Рішення № 140129080, 28.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2783/26

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) до Фермерського господарства «ФОРТУНА» (63304, Харківська область, Берестинський район, м. Берестин, вул. Преображенська, буд. 46, ідентифікаційний код 32580400) про стягнення 104 510,25 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фермерського господарства «ФОРТУНА» (відповідач) про стягнення здійсненої страхової виплати у порядку регресу у розмірі 104 510,25 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після виплати страхового відшкодування потерпілому в ДТП страховик (позивач) має право регресної вимоги до страхувальника (відповідача) як власника автомобіля MAN TGX 18.480, р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій страхувальника (відповідача) ОСОБА_1 , визнаного постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.04.2026 по справі №945/781/26 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2026 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано позивачу у встановлений судом строк надати до Господарського суду Харківської області засвідчені належним чином копії або оригінали претензії на суму 104 510,25 грн та докази її направлення/отримання, або клопотання про витребування вказаних доказів в порядку ст. 81 ГПК України.

10.08.2026 через підсистему Електронний суд позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх.№19457), в якій повідомив, що в тексті позовної заяви під претензією ПАТ «СК «УСГ» на адресу ПрАТ «УПСК» від 28.04.2026 р., яка була отримана в ПрАТ «УПСК» 06.05.2026 р., мається на увазі документ, іменований як «Заява на виплату (страхового) відшкодування» з вих. № 56669 від 28.04.2026 р. та вх. №1723/12 від 06.05.2026 р.

Ухвалою суду від 11.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2783/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі Попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

У постанові від 07.06.2024 у справі №904/1273/23 Об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття провадження (спрощене)» від 11.08.2026 по справі №922/2837/26 (суддя Чистякова І.О.) надіслано Приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія» до його Електронного кабінету 11.08.2026 о 20:04 год.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, датою вручення позивачу ухвали суду від 11.08.2026 про відкриття провадження у справі - є 12.08.2026.

Враховуючи відсутність у відповідача електронного кабінету, копію ухвали суду від 11.09.2026 було надіслано відповідачу поштовими відправленнями з повідомленням про вручення поштового відправлення.

15.08.2026 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове повідомлення №R067253526456, з якого вбачається, що 15.08.2026 поштове відправлення (ухвала суду від 11.08.2026) вручено відповідачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін про відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2026 р. між позивачем (Страховик) та відповідачем (Страхувальник) укладеного Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом ЕР-235932269 (далі Поліс страхування).

Відповідно до преамбули вказаного Договору цей Договір укладений у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-ІХ (далі Закон 3720) та діє виключно на території України. Договір складається із загальних умов страхового продукту «Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами «АВТОЦИВІЛКА»» №506.4 затверджених Наказом №197 від 30.12.2025р. та введених в дію з 01.01.2026р. https://upsk.com.ua/dbs.8.files/upload/file/sp/506.4_zusp_oscpv.pdf індивідуальної частини Договору. Цей Поліс є індивідуальною частиною Договору. Номер цього Поліса є номером Договору у єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі ЄЦБД МТСБУ).

Згідно з умовами Договору об`єктом страхування є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу автомобіля MAN TGX 18.480, р.н. НОМЕР_1 особою, відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку. Страховим випадком за Полісом страхування є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/ або майну потерпілих осіб.

Строк дії Полісу страхування з 19.02.2026 по 18.02.2027.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб 250 000,00 грн. на одного потерпілого.

02.04.2026 від ФГ «ФОРТУНА» до ПрАТ «УПСК» надійшло повідомлення, в якому ФГ «ФОРТУНА» повідомляло про ДТП, яке сталося 30 березня 2026 року на автодорозі М14, поблизу с. Сеньчине Миколаївської області, у зв`язку з тим, що під час руху забезпеченого транспортного засобу з напівпричепом, під керуванням водія ФГ «ФОРТУНА» ОСОБА_1 відбулася розгерметизація лівого колеса напівпричепу, внаслідок чого складові колеса пошкодили авто, яке рухалося у зустрічному напрямку, а саме: автомобіль Mitsubishi, р.н. НОМЕР_2 , який перебував під керування водія ОСОБА_2 .

Факт та обставини ДТП підтверджені схемою місця ДТП, відповіддю (довідкою) НПУ (Національної поліції України) №3026090398033337, постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.04.2026 по справі №945/781/26, якою водія ФГ «ФОРТУНА» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Автомобіль Mitsubishi, р.н. НОМЕР_2 , який був пошкоджений у ДТП 30.03.2026, станом на момент ДТП був застрахований за Генеральним Договором страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0199-00221 від 20.07.2023 в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «УСГ» (ПАТ «СК «УСГ») в редакції Додаткового договору №127 від 28 червня 2024 року. Страхувальник ТОВ «ВІНЕР-ЛІЗИНГ».

У зв`язку з чим, власник автомобіля Mitsubishi, р.н. НОМЕР_2 ТОВ «ВІННЕРЛІЗИНГ» звернулося до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

08.04.2026 спеціалістами ПАТ «СК «УСГ» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено Акт огляду транспортного засобу №90777 (дефектна відомість). Наявні пошкодження були також зафіксовані за допомогою засобів фотофіксації.

Відповідно до рахунку-фактури №АДСЧ0001508 від 08.04.2026 ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi. р.н. НОМЕР_2 склала 104 510,25 грн.

15.04.2026 ПАТ «СК «УСГ» затвердила страховий акт на суму 104 510,25 грн і цього ж дня здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «ВІНЕР-ЛІЗИНГ».

20.04.2026 ТОВ «ВІННЕР-ЛІЗИНГ» сплатило суму 104 510,25 грн безпосередньо на рахунок ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», на СТО якого здійснювався ремонт пошкодженого автомобіля.

28.04.2026 ПАТ «СК «УСГ» направило до ПрАТ «УПСК» Заяву на виплату (страхового) з вимогою сплати ПрАТ «УПСК» за завданий з вини ФГ «ФОРТУНА» страхового відшкодування в сумі 104 510,25 грн за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зазначена заява (претензія) з доданими документами була отримана ПрАТ «УПСК» 06.05.2026.

03.07.2026 ПрАТ «УПСК» направила до ФГ «ФОРТУНА» претензію у порядку регресу, запропонувавши можливість навіть певного дисконту сплати меншої суми.

Позивачем зауважено, що в претензії ПрАТ «УПСК», як на підставу регресу, помилкового посилалося на норми старого закону Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. №1961-IV, які вже втратили чинність. Хоча норми старого і нового закону в питанні регресу Страховика є практично ідентичними.

31.07.2026 на адресу ПрАТ «УПСК» від ФГ «ФОРТУНА» надійшла датована 24.07.2026 відповідь на претензію, у якій ФГ «ФОРТУНА» претензію не визнало, кошти сплачувати відмовилося.

Звертаючись до суду, позивач посилається на виникнення у нього права відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 104 510,25 грн, право на яке надано Законом №3720-IX.

Відповідач правом на висловлення своєї правової позиції у справі не скористався та відзив на позов не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки».

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, який є страхувальником або вигодонабувачем, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.01.2019 у справі № 755/9320/15-ц, від 25.03.2019 у справі № 916/686/18.

Отже, після виплати страхового відшкодування на користь Страхувальника (ТОВ «ВІННЕР-ЛІЗИНГ») до ПАТ «СК «УСГ» перейшло право зворотної вимоги, яке Страхувальник (ТОВ «ВІННЕР-ЛІЗИНГ») мав до особи відповідальної за завдані збитки.

Як було зазначено, відповідно до постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.04.2026 по справі №945/781/26 винною у ДТП особою є водій ФГ «ФОРТУНА» ОСОБА_1 , який у момент ДТП керував транспортним засобом MAN TGX 18.480, р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом KEMPF SKM, р.н. НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1 статті 1187 ЦК України транспортні засоби відносяться до джерел підвищеної небезпеки.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом…

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, а замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Отже, до ПАТ «СК «УСГ» перейшло право зворотної вимоги, яке Страхувальник (ТОВ «ВІННЕР-ЛІЗИНГ») мав до ФГ «ФОРТУНА», водій якого визнаний винуватим у настанні ДТП.

У той же час, як було зазначено, станом на момент ДТП відповідальність ФГ «ФОРТУНА» була застрахована в ПрАТ «УПСК» згідно з Полісом страхування ЕР-235932269 від 03.02.2026.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону №3720-IX якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з`єднанні (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксированого транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), а також якщо транспортний засіб, що буксирувався, від`єднався від транспортного засобу - тягача та продовжив рух, страхова виплата здійснюється страховиком, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу - тягача, а якщо такий транспортний засіб є незабезпеченим - МТСБУ.

Тому, саме ПрАТ «УПСК», яка застрахувала відповідальність ФГ «ФОРТУНА», як власника тягача, мала нести відповідальність перед потерпілими особами за ФГ «ФОРТУНА».

Враховуючи викладене, 28.04.2026 ПАТ «СК «УСГ» направила до ПрАТ «УПСК» вказану вище Заяву на виплату (страхового ) відшкодування на суму 104 510,25 грн з вимогою сплати ПрАТ «УПСК» за завданий з вини ФГ «ФОРТУНА» страхового відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначена заява (претензія) з доданими документами була отримана ПрАТ «УПСК» 06.05.2026.

ПАТ «СК «УСГ», як було зазначено, сплачувала страхове відшкодування ТОВ «ВІННЕР-ЛІЗИНГ» на підставі норм Договору страхування КАСКО за вартістю відновлювального ремонту за рахунком СТО. У свою чергу, ПрАТ «УПСК» повинне було сплатити ПАТ «СК «УСГ» страхове відшкодування відповідно до норм Закону №3720-IX.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону №3720-IX страхова виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із, зокрема, відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №3720-IX витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

За ч. 3 ст. 27 Закону №3720-IX вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону №3720-IX страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Враховуючи, що автомобіль Mitsubishi, р.н. НОМЕР_2 має 2024 р.в., тобто має термін експлуатації менше 5 років, ПрАТ «УПСК» мала здійснити страхову виплату на підставі рахунку СТО за вартістю невживаних складових частин деталей.

Тобто, фактично, розрахунок страхової виплати, здійснений ПАТ «СК «УСГ» на підставі Договору страхування транспортного засобу та розрахунок страхової виплати, яку мала здійснити ПрАТ «УПСК» на підставі норм Закону №3720-IX, мали здійснюватися однаково вартість відновлювального ремонту без зносу та за рахунком СТО. Отже, ПрАТ «УПСК» мала сплатити ПАТ «СК «УСГ» страхове відшкодування (страхову виплату) у розмірі 104 510,25 грн.

02.06.2026 ПрАТ «УПСК» затвердило страховий акт і цього ж дня здійснила ПАТ «СК «УСГ» страхову виплату у розмірі 104 510,25 грн, виконавши свої зобов`язання по зазначеній події у повному обсязі.

Відповідно до п.п. «г», п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону №3720-IX страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону №3720-IX вимоги, передбачені частинами першою і другою цієї статті, встановлюються у розмірі суми страхової (регламентної) виплати та фактичних витрат, понесених страховиком (МТСБУ) у зв`язку з її здійсненням. У разі якщо виплату здійснено страховиком потерпілої особи відповідно до статті 19 цього Закону, право вимоги з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, належить страховику відповідальної особи (МТСБУ) і визначається у розмірі суми страхової виплати, здійсненої страховиком потерпілої особи, та витрат, понесених такими страховиками у зв`язку з її здійсненням.

Факт та обставини ДТП були підтверджені схемою місця ДТП, відповіддю (довідкою) НПУ (Національної поліції України) №3026090398033337, постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.04.2026 по справі №945/781/26, якою водія ФГ «ФОРТУНА» ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Факт порушення водієм ФГ «ФОРТУНА» вимог Правил дорожнього руху та технічної несправності транспортного засобу встановлено постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.04.2026 у справі №945/781/26, якою водія ФГ «ФОРТУНА» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається із вказаної постанови, 30 березня 2026 року близько 19 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 на а/д М14, 106 км. 300 м, Миколаївський район, Миколаївська область, біля с. Сеньчине, керував транспортним засобом MAN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_4 , з причепом KEMPF SKM, д.н.з. НОМЕР_3 , перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок чого відбулася розгерметизація лівого заднього колеса, складові якого пошкодили транспортний засіб MITSUBISHI ASX, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.3.а ПДР. Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. У судове засідання, призначене на 21.04.2026 р. ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, з протоколом згоден, вину визнав.

Отже, зі змісту вказаної постанови, вбачається, що ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні правопорушення, а судом встановлено, що саме невиконання ним обов`язку перевірити та забезпечити технічно справний стан транспортного засобу перед виїздом призвело до розгерметизації колеса та пошкодження іншого транспортного засобу.

За приписами ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, встановлений постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.04.2026 у справі № 945/781/26, яка набрала законної сили, факт невиконання ОСОБА_1 обов`язку щодо перевірки та забезпечення технічно справного стану транспортного засобу перед виїздом, є обов`язковим для господарського суду під час розгляду справи № 922/2783/26 у межах, визначених ч. 6 ст. 75 ГПК України.

При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини, встановлені вказаною постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.04.2026 у справі № 945/781/26.

З матеріалів справи вбачається, що вартість відновлювального ремонту згідно з рахунком-фактурою №АДСЧ0001508 від 08.04.2026 становила 104 510,25 грн.

Саме у такому розмірі ПАТ «СК «УСГ» здійснило страхову виплату, а ПрАТ «УПСК» у подальшому відшкодувало ПАТ «СК «УСГ» відповідну суму.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума 104 510,25 грн підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не спростовано позовні вимоги, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача здійсненої страхової виплати у порядку регресу у розмірі 104 510,25 грн на користь позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 993, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27, 34, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 75, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «ФОРТУНА» (63304, Харківська область, Берестинський район, м. Берестин, вул. Преображенська, буд. 46, ідентифікаційний код 32580400) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) здійснену страхову виплату у порядку регресу у розмірі 104 510,25 грн, а також судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "28" вересня 2026 р.

СуддяІ.О. Чистякова