Рішення № 140145457, 29.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/758/26

За позовом УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь НП"

про стягнення 12 477,00 грн

Суддя Ремецькі О.Ф.

За участю представників: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 12 477,00 грн, заборгованості за недотримане паливо, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору поставки №784 від 17.10.2024 та положення ст. ст. 526, 530 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

До суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала суду від 30.07.2026 р. була надіслана відповідачу через засоби підсистеми «Електронний Суд» 30.07.2026 р. та як вбачається з довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 30.07.2026 р.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Між Управлінням охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради та ТОВ «Волинь НП» було укладено Договір поставки № 784 від 17.10.2024.

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю у власність товар, а Покупець - прийняти та оплатити даний товар згідно умов Договору. Найменування товару - Нафта і дистиляти ДК 021:2015: 0913 2000-3 Бензин А-95 за цінами та у кількості згідно накладних на товар.

Пунктом 3.2. Договору визначено загальну суму договору, а саме, 31194,00 грн. (Тридцять одна тисяча сто дев`яносто чотири гривні 00 копійок), в тому числі ПДВ.

Пунктом 5 Договору визначено умови поставки та порядок прийому- передачі товару, а саме: п.5.1. Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу пп.5.2.2 п.5.2. пп.5.2.1 п.5.2. Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобіля Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки, що узгоджується з п.2.1. відповідно до якого Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору; пп.5.2.2 п.5.2. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч- картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці; п.5.3. Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документ, який зазначений на довірчому документі.

На виконання умов Договору Позивачем було проведено повну оплату обумовленого Товару (31194.00 грн.). що підтверджується видатковою накладною №0004/0002107 від 17.10.2024.

В свою чергу Відповідачем було проведено видачу талонів торгової марки АЗС «АВ1АС» на Бензин А-95 у кількості 600л. - 60 скретч-картки номіналом по 10л. за видатковою накладною №0004/0002107 від 17.10.2024. На виконання умов Договору та користуючись правом на отримання Товару (Бензину А-95) Позивачем було здійснено часткове отоварення скретч-карток Бензином А-95 в кількості 36шт. загальним об`ємом 360л. на загальну суму 18 716,40 грн.

В подальшому, в період з 01 січня по 27 лютого 2025 року на АЗС «АВІАС як в межах так і за межами м. Рівне, при наданні скретч-карт на паливо для його відвантаження кожного разу у відвантаженні було відмовлено по причині відсутності на АЗС палива, що підтверджується доповідною запискою водія від 25.02.2025, доповідною запискою начальника відділу бухгалтерського обліку від 28.02.2025 та актом від 27.02.2025 про те, що в супереч умовам Договору №784 від 17.10.2024, відмовлено у відпуску палива на АЗС «АВІАС» у зв`язку з відсутністю пального.

Оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині передачі товару, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача суми 12 477,00 грн вартості недоотриманого пального.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Управлінням охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі-Позивач) та ТОВ «Волинь НП» (далі-Відповідач) було укладено Договір поставки № 784 від 17.10.2024 (далі-Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю у власність товар, а Покупець - прийняти та оплатити даний товар згідно умов Договору. Найменування товару - Нафта і дистиляти ДК 021:2015: 0913 2000-3 Бензин А-95 за цінами та у кількості згідно накладних на товар.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору. Всупереч пункту 2.1. Договору фактичне отримання Товару за наявними у Покупця скрегч-картками не відбулося, що суперечить, в тому числі, п. 14.1.212 статті 14 Податкового кодексу України.

Пунктом 3.2. Договору визначено загальну суму договору, а саме, 31194,00 грн. (Тридцять одна тисяча сто дев`яносто чотири гривні 00 копійок), в тому числі ПДВ.

Пунктом 5 Договору визначено умови поставки та порядок прийому- передачі товару, а саме: п.5.1. Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу пп.5.2.2 п.5.2. пп.5.2.1 п.5.2. Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобіля Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки, що узгоджується з п.2.1. відповідно до якого Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору; пп.5.2.2 п.5.2. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч- картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці; п.5.3. Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документ, який зазначений на довірчому документі.

На виконання умов Договору Позивачем було проведено повну оплату обумовленого Товару (31194.00 грн.). що підтверджується видатковою накладною №0004/0002107 від 17.10.2024.

В свою чергу Відповідачем було проведено видачу талонів торгової марки АЗС «АВ1АС» на Бензин А-95 у кількості 600л. - 60 скретч-картки номіналом по 10л. за видатковою накладною №0004/0002107 від 17.10.2024. На виконання умов Договору та користуючись правом на отримання Товару (Бензину А-95) Позивачем було здійснено часткове отоварення скретч-карток Бензином А-95 в кількості 36шт. загальним об`ємом 360л. на загальну суму 18 716,40 грн.

В подальшому, в період з 01 січня по 27 лютого 2025 року на АЗС «АВІАС як в межах так і за межами м. Рівне, при наданні скретч-карт на паливо для його відвантаження кожного разу у відвантаженні було відмовлено по причині відсутності на АЗС палива, що підтверджується доповідною запискою водія від 25.02.2025, доповідною запискою начальника відділу бухгалтерського обліку від 28.02.2025 та актом від 27.02.2025 про те, що в супереч умовам Договору №784 від 17.10.2024, відмовлено у відпуску палива на АЗС «АВІАС» у зв`язку з відсутністю пального.

В подальшому АЗС на яких здійснювався відпуск пального за талонами припинили свою діяльність, як в межах так і за межами м. Рівне, що підтверджується копіями судових рішень, які набрали законної сили: постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі №927/574/25, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2025 у справі №904/3177/25.

У зв`язку з чим, Позивач був позбавлений можливості отримати оплачений залишок Товару - Бензину А-95 в кількості 240л. на загальну суму 12 477 грн., 60 коп. з ПДВ, яке відповідно до Договору було на зберіганні у Відповідача.

Оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині передачі товару, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача суми 12 477,00 грн вартості недоотриманого пального.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України визначено форму та зміст позовної заяви та передбачено, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача суми 12 477,00 грн вартості оплаченого та не отриманого товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Судом встановлено, що позивачем виконано свої зобов`язання в повному обсязі та оплачено вартість товару, в сумі 31 194,00 грн, однак ТОВ «Волинь НП» не виконало свої зобов`язання в повному обсязі.

За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17).

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Відповідачем обов`язку з передачі товару та ним не надано суду жодних доказів у спростування цього.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми 12 477,00 грн. попередньої оплати, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь НП" про стягнення 12 477,00 грн підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (89421, с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, вул. Молодіжна, буд. 9, код ЄДРПОУ 44858321) на користь УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (33028, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ ДРАГОМАНОВА, будинок 7, код ЄДРПОУ 13985701) суму 12 477,00 грн (дванадцять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 00 коп.) попередньої оплати, а також суму 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.09.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі