Ухвала суду № 140145616, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.09.2026Справа № 910/5591/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселор Мет"

про розстрочення виконання рішення

у справі № 910/5591/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП ТРАНС-МОСТ" (45650, вул. Перемоги, буд.2, с. Ратнів, Луцький р-н, Волинська обл., код 35128833)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселор Мет" (03110, вул. Солом`янська, буд.3, офіс 6, м. Київ, код 45090419)

про стягнення грошових коштів у розмірі 366 934,57 грн

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "РБП ТРАНС-МОСТ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселор Мет" про стягнення грошових коштів у розмірі 366 934,57 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РБП Транс-Мост» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселор Мет" про стягнення грошових коштів у розмірі 366 934,57 грн задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арселор Мет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РБП Транс-Мост» 349 689 (триста сорок дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 60 коп. попередньої оплати; 17 244 (сімнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн 97 коп. пені; 4 403 (чотири тисячі чотириста три) грн 21 коп. витрат зі сплати судового збору та 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

17.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселор Мет" надійшла заява про розстрочення виконання рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.09.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Демидовій М.О.

Ухвалою суду від 21.09.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселор Мет"» про розстрочення виконання рішення призначено на 29.09.2026 о 12:00 год.

В обґрунтування заяви ТОВ «Арселор Мет» зазначає, що не ухиляється від виконання рішення суду, однак у зв`язку зі своїм майновим станом позбавлене можливості виконати його одноразово та в повному обсязі, у зв`язку з чим просить розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2026 у справі № 910/5591/26 шляхом сплати заборгованості у розмірі 386 337,78 грн рівними щомісячними платежами по 50 000,00 грн, починаючи з 01.10.2026, з останнім платежем у розмірі 36 337,78 грн не пізніше 01.05.2027.

На підтвердження наведених обставин заявником надано: фінансову звітність малого підприємства за 2024 рік (форми № 1-м, № 2-м), згідно з якою середня кількість працівників Товариства становить 1 особу, чистий дохід від реалізації за 2024 рік - 1 287,6 тис. грн, чистий прибуток - 29,4 тис. грн, валюта балансу станом на 31.12.2024 - 48,4 тис. грн; рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2026 у справі № 916/489/26, яким на користь ТОВ «Арселор Мет» стягнуто з ТОВ «Уманьфермаш» кошти на загальну суму понад 4 300 000,00 грн; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі № 916/489/26 про перебування вказаної справи на стадії апеляційного перегляду (розгляд призначено на 30.09.2026). Заявник також посилається на негативний вплив на платоспроможність ТОВ «Арселор Мет» умов воєнного стану, введеного в Україні.

23.09.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «РБП Транс-Мост» надійшло заперечення на заяву ТОВ «Арселор Мет» про розстрочення виконання рішення, в якому стягувач просить відмовити у її задоволенні.

Заперечуючи проти заяви, стягувач, зокрема, зазначає, що 10.08.2026 боржником було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2026 у цій справі; ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 6 604,46 грн; ухвалою від 19.08.2026 боржнику відмовлено у відстроченні сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків скарги; оскільки недоліки в установлений судом строк усунуто не було, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Стягувач вважає, що зазначеними діями боржник фактично зловживав процесуальними правами та штучно затягнув виконання рішення суду більш ніж на місяць. Крім того, стягувач звертає увагу, що з моменту одержання попередньої оплати (24.02.2026) та з моменту пред`явлення вимоги про її повернення (29.04.2026) боржник не здійснив на його користь жодного, у тому числі часткового, платежу.

Стягувач заперечує проти посилання боржника на складний фінансовий стан, зазначаючи, що господарська діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, а скрутне матеріальне становище саме по собі не є безумовною підставою для розстрочення за відсутності документального підтвердження дійсного фінансового стану боржника саме на момент звернення із заявою; надана звітність складена за 2024 рік, тоді як відомості про діяльність боржника у 2025- 2026 роках, зокрема, про стан його банківських рахунків, відсутні.

Щодо дебіторської заборгованості ТОВ «Уманьфермаш» стягувач зазначає, що виконання рішення не може залежати від правовідносин боржника з третьою особою, а також звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 у справі № 916/489/26 на кошти ТОВ «Уманьфермаш» накладено арешт у межах суми 4 901 797,90 грн, а розгляд апеляційної скарги в цій справі призначено на 30.09.2026.

Посилання на воєнний стан стягувач вважає недоведеним стосовно конкретно цього боржника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяви та заперечення проти неї, суд дійшов наведених нижче висновків.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочення виконання судового рішення відповідно до частини 3 статті 331 ГПК України є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи це питання, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини, що мають значення для справи (частина 4 статті 331 ГПК України); наведений у законі перелік таких обставин (тяжке захворювання, стихійне лихо тощо) сформульований законодавцем передусім стосовно боржника - фізичної особи, тоді як щодо боржника - юридичної особи ними за усталеною практикою можуть визнаватися скрутне матеріальне становище, загроза банкрутства, стихійне лихо, інші надзвичайні події (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина 5 статті 331 ГПК України).

Розстрочення є винятком із загального принципу обов`язковості й своєчасності виконання судового рішення та застосовується лише за наявності підтверджених належними, допустимими й достатніми доказами обставин, які об`єктивно унеможливлюють одноразове виконання.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що складне фінансове становище боржника, зумовлене здійсненням ним господарської діяльності на власний ризик, саме по собі не є безумовною підставою для розстрочення, а розстрочення повинно ґрунтуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача та боржника (постанови Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17, від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16, від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17). Ризики, пов`язані зі здійсненням підприємницької діяльності, у тому числі ризик недостатності обігових коштів, несе сам суб`єкт господарювання.

Оцінюючи надані заявником докази, суд враховує, що фінансова звітність підприємства складена станом на 31.12.2024 і відображає показники господарської діяльності за 2024 рік; жодних доказів щодо фінансового стану боржника у 2025-2026 роках, зокрема, щодо наявності чи відсутності коштів на банківських рахунках, надходжень від господарської діяльності або неможливості отримання доходу в сумі, необхідній для виконання рішення, заявником не надано, тоді як саме на боржника покладається обов`язок довести дійсний майновий стан станом на час розгляду заяви.

Судом також враховується, що у лютому 2026 року боржник уклав договір поставки на суму 1 770 129,59 грн, тобто продовжував господарську діяльність в обсягах, які не узгоджуються з показниками мікропідприємства, наведеними у звітності за 2024 рік.

Посилання боржника на дебіторську заборгованість ТОВ «Уманьфермаш» суд оцінює критично, оскільки відповідне рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2026 у справі № 916/489/26 станом на час розгляду цієї заяви не набрало законної сили, а виконання рішення у цій справі не може ставитися в залежність від результату іншого судового провадження та від правовідносин боржника з третьою особою. При цьому арешт коштів ТОВ «Уманьфермаш» у межах суми 4 901 797,90 грн та призначення розгляду апеляційної скарги на 30.09.2026 (тобто відразу після дати судового засідання у цій справі) не підтверджують необхідності розстрочення саме на строк до 01.05.2027.

Посилання заявника на умови воєнного стану суд враховує як загальновідому обставину, що не потребує доказування, проте яка сама по собі без доведення її конкретного впливу на неможливість виконання рішення саме цим боржником не є достатньою підставою для розстрочення, оскільки форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і підлягають доведенню стосовно кожного конкретного випадку (постанова Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21).

Суд також враховує, що боржник з моменту одержання попередньої оплати (24.02.2026) та пред`явлення вимоги про її повернення (29.04.2026) не здійснив на користь стягувача жодного, у тому числі часткового, платежу, а після ухвалення рішення суду подав апеляційну скаргу, яку на підставі частини 2 статті 260 ГПК України було повернуто скаржнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвал суду апеляційної інстанції щодо сплати судового збору в порівняно незначному розмірі (6 604,46 грн).

Така поведінка не узгоджується з добросовісністю особи, яка одночасно посилається на неможливість одноразової сплати заборгованості з об`єктивних причин і не вживає жодних заходів до часткового погашення боргу чи усунення недоліків власного процесуального звернення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а надмірна тривалість його невиконання порушує сутність цього права (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" від 06.03.2003).

Присуджена судовим рішенням заборгованість є майном стягувача, тому задоволення заяви про розстрочення без достатніх підстав захищало б лише інтереси боржника, а не забезпечувало справедливий баланс інтересів обох сторін (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що наведені заявником обставини не підтверджені належними та актуальними доказами і не свідчать про наявність передбачених частиною 3 статті 331 ГПК України виняткових підстав, які б істотно ускладнювали чи унеможливлювали виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2026 у справі № 910/5591/26, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арселор Мет» задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Арселор Мет» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2026 у справі № 910/5591/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

З повним текстом ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.09.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА