Рішення № 140132621, 28.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2679/26

Номер провадження2/173/2164/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф?євої Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 10.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6243119, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5650,00 грн строком на 360 днів із процентною ставкою 0,95 % на день та комісією за надання кредиту у розмірі 974,63 грн, а у разі прострочення передбачено нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором №6243119 від 10.12.2025, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 21682,90 грн, яка складається з: 5568,73 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4814,17 грн - заборгованість за процентами та 11300,00 грн - заборгованість за пенею (неустойкою).

В подальшому ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ Фінпром Маркет уклали договір факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, зокрема за договором №6243119 від 10.12.2025.

Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позовних вимог у частині розміру заявленої до стягнення заборгованості. Зазначає, що позивач не надав доказів перерахунку кредитних коштів відповідачу, а нараховану заборговність вважає такою, що не відповідає вимогам Закону України Про споживче кредитування

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 10.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір надання коштів у кредит № 6243119, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 5650,00 грн строком на 360 днів, до 04.12.2026, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти і комісію за надання кредиту.

Згідно з умовами договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 0,95 % на день. Комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми кредиту, що у грошовому виразі складає 974,63 грн. Проценти нараховуються на суму кредиту або її залишок за кожен день фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день його повернення, до повного погашення заборгованості. Орієнтовна загальна вартість кредиту визначена у розмірі 25947,63 грн.

Договором передбачено можливість продовження строку кредитування за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткової угоди в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. За продовження строку користування кредитом позичальник сплачує платіж, розмір якого визначається залежно від суми кредиту або її частини, процентної ставки та кількості днів пролонгації. Договором передбачено право позичальника продовжувати строк користування кредитом необмежену кількість разів за наявності неповернутого кредиту або його частини та за умови дотримання встановлених договором обмежень.

Договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом прийняття позичальником оферти та її підписання одноразовим ідентифікатором, у зв`язку з чим відповідно до умов договору він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із копії довідки про ідентифікацію судом встановлено, що договір надання коштів у кредит №6243119 був підписаний ОСОБА_1 10.12.2025 шляхом введення одноразового ідентифікатора.

На виконання умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_1 , кошти у розмірі 5650,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 27.05.2026 та копією платіжної інструкції (операції) № d705eb70-ba35-43e9-a6bc-2e82a8881182 від 10.12.2025 на суму 5650,00 грн.

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №6243119 судом встановлено, що загальний розмір заборгованості за договором станом на 16.10.2025 складає 21682,90 грн, яка складається з: 5568,73 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4814,17 грн - заборгованість за процентами та 11300,00 грн - заборгованість за пенею (неустойкою).

Також судом встановлено, що 25.02.2026 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитними договорами №6243119 від 10.012.2026.

На підтвердження факту укладення договору факторингу та переходу до позивача права вимоги за спірним зобов`язанням останнім надано: договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, реєстр прав вимоги № 7 від 20.07.2026 та платіжну інструкцію про оплату за договором факторингу.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з кредитних договорів, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з частиною першою статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, а також інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми позики.

Частиною першою статті 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів відповідного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором залежно, зокрема, від кредитного ризику, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Також відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом установлено, що право грошової вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», яке набуло статусу нового кредитора та відповідно до статей 512, 514 ЦК України набуло право вимагати від відповідача виконання зобов`язань у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

Водночас суд відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів перерахунку йому кредитних коштів, оскільки, на думку суду, позивач надав належні, допустимі та достатні докази на підтвердження цього факту.

Відповідач доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань за кредитними договорами, повернення отриманих кредитних коштів, сплати процентів або спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту та процентами є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами.

Водночас суд не погоджується з позовними вимогами про стягнення заборгованості по пені з огляду на таке.

Пунктом 9.2 договору передюбачено, шо за порушення Кредитодавцем строків надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Кредитодавця неустои?ку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвіи?ноі? обліковоі? ставки Національного банку Украі?ни, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу.

Розмір пені визначено в сумі 282,50 грн на день (п.2.2.8).

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Згідно з розрахунком заборгованості пені нарахована за період з 08.02.2026 по 19.03.2026, тобто під час дії воєнного стану в Україні.

Отже, нарахування позивачем пені за період з дії воєнного стану в Україні є таким, що не відповідає діючому законодавству, тому вимоги про стягнення відсотків в розмірі 11300,00 грн є такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФІПРОМ МАРКЕТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до таких висновків.

На підтвердження понесених судових витрат позивач надав платіжну інструкцію № 850024813.1 від 24.07.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також поведінку сторін під час розгляду справи, у тому числі безпідставне завищення позивачем позовних вимог.

Матеріали цивільної справи містять копію Договору про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, витяг з акту № 2ФП від 12.06.2026 та копію платіжної інструкції №850022336.1 від 12.06.2026, відповідно до якої ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перерахувало адвокату Ткаченку Ю.О. кошти з призначенням платежу: оплата згідно акту № 2ФП приймання наданої правничої допомоги від 12.06.2026 за Договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 без ПДВ.

Таким чином, понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами.

Водночас суд не погоджується з розміром таких витрат.

Так позивач у позовній заяві стверджує, що п. 4.1 договору про надання правничої допомоги вартість послуг, яку позивач зобов?язаний сплатити визначена як 6500 грн.

Водночас умовами договору, копію якого надано до позовної заяви, а саме пунктом 4.1 визначено види послуг та їх вартість, зокрема: вивчення та аналіз документів - 500,00 грн за справу; складання позовної заяви - 5500, 00 грн. Згідно з актом приймання-передачі наданої правничої допомоги вартість наданої послуги становить 4500, 00 грн.

Враховуючи, що в платіжній інструкції від 12.06.2026 призначення платежу визначено як оплата згідно акту №2-ФП прии?мання наданоі? правничоі? допомоги від 12.06.2026 р. за Договором про надання правничоі? допомоги No11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року без ПДВ, то суд вважає доведеною суму витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500, 00 грн. Доказів витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00 грн позивач не надав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1274 грн 90 коп. (10382,90*100%: 21682,90 * 2662,40) на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору та 2154 грн 83 коп. (10382,90*100%: 21682,90 * 4500,00) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 10382 (одинадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн 90 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2154 (дві тисячі сто п?ятдесят чотири) грн 83 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя: А.В. Островерхова