Ухвала суду № 140145039, 22.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

"22" вересня 2026 р. Cправа № 902/1056/24(902/775/26)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

представника позивача - арбітражного керуючого Карасюка О.В. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (23013, Вінницька обл., Барський р-н, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) Урочище Гурман, буд. 1, кімн. 7, код 42169150)

до: фізичної особи-підприємця Пішенко Світлани Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 892 656,67 грн заборгованості за договором купівлі-продажу

в межах справи № 902/1056/24

за заявою: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Алмазова Генерала, буд. 4а, м. Київ, 01011, код 14305909)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (23013, Вінницька обл., Барський р-н, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) Урочище Гурман, буд. 1, кімн. 7, код 42169150)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1056/24 за заявою АТ "Райффайзен Банк" про банкрутство ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН".

Провадження у справі знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Карасюка О.В.

В межах даної справи здійснюється розгляд позовної заяви ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" до ФОП Пішенко С.Д. про стягнення заборгованості в розмірі 892 656,67 грн, що нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу № 08/04/1 від 08.04.2023 в частині здійснення оплати за отриманий товар.

Ухвалою від 16.06.2026 (суддя Нешик О.С.) відкрито провадження у справі № 902/1056/24(902/775/26). Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.07.2026 (суддя Лабунська Т.І.) прийнято до свого провадження справу № 902/1056/24(902/775/26) за позовом ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" до ФОП Пішенко С.Д. про стягнення 892 656,67 грн в межах справи № 902/1056/24 про банкрутство ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН", призначено справу № 902/1056/24(902/774/26) до розгляду на 14.08.2026.

14.08.2026 розгляд справи не відбувся з об"єктивних причин.

Ухвалою суду від 18.08.2026 розгляд справи № 902/1056/24(902/775/26) по суті призначено на 22.09.2026.

22.09.2026 від представника відповідача надійшли відзив на позовну заяву, клопотання про долучення до матеріалів справи документів (доказів).

У надісланому відзиві міститься клопотання відповідача поновити строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 902/1056/24(902/775/26), прийняти даний відзив, долучити його по матеріалів справи № 902/1056/24(902/775/26) та врахувати під час винесення рішення.

Разом із відзивом представником відповідача було додано клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів (доказів).

Арбітражний керуючий Карасюк О.В. заперечив щодо задоволення вказаних клопотань та просив відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши вказані клопотання, суд прийшов до висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на таке.

Завданням господарського судочинства згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Однією із засад господарського судочинства є змагальність сторін, зміст якої визначено у ст. 13 ГПК України.

Так, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як унормовано приписами ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, шо доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною третьою ст. 80 ГПК України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Разом з тим, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України).

За змістом ч.ч. 2, 4 ст. 161 ГПК України подання відзиву як заяви по суті справи є правом учасника справи.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито провадження в справі № 902/1056/24(902/775/26), розгляд справи № 902/1056/24(902/775/26) визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням ст.165 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач - ФОП Пішенко С.Д., отримав копію вказаної ухвали суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 25.06.2026.

Отже, відповідач - ФОП Пішенко С.Д., мав подати відзив на позовну заяву до 10.07.2026 включно.

Судом також встановлено, що 10.08.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до системи електронний суд та ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

11.08.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, призначеного на 14.08.2026, яке було обґрунтовано участю представника відповідача Грош Т.М. - адвоката Гулько Ж.В., 14.08.2026 о 11:00 год. в судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми як захисника у справі № 592/3967/22, де участь захисника є обов`язковою відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

22.09.2026 до суду надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву із викладеним в ньому клопотанням про поновлення процесуального строку для його подання, прийняття відзиву до розгляду та долучення його до матеріалів справи.

Отже, з дати закінчення строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву і до дати його подання до суду минуло більше двох місяців, протягом яких відповідачем не було реалізоване надане йому право на подання відзиву без поважних причин з огляду на таке.

У поданому до суду відзиві представником відповідача зазначається як підстава поважності причин пропуску строку на подання відзиву відсутність представника, який би здійснював належний професійний захист його прав та законних інтересів у суді. У відзиві також вказано, що лише 03.08.2026 відповідач уклав з адвокатом Гулько Ж.В. договір про надання правничої допомоги.

Судом було встановлено, що в матеріалах справи міститься копія договору № 03/7 про надання правничої допомоги від 03.08.2026, укладений між відповідачем та адвокатом Гулько Ж.В.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів вжиття ним дій, спрямованих на пошук адвоката для представлення його інтересів в суді та укладення з ним договору про надання правничої допомоги після отримання 25.06.2026 ухвали суду від 16.06.2026 про відкриття провадження у цій справі, а також доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість відповідача вчинити вказані вище дії з моменту отримання ухвали суду від 16.06.2026 про відкриття провадження у цій справі - 25.06.2026, і до моменту підписання з адвокатом Гулько Ж.В. договору № 03/7 про надання правничої допомоги, що відбулось 03.08.2026.

Суд не бере до уваги вказану вище обставину як об`єктивну, яка унеможливила своєчасне подання відповідачем відзиву на позовну заяву, оскільки усвідомлення відповідачем необхідності отримати кваліфіковану правничу допомогу від адвоката перебуває у площині суб`єктивного сприйняття відповідачем необхідності скористатися послугами адвоката та не відображає обставин дійсності, які об`єктивно, незалежно від волі самого відповідача, повпливали на неможливість останнім подати відзив разом із доданими до нього доказами в раніше встановлений судом строк.

Частиною першою ст. 53 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Процесуальним законодавством не передбачено обов`язку учасникам справи мати представника під час судового процесу, а тому ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням процесуальних дій, несе кожен учасник справи особисто.

За вказаних обставин суд констатує відсутність поважних причин неподання відповідачем відзиву на позову заяву у встановлений судом строк.

Суд також звертає увагу на ч. 1 ст. 43 ГПК України, якою визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язком суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 43 ГПК України є вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).

За змістом частини другої статті 43 ГПК України законодавець вважає зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. У цій же нормі наведений перелік дій, що суперечать завданню господарського судочинства, які суд залежно від конкретних обставин може визнати зловживанням процесуальними правами. Аналогічна регламентація міститься у частині другій статті 44 ЦПК України та частині другій статті 43 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01.07.2026 по справі № 910/10837/25 зробила висновок, що тлумачення норм частини другої статті 43 ГПК України у сукупності із нормою частини першої статті 2 ГПК України дозволяє визначити зловживання процесуальними правами як процесуальні дії, які, хоча й відповідають визначеній законом процесуальній формі, але чиняться на шкоду справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляду інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, а отже, всупереч меті ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Саме приписи статті 43 ГПК України, які кореспондують статті 44 ЦПК України та статті 45 КАС України, спрямовані на дієвий захист правосуддя від недобросовісного використання процесуальних механізмів, тож їх мета полягає не в обмеженні права на суд, а у забезпеченні того, щоб судова процедура використовувалася відповідно до її функціонального призначення - для вирішення реального юридичного спору та захисту порушених прав / інтересів осіб.

Учасники цивільного обороту доволі часто намагаються використовувати правомірний цивільно-правовий інструментарій з неправомірною метою, не для забезпечення визначеності в приватних відносинах, захисту прав та інтересів. Суд не є місцем для «безцеремонної процесуальної гри» (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року в справі № 759/11754/23).

З огляду на викладене, беручи до уваги, що відзив на позовну заяву був поданий на стадії розгляду справи по суті з порушенням встановленого судом строку для його подання за відсутності поважних причин такого пропуску та без подання до суду заяви про продовження цього строку до його закінчення, викладене представником відповідача у відзиві клопотання про прийняття відзиву до розгляду задоволенню не підлягає.

При цьому суд також зауважує, що: 1) подання відзиву є правом, а не обов`язком відповідача як учасника справи (ч.ч. 2,4 ст. 161 ГПК України); 2) відповідач в особі представника не був позбавлений можливості реалізувати свою процесуальну позицію під час розгляду справи в порядку ст. 42 ГПК України шляхом участі у судових засіданнях, у дослідженні доказів, подання заяв та клопотань, надання суду пояснень, наведення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 3) ч. 2 ст. 208 ГПК України прямо передбачає, що у вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх заперечень щодо предмета позову, надають необхідні пояснення щодо них.

Отже, відмова суду у прийнятті до розгляду відзиву на позовну заяву жодним чином не обмежує наданого законом права висловити свої заперечення проти позовної заяви у іншій, відмінній від відзиву, процесуальній формі, що однак не змінить ні суть такого заперечення, ні його значення для з`ясування судом дійсних обставин справи.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки судом відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку залишити відзив на позовну заяву та додані до нього докумсменти без розгляду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 8 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Отже, розгляд цієї справи слід здійснювати за наявними матеріалами без урахування поданого представником відповідача відзиву на позовну заяву, доданих до нього документів та клопотання про долучення до матеріалів справи документів (доказів).

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 11, 13, 18, 42, 113, 118, 119, 165, 178, 232, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ФОП Грош Т.М., адвоката Гулько Ж.В. про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву і доданих до нього документів та прийняття відзиву до розгляду і його залучення до матеріалів справи.

2. Відзив на позовну заяву з доданими до нього документами залишити без розгляду.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 22.09.2026.

4. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня з складення повного судового рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

5. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 28.09.2026.

6. Копію ухвали суду надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ліквідатору ТОВ ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" арбітражному керуючому - Карасюку О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП Пішенко С.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ФОП Пішенко С.Д. ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення