Рішення № 140145344, 29.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/666/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОВА-Д ЛОГІСТИК"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 482329,32 грн.

Зміст позовних вимог та заперечень.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 482329,32 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що 26.07.2025 року по автодорозі М 06 "Київ - Чоп" в районі с.Улашанівка Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода: водій автомобіля DAF LF реєстраційний номер НОМЕР_1 не впорався с керуванням та скоїв наїзд на автомобіль SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався правій смузі руху в попутному напрямку, внаслідок чого автомобіль SCANIA зазнав механічних пошкоджень. ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" є власником пошкодженого автомобіля SCANIA. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, який належить ТОВ "АВТОНОВА-Д ЛОГІСТИК".

Рух справи.

03.06.2026 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою від 04.06.26 суд відкрив провадження у справі №906/666/26 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи; залучив ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач отримав вказану ухвалу 11.08.26, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції (а.с.82).

ОСОБА_1 письмових пояснень не надав, про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду, яка направлялася на його адресу: АДРЕСА_1 .

Встановлені судом обставини.

26.07.2025 року по автодорозі М 06 "Київ - Чоп" в районі с. Улашанівка Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода: водій автомобіля DAF LF реєстраційний номер НОМЕР_1 не впорався с керуванням та скоїв наїзд на автомобіль SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався правій смузі руху в попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" є власником пошкодженого автомобіля SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем DAF, що встановлено Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2026 року у справі № 761/6094/26, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність по транспортному засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована згідно Полісу ЕР-223847705, який був чинним на момент дорожньо-транспортної пригоди, страховик: Товариство з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ".

28.07.2025 року ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" повідомило ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" про дорожньо-транспортну пригоду відповідною заявою.

Згідно відомостей ПАТ "УКРПОШТА" 31.07.2025 року заява (повідомлення про ДТП) вручена ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" 31.07.2025 року.

У встановлений законом строк представник страховика (працівник або експерт) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків не з`явився, у зв`язку із чим ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" самостійно обрало експерта для визначення розміру шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

На замовлення ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" був виготовлений висновок експерта від 04.12.2025 року за № 19/10/25 (а.с.19).

Згідно висновку експерта від 04.12.2025 року за № 19/10/25 :

- ринкова вартість автомобіля SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП 26.07.2025 року становила 934 894,10 грн;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП 26.07.2025 року становила 1 804 415, 95 грн;

- ринкова вартість у пошкодженому стані (утилізаційна вартість) після ДТП автомобіля SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП 26.07.2025 року становила 298 964,78 грн.

10.12.2025 року ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" надіслало страховику заяву про страхове відшкодування за № 339 від 09.12.2025 року, до якої в т.ч. додавався висновок експерта від 04.12.2025 року за № 19/10/25.

Листом від 02.03.2026 року за № 11357Т/10/3-4.25.01501 ТДВ "Експрес Страхування" повідомило ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" про прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування у сумі 156 800.00 грн за вирахуванням безумовної франшизи 3200.00 грн., передбаченої Полісом страхування ЕР-223847705.

02.03.2026 року страховиком сплачено на користь ТОВ "АКРІС ЛОГІСТИК" страхового відшкодування у сумі 156 800.00 грн згідно платіжної інструкції № 9472755 (а.с.68).

Із змісту довідки про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що власником автомобіля DAF , реєстраційний номер НОМЕР_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОНОВА-Д ЛОГІСТИК".

Із змісту довідки про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що водій ОСОБА_1 на момент ДТП керував автомобілем DAF , реєстраційний номер НОМЕР_1 , як водій юридичної особи , який має право керування транспортним засобом (а.с.16).

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 482329,32 грн., що становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП за вирахуванням суми сплаченого страхового відшкодування та з врахуванням франшизи з розрахунку: 934 894,10-298 964,78 - 156 800.00 +3200=482329,32.

Висновки суду та норми права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Тобто, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом.

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який згідно зі ст.8 Цивільного кодексу України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №357/12491/18, від 03.02.2021 у справі №910/17947/15.

Так, відповідно до ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв`язку з пошкодженням автомобіля, з`ясуванню підлягають вартість транспортного засобу та вартість його ремонту, і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту.

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 482329,32 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОВА-Д ЛОГІСТИК" (43023, м.Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, літера А ; код 42054870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик"(12430, Житомирська область, Житомирський район, Територіальна громада Станишівська, Комплекс будівель і споруд №11, буд №1; код 36330737) - 482329,32 грн. шкоди, 5787,95 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

- позивачу до ЕК

2- відповідачу рек. з повідом.

3- третій особі