Рішення № 140126903, 21.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/762/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

секретар судового засідання: Бугайов І. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Альянс"

про стягнення 33 629,29 грн

без участі представників сторін

І. СУТЬ СПОРУ

Спір стосується неналежного виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати фактично поставленої необробленої деревини та наслідків прострочення такого грошового зобов`язання.

1. Стислий виклад позиції позивача

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Альянс" (далі - відповідач) про стягнення 33 629,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині своєчасної оплати товару за Договором купівлі - продажу необробленої деревини №115 від 06.04.2022, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25 793,78 грн та нараховано 1 180,72 грн 3% річних за період з 06.12.2024 по 15.06.2026 та 6 654,79 грн інфляційні втрати за період грудень 2024 - травень 2026.

Правові підстави: ст. 526, 625, 629, 655, 693 Цивільного кодексу України.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

24.06.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява.

Ухвалою Суду від 29.06.2026 залишено позовну заяву без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

02.07.2026 позивач у строк, встановлений судом, на виконання вимог ухвали подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 03.07.2026 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копію зазначеної ухвали було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 15.07.2026 поштове відправлення повернулося до суду неврученим у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини п`ятої статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, з додержанням вимог частини четвертої статті 120 ГПК України.

За приписами частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її місцезнаходження, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки копію ухвали про відкриття провадження було направлено відповідачу за його зареєстрованим місцезнаходженням, а матеріали справи не містять відомостей про повідомлення відповідачем суду іншої адреси для листування, повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою свідчить про належне виконання Судом обов`язку щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

При цьому отримання адресатом поштової кореспонденції, направленої судом за належною адресою, перебуває поза межами контролю суду, а невручення такого відправлення внаслідок відсутності адресата за зареєстрованим місцезнаходженням не може свідчити про неналежне повідомлення учасника справи.

Крім того, з метою додаткового інформування відповідача копію ухвали від 03.07.2026 було направлено на відому суду адресу його електронної пошти. Згідно з довідкою про доставку електронного листа зазначений електронний лист доставлено 03.07.2026.

За таких обставин Суд вважає, що вжив усіх залежних від нього та передбачених ГПК України заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи і забезпечення йому можливості реалізувати надані процесуальні права.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У період з 21.07.26 по 07.08.26 головуючий суддя перебувала у відпустці.

Ухвалою від 27.08.2026 Суд з власної ініціативи призначив розгляд справи №906/762/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 10.09.2026. Цією ж ухвалою Суд встановив позивачу строк до 04.09.2026 для надання Суду письмових пояснень щодо виконання сторонами Договору купівлі - продажу необробленої деревини № 115 від 06.04.2022, зокрема щодо здійснення відповідачем часткової оплати вартості поставленої лісопродукції у сумі 85 625,08 грн та доказів, якими підтверджується така оплата, а також визначення періоду прострочення виконання грошового зобов`язання і порядку нарахування заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

04.09.2026 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав:

- заяву (вх.№10429/26), у якій уточнив початок періоду нарахування 3% річних, інфляційних втрат та долучив виписки по рахунку, якими підтверджується часткова оплата товару відповідачем;

- клопотання (вх.№10442) про долучення до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за 2025 р.

У судове засідання 10.09.2026 представник відповідача не з`явився, не повідомив про причини неявки та не направив жодних заяв чи клопотань. Відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, шляхом надсилання ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала вручена за довіреністю 07.09.2026.

За таких обставин неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних матеріалів (ч. 3 ст. 202 ГПК України).

У судовому засіданні 10.09.2026 Суд заслухав пояснення представника позивача щодо суті позовних вимог, дослідив докази, наявні в матеріалах справи, та оголосив перерву до 21.09.2026. Представник позивач заявила клопотання про подальший розгляд справи без його участі, яке Суд задовольнив.

У період з 11.09.26 по 14.09.26 включно головуючий суддя перебувала у відпустці.

Зважаючи на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, пояснень, заяв і заперечень, а також ураховуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у статтях 13, 14 та 74 ГПК України, Суд дійшов висновку, що сторонам було створено належні умови для реалізації наданих їм процесуальних прав.

З огляду на неявку всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, Суд відповідно до частини четвертої статті 240 ГПК України підписує рішення без його проголошення.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, Суд установив такі обставини.

06.04.2022 між учасниками біржової торгівлі Державним підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліс-Альянс" (покупець) укладено Договр купівлі-продаж необробленої деревини (далі - Договір).

За результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2022 року, який відбувся 06.04.2022, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому Договорі (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору, товаром по цьому договору є необроблена деревина (далі - товар), стандартизована в лоти, та реалізована під час аукціону.

Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість товару, що є предметом цього договору, складає 274 000,00 грн в т.ч. ПДВ.

У п. 2.4 сторонами узгоджено, що покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків).

У відповідності до п. 3.4 Договору, датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Згідно з п. 4.4.1 Договору, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити продавцеві грошові кошти в якості оплати за товар на умовах та способом, передбаченими цим договором.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 5.1 Договору).

Даний Договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами та реєстрації на Біржі. Договір діє з 06 квітня 2022 року по 30 червня 2022 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.7.1-7.3 Договору).

Цей Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТЖ № 771276 від 07.05.2022, позивач на виконання вимог Договору здійснив поставку товару на суму 111 418,86 грн.

Відповідач частково здійснив оплату товару у розмірі 85 625,08 грн, про що свідчать виписки по рахунку наявні в матеріалах справи.

Як убачається з підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаємних розрахунків за період 2025 року, залишок неоплаченого товару відповідачем становить 25 793,78 грн.

На підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №836 "Про припинення Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення", прийнято рішення про припинення ДП "Білокоровицьке лісове господарство" шляхом його реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Згідно п. 8 вказаного наказу визначено, що ДСГП "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Білокоровицьке лісове господарство".

09.09.2024 наказом ДСГП "Ліси України" №1520 "Про створення філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" створено філію "Столичний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України", визначено місцезнаходження: Україна, 03115, м. Київ, вул. Святошинська, будинок 30.

У послідуючому наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" № 1863 від 18.10.2024 припинено філію "Білокоровицьке лісове господарство" шляхом її закриття; наказано забезпечити передачу активів і пасивів до філії "Столичний лісовий офіс" згідно із затвердженим передавальним актом.

30.06.2025 та 05.09.2025 позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 25 793,78 грн.

За твердженнями позивача, вказані претензії залишені відповідачем без задоволення.

За несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором позивач нарахував 3% річних за період з 06.12.2024 по 15.06.2026 у розмірі 1 180,72 грн та інфляційні втрати за період грудень 2024 - травень 2026 у розмірі 6 654,79 грн.

ІV. МОТИВИ СУДУ

На підставі встановлених обставин Суд переходить до правової оцінки спірних правовідносин та заявлених позовних вимог.

1. Норми права, які застосував Суд

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини виникли з договору купівлі-продажу необробленої деревини, який за своїм змістом відповідає ознакам договору поставки

Відповідно до ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частина 1 ст. 693 ЦК передбачає, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

2. Оцінка Суду

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої статті 14 ГПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінюючи зібрані у справі докази, Суд виходить із приписів статті 86 ГПК України, відповідно до яких суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному й безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед визначеної сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, господарський суд виходить з таких міркувань.

Суд констатує наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин, відповідно до яких позивач як продавець зобов`язався передати відповідачу у власність необроблену деревину, а відповідач як покупець прийняти поставлений товар та оплатити його вартість у порядку і строки, визначені Договором.

На виконання Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 111 418,86 грн, який відповідач прийняв.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що поставку товару здійснено без попередньої оплати.

Суд установив, що відповідач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 85 625,08 грн, що підтверджується банківськими виписками, наявними у матеріалах справи. Відтак непогашена заборгованість відповідача становить 25 793,78 грн (111 418,86 грн 85 625,08 грн).

Крім того, наявність заборгованості у зазначеному розмірі додатково підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2025, у якому відображено кінцеве сальдо заборгованості відповідача в сумі 25 793,78 грн. Підписання відповідачем цього акта без зауважень свідчить про визнання ним наявності відповідної заборгованості.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що відповідач неналежно виконав взяте на себе за Договором грошове зобов`язання щодо повної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення 25 793,78 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, Суд враховує таке.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Як установив Суд з боку відповідача має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, що є підставою для застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання на суму 25 793,78 грн позивач відповідно до ст. 625 ЦК України здійснив розрахунок 3% річних в розмірі 1 180,72 грн за період з 06.12.2024 по 15.06.2026 та інфляційні втрати за період грудень 2024 - травень 2026 у розмірі 6 654,79 грн.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Суд перевірив поданий позивачем розрахунок та встановив, що під час його здійснення неправильно визначено початкову дату періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Як убачається з матеріалів справи, до здійснення останньої часткової оплати заборгованість відповідача становила 57 793,78 грн. 24.12.2024 відповідач сплатив 32 000,00 грн, унаслідок чого непогашеною залишилася сума 25 793,78 грн.

У письмових поясненнях позивач зазначив, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат пов`язував з останньою частковою оплатою відповідача від 24.12.2024, а в судовому засіданні представник позивача пояснив, що зазначення у розрахунку 06.12.2024 як початкової дати нарахування є помилковим.

Суд враховує, що часткова оплата 24.12.2024 не є моментом виникнення грошового зобов`язання відповідача в непогашеній частині та не свідчить про те, що до цієї дати сума 25 793,78 грн не входила до складу існуючої заборгованості. Водночас, беручи до уваги пояснення позивача щодо помилкового зазначення у розрахунку початкової дати 06.12.2024 та визначений ним період нарахування після останньої часткової оплати, Суд здійснює перерахунок заявлених сум починаючи з 25.12.2024, не виходячи за межі заявлених позовних вимог.

Щодо інфляційних втрат Суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, відповідно до якого сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Оскільки в межах визначеного позивачем періоду після останньої часткової оплати прострочення у грудні 2024 року тривало менше половини календарного місяця, індекс інфляції за грудень 2024 року при здійсненні перерахунку не враховується.

Отже, інфляційні втрати підлягають перерахунку за період із січня 2025 року по травень 2026 року включно, а 3 % річних - починаючи з 25.12.2024 по 15.06.2026.

За таких обставин Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 здійснив перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних виходячи із суми боргу 25 793,78 грн за період з 25.12.2024 по 15.06.2026, а інфляційних втрат за період із січня 2025 року по травень 2026 року включно, в межах заявлених позивачем вимог та встановив, що розмір інфляційних втрат складає 3 676,01 грн, а 3% річних 1 138,42 грн.

V. Висновки Суду

Розглянувши спір із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи та оцінки досліджених доказів у їх сукупності, Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача 25 793,78 грн основного боргу, 3 676,01 грн інфляційних втрат та 1 138,42 грн 3% річних.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 42,30 грн 3% річних та 2 978,78 грн інфляційних втрат слід відмовити, оскільки їх нарахування здійснено позивачем за неправильно визначений період прострочення.

VІ. Судові витрати

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у цій справі подано в електронній формі, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову з урахуванням коефіцієнта 0,8, становить 2 662,40 грн.

Водночас позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Різниця між фактично сплаченою сумою судового збору та сумою, що підлягала сплаті, становить 665,60 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене Суд роз`яснює позивачу право звернутися до суду з клопотанням у порядку статті 7 Закону України Про судовий збір про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн.

Оскільки із загальної суми заявлених позовних вимог у розмірі 33 629,29 грн Суд задовольнив вимоги на суму 30 608,21 грн, судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 423,22 грн судового збору. Решта судового збору в розмірі 239,18 грн покладається на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Альянс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Альянс" на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України":

- 25 793,78 грн (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто три гривні 78 копійок) -заборгованості;

- 3 676,01 грн (три тисячі шістсот сімдесят шість гривень 01 копійка) - інфляційні втрати;

- 1 138,42 грн (одна тисяча сто тридцять вісім гривень 42 копійки) - 3% річних;

- 2 423,22 грн (дві тисячі чотириста двадцять три гривні 22 копійки) - судові витрати зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 3 021,08 грн.

Позивач: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" (код ЄДРПОУ 45530596; НОМЕР_1 в АТ Укрексімбанк, МФО 322313; вул. Святошинська, буд. 30, м. Київ, Київська обл., 03115)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс-Альянс" (код ЄДРПОУ 40918673; вул. Свято-Воздвиженська, буд. 67 А, м. Олевськ, Житомирська обл., 11002)

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).

Повне рішення складено 28.09.2026

Суддя С. НЕСТЕРЧУК