Ухвала суду № 140145001, 28.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"28" вересня 2026 р. Cправа № 902/1293/26

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши без виклику учасників процесу матеріали заяви приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Целіної Яни Ігорівни про накладення арешту на грошові кошти № 2603 від 24.09.2026 у справі

за позовом: приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Целіної Яни Ігорівни (вул. 1 Травня, буд. 32, оф. 7, м. Гайсин, Вінницька область, 23700) в інтересах Приватно-орендного підприємства "Весна" (вул. Миру, буд. 34, с. Долиняни, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23415)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" (вул. архітектора Артинова, буд. 46, оф. 15, 16, м. Вінниця, 21050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Піщанське АТП 10540" (вул. Шевченка, буд. 57, смт Піщанка, Тульчинський район, Вінницька область, 24700)

про визнання недійсним договору та стягнення 710 921,18 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 2604 від 24.09.2026 (вх. № 1432/26 від 24.09.2026) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Целіної Яни Ігорівни в інтересах Приватно-орендного підприємства "Весна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Піщанське АТП 10540", у якій приватний виконавець просить суд визнати недійсним Договір № 2108 від 21.08.2025, укладений між відповідачами, а також стягнути грошові кошти у розмірі 710 921,18 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, приватний виконавець посилається на те, що постановою про арешт коштів боржника від 04.08.2025 у виконавчому провадженні № 78712747 було накладено арешт на грошові кошти та електронні гроші ТОВ "Зернофарт", що знаходилися на його рахунках та/або електронних гаманцях.

Водночас, як зазначає приватний виконавець, при винесенні постанови про арешт коштів боржника помилково не було включено до переліку рахунків, на кошти яких підлягав накладенню арешт, рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "УКРСИББАНК".

Приватний виконавець зазначає, що внаслідок невключення вказаного рахунку до постанови про арешт коштів боржник отримав можливість розпоряджатися коштами, що знаходилися на ньому.

Як стверджує приватний виконавець, скориставшись такою можливістю, ТОВ "Зернофарт" 21.08.2025 уклало з ТОВ "Піщанське АТП 10540" Договір № 2108, за яким надало останньому безвідсоткову поворотну цільову позику в сумі 1 400 000,00 грн.

За доводами приватного виконавця, зазначені дії боржника призвели до виведення грошових коштів з-під можливого звернення стягнення та, як наслідок, до неможливості задоволення вимог стягувача за рахунок відповідних коштів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2026, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

25.09.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № 2603 від 24.09.2026 (вх. № 01-43/50/26 від 25.09.2026) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Целіної Яни Ігорівни про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Піщанське АТП 10540.

В обґрунтування поданої заяви приватний виконавець зазначає, що предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піщанське АТП 10540" грошових коштів у розмірі 710 921,18 грн.

На думку заявника, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежатиме від наявності у відповідача необхідної суми грошових коштів. У зв`язку з цим приватний виконавець вважає, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача безпосередньо пов`язане з предметом позову.

Крім того, приватний виконавець посилається на те, що з огляду на майновий характер заявлених вимог існує необхідність у збереженні майна відповідача, у тому числі грошових коштів, до моменту виконання можливого судового рішення, оскільки таке майно може зменшитися за обсягом або іншим чином вибути з майнової сфери відповідача.

Заявник вважає, що накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Піщанське АТП 10540" у межах суми позовних вимог - 710 921,18 грн забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Розглянувши заяву № 2603 від 24.09.2026 (вх. № 01-43/50/26 від 25.09.2026) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Целіної Яни Ігорівни про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Піщанське АТП 10540", суд враховує таке.

Згідно із положеннями ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежу, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21, від 20.06.2025 у справі № 911/2073/24.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Як убачається зі змісту заяви, необхідність застосування такого заходу приватний виконавець обґрунтовує тим, що ТОВ "Зернофарт", скориставшись можливістю розпоряджатися грошовими коштами, які знаходилися на рахунку № НОМЕР_1 , 21.08.2025 уклало з ТОВ "Піщанське АТП 10540" Договір № 2108, за яким надало останньому безвідсоткову поворотну цільову позику в сумі 1 400 000,00 грн.

За доводами приватного виконавця, укладення зазначеного Договору призвело до виведення грошових коштів з-під можливого звернення стягнення та, як наслідок, до неможливості задоволення вимог стягувача за рахунок відповідних коштів.

Разом із тим сам факт отримання ТОВ "Піщанське АТП 10540" грошових коштів за Договором № 2108 від 21.08.2025 не свідчить про наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання майбутнього рішення суду у цій справі.

Суд зазначає, що для застосування арешту саме на грошові кошти ТОВ "Піщанське АТП 10540" заявник має довести існування конкретних обставин, які свідчать про те, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Водночас матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів того, що ТОВ "Піщанське АТП 10540" після отримання грошових коштів від ТОВ "Зернофарт" вчиняло або вчиняє дії, спрямовані на їх подальше розпорядження, приховування чи виведення з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду.

Саме по собі отримання ТОВ "Піщанське АТП 10540" грошових коштів за Договором поворотної позики, укладеним між відповідачами, не може безумовно свідчити про існування реальної загрози їх подальшого розпорядження всупереч майбутньому рішенню суду.

При цьому суд враховує, що наведені приватним виконавцем обставини свідчать про факт передачі грошових коштів від ТОВ "Зернофарт" до ТОВ "Піщанське АТП 10540", однак самі по собі не підтверджують наявності обставин, які б свідчили про реальну, а не гіпотетичну загрозу невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду саме за рахунок грошових коштів ТОВ "Піщанське АТП 10540".

По суті, приватний виконавець пов`язує сам факт пред`явлення позову про стягнення грошових коштів із необхідністю застосування заходів забезпечення позову, тоді як такий підхід не відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.

Застосування заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на абстрактному припущенні про те, що відповідач у майбутньому може розпорядитися належними йому грошовими коштами або ухилитися від виконання судового рішення. Для застосування відповідного заходу забезпечення позову заявник повинен довести існування конкретних фактичних обставин, які свідчать про реальну, а не гіпотетичну загрозу утруднення чи неможливості виконання рішення суду. Таких обставин приватним виконавцем не наведено та належними і допустимими доказами не підтверджено.

Таким чином, наведені приватним виконавцем обставини не є достатніми для висновку про наявність передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України підстав для накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Піщанське АТП 10540".

Сам факт звернення приватного виконавця із заявою про накладення арешту на грошові кошти не звільняє його від обов`язку доведення обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідних заходів, та не є підставою для відступу від засад рівності учасників процесу і змагальності сторін.

Суд також враховує, що за відсутності доведених ризиків утруднення чи неможливості виконання майбутнього судового рішення застосування заходів забезпечення позову не відповідатиме принципу пропорційності. При цьому інститут забезпечення позову не може використовуватися як засіб попереднього впливу на відповідача або як інструмент фактичного спонукання до виконання спірного зобов`язання до вирішення спору по суті.

Самі лише посилання на можливе ухилення ТОВ "Піщанське АТП 10540" від виконання судового рішення у разі задоволення позову, без наведення конкретних фактів та їх належного документального підтвердження, не можуть бути достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Суд також зауважує на тому, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 на яку посилається приватний виконавець, міститься висновок про те, що вжиття заходів забезпечення позову передбачає доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

З огляду на викладене, зазначений висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчить, що вимога про надання доказів витрачання відповідачем коштів не може розглядатися як єдина підстава для застосування заходів забезпечення позову, однак не виключає зобов`язання заявника щодо доведення необхідності такого забезпечення шляхом подання доказів підтверджуючих підставність заявлених вимог та ризик утруднення чи унеможливлення виконання у майбутньому відповідного судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у справі № 918/73/25 зазначив про необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об`єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, повертаючи справу № 917/1610/23 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду ухвалою від 01.03.2025, зазначала, що наведений зміст вказаної постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засвідчує, що у ній взагалі відсутні правові висновки про те, що у питанні застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача/зацікавленої особи, позивач (заявник) звільняється від доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову.

Сам по собі факт можливості ТОВ "Піщанське АТП 10540" розпоряджатися коштами не є доказом ризику ухилення від виконання судового рішення за конкретно цим позовом, з огляду на його підстави і предмет, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, що у свою чергу, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Аналогічний висновок щодо необхідності належного тлумачення правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, через призму необхідності доведення за допомогою належних та допустимих доказів факту існування обґрунтованих підстав для забезпечення позову відображений у постанові Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 916/3385/25.

Отже, узагальнюючи наведене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається приватний виконавець, не підтверджують наявності реальної загрози утруднення або неможливості виконання майбутнього судового рішення. Такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами.

З огляду на викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви № 2603 від 24.09.2026 (вх. № 01-43/50/26 від 25.09.2026) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Целіної Яни Ігорівни про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Піщанське АТП 10540".

Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до процесуального законодавства заява про забезпечення позову, у задоволенні якої було відмовлено повністю або частково, може бути подана повторно у разі зміни обставин, які обґрунтовують необхідність його застосування.

Таким чином, відмова у задоволенні заяви не виключає права повторного звернення до суду за наявності нових або змінених обставин.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про судовий збір" та ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви № 2603 від 24.09.2026 (вх. № 01-43/50/26 від 25.09.2026) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Целіної Яни Ігорівни про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Піщанське АТП 10540.

Примірник ухвали надіслати приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Целіній Яні Ігорівні та сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.

Ухвала підписана 28.09.2026.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи