Рішення № 140145613, 28.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 910/7665/26Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/7665/26.

За позовом Адвокатського об`єднання «Лігал Консалтинг Груп»

До Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство»

про стягнення 33 671, 15 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Адвокатського об`єднання «Лігал Консалтинг Груп» до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення 33 671, 15 грн (3 % річних та інфляційні втрати), у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати заборгованості за надані позивачем послуги згідно з умовами договорів про надання правової допомоги від 05.04.2023 №№ 15, 16, 17, 18.

06.07.2026 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 06.07.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

08.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

13.07.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/7665/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

05.04.2023 між Адвокатським об`єднанням «Лігал консалтинг груп» (позивач) та Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство», як клієнтом (відповідач), укладено: (1) Договір №15 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу щодо захисту інтересів клієнта щодо стягнення/повернення Єгипетських фунтів, що були заблоковані на рахунках в Зовнішекономбанку СРСР (надалі - Договір №15);

(2) Договір №16 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу щодо захисту інтересів клієнта щодо стягнення/повернення фунтів стерлінгів, що були заблоковані на рахунках в Зовнішекономбанку СРСР (надалі - Договір №16);

(3) Договір №17 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу щодо захисту інтересів клієнта щодо стягнення/повернення доларів США, що були заблоковані на рахунках в Зовнішекономбанку СРСР (надалі - Договір №17);

(4) Договір №18 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу щодо захисту інтересів клієнта щодо стягнення/повернення індійських рупій, що були заблоковані на рахунках в Зовнішекономбанку СРСР (надалі - Договір №18).

Адвокатське об`єднання надало відповідачу послуги з правової допомоги за вищезазначеними Договорами, проте відповідач не оплатив узгоджений гонорар у загальному розмірі 333 000, 00 грн, у зв`язку з чим адвокатське об`єднання змушене було звернутись до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/5771/24, яке набрало законної сили 15.10.2024 позов Адвокатського об`єднання «Лігал консалтинг груп» до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення 349 435, 42 грн задоволено частково. Стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 333 000, 00 грн, 3% річних у розмірі 4 312, 62 грн, інфляційні втрати у розмірі 10 052, 69 грн та судовий збір у розмірі 5 210, 48 грн.

Оскільки у відповідача продовжує існувати грошове зобов`язання за Договорами, позивач, звертаючись з даним позовом, просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7882, 51 грн та інфляційні втрати у розмірі 25 788, 64 грн за періоди, які не були заявлені у справі №910/5771/24.

II. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 33 671, 15 грн.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

(1) між позивачем та відповідачем укладено Договори про надання правової допомоги від 05.04.2023 №15, №16, №17, №18;

(2) відповідач в порушення умов Договорів не здійснив вчасну та повну оплату за надані правові послуги;

(3) за таких обставин позивач звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва;

(4) за підсумками розгляду справи №910/5771/24 з відповідача стягнуто наявний борг та додатково 3% річних і інфляційні втрати;

(5) позивач в порядку статті 625 Цивільного кодексу України нарахував 3% річних і інфляційні втрати на суму заборгованості за період, який не охоплювався в межах розгляду справи №910/5771/24.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

Суд констатує, що відповідач в силу приписів частини 6, 7 статті 6, пункту 2 частини 6, частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 17, 37, 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи, затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 та згідно пункту 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 належним чином повідомлений про розгляд даної справи та можливість подати відзив на позовну заяву, що підтверджується повідомлення про доставку процесуального документу, а саме ухвали від 13.07.2026 (про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (відповідач), яке міститься в матеріалах справи.

Так, ухвалу від 13.07.2026 відповідач отримав 13.07.2026 о 18:24.

Тому в силу приписів абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вважається, що ухвалу від 13.07.2026 відповідач отримав - 14.07.2026.

Однак, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/7665/26, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи наявні підстави у позивача нараховувати відповідачу 3% річних та інфляційні втрат?

- чи вірно визначені позивачем періоди нарахування пені, 3% річних та інфляційні втрат?

- чи обґрунтовані заявлені суми до стягнення, а відтак чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 7 882, 51 грн за період з 01.09.2025 по 15.06.2026 та інфляційні втрати у загальному розмірі 25 788, 64 грн за період з вересня 2025 року по травень 2026 року що в свою чергу зумовлено простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання по оплаті за Договори про надання правової допомоги від 05.04.2023 №15, №16, №17, №18, що було предметом розгляду у справі №910/5771/24.

Оскільки, рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/5771/24 набрало законної сили, тому таке рішення в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення для даної справи.

Так, судом в межах справи №910/5771/24 встановлено: (1) належне виконання позивачем Договорів від 05.04.2023 №15, №16, №17, №18; (2) виникнення у відповідача обов`язку оплатити отримані від позивача послуги; (3) порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за отримані послуги правової допомоги.

Окрім цього, в межах справи №910/5771/24 позивачем заявлялись вимоги до стягнення з відповідача 3% річних до 23.08.2024 та інфляційних втрат до липня 2024 року.

Крім того, судом встановлено, що в межах розгляду справи №910/10917/25 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат (рішення від 10.11.2025, яке набрало законної сили 02.12.2025) позивачем заявлявся період з 24.08.2024 по 01.09.2025.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (частина 2 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або не грошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних і інфляційні втрати за несвоєчасне виконання останнім грошового зобов`язання за Договорами №15, №16, №17, №18.

Суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних (який доданий до заяви про усунення недоліків позовної заяви від 07.07.2026) зазначає, що він є неправильним в частині визначення початкової дати здійснення розрахунку, а саме позивач розпочинає здійснювати нарахування за всіма Договорами з 01.09.2025.

Одночасно з цим, як зазначено вище, судом встановлено, що в межах справи №910/10917/25 позивачем заявлялась вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період з 24.08.2024 по 01.09.2025.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, судом задоволено у повному обсязі. В мотивувальній частині рішення, суд зазначив наступне: «…перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочення з 24.08.2024 по 01.09.2025, встановив правильність визначених сум 3% річних, у зв`язку з чим дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині на загальну суму 10 226,60 грн».

Таким чином, питання стягнення 3% річних за 01.09.2025 внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання за Договорами №15, №16, №17, №18 вирішено судом у межах розгляду справи №910/10917/25.

Відтак, розпочинати нараховувати 3% річних в межах даної справи позивач мав з 02.09.2025.

За таких обставин, суд, здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням вищезазначених обставини, зазначає, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 7 855, 07 грн.

В свою чергу, розрахунки інфляційних втрат є арифметично правильними, а тому в даній частині вимоги позивача задовольняються у заявленому останнім розмірі.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач в свою чергу, заперечень та/або пояснень щодо вищезазначених обставин до суду не подав, а також не надав відповідних доказів або контррозрахунку, які б в свою чергу могли спростувати доводи позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позову через систему «Електронний суд» без урахування коефіцієнту пониження ставки судового збору (частина 3 стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), у зв`язку з чим надмірно сплатив 665, 60 грн, щодо яких позивач наділений правом звернутись до суду в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідним клопотанням про повернення вказаної суми судового збору.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме не здійснення вчасної та повної оплати отриманих від позивача послуг за Договорами від 05.04.2023 №15, №16, №17, №18, суд на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Адвокатського об`єднання «Лігал Консалтинг Груп» до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення 33 671, 15 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 29; ідентифікаційний код: 01125614) на користь Адвокатського об`єднання «Лігал Консалтинг Груп» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 32, оф.8; ідентифікаційний код: 44746068) 3% річних у розмірі 7 855 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 25 788 (двадцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 64 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 27, 44 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко