Ухвала суду № 140129302, 28.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року Справа № 926/3783/26

Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши заяву

стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоМув"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛАК"

про видачу судового наказу в сумі 93500,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоМув" звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛАК" заборгованості в сумі 93500,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2026 року, справу №926/3783/26 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Так, підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом (частина 1 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною 2 статті 9 Законом України «Про судовий збір».

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд. Такої позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 520/10006/21, від 26 липня 2023 року у справі № 640/3949/22, від 02 травня 2024 року у справі № 440/9709/23..

Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу Товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоМув" долучило квитанцію №АТ14-Е17Н-КХ37-К4Ч8 від 22 вересня 2026 року щодо сплати 341,80 грн.

При цьому при перевірці судом факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (рахунок Господарського суду Чернівецької області) встановлено, що кошти у розмірі 341,80 грн (або ж у вірному розмірі згідно із Законом України «Про судовий збір» у сумі 332,80 грн) до спеціального фонду Державного бюджету України не надходили і не зараховані на рахунок Господарського суду Чернівецької області.

Водночас долучена заявником квитанція від 22 вересня 2026 року не містить будь яких реквізитів одержувача - Господарського суду Чернівецької області. Зокрема, у графі назви одержувача зазначено лише «sudovyi zbir». Квитанція також не містить графи «Призначення платежу».

Відтак, судом вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АвтоМув" не долучено до заяви про видачу судового наказу належних, допустимих та достатніх доказів сплати судового збору за подану заяву у встановленому законом порядку, чим порушено пункт 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу заявника, що належними реквізитами для спати судового збору за подання до Господарського суду Чернівецької області заяви про видачу судового наказу з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» є:

- Отримувач коштів: Чернів.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37836095;

- Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA528999980313171206083024405;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101

- Призначення платежу: " 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Чернівецької області (назва суду, де розглядається справа)".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки наказне провадження на відміну від позовного провадження не містить такого інституту як залишення заяви без руху, тому процесуальним наслідком подання заяви з порушенням вимог частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України є відмова у видачі судового наказу.

З огляду на викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоМув", у зв`язку із порушеннями вимог пункту 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

При цьому заявник не позбавлений права звернутися з такими самими вимогами у позовному порядку.

Суд звертає увагу на те, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АвтоМув" у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛАК" заборгованості в сумі 93500,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК