Рішення № 140142294, 28.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3319/26

Номер провадження 2/541/2287/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у місті Миргород у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

10 серпня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», адвокат Рудзей Ю.В., звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором у сумі 77461,85 гривень, витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір від 10 березня 2020 року № 2001573734701. На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до змісту заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку відповідач підписала власноручно, розмір річної процентної ставки складає 47,88%. Відповідач довготривалий строк не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26 червня 2026 року складала 77461,85 грн, з яких: 49997,90 грн заборгованість за кредитом; 27463,95 грн заборгованість по процентам. 26 червня 2026 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 77461,85 грн, з яких: 49997,90 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 27463,95 грн сума заборгованості за відсотками. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу від 26 червня 2026 року № 1.

Представник позивача у позовній заяві проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 серпня 2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 63).

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини (далі Суд) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі «Bellet v. France» Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 березня 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001573734701, в якій зазначено, що відповідач (клієнт) просить відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку, встановити на поточний рахунок, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 3000,00 грн, розрахунковий рахунок 30 число місяця, платіжна дата 30 число місяця, строк дії кредитного ліміту 12 місяців, зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення, стандартна процентна ставка складає 47,88%. Крім того, підписанням заяви відповідач підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН.

Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001573734701, 10 березня 2020 року відповідачеві було встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн, який згодом декілька разів було збільшено: 05 червня 2020 року до 7500,00 грн, 14 липня 2020 року до 18750,00 грн, 14 серпня 2020 року 33750,00 грн, 14 вересня 2020 року до 48750,00 грн, 15 жовтня 2020 року до 50000,00 грн.

З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 10 березня 2020 року по 25 червня 2026 року вбачається, що відповідач активно користувалась кредитними коштами у період з березня 2020 року по листопад 2021 року, а також здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором № 2001573734701 від 10 березня 2020 року зі всіма змінами і доповненнями до нього, станом на 25 червня 2026 року (включно), загальний розмір заборгованості складає 77461,85 гривень, в тому числі: 49997,90 гривень заборгованість за сумою кредиту; 27463,95 гривень заборгованість за процентами. Проценти за користування кредитом нараховані за період з 30 травня 2020 року по 30 листопада 2021 року. На погашення заборгованості за процентами за користування кредитом відповідачем було сплачено 9908,59 грн, на погашення заборгованості за сумою кредиту 16165,59 грн.

26 червня 2026 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» було укладено договір факторингу № 1, згідно з умовами якого АТ «ПУМБ» (далі клієнт) зобов`язується передати (відступити) ТОВ «ФК «Смарт Пей» (далі фактор) в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором. Права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати за права вимоги в повному обсязі на рахунок клієнта № НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ПУМБ» в українських гривнях, за ціною 100000000 (сто мільйонів) гривень 00 копійок. Клієнт після надходження на його рахунок коштів в сумі, зазначеній в п.3.1 договору, передає фактору реєстр боржників.

Платіжною інструкцією від 26 червня 2026 року № 23 підтверджується, що ТОВ «ФК «Смарт Пей» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 100000000,00 грн на рахунок АТ «ПУМБ» як оплату згідно Договору факторингу №1 від 26.06.2026р..

Згідно з витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу №1 від «26» червня 2026 року, укладеного між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 2001573734701 у сумі 77461,85 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилом статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Таким чином, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем АТ «Фінансова компанія «Смарт Пей» доведено факт укладення 10 березня 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 кредитного договору № 2001573734701.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Надані позивачем суду на дослідження розрахунки заборгованості є офіційними документами, що виготовляється уповноваженим працівником банку у ліцензованому програмному забезпеченні, у якому фіксується розмір сплачених коштів на погашення кредиту та їх розподіл на погашення заборгованості.

Отже, свого договірного зобов`язання щодо повернення кредитних коштів відповідач не виконала, таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 2001573734701, станом на 25 червня 2026 року, у сумі 77461,85 грн, з яких: 49997,90 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 27463,95 грн сума заборгованості за відсотками, ґрунтується на законі, підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає до повного задоволення.

Позивачем додатково заявлена вимога про здійснення розподілу судових витрат.

Позивач повідомив про наявність судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із повним задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. (а.с. 5).

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями статті 137 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, укладений між адвокатом Рудзеєм Юрієм Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», акт наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року від 30 червня 2026 року та договір про закупівлю послуг клієнтського доступу до підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від 20 квітня 2026 року № 20-04/API/2026, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» та Державним підприємством «Інформаційні судові системи».

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (рахунок НОМЕР_3 , МФО: 300528, відкритий у АТ «ОТП Банк») заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 2001573734701, станом на 25 червня 2026 року, у сумі 77461 (сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят одну) гривню 85 копійок, з яких: 49997,90 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 27463,95 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (рахунок НОМЕР_3 , МФО: 300528, відкритий у АТ «ОТП Банк») судові витрати у розмірі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, з яких: 2662,40 грн витрати зі сплати судового збору, 4000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей», код ЄДРПОУ: 43696954, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. А. Городівський