Рішення № 140145617, 16.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2026Справа № 907/396/26За позовом Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про визнання додаткової угоди укладеною

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Склярова Т.А. (в режимі відеоконференції),

від відповідача - Ковтонюк Ю.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання Додаткової угоди до Договору постачання природного газу №06-12073/25-БО-Т від 17.12.2025 укладеною.

Ухвалою від 17.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.05.2026.

01.05.2026 відповідачем подано відзив на позов із запереченнями проти задоволення вимог позову.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2026 матеріали справи №907/396/26 за позовом Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 справу №907/396/26 передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 05.06.2026 призначено розгляд справи №907/396/26 на 01.07.2026.

У судовому засіданні 01.07.2026 було оголошено перерву до 13.07.2026.

Ухвалою суду від 13.07.2026 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.09.2026.

У судовому засіданні 16.09.2026 представник позивача підтримав вимоги позову та просив позов задовольнити, представник відповідача заперечив проти позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» як постачальником було укладено договір постачання природного газу №06-12073/25 БО-Т від 17.12.2025 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Пунктом 1.5 Договору визначено, що цей Договір є договором приєднання відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України та може бути укладений лише шляхом приєднання Споживача до всіх його умов в цілому. Цей Договір не є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період, зазначений споживачем у заяві приєднання до Договору, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим Договором відповідно до пункту 13.1 Договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у Заяві, за умови акцепту постачальником заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього Договору.

Пунктом 2.2 Договору Сторони погодили, що Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в Заяві, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на Споживача.

Згідно з однойменною графою заяви приєднання до Договору постачання природного газу (Додаток №1 до Договору) Замовлений обсяг (об`єм) природного газу за Договором становить:

- у січні 2026 року - 80,000000 тис.куб.м.;

- у лютому 2026 року - 70,000000 тис.куб.м.;

- у березні 2026 року - 50,000000 тис.куб.м.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що у будь-якому разі обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому з боку Постачальника відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично спожитим за цим Договором обсягом природного газу. Для підтвердження (у разі такої потреби) обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) Постачальник на письмове звернення Споживача надає у термін до 30-ти (тридцяти) днів акт звірки, в якому зазначаються обсяги газу відповідно до інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Позивачем 20.02.2026 було отримано електронний лист, згідно з яким відповідач повідомив, що «Ваша установа є критично наближена до перевищення обсягів споживання природного газу, що заявлені в Договорі. У разі перевищення погоджених у Договорі планових обсягів просимо терміново обмежити споживання природного газу відповідно до умов пункту 2.4 Договору. Разом з тим, просимо уважно відстежувати фактичне споживання, щоб не допустити перевищення погоджених у Договорі обсягів. У разі перевищення можуть виникнути додаткові фінансові зобов`язання. З огляду на статус бюджетної установи, це може призвести до складнощів з проведення оплат відповідно до умов Договору та бюджетного законодавства».

В свою чергу позивач направив відповідачу лист №04-03/465 від 27.03.2026, яким повідомив про необхідність укладення додаткової угоди до Договору, як обов`язкової передумови для можливості здійснення оплати обсягів природного газу, спожитого понад замовлений обсяг, з огляду на те, що споживач є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, рахунки якого обслуговуються Державною казначейською службою України. До такого листа було додано підписану споживачем Додаткову угоду до Договору у двох примірниках.

За змістом п. 1 пропонованої споживачем Додаткової угоди Додаток №1 до договору (Заяву приєднання до Договору) викладено в новій редакції, згідно з якою Замовлений обсяг (об`єм) природного газу за Договором становитиме 327,78445 тис. куб.м., тобто, в більшому обсязі ніж погоджено у заяві про приєднання від 16.12.2025.

Відповідач листом від 30.03.2026 №125/2/2/2-10168 повідомив позивача про неможливість укладання нового договору на вказаний період. Відповідач зазначає, що позивач всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, фактично запропонував ще раз укласти Заяву про приєднання, але у іншій редакції, якою збільшуються заявлені на момент укладання Договору обсяги та, відповідно, майже в 1,65 рази збільшується загальна вартість Договору, що на думку відповідача, є грубим порушенням з боку позивача Закону України «Про ринок природного газу» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178.

У подальшому, 30.03.2026 позивач звернувся із аналогічним листом № 04-03 470, на який 01.04.2026 відповідачем надано відповідь №125/2/2/2 11289 де зазначено, що умовами Договору не передбачено можливості замовленого обсягу, натомість п. 2.6 Договору встановлено, що обсяг, визначений в Акті приймання-передачі природного газу, оформлений товариством, вважається фактично спожитим за Договором обсягом природного газу.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Відмовляючи позивачу у збільшенні обсягів без належного обґрунтування (відсутності технічної можливості або дефіциту ресурсу), відповідач порушує принцип рівності сторін та діє всупереч ст. 13 ЦК України, яка забороняє зловживання правом у формах, що обмежують конкуренцію або порушують права інших осіб. Таким чином, ухилення відповідача від підписання Додаткової угоди № 1 про збільшення обсягів постачання газу є протиправною бездіяльністю, що створює загрозу зриву функціонування комунальної установи та опалювального сезону.

Позивач вважає, що Договір є публічним, а тому обов`язок відповідача щодо забезпечення потреб позивача (за наявності ресурсу) є нормативно закріпленим. Ухилення відповідача від підписання Додаткової угоди, проект якої був офіційно направлений позивачем, порушує право останнього на отримання енергоресурсу в обсягах, необхідних для функціонування об`єктів комунальної власності.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що перевищивши заявлені у Заяві обсяги позивач порушив взяті на себе зобов`язання за Договором, зокрема пп. 2.2, 2.4 Договору що, як наслідок, зважаючи на те, що позивач є бюджетною установою та повністю фінансується з Державного або місцевого бюджету, призвело до неможливості своєчасно здійснити оплату за фактично спожитий позивачем природний газ, у зв`язку із чим відбулося порушення пунктів 5.1 та 6.2 Договору.

Між сторонами наявний спір щодо стягнення заборгованості в сумі 1640086,42 грн за період лютий-березень 2026 року, який зараз перебуває на розгляді у Господарському суді Закарпатської області у справі №907/650/26.

Відповідач вважає, що позивач свідомо порушивши умови укладеного Договору фактично намагається в судовому порядку шляхом укладення Додаткової угоди підмінити процедуру закупівлі додаткового обсягу товару, що прямо суперечить принципам, визначеним Законом України «Про публічні закупівлі».

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що у випадку укладення такої запропонованої угоди у сторін в майбутньому могли б виникнути підстави для висновку про нікчемність договору в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» (укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону), або ж її недійсність - істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім законодавчо визначених випадків зміни істотних умов договору, серед яких немає такого випадку, як коригування замовлених обсягів у сторону збільшення.

Відповідач не погоджується з доводами та висновками позивача стосовно того, що Договір є публічним договором, оскільки умовами Договору, зокрема, пунктом 1.5 визначено, що цей Договір не є публічним договором в розумінні статті 633 ЦК України.

Вказані обставини також підтверджуються тим, що Договір:

- не передбачає укладення з невизначеним колом осіб;

- його укладення потребує активного волевиявлення постачальника;

- кожен конкретний договір оформлюється індивідуальним електронним погодженням та пакетом документів.

Відповідач вважає, що позивач просить суд не захистити його право, а наділити його новим правом - отримувати товар понад погоджений обсяг, що прямо суперечить принципу стабільності договірних відносин та спонукає і себе, як споживача, так і відповідача, як постачальника, до грубого порушення Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про ринок природного газу» та Особливостей.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частини 1, 2 статті 652 ЦК України).

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 статті 652 ЦК України).

За змістом наведених законодавчих положень зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин у судовому порядку, виходячи з принципу свободи договору, є заходом, що застосовується за наявності підтвердження дійсно істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, вчиняючи цей правочин.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї із сторін договору стає більш обтяжливим, ускладненим чи суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

При цьому закон пов`язує можливість внесення змін до договору у судовому порядку не лише з наявністю істотної зміни обставин (частина 4 статті 652 ЦК України), а й з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України.

Водночас зміна договору за рішенням суду у такому разі допускається у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

З наведеного слідує, що у вирішенні питання про наявність підстав для внесення змін до договору в судовому порядку на підставі статті 652 ЦК України необхідним є з`ясування усіх обставин, якими сторони керувалися, укладаючи цей договір, а також надання їм правової оцінки щодо обставин, які істотно змінилися, та наслідком чого може бути зміна умов договору. При цьому обов`язковому встановленню підлягає наявність визначених частиною 2 вказаної статті чотирьох умов та передбачених частиною 4 цієї статті виняткових випадків для внесення відповідних змін до договору.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 910/14155/21, від 25.02.2020 у справі № 922/2279/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час виникнення правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Натомість, наведені у позові підстави для внесення змін до Договору не передбачені умовами Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктами 2, 3 гл.1 розд. I Кодексу ГТС Кодекс є регламентом функціонування ГТС та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Відповідно до пункту 5 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), постачальник із спеціальними обов`язками суб`єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу певній категорії споживачів. Пунктом 9 розділу II Правил визначено, що постачальники із спеціальними обов`язками, на яких в установленому порядку покладений обов`язок постачати природний газ певній категорії споживачів, у тому числі в певних обсягах, не мають права відмовити таким споживачам, об`єкти яких знаходяться на закріпленій території цих постачальників, в укладанні договору постачання природного газу (з урахуванням певних обсягів та цін, якщо вони будуть встановлені для постачальника) за умови дотримання цими споживачами вимог цих Правил та чинного законодавства України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам» (зі змінами і доповненнями) (далі - Постанова № 812) затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам (далі - Положення).

Це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації (п. 1 Положення).

Згідно з п.4 Положення останнє покладає такі спеціальні обов`язки, зокрема, на: ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - щодо забезпечення постачання природного газу споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладам охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) (далі бюджетні установи), релігійним організаціям на умовах, передбачених пунктом 6 цього Положення/

Пунктом 6 Положення (чинного в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2025 № 1267, тобто станом на дату укладення Договору) визначено, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачає з 01.09.2022 до 31.03.2026 (включно) природний газ бюджетним установам на умовах договору приєднання, форма якого встановлюється ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відповідно до законодавства, а також з 01.01.2024 до 31.03.2026 (включно) з ресурсів природного газу українського походження релігійним організаціям на умовах договору постачання, укладеного з цим товариством у строк до 31.12.2023, за ціною, що становить 16390 грн з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед).

Водночас, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Згідно з установчими документами позивача та чинного законодавства України останній є бюджетною установою в розумінні Бюджетного кодексу України.

Враховуючи зазначене, позивач, в тому числі, є замовником в розумінні ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно до п. 10 ст. 3 цього ж Закону йому забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Таким чином, окремі замовники зберігають можливість укладати договори за пільговим тарифом, але окремого порядку проведення таких закупівель не встановлено, а тому застосовуються загальні правила, визначені Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).

Пунктом 1.5 Договору визначено, що цей Договір є договором приєднання відповідно до статті 634 Цивільного Кодексу України та може бути укладений лише шляхом приєднання Споживача до всіх його умов в цілому, а пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в Заяві, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору та відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на Споживача.

Тобто, позивач прийняв та погодився з усіма умовами, визначеними Договором. Твердження позивача, щодо п.п. 6 розділу ІІ Правил, де зазначено, що договір постачання природного газу повинен містити такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду договору, зокрема, порядок перегляду та коригування підтверджених обсягів природного газу, у тому числі протягом розрахункового періоду також не знаходять свого підтвердження.

Так, пунктом 3.5 Договору встановлено, що після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скоригованими та не потребують внесення додаткових змін до Договору.

За умовами п. 13.3 Договору усі зміни і доповнення до цього договору вносяться у порядку, передбаченому чинним законодавством України, з урахуванням положень статті 634 ЦК України, Правил постачання природного газу, Кодексу ГТС тощо. Споживач не може запропонувати свої умови до договору. У випадку незгоди зі змістом та формою договору чи окремих його положень, споживач має право відмовитись від укладення договору або розірвати договір у порядку, визначеному розділом 6 Договору. У випадку внесення змін до договору постачальником, така інфрмація може бути надана споживачу у будь-який спосіб, а саме: розміщення на веб-сайті постачальника, відправлення електронного повідомлення на електронну пошту споживача, визначену у заяві, письмове повідомлення тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 634 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В свою чергу, відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період, зазначений Споживачем у Заяві приєднання до Договору, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим Договором відповідно до пункту 13.1 Договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені Споживачем у Заяві, за умови акцепту Постачальником Заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього Договору.

Так, позивач, відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, надав письмову заяву для приєднання до Договору постачання природного газу з відповідачем, та з дати, зазначеної відповідачем в письмовій Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу є таким, що приєднався в цілому до Договору та прийняв на себе всі права та обов`язки споживача, визначені Договором.

Крім того, позивач самостійно визначив період споживання природного газу з січня 2026 року по 31 березня 2026 року та замовлений обсяг (об`єм) природного газу за Договором: січень 2026 року - 80,000000 тис. куб. м.; лютий 2026 року 70,000000 тис. куб. м.; березень 2026 року - 50,000000 тис. куб. м.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що у будь-якому разі обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому з боку постачальника відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично спожитим за цим Договором обсягом природного газу. Для підтвердження (у разі такої потреби) обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) Постачальник на письмове звернення Споживача надає у термін до 30-ти (тридцяти) днів акт звірки, в якому зазначаються обсяги газу відповідно до інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2026 сторонами підписано шляхом накладення електронного підпису та електронної печатки акт звірки фактичного обсягу переданого природного газу станом на 17.04.2026 відповідно до якого позивач фактично спожив газу у січні 2026 року - 117,72729 тис.куб.м., у лютому 2026 року - 90,05716 тис.куб.м., у березні 2026 року - 50,16939 тис.куб.м. Всього 257,95384 тис.куб.м.

З наведеного вбачається, що позивач перевищив погоджені у заяві приєднання до Договору постачання природного газу (Додаток №1 до Договору) замовлений обсяг (об`єм) природного газу за Договором.

Відповідно до частини 2 та 3 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 11 розділу 2 Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.

Враховуючи, що позивачем було отримано більше газу ніж було погоджено у Договорі, то останній має здійснити оплату за весь отриманий товар.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Суд зазначає, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, наявність порушених або оспорюваних прав і інтересів у особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковою, а обов`язком позивача відповідно до ст. 74 ГПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Позивач стверджує, що відповідач відмовляючись від укладення додаткової угоди створює загрозу зриву функціонування комунальної установи та опалювального сезону.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що позивачу було не поставлено, або поставлено у меншій кількість чим заявлено природнього газу за Договором, що спростовує твердження позивача про зрив опалювального сезону.

В свою чергу, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд не захистити його право, а наділити його новим правом - отримувати товар понад погоджений обсяг.

Виходячи з положень ст. 2, 4 ГПК України, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність порушеного права суб`єктивного цивільного права або інтересу.

Позивач не довів, на якій саме нормі законодавства базується його право вимагати збільшення, оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» та Особливості лише дозволяють змінювати умови у випадках передбачених вказаним Законом, але не зобов`язує до цього, і тому спосіб захисту як «визнати укладеною додаткову угоду» є неналежним способом захисту.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.09.2026.

Суддя Р.Б. Сташків