Рішення № 140145611, 28.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 910/7674/26Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/7674/26.

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський культурний кластер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс 24»

про стягнення 594.838, 83 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський культурний кластер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс 24" про стягнення 594.838,83 грн, з яких 10.868,06 грн заборгованості за оренду за договором № 3698 від 17.03.2023, 82.829,21 грн заборгованості за відшкодування комунальних послуг за договором № 44-Лейп від 20.03.2023, 285.288.58 грн неустойки за кожен день користування майном після дати припинення договору № 3698 від 17.03.2023, 7.436,10 грн пені в розмірі подвійної ставки НБУ за договором № 3698 від 17.03.2023, 326,04 грн штрафу в розмірі 3% від суми заборгованості за договором № 3698 від 17.03.2023, 5.944,09 грн пені у розмірі 1% від несплаченої суми простроченого зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за договором № 44-Лейп від 20.03.2023, 727,03 грн 3% річних за договором № 3698 від 17.03.2023, 22.540,27 грн 3% річних за договором № 44-Лейп від 20.03.2023, 2.844,34 грн інфляційні витрати за договором № 44-лейп від 20.03.2023.

06.07.2026 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 06.07.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

09.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

13.07.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/7674/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

Рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 №6039/6080 змінено назву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адмінстрації) «Київкінофільм» на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський культурний кластер».

12 травня 2023 року відповідні зміни були зареєстровані і внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно Комунальне підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський культурний кластер» подає позов як правонаступником Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкінофільм».

17.03.2021 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі орендодавець) та Товариством з обмежено відповідальністю «Ресурс 24» (далі орендар/відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №3698 (далі - Договір №3698).

Згідно Договору №3698 Балансоутримувачем об`єкту оренди - нежитлові приміщення загальною площею 132,43 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, просп. Леся Курбача, 8 (кінотеатр «ЛейпціГ) є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київкінофільм» (далі позивач).

Відповідно до Акта приймання-передачі нерухомого майна від 17.03.2023 Орендодавець передав об`єкт оренди згідно договору оренди №3698 від 17.03.2021 Орендарю в орендне користування.

Згідно пункту 11 розділу І Договору №3698, договір укладений строком на 3 роки.

Згідно пункту 12.7.1. Договору №3698, Договір оренди може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більше ніж плата за три місяці.

Відповідно до пункту 12.8. Договору №3698 про наявність однієї із підстав, передбачених п. 12.7. цього договору, Орендодавець або Балансоутримувач повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менше як 15 та не більше як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`ять робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійснені Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місця знаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Якщо протягом встановленого у припису часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець, Балансоутримувач надсилає Орендарю лист у якому повідомляє про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця або Балансоутримувача. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного до для його усунення. Договір вважається припиненим на п`ятий день після надсилання Орендодавцем або Балансоутримувачем листа про дострокове припинення цього договору, Орендодавець або Балансоутримувач надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця або Балансоутримувача встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендаря або Балансоутримувача.

19.08.2024 позивач направив відповідачу лист 060/48-451 від 19.08.2024 в якому повідоми останнього про наявність за договором №3698 заборгованості у розмірі 22 568 грн. 05 коп. з вимогою її погашення в п`ятиденний строк. Разом з листом на адресу відповідача також направлені акти звірки взаємних розрахунків.

Однак, в п`ятиденний строк Відповідач заборгованість за Договором №3698 не погасив, звірку взаємних розрахунків не провів, акти звірки взаємних розрахунків - не підписав.

26.08.2024 листом №060/48-459 від 26.08.2024 позивач повідомив ТОВ «Ресурс 24» про дострокове припинення договору оренди №3698 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 17.03.2023.

24.09.2024 на електронну адресу ТОВ «Ресурс 24» був направлений договір про припинення договору оренди.

Договір оренди №3698 від 17.03.2023 було достроково припинено в зв`язку із заборгованістю по орендній платі за три місяці відповідно до пункту 12.8 на п`ятий день після надіслання листа про дострокове припинення, а саме: 31.08.2024.

У відповідності до пункту 4.3. Розділу ІІ Договору №3698 майно вважається поверненим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Після припинення Договору оренди №3698, відповідач приміщення орендоване за цим договором не звільнив, акти повернення орендованого майна - не підписав.

В зв`язку з тим, що відповідач відмовився добровільно звільняти орендовані приміщення після припинення Договору №3698, орендодавець був вимушений звернутись до суду з позовом про примусове виселення.

Господарський суду міста Києва у справі №910/5380/25 від 25.06.2025 вирішив позов Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс 24» з нежитлових приміщень загальною площею 142,9 м2 та 132,43 м2 по вул. Леся Курбаса, 8 у м. Києві.

Рішення суду було виконано 27.01.2026 в рамках виконавчого провадження ВП №79365736 від 27.01.2026, що підтверджується: листом Департаменту комунальної власності м. Києва №062/02-07-562 від 29.01.2026, Актом державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №79365736 від 27.01.2026, постановою про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП №79365736від 27.01.2026.

Таким чином, за Договором №3698 від 17.03.2023 орендар користувався орендованою площею нежитлового приміщення з дати прийняття оренди приміщення в оренду згідно приймання-передачі нерухомого майна - 17.03.2023 до 27.01.2026 - дати примусового виселення виконавчою службою за рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/5380/25 від 25.06.2025.

Пунктом 4.1. Розділу ІІ Договору №3698 встановлено, що орендар зобов`язаний звільнити приміщення протягом трьох робочих днів у разі припинення договору та повернути орендоване майно. Орендар зобов`язаний сплати орендну палату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Відповідно до пункту 8.1. Розділу І Договору №3698 орендна плата становить 11 700,00 грн на місяць, без ПДВ.

Відповідно до пункту 9.1. Розділу І Договору №3698 розмір авансового внеску орендної плати становить 11 700,00 грн одна місячна орендна плата, без ПДВ.

Відповідно до пункту 10 Розділу І Договору №3698 розмір забезпечувального депозиту становить 11 700,00 грн, без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.1. Розділу ІІ Договору №3698 орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1. пункту 8 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.2. Розділу ІІ договору №3698 орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей: якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць (визначений відповідно до підпункту 8.1. пункту 8 Умов) і датою підписання акта приймання-передачі минуло більш як один повний календарний місяць, то розмір орендної плати встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць; Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі Майна.

Відповідно до пункту 3.3. Договору №3698 орендар сплачує орендну плату Балансоутримувачу до 15 числа поточного місяця за поточний місяць.

Рішенням Київської міської ради від 30.03.2022 №4554/4592, зокрема п. 1.2.2. вирішено, що з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарям, визначеним у додатку 1 до цього рішення, та орендарям, які здійснюють підприємницьку діяльність на об`єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають на балансі комунальних підприємств, зазначених у додатку 2 до цього рішення, орендна плата нараховується в розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, установленої договором оренди.

За Договором №3698 відповідач сплачував оренду плату не в повному обсязі, в зв`язку із чим виникла заборгованість по орендній платі (рахунки та платіжні інструкції наявні в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 3.7. Розділу ІІ Договору №3698 орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Балансоутримувачем.

Відповідно до пункту 3.10. Розділу ІІ Договору №3698 припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Позивачем направлено відповідачу акти звірки та претензії по сплаті боргу в 2024 та 2026 році, однак відповідач на них не відреагував, акти звірки не підписав, заборгованість не сплатив.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість по орендній платі в розмірі 10 868,06 грн.

Крім того, в зв`язку з укладанням Договору оренди №3698, між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київкінофільм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс 24» був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №44-Лейп від 20.03.2023 (далі - Договір №44-Лейп).

Згідно пункту 1.1. Договору №44-Лейп Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київкінофільм» забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Леся Курбаса, а орендар за договором №3698 оренди нерухомого майна, бере участь у витратах КП «Київкінофільм» на виконання вказаних робіт та фактично спожитих послуг із постачання електричної енергії, холодного водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, прибирання прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації будівлі, в поряду, на умовах та за тарифами, визначеними спеціальними комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих КП «Київкінофільм» за цим Договором.

Відповідно до пункту 6.1. Договору №44-Лейп, Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє по 17 березня 2026 року.

Відповідно до пункту 6.1.1. Договору №44-Лейп сторони дійшли згоди, що відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього договору розповсюджуються на відносини, що виникали з моменту укладення договору, викладеного в п. 1.1. цього Договору, а саме: з 17 березня 2023 року.

Відповідно до пункту 6.2. Договору №44-Лейп Договір може бути достроково розірваний у разі розірвання договору оренди № 3698 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 17 березня 2023 року.

З підстав наведених вище договір оренди №3698 оренди був припинений 31.08.2024. Між тим, відповідач не звільнив орендоване приміщення після розірвання договору оренди і продовжив їм користуватись , а також споживати послуги, передбачені пунктом 1.1. Договору №44-Лейп до дати примусового виселення, а саме до 27.01.2026 року.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №44-Лейп ТОВ «Ресурс 24» щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним здійснює КП «Київкінофільм» оплату вартості спожитих послуг:

- постачання електричної енергії;

- холодного водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, прибирання прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації Будівлі, в поряду, на умовах та за тарифами, визначеними спеціальними комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями.

Відповідно до пункту 2.2. Договору №44-Лейп ТОВ «Ресурс 24» здійснює оплату вартості спожитих послуг на підставі виставлених КП «Київкінофільм» рахунків за користування площею 132,43 кв.м.

Відповідно до пункту 3.2.3 Договору №44-Лейп ТОВ «Ресурс 24» зобов`язується не пізніше 3(х) днів після отримання рахунків від КП «Київкінофільм» вносити плату на рахунок КП «Київкінофільм» за обслуговування прилеглої території будівлі, технічне обслуговування будівлі, на ремонт будівлі, фактичні спожиті комунальні послуги - із постачання електричної енергії, холодного водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, прибирання прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації будівлі.

За період з 17.03.2023 по 30.09.2024 за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №44-Лейп відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 82 829, 21 грн.

Відповідно до пункту 4.4. Розділу ІІ Договору №3698 якщо орендар не повертає майно після отримання від Балансоутримувача акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує Балансоутримувачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення цього Договору.

Неустойка у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування Майном після дати припинення цього Договору складає 285 288, 58 грн.

Відповідно до пункту 3.8. Розділу ІІ Договору №3698 на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати. Пеня в розмірі подвійної ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати складає 7 436, 10 грн.

Пунктом 3.8. Розділу ІІ Договору №3698 перебачений, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше три місяці, Орендар сплачує також штраф у розмірі 3% заборгованості. Заборгованість до Договором №3698 складає 10 868, 06 грн, а відтак сума штрафу становить 326, 04 грн.

Відповідно до пункту 5.7. Договору №44-Лейп у разі порушення строків оплати, передбачених п. 2.1. цього Договору, Сторона 2 сплачує на користь Сторони 1 пеню у розмірі 1% від несплаченої суми простроченого зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення. Пеня у розмірі 1% від несплаченої суми простроченого зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення за договором №44-Лейп складає 5 944, 09 грн.

Відповідно до пункту 3.8. Розділу ІІ договору №3698 орендар згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми

Розмір 3% річних від простроченої суми за Договором №3698 складає 727, 03 грн.

Розмір 3% річних від простроченої суми за Договором №44-Лейп складає 22 540, 27 грн.

Розмір інфляційних витрат за Договором №3698 розрахований за весь час прострочення виконання зобов`язань складає 2 844, 34 грн.

Розмір інфляційних витрат за Договором №44-Лейп розрахований за весь час прострочення виконання зобов`язань складає 93 205, 90 грн.

II. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правова вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 594.838, 83 грн. (орендна плата та відшкодування комунальних платежів та витрат на утримання нерухомого майна).

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем власних зобов`язань за Договором №3698 та Договором №44-Лейп.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС та з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.07.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Київ, вул. Ореста Васкула (Федори Пушиної), буд. 23/25.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 13.07.2026 була повернена до Господарського суду міста Києва 06.08.2026, у зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Окрім цього, в ухвалі від 13.07.2026 суд повідомив відповідача, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов`язаний зареєструвати «Електронний кабінет» в ЄСІТС.

Суд також зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/7674/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №910/7674/26, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на одне ключове питання: чи є позовні вимоги обґрунтованими, а відтак, чи підлягають задоволенню?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 797 Цивільного кодексу України встановлено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Змістом взаємних договірних зобов`язань сторін встановлено обов`язок орендодавця передати в оренду майно та здійснювати його утримання, а обов`язок орендаря прийняти це майно, здійснювати орендні платежі за користування орендованим майном та відшкодовувати витрати балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано.

Згідно пункту 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно статті 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи, порушення відповідачем договору оренди та договору про відшкодування витрат балансоутримувача, ненадання відповідачем контррозрахунку заборгованості чи будь-яких заперечень на позов, а також враховуючи відсутність доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 868 ,06 грн заборгованості по орендній платі та 82 829, 21 грн заборгованості за відшкодування комунальних послуг за договором про відшкодування витрат балансоутримувача, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 285 288, 58 грн неустойки за кожен день користування майном після дати припинення Договору №3698, 7 436, 10 грн пені за Договором №3698, 326, 04 грн штрафу за Договором №3698 та 5 944, 09 грн пені за Договором №44-Лейп.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до пункту 4.4. Розділу ІІ Договору №3698 якщо орендар не повертає майно після отримання від Балансоутримувача акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує Балансоутримувачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення цього Договору.

Відповідно до пункту 3.8. Розділу ІІ Договору №3698 на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.

Пунктом 3.8. Розділу ІІ Договору №3698 перебачений, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше три місяці, Орендар сплачує також штраф у розмірі 3% заборгованості.

Відповідно до пункту 5.7. Договору №44-Лейп у разі порушення строків оплати, передбачених п. 2.1. цього Договору, Сторона 2 сплачує на користь Сторони 1 пеню у розмірі 1% від несплаченої суми простроченого зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17.

Здійснивши перерахунок пені штрафу та неустойки суд встановив, що розмір санкцій позивачем розраховано вірно, відтак вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 727, 03 грн 3% річних за Договором №3698; 22 540, 27 грн 3% річних за договором №44-Лейп; 2 844, 34 грн інфляційні витрати за Договором №3698; 93 205, 90 грн інфляційні витрати за Договором №44-Лейп.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов`язань за Договорами, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так, за приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 зазначив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши розрахунки позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до стаття 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

(1) Щодо судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позову через систему «Електронний суд» без урахування коефіцієнту пониження ставки судового збору (частина 3 стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), у зв`язку з чим надмірно сплатив 1 784, 52 грн, щодо яких позивач наділений правом звернутись до суду в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідним клопотанням про повернення вказаної суми судового збору.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір (7 138, 06 грн) за подання позовної заяви на відповідача.

(2) Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач на виконання вимог частини 1 статті 124 та пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві зазначив витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 62 900, 00 грн, які позивач просив покласти на відповідача.

Згідно з частинами 2-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

З метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

- копію ордера серії АА №1719166 від 08.06.2026;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3413 від 26.05.2010;

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги та представлення інтересів №Т-113/25 від 08.12.2025;

- копію платіжної інструкції №КК001779 від 29.05.2026 на суму 62 900, 00 грн.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

08.12.2025 між адвокатом Івановою Тетяною Борисівною та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський культурний кластер» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги та представлення інтересів №Т-113/25.

Згідно пункту 2.1. договору №Т-113/25 від 08.12.2025, за надання правничої (правової допомоги) та представлення інтересів, клієнт сплачує адвокату гонорар з розрахунку 1 850, 00 грн за кожну годину, витрачену на надання правничої (правової допомоги) та представництво.

Відповідно до пункту 2.3. договору №Т-113/25 від 08.12.2025, оплата гонорару та витрат на надання правничої (правової) допомоги та представництво здійснюється клієнтом згідно з рахунками, виставленими адвокатом, за фактично надані послуги у строк 3 днів після отримання рахунку.

У відповідності до пункту 2.3. договору №Т-113/25 від 08.12.2025, акт приймання-передачі наданих адвокатом послуг із детальним зазначенням об`єму наданих послуг, витраченого часу, розрахунку суми гонорару і витрат надається адвокатом клієнту нарочно під розписку, або шляхом поштового направлення на адресу клієнта зазначеному в договорі, або електронним листом на e-mail, зазначений в договорі. Якщо протягом 3 днів після отримання акту приймання-передачі послуг, клієнт не надав адвокату свої заперечення на нього, послуги вважаються прийнятими клієнтом не залежно від повернення адвокату примірника акту приймання-передачі, підписаного клієнтом.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Таким чином, сторони в пункті 2.1. договору №Т-113/25 від 08.12.2025 узгодили фіксований розмір оплати гонорару адвоката за надані послуги, а саме 1 850, 00 грн/година.

Зі змісту пункту 2.3. договору №Т-113/25 від 08.12.2025 вбачається, що детальний об`єм наданих послуг та витрачений час відображається в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг.

В даному випадку, суд зазначає, що в переліку додатків до позовної заяви, який відображений відразу після прохальної частини на сторінці 19 позову позивач під номерами « 40» та « 41» вказав такі додатки, як «копія рахунку фактури №05/27-2 від 25.05.2026» та «копія акт наданих послуг №05/270-2 від 25.05.2026».

Одночасно з цим, в переліку додатків безпосередньо доданих до позовної заяви та який сформований системою «Електронний суд» на сторінці 23 позову вбачається що додатки під номером « 40» та « 41» фактично не додані до позовної заяви.

В позовні заяві позивач стверджує, що вартість наданих послуг складає 34 години, що підтверджується актом наданих послуг №05/270-2 від 25.05.2026, який відсутній у матеріалах справи.

За таких обставини, у зв`язку з відсутністю у матеріалах справи акту наданих послуг, згідно якого встановлюється об`єм наданих послуг та затрачений час у суду відсутні можливості встановити обґрунтованість заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 62 900, 00 грн, яка була сплачена позивачем на рахунок адвоката Іванової Т.Б. за платіжною інструкцією №КК001779 від 29.05.2026, копію якої позивач додав до позовної заяви.

Крім того, позивач у позовній заяві або в окремій заяві не виразив застережень, що остаточні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані згідно абзацу 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський культурний кластер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс 24» про стягнення 594 838, 83 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс 24» (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори (Ореста Васкула), буд.23/25; ідентифікаційний код: 43910275) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський культурний кластер» (01024, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 3; ідентифікаційний код: 35531906) заборгованість з орендної плати у розмірі 10 868 (десять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн 06 коп., заборгованість за відшкодування комунальних послуг у розмірі 82 829 (вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн 21 коп., неустойку у розмірі 285 288 (двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 58 коп., пеню у розмірі 7 436 (сім тисяч чотириста тридцять шість) грн 10 коп., штраф у розмірі 326 (триста двадцять шість) грн 04 коп., пеню 1% від несплаченої суми в розмірі 5 944 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн 09 коп., 3% річних за договором №3698 у розмірі 727 (сімсот двадцять сім) грн 03 коп., інфляційні втрати за договором №3698 у розмірі 2 844 (дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн 34 коп., 3% річних за договором №44-Лейп у розмірі 22 540 (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок) грн 27 коп., інфляційні втрати за договором №44-Лейп у розмірі 93 205 (дев`яносто три тисячі двісті п`ять) грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 7 138 (сім тисяч сто тридцять вісім) грн 06 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко