послуги, є розірваним. Усі наявні залишки грошових коштів будуть переказані на внутрішньобанківський рахунок, та клієнт зможе отримати їх за першою вимогою з урахуванням вимог законодавства.
Листом вих. №60 від 12.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" просило Акціонерне товариство "Укрсиббанк" надіслати йому рішення про відмову у підтриманні з клієнтом ділових відносин від 17.07.2025.
Спір у справі виник у зв`язку із твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" про безпідставність та необґрунтованість прийнятого Акціонерним товариством "Укрсиббанк" рішення про відмову в обслуговуванні позивача та про відмову у підтриманні з клієнтом ділових відносин, оформленого Розпорядженням.
Позивач вказує на відсутність підстави для таких дій, а встановлення неприйнятно високого ризику та відмова у підтриманні ділових відносин є безпідставними. На підтвердження власної позиції вказує на надання всіх запитуваних банком документів, надання йому державою статусу об`єкту критичної інфраструктури, а також відкриття банком незадовго до описаних подій кредитної лінії та перерахування кредитних коштів.
Відповідач зазначає на спрацювання автоматичної тривоги (алерту), який виявив ознаки ризикової діяльності у клієнта, що змусило комплаєнс офіцера банку направити запити. Повторні запити направлялися через надання неповного пакету документів та необхідності з`ясування додаткової інформації. Надання позивачу критичності чи кредиту не нівелює високі ризики, адже методика роботи фінансового моніторингу є іншою. Банк зазначає про ризиковість діяльності позивача через нерозуміння банком його діяльності, низький рівень сплати податків, залучення у бізнес-схеми фізичних осіб-підприємців, ненадання документів про кінцевого споживача послуг та початкового постачальника товарів.
Для правильного вирішення даного спору, суду необхідно надати відповідь на питання законності рішення банку про вставлення позивачу неприйнятно високого ризику та відмови у підтриманні ділових відносин, що зумовило розірвання договірних відносин.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є договором банківського рахунку (стаття 1066 Цивільного кодексу України), на який поширюються вимоги Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (надалі - Закон № 361-IX).
Дана справа не є унікальною, а характерна діяльності банківської системи України з початку 2020 року, і детальніше щодо першопричин появи таких спорів суд закцентує увагу у окремій ухвалі, винесеній за наслідком вирішення даного спору.
Первісно між сторонами виникли правовідносини за договором банківського рахунка, від якого банк відмовився, а позивач наполягає на відновленні таких відносин.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність порушеного права позивача через можливість вільного відкриття рахунку в іншій банківській установі. Банківська діяльність ґрунтується на принципах ліцензування та добросовісної конкуренції, що виключає право банку безпідставно відмовляти клієнтам за принципом "хочу / не хочу".
Наявність рішення одного банку про розірвання відносин створює для клієнта критичні перешкоди у відкритті рахунків в інших фінансових установах через так званий "ефект доміно" (або стадну поведінку - herd behavior). Коли один банк із міркувань безпеки чи через внутрішні алгоритми комплаєнсу відмовляє клієнту або розриває з ним відносини, інші банки бачать у цьому "сигнал тривоги". Через побоювання отримати штрафи від регулятора за співпрацю з "токсичним" або потенційно ризиковим клієнтом вони теж автоматично відмовляють у відкритті рахунку.
У міжнародній комплаєнс-практиці це явище описують як формування "цифрового сліду" чи інституційної стигматизації, коли інші банки автоматично сприймають клієнта як "токсичного", уникаючи індивідуального аналізу. Це свідчить про глибокий і негативний вплив оскаржуваного рішення на господарську діяльність позивача.
У сучасному світі банківський рахунок розглядається не просто як комерційна послуга за договором, а як базовий інструмент забезпечення життєдіяльності людини та здійснення підприємницької діяльності. У контексті європейських стандартів захисту прав людини незаконне та свавільне припинення ділових відносин з боку банку не може тлумачитися як звичайне розірвання господарського договору за покликом комерційної свободи. Натомість такі дії є прямим порушенням фундаментальних прав і свобод особи (як фізичної, так і юридичної), гарантованих статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розуміння масштабів негативних наслідків від рішень банків, які подібні оскаржуваному рішенню, змушує суд надзвичайно серйозно ставитися до подібних спорів через тяжкість породжуваних ними наслідків та істотність втручання в господарську діяльність клієнта (в т.ч. підрив його ділової репутації).
Питання розірвання договору регулюється частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України, за якою зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 Цивільного кодексу України).
З метою досягнення відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдження зброї масового знищення до критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити до Союзу, ухвалено Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (опубліковано в газеті "Голос України" від 28.12.2019 №250).
Цей закон спрямований на комплексне оновлення національної системи фінансового моніторингу відповідно до міжнародних стандартів FATF, а ним доповнено частину 4 статті 1075 Цивільного кодексу України додатковою підставою коли банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта - наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Цим законом та прийнятими на його виконання нормативними актами впроваджено регулювання в частині встановлення клієнтам банків неприйнятно високого ризику ділових відносин, яке полягає у наступному:
Суб`єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема є банки (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №361-IX).
Згідно з частиною шостою статті 7 Закону №361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:
- неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
- наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу (пункт 39 частини першої статті 1 Закону №361-IX).
Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано статтею 15 Закону №361-IX.
Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка / відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (абз. третій частини першої статті 15 Закону №361-IX).
Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені також Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.05.2020 №65 (надалі - Положення №65) відповідно до якого:
- у випадках, передбачених статтею 11 Закону №361-IX, банк зобов`язаний здійснювати належну перевірку, зокрема наявних клієнтів (пункт 1 додатку 1 до Положення №65);
- у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону №361-IX, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах, зокрема з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також щодо: 1) клієнтів, щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 2) клієнтів, щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками - банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (пункт 61 розділу IV Положення №65);
- у випадках, встановлених частиною першою статті 15 Закону №361-IX, банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка / відмовитися від проведення фінансової операції (пункт 1 додатку 12 до Положення №65).
У пунктах 34 - 37 Положення №65 передбачено, що:
- банк зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку;
- ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління такими ризиками, їх мінімізації;
- банк документує процес застосування ризик-орієнтованого підходу таким чином, щоб бути здатним продемонструвати його суть (зокрема те, у чому полягає різниця в підходах), прийняті банком рішення під час його застосування та обґрунтованість таких рішень;
- банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії.
При цьому банк самостійно у внутрішніх документах, зокрема із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, визначає:
- критерії ризиків з урахуванням критеріїв ризиків, установлених у додатку 19 до Положення №65, типологічних досліджень, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національним банком; пріоритетність / значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки / вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику (пункти 45, 46 розділу IV Положення №65);
- види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення заходів належної перевірки (пункт 5 додатку 6 до Положення №65);
- порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин / відкриття рахунка (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом №361-IX (підпункт 8 пункту 26 розділу ІІІ Положення №65);
- порядок відмови в передбачених Законом №361-IX випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити (пункт 8 додатку 12 Положення НБУ №65);
- складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону №361-IX у кожному випадку (підпункт 3 пункту 8 додатку 12 Положення НБУ №65);
- порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов`язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону №361-IX (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті підпункт 5 пункту 8 додатку 12 Положення НБУ №65).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки. Разом із тим право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки. Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 29.04.2020 у справі №910/3245/19, від 20.01.2022 у справі №910/18504/20, від 30.10.2023 у справі №522/14008/21, від 03.02.2026 у справі №910/5015/25, від 27.05.2026 у справі №212/7909/24, від 23.07.2026 у справі №757/5609/24.
У постанові від 09.01.2024 у справі №922/1253/23 Верховний Суд зазначив, що приписи статті 15 Закону №361-IX уповноважують банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, проте банк зобов`язаний підтвердити існування правових підстав для встановлення неприйнятно високого ризику.
Акціонерне товариство "Укрсиббанк", обґрунтовуючи відмову у підтриманні з Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" ділових відносин, посилається на встановлення вказаних у пунктах 16, 25, 27, 30-2, 53 індикаторів підозрілості фінансових операцій згідно Додатку 20 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, а саме:
- п. 16. За рахунком клієнта - суб`єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов`язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету);
- п. 25. Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком;
- п. 27. Фінансова операція / сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій не є характерною / характерними для звичайної діяльності клієнта (наприклад, цілі, тип та обсяг операції), а надані пояснення не є аргументованими;
- п. 30-2. Нетипова активність за рахунками клієнта.
- п. 53. Платежі клієнта - суб`єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети (зокрема зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги).
Перед судом постало питання, чи поширюється на банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу будь-який стандарт доказування при прийнятті рішення про встановлення клієнту неприйнятно високого ризику та відмову від підтримання ділових відносин (якщо так, то який саме: Prima facie, ясні та переконливі докази - Clear and convincing evidence, баланс ймовірностей - Balance of probabilities чи поза розумним сумнівом - Beyond a reasonable doubt).
Відповідаючи на це питання, суд доходить висновку, що жоден із класичних судових стандартів доказування юридично не поширюється на банк у момент прийняття ним рішення про високий ризик чи відмову від договору. Метою банку є не "доведення вини" чи встановлення об`єктивної істини, а управління ризиками та виконання превентивної публічної функції держави (комплаєнс).
У сфері фінансового моніторингу діє ризик-орієнтований підхід та принцип превентивної безпеки, який на практиці зводиться до правила "краще перестрахуватися". Суд вважає, що такий підхід наближений до еквівалента концепції обґрунтованих підозр або наявності ризик-індикаторів.
Положення Закону №361-IX зобов`язують банк відмовити клієнту, якщо здійснення перевірки чи мінімізація ризиків є неможливими, або якщо клієнт підпадає під критерії ризиковості. Для цього банку не потрібні 100% докази протиправної діяльності - достатньо наявності "червоних прапорців" (red flags), незрозумілого економічного сенсу операцій чи відсутності документальних підтверджень джерел походження коштів. У цьому сенсі позиція банку є дзеркально протилежною презумпції невинуватості: за наявності незрозумілих ризиків сумнів трактується на користь безпеки фінансової установи.
Водночас при вирішенні спору про законність рішення банку суд оцінює його дії через призму балансу ймовірностей та критеріїв розумності, пропорційності і переконливості. Оскільки банк в односторонньому порядку руйнує договірні відносини, саме на нього покладається обов`язок довести наявність об`єктивних, а не абстрактних підстав для такого рішення.
Відповідно до статті 7 та статті 15 Закону №361-IX банк має законне право самостійно встановлювати клієнту неприйнятно високий ризику та відмовляти у підтриманні ділових відносин. Дискреція банку полягає у праві самостійно визначати критерії ризиковості у внутрішніх документах. Проте реалізація цього права обмежена рамками закону, принципами добросовісності, розумності та забороною на довільне обмеження прав клієнта.
Як неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду, дискреційні повноваження спеціальних суб`єктів (зокрема банків як суб`єктів фінмоніторингу) не є абсолютними чи "неосяжними" і не означають права діяти свавільно. Вони обмежені цілями закону, принципом верховенства права та забороною свавілля. Дискреція не може бути прикриттям для формальних, необґрунтованих чи нічим не підтверджених рішень.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що:
- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;
- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;
- зазначений у статті 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт доказування як "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач;
- необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;
- на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Тобто стандарт доказування, який повинен виконати банк у такій категорії судових спорів, базується на концепції переконливих та об`єктивних доказів, а не на внутрішніх (інколи абстрактних) припущеннях чи управлінській інтуїції.
У країнах ЄС питання закриття рахунків через ризиковість регулюється Директивами ЄС про запобігання відмиванню коштів (AML Directives) та національним законодавством країн-членів.
За змістом цих директив та практики Європейського суду справедливості передбачена вимога до обґрунтованості рішень.
Суд ЄС та європейські регулятори виходять з того, що хоча банки мають комерційну свободу договірних відносин і зобов`язані мінімізувати ризики, повна відмова в обслуговуванні (особливо для споживачів) підлягає суворому контролю. Для споживачів у ЄС діє директива про "базовий платіжний рахунок", згідно з якою банками може бути відмовлено лише у чітко визначених законом випадках (наприклад, пряме порушення правил AML), але не безпідставно.
Європейська практика вимагає, аби рішення про припинення обслуговування не ґрунтувалися виключно на дискреційному розсуді банку - мають бути реальні індикатори ризику, а клієнту повинна надаватися зрозуміла (наскільки це дозволяє законодавство про таємницю фінансового моніторингу) аргументація.
В рішенні Суду Європейського Союзу від 11.06.2026 справа С-81/24 (преюдиційний запит словенського суду у справі LH v. OTP banka d.d щодо відмови словенського банку відкривати базовий платіжний рахунок), суд підтвердив, що хоча банки мають право на оцінку ризиків, кожне рішення має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці ризиків (individual risk assessment). Крім того, обмежений функціонал базового платіжного рахунку сам по собі знижує ризики відмивання коштів, тому банк зобов`язаний довести пропорційність своїх дій, а не просто посилатися на загальну "неприйнятну ризиковість".
Навіть попри те, що справа стосувалася базового рахунку, загальний підхід Суду ЄС є універсальним - банки не мають права на автоматичний дерискінг і сліпе перестраховування без індивідуального глибокого аналізу та доведення неможливості управління ризиком.
Тому суд окремо оцінить обґрунтованість кожної із наведених банком в Розпорядженні підстав, які зумовили ухвалення оскаржуваного рішення про припинення ділових стосунків:
1. По рахунках клієнта спостерігається здійснення фінансових операцій у значних обсягах, швидкий рух коштів, які проходять "транзитом". Відбуваються зарахування коштів від Філія "Інфоксводоканал", як оплата за роботи з ремонту, сервісне обслуговування автоматичних станцій управління", тощо. Надалі значна частина коштів перераховуються на ФОПів, як оплата за товар (без деталізації), здійснюються розрахунки за податки, комплектуючі, перерахування коштів на власні рахунки в інших банківських установах, тощо. Діяльність клієнта не є прозорою та зрозумілою.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач на системній основі надає послуги із сервісного обслуговування та капітального ремонту спеціалізованого обладнання (автоматичних станцій управління) для Філії "Інфоксводоканал", яка забезпечує життєдіяльність об`єктів критичної інфраструктури. Остання надає послуги водопостачання, водовідведення мешканцям міста Одеса.
Матеріали справи містять належні докази, в т.ч. надані банку на його запити: акти виконаних робіт, договори та первинні документи на придбання необхідних комплектуючих. Закупівля товарів і послуг у фізичних осіб-підприємців (ФОП) із подальшим використанням їх для виконання робіт замовнику є стандартною, поширеною та повністю легальною господарською діяльністю будь-якого суб`єкта підрядного типу.
Водночас твердження банку про те, що ризиковими є такі операції, як "здійснення розрахунків за податки, комплектуючі, перерахування коштів на власні рахунки в інших банківських установах", є юридично абсурдними та суперечать чинному законодавству.
По-перше, сплата податків і обов`язкових платежів об`єктивно не може кваліфікуватися як ризикова чи підозріла діяльність.
По-друге, чинне законодавство України не обмежує право підприємства мати рахунки в кількох банках та перераховувати між ними власні правомірно зароблені кошти.
Висновок банку про те, що "діяльність клієнта не є прозорою та зрозумілою", є виключно суб`єктивним оціночним судженням, яке повністю не відповідають дійсним обставинам справи, не підтверджене жодними фактичними даними і не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з наведеними доводами банку.
2. За рахунком клієнта - суб`єкта господарювання обов`язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності, сплачено у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій.
У цій частині банк вдався до використання виключно суб`єктивних оціночних критеріїв, пояснити які представник банку під час судового засідання не змогла. На запитання суду щодо того, який саме розмір обов`язкових платежів є нормативним для звичайної господарської діяльності та чим він встановлюється, відповіді надано не було.
Використання банком категорії "очевидно" мало б свідчити про загальновідомість такого розміру, проте ані матеріали справи, ані позиція відповідача цього не підтверджують.
Більше того, у практиці діяльності податкових органів існує поняття "рівень податкового навантаження" - відносний показник, що характеризує міру впливу податків на економічну діяльність підприємства чи галузі та показує, яка частина доходів спрямовується на сплату податків і зборів. Державна податкова служба регулярно оприлюднює середні показники в розрізі галузей за кодами КВЕД.
Так, для підприємств, які надають послуги з ремонту обладнання (секція переробної промисловості - група 33.1 КВЕД "Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, машин і устатковання"), середній показник податкового навантаження з податку на прибуток по галузі тримається на рівні 1% - 2,5% від загального доходу. Для підприємств виробничої та ремонтно-підрядної сфери (переробна промисловість) середній галузевий показник сплати ПДВ зазвичай становить від 1% до 3- 4%.
Водночас із витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків ТОВ "Геарон" за податками, зборами та іншими платежами вбачається реальний обсяг сплачених податків:
- за 2023 рік загалом сплачено понад 6 млн грн, у тому числі: податок на додану вартість - 5 412 681,00 грн, єдиний соціальний внесок - 344 153,74 грн, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) - 385 072,83 грн, військовий збір - 62 431,07 грн, податок на прибуток - 74 000 грн;
- за 2024 рік загалом сплачено понад 7 млн грн, у тому числі: податок на додану вартість - 6 238 775,00 грн, єдиний соціальний внесок - 415 736,27 грн, ПДФО - 380 629,92 грн, військовий збір - 40 844,16 грн, податок на прибуток - 134 000 грн.
Тобто лише за 2023- 2024 роки позивачем до бюджету сплачено близько 13 млн грн. У співвідношенні із загальним обсягом дебетових операцій з моменту відкриття рахунку (74,4 млн грн) фактичний показник податкового навантаження підприємства становить близько 17- 18% (переважна більшість з ПДВ, що в рази перевищує середній галузевий показник).
Зазначені показники свідчать про те, що висновки банку про "очевидну невідповідність" обов`язкових платежів є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються первинними фінансовими даними. Це вимагало від комплаєнс-підрозділу банку належного, а не абстрактного мотивування прийнятого рішення.
3. Згідно наданих документів, відсутня можливість порівняти з ринковими цінами. З`ясувати фактичну наявність товару / надання послуг не є можливим. У юридичної особи обсяги господарської діяльності неспівставні з обсягами наявних активів. Клієнтом не підтверджено в повній мірі ведення діяльності, частково надано документи, проте вони не розкривають економічну суть здійснюваних операцій по рахунках, відкритих в АТ "Укрсиббанк". На додатковий запит банку щодо надання роз`яснень, відомостей, документів, які б надавали можливість з`ясувати діяльність клієнта - відповіді не надано.
Питання аналізу та розкриття документами економічної суті здійснюваних операцій по рахунку банку є оціночним питанням, а позивачем надано як договір із замовником, так і договори на придбання матеріалів, а також підтверджено наявність 10 працівників, які ці роботи/послуги надають.
За цих обставин комплаєнс-офіцер банку зобов`язаний був детально конкретизувати його нерозуміння діяльності, адже формальні відписки або загальні посилання на "неможливість з`ясувати економічну суть" не звільняють банк від обов`язку надати аргументовану та прозору відмову в обслуговуванні або зупиненні фінансових операцій.
Банком повністю проігнорований наказ Міністерства розвитку громад та територій України №946 від 03.06.2026, яким позивача визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Статус критично важливого підприємства, наданий уповноваженим державним органом відповідно до законодавства України, свідчить про легітимність, публічну значущість та державний контроль за діяльністю позивача в особливий період.
Банк, виконуючи функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, не має права підміняти собою органи державної влади та ігнорувати офіційні рішення центральних органів виконавчої влади щодо визначення критичності підприємства для економіки.
Здійснюючи ризик-орієнтований підхід, комплаєнс-підрозділ зобов`язаний діяти розумно, добросовісно та пропорційно. Якщо банк мав сумніви щодо окремих господарських операцій, закон вимагає не просто констатувати "незрозумілість", а чітко зазначити, які саме документи викликають застереження, чому ризики не можуть бути мінімізовані шляхом отримання додаткових пояснень, і яким чином наявність 10 штатних працівників, договорів із замовниками та постачальниками, значного рівня податкового навантаження не підтверджують реальності ведення господарської діяльності.
Маніпулятивне використання банком оціночних суджень без надання клієнту можливості усунути конкретні зауваження є порушенням принципу правової визначеності.
ЄСПЛ розглядає доступ до банківських послуг через призму статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на повагу до приватного життя) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном). Ключовим критерієм для ЄСПЛ є баланс між публічним інтересом (боротьба з відмиванням грошей) та приватним інтересом особи (можливість користуватися рахунками для ведення бізнесу чи забезпечення життєдіяльності). Якщо банк або держава застосовує надмірні, свавільні чи дискримінаційні обмеження без надання клієнту можливості пояснити походження коштів або оскаржити рішення, це може визнаватися порушенням конвенційних прав.
Суперечність між поведінкою держави і банку в цій частині, тлумачиться виключно в інтересах клієнта.
4. Контрагентами клієнта є юридичні особи, яким банк відмовив у підтриманні ділових відносин, а саме: Філія "Інфоксводоканал".
Високий ризик контрагента не може автоматично поширюватися на клієнта, оскільки підприємство не несе відповідальності за комплаєнс-показники своїх партнерів і є самостійним суб`єктом господарювання. Законодавство вимагає від банку оцінювати профіль самого клієнта за ризик-орієнтованим підходом, а не перекладати на нього внутрішні побоювання щодо його контрагентів.
Це порушує принцип індивідуальної відповідальності та є свідченням описаного вище судом "ефекту доміно" у сфері фінансового моніторингу.
Ризик контрагента є лише фактором для поглибленої перевірки конкретної операції, але не підставою для визнання ризиковим самого підприємства-клієнта.
5. Сума підозрілих фінансових операцій 90,40 млн грн.
Водночас у відзиві на позов банк зазначає, що з моменту відкриття рахунку позивачу по дебету було здійснено розрахунки на суму 74,4 млн грн. Тобто банк фактично визнає підозрілими абсолютно всі операції, що проходили за рахунком із моменту його відкриття (перевищення суми пояснюється тим, що клієнт мав інший рахунок в банку з 2017 року, а з березня 2023 року відкрив новий рахунок за яким обіг склав 74,4 млн грн, решту становить обіг з 2017 року).
Для суду це є очевидним свідченням формального та упередженого підходу банку до визначення ризикових операцій. Банк був зобов`язаний виокремити та конкретизувати справді сумнівні операції, натомість безпідставно зарахував до них виплату заробітної плати, сплату податків та інших обов`язкових платежів до бюджету, які за своєю суттю не є і не можуть бути ризиковими операціями.
Крім того, незрозумілою для суду залишається позиція банку, який обслуговував рахунок клієнта з 2017 року і за цей час (в травні 2025 року) навіть встиг видати такому клієнту кредит (черговий транш за яким був перерахований за 10 днів до прийняття Розпорядження).
Суд критично оцінює посилання банку на наявність високих ризиків, оскільки одночасне кредитування підприємства та визнання його "токсичним" свідчить про внутрішню суперечливість та непослідовність дій фінансової установи. Відмова банку від підтримання ділових відносин за відсутності нових, об`єктивно доведених підстав є непропорційним заходом, а посилання на роботу різних внутрішніх підрозділів не звільняє банк від відповідальності за єдність та законність його позиції перед клієнтом.
Якщо, за твердженням банку, всі операції з початку відкриття рахунку були підозрілими, виникає логічне питання: чому банк чекав понад два роки для встановлення високого рівня ризику?
Анкета клієнта - ТОВ "Геарон", яка ведеться банком в частині ризиків, виглядає таким чином: лютий-вересень 2017 року - прийнятний, вересень 2017 року - 17.07.2025 - низький, з 17.07.2025 - високий.
Така поведінка є суперечливою, а банком не надано доказів виникнення у липні 2025 року нових обставин, які кардинально змінили його підхід до ризиковості позивача. Ризики у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів повинні мати актуальний характер. Тривала відсутність будь-яких запитань чи претензій із боку комплаєнс-підрозділу банку (який за законом зобов`язаний здійснювати постійний моніторинг) презюмує прийнятність і легітимність таких операцій.
Більше того, у своєму першому запиті від 06.06.2025 банк вимагав виключно фінансову звітність за 2024 рік, а відтак є абсолютно непослідовним його подальший висновок про те, що всі операції починаючи з 2017 року є ризиковими, хоча сам банк весь цей час визнавав низький рівень ризику. Здійснення такої ретроспективної кваліфікації через роки свідчить виключно про неналежну та неефективну роботу самого банку (його системи фінмоніторингу), а не про порушення з боку клієнта, що виключає можливість настання для останнього будь-яких негативних правових наслідків.
6. Клієнтом не підтверджено в повній мірі ведення діяльності, частково надано документи, проте вони не розкривають економічну суть здійснюваних операцій по рахунках відкритих в АТ "Укрсиббанк". На додатковий запит банку щодо надання роз`яснень, відомостей, документів, які б надавали можливість з`ясувати діяльність клієнта - відповіді не надано.
Безперечно, банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право запитувати документи для здійснення перевірки, проте реалізація такого права має відповідати своїй законній меті і не повинна перетворюватися на зловживання.
Для суду є очевидним, що банк може вимагати лише ті документи, які об`єктивно існують або зобов`язані бути наявними у клієнта. Натомість практика випитування документів, які фізично чи юридично відсутні у клієнта, з подальшим звинуваченням у ненаданні інформації, є недобросовісною та становить класичний приклад зловживання правом у розумінні статті 13 Цивільного кодексу України.
У цьому контексті перед судом постає надзвичайно важливе питання у спорах щодо фінансового моніторингу - межі "розумного запиту" та неприпустимість перекладання на клієнта невластивих йому функцій розслідування чи аудиту. У даній справі, банк вимагав від клієнта надати документи про походження товару на кілька ланок вгору (у "постачальників постачальника" або першоджерел).
Проте суб`єкт господарювання має договірні відносини виключно зі своїми безпосередніми контрагентами і не має ані законних підстав (повноважень контролюючих чи правоохоронних органів), ані технічної можливості вимагати первинну документацію від сторонніх суб`єктів господарювання, які не перебувають з ним у прямих договірних зв`язках. Наявність комерційної та податкової таємниці третіх осіб робить такий доступ об`єктивно неможливим.
Вимагання від клієнта розкриття всієї ланки постачання суперечить загальноправовій максимі ad impossibilia nemo tenetur (ніхто не зобов`язаний виконувати неможливе). Перекладання банком власних функцій комплаєнс-перевірки третіх осіб на добросовісного клієнта шляхом висування завідомо невиконуваних вимог є юридично нікчемним і свідчить про штучне створення формальних підстав для розірвання ділових відносин.
Крім того, у законодавстві не існує правового поняття "повноти" підтвердження діяльності, а закон оперує поняттями - "надання інформації / документів" або "неможливість мінімізувати ризики". Використане банком поняття "не надав в повній мірі" означає лише те, що банк сам не визначив для себе критеріїв "достатності", а тому будь-який обсяг поданих документів може бути довільно названий "неповним". Це грубе порушення принципу правової визначеності.
Наведене формулювання з боку банку є стандартним шаблоном, покликаним прикрити відсутність якісного та індивідуального аналізу ризиковості клієнта.
Таким чином, суд відхиляє наведені банком мотиви щодо нібито ненадання документів та непідтвердження клієнтом "в повній мірі" ведення господарської діяльності, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, є необґрунтованими та свідчать про свавільне застосування банком заходів обмеження.
Підсумовуючи застосовані банком мотиви Розпорядження, суд наголошує, що правила тлумачення сумнівів у цій сфері працюють на користь клієнта. Правова позиція суду ґрунтується на фундаментальних принципах: презумпції добросовісності клієнта, тлумаченні сумнівів і двозначностей на користь правомірності дій, а також неприпустимості посилання на абстрактні сумніви.
Суд пояснює це тим, що діяльність суб`єкта господарювання за замовчуванням вважається законною, поки банк у встановленому порядку не доведе протилежне. Клієнт не зобов`язаний виправдовуватися чи постійно доводити свою "абсолютну чистоту" - тягар доведення обґрунтованості застосованих обмежень повністю лежить на банку. Якщо певна фінансова операція викликає у банку певну підозру, але її економічний сенс або походження коштів мають двозначний характер (тобто існують як ризикові припущення, так і цілком легальні бізнес-пояснення), будь-які незрозумілості та нестача доказової бази тлумачаться виключно на користь правомірності дій клієнта.
Зіставлення виявлених банком формальних індикаторів (пункти 16, 25, 27, 30-2, 53 Додатку 20 до Положення НБУ) із реальними матеріалами справи свідчить про їх повну неспроможність. Банк застосував ці індикатори механічно, безвідносно до специфіки підрядної діяльності ТОВ "Геарон", проігнорувавши мільйонні податкові платежі, наявність штату працівників, виконання робіт для критичної інфраструктури та повний масив наданої первинної документації. Посилання на вказані пункти Положення є штучним та спрямованим виключно на створення формального приводу для незаконного розірвання ділових відносин.
Як встановлено судом, зміст Розпорядження та досліджених матеріалів справи залишають простір щонайменше для обґрунтованого сумніву щодо того, чи справді операції позивача мали протиправний чи неприйнятно ризиковий характер. У зв`язку з цим суд стає на бік клієнта, оскільки банк не виконав свій обов`язок щодо стандарту переконливого доведення правомірності застосування настільки жорстких санкцій, як примусове розірвання ділових відносин.
Оскільки право банку на вчинення одностороннього правочину про розірвання договору банківського рахунку суворо обумовлене наявністю законних підстав, передбачених Законом №361-IX, встановлена судом відсутність таких підстав свідчить про вчинення одностороннього правочину з порушенням вимог частини четвертої статті 1075 Цивільного кодексу України.
Це, у свою чергу, створює правові підстави для визнання такого правочину недійсним на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки зміст правочину суперечить актам цивільного законодавства.
З наведених підстав правочин щодо односторонньої відмови від Договору-анкети від 30.03.2023 про відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03646737402 та відмови у підтриманні ділових відносин між сторонами, що вчинений Акціонерним товариством "Укрсиббанк", оформлений розпорядженням №202507170076 від 17.07.2025 визнається судом недійсним.
Листами Акціонерного товариства "Укрсиббанк" від 21.08.2025 №UKRS126-20250821-49 та від 14.08.2025 №11/8120 позивача лише поінформували про вчинений правочин, який фактично оформлений Розпорядженням від 17.07.2025 № 202507170076.
З огляду на це, суд конкретизує реквізити акта банку, яким безпосередньо оформлено спірний правочин. Водночас вимоги позивача в частині визнання недійсними самих інформаційних листів банку задоволенню не підлягають, оскільки листи носять сповіщальний характер і не є самостійними правочинами, що підлягають скасуванню (визнанню недійсними).
Щодо розподілу витрат позивача на оплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
В поданій до суду засобами поштового зв`язку (в паперовій формі) позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" заявлено одну вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним одностороннього правочину щодо односторонньої відмови від договору.
У відповідності до наведених приписів господарського процесуального закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Геарон" повинно було сплатити судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Геарон" за звернення до господарського суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 6 656,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №18 від 12.01.2026 на суму 300,00 грн, №516 від 26.11.2025 на суму 3 028,00 грн, №19 від 12.01.2026 на суму 300,00 грн та №542 від 12.12.2025 на суму 3 028,00 грн.
Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 3 328,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, судовий збір у сумі 3 328,00 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/655/26 та може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон".
Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, - 3 328,00 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в цій частині судовий збір покладається на відповідача, оскільки судом було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" про визнання недійсним одностороннього правочину щодо односторонньої відмови від договору, в той час як конкретизація судом рішення, яким оформлено спірний односторонній правочин та обумовлена цим резолютивна частина рішення щодо часткового задоволення позову, не змінює висновку суду про виникнення спору з вини відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" задовольнити частково.
2. Визнати недійсним правочин односторонньої відмови від Договору-анкети від 30.03.2023 про відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03646737402 та відмови у підтриманні ділових відносин між сторонами, що вчинений Акціонерним товариством "Укрсиббанк", оформлений Розпорядженням №202507170076 від 17.07.2025.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геарон" (39605, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Троїцька, буд. 3; ідентифікаційний код 36670932) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. Видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 28.09.2026.
Суддя Роман БОЙКО
Судове рішення № 140145730, Господарський суд м. Києва було прийнято 06.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/655/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: