Ухвала суду № 140129056, 23.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

23 вересня 2026 року м. ХарківСправа № 922/2267/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом Чугуївської окружної прокуратури, м.Чугуїв в інтересах держави в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, м.Зміїв до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн", м.Київ, 2. Відділу освіти Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області , м.Зміїв про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 764140,37грн

за участю представників:

прокурор - Полякова С.О. (посвідчення);

позивача - не з`явився;

відповідача-1 - Перетятько В.Є. (самопредставництво);

відповідача-2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 Чугуївська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» та Відділу освіти Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якому просить суд:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 09.07.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 526 від 28.12.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 09.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 526 від 28.12.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 05.09.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 526 від 28.12.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 11 від 07.10.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 526 від 28.12.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 12 від 05.11.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 526 від 28.12.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 13 від 04.12.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 526 від 28.12.2023;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 15 від 20.12.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 526 від 28.12.2023;

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РТЕ Юкрейн» на користь Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області кошти в сумі 764140,37 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 відкрито провадження у справі № 922/2267/26 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.07.2026 року.

17.07.2026 року представник відповідача-1 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№17482), в якому просить суд поновити ТОВ «РТЕ Юкрейн» строк на подання відзиву, залишити позовну заяву прокурора без задоволення.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що прокурор безпідставно посилається на порушення статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена цим Законом, адже сторони при укладенні оспорюваних додаткових угод діяли відповідно до умов укладеного договору та підпункту 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, якою встановлено особливе регулювання публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.

17.07.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№17495), в якому просив суд зупинити провадження у справі №922/2267/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами та оприлюднення повного тексту рішення.

Позивач зазначає, що в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, зокрема, на порушення при укладенні додаткових угод приписів п. 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більш ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Водночас, результат вирішення Конституційним Судом України питання конституційності/неконституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» безпосередньо впливає на вирішення позову у даній справі через посилання прокурора на цю норму у якості підстави для недійсності спірних додаткових угод. При цьому, чинність положень п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та сталість судової практики її застосування не спростовують факту відкриття конституційного провадження щодо перевірки зазначених норм на їх конституційність.

20.07.2026 року представник відповідача-1 надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№17596), в якому просить суд зупинити провадження у справі № 922/2267/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.

Відповідач-1 зазначає, що питання конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" матиме істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10- відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, у зв`язку з чим, з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, просить суд зупинити провадження у справі №922/2267/26 до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/20269 (178/26).

20.07.2026 року прокурор надав до суду заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№177250), у яких просить відмовити у задоволенні заяви позивача про зупинення провадження у справі № 922/2267/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26).

21.07.2026 року прокурор надав до суду заперечення на заяву про зупинення провадження у справі (вх.№17742), в яких просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі № 922/2267/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26).

21.07.2026 від представника відповідача-1 надійшла заява (вх.№17788), у який він просить суд провести усі судові засідання у справі № 922/2267/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 року задоволено заяву представника відповідача-1 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

24.07.2026 року прокурор надав до суду відповідь на відзив (вх.№18153), в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

27.07.2026 року представник відповідача-1 надав до суду клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю (вх.№18232), в якому просить суд передати справу за територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

27.07.2026 року прокурор надав до суду заперечення проти клопотання ТОВ «РТЕ ЮКРЕЙН» про передачу справи за підсудністю (вх.№18270), вважає вказане клопотання безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

28.07.2026 року представник відповідача-1 надав до суду заяву про зупинення провадження у справі (вх.№18331), в якій просить суд зупинити провадження у справі №922/2267/26 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Заявник вказує, що у справі № 922/2267/26, що розглядається, і у справі №916/2486/23 (що прийнята до розгляду об`єднаною палатою) правовідносини стосуються оскарження додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Тобто предмет спору, підстави позову та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у справах № 922/2267/26 і № 916/2486/23 є подібними, а тому справа підлягає зупиненню.

Також, 28.07.2026 року представник відповідача-1 надав до суду заяву (вх.№18352), в якій просить розглянути клопотання Відповідача-1 про передачу справи №922/2267/26 за належною територіальною підсудністю. Розглянути клопотання Відповідача-1 про зупинення провадження справи № 922/2267/26 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23 та до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення. Оголосити перерву в підготовчому засіданні, а також продовжити строк підготовчого провадження та призначити розгляд справи після 24.08.2026 (крім 27.08.2026 та 10.09.2026).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про передачу справи за територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва (вх.№18232 від 27.07.2026), клопотання відповідача-1 (вх.№18331 від 28.07.2026) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23 прийнято до розгляду, клопотання позивача (вх.№17495 від 17.07.2026) та відповідача-1 (вх.№17596 від 20.07.2026) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) прийнято до розгляду, постановлено вирішити після розгляду клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23.

Протокольною ухвалою суду від 28.07.2026 року відкладено підготовче засідання на 18.08.2026 року.

30.07.2026 року представник відповідача-1 надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№18623), в яких зазначає, що відповідач-2 визначив формульне ціноутворення, що відповідає приписам підпункту 7 пункту 19 Особливостей №1178, пункту 7 частини 5 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції визначеній Законом № 4888-IX, що набрав чинності 24.06.2026, то Відповідач 1 та Відповідач 2 діяли відповідно до вимог законодавства та умов Договору, що виключає недійсність спірних додаткових угод. Крім того, на підтвердження своїх заперечень посилається на Постанову Верховного Суду в справі №922/3937/25 від 22.07.2026, в якій зазначено що у спірних правовідносинах сторони договору про закупівлю передбачили механізм визначення ціни електричної енергії за формулою саме залежно від зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед», а також визначили порядок визначення ціни відповідно до такого показника (коефіцієнта) у кожному розрахунковому періоді (щомісяця). За таких обставин правовою підставою для внесення змін до Договору є саме підпункт 7 пункту 19 Особливостей, який не містить положень про обмеження 10 відсотками зміни ціни договору в бік збільшення.

10.08.2026 року представник відповідача-1 надав до суду клопотання (вх.№19447) про зупинення провадження у справі №922/2267/26 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25.

Обґрунтовуючи подане клопотання зазначав, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу № 910/11553/25 на розгляд об`єднаної Палати Верховного суду, де переглядається судове рішення у правовідносинах, подібних тим, що розглядаються в рамках даної справи №922/2267/26, ТОВ РТЕ ЮКРЕЙН (Відповідач 2) робить висновок про об`єктивну неможливість розгляду даної справи та наявності підстав для зупинення провадження у справі №922/2267/26 до закінчення перегляду справи №910/11553/25 у касаційному порядку об`єднаною Палатою Верховного Суду.

11.08.2026 року представник відповідача-1 надав до суду клопотання (вх.№19619) про зупинення провадження у справі № 922/2267/26 до закінчення розгляду у касаційному порядку Верховним судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/2848/24.

Відповідач-1 зазначав, що у справах №922/2267/26 та №922/2848/24 схоже нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, подібність спірних правовідносин, а висновок Верховного суду у справі №922/2848/24 матиме суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Відповідач (ТОВ «РТЕ ЮКРЕЙН») робить висновок про наявності підстав для зупинення провадження у справі №922/2267/26 до закінчення перегляду справи №922/2848/24 у касаційному порядку Верховним судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду.

11.08.2026 року прокурор надав до суду заперечення на заяву про зупинення провадження у справі № 922/2267/26 (вх.№19674), в яких зазначав, що справа №922/2267/26 стосується перевірки дотримання умов п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні конкретних додаткових угод. Предметом доказування є фактичні обставини: коливання ціни товару на ринку, наявність належних підтверджуючих документів та обґрунтованість зміни ціни за одиницю товару. Всі ці обставини повністю підтверджуються письмовими доказами у справі та не залежать від органу конституційної юрисдикції. Передача справи № 910/11553/25 до Об`єднаної палати стосується процесуального питання процедури зупинення касаційних проваджень, а не матеріально-правових норм регулювання закупівель чи розірвання додаткових угод. Отже вирішення справи № 910/11553/25 не впливає на кваліфікацію фактів або матеріально-правові вимоги у справі №922/2267/26.

11.08.2026 року прокурор надав до суду додаткові пояснення (вх.№19677).

13.08.2026 року прокурор надав до суду заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 922/2267/26 (вх.№19869), в яких зазначав, що обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження, відповідач посилається на передачу на розгляд Об`єднаної палати КГС ВС справи № 916/2486/23. Як убачається з ухвали Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 916/2486/23, предметом перегляду Об`єднаною палатою є питання застосування ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» при визначенні повноважень прокурора щодо звернення з позовом в інтересах органу, який сам є стороною оспорюваних додаткових угод та безпосередньо укладав їх. Проте обставини справи № 922/2267/26 є суттєво відмінними за суб`єктним складом, процесуальним статусом та правовою природою представництва прокурора. У справі №922/2267/26 прокурор звернувся до суду в інтересах Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, яка не підписувала оспорювані додаткові угоди, не була стороною договору № 526 та не вчиняла протиправних дій щодо безпідставної зміни істотних умов договору. Зміївська міська рада є органом місцевого самоврядування, уповноваженим управляти майном та коштами територіальної громади. Таким чином, висновок Об`єднаної палати КГС ВС у справі № 916/2486/23 щодо правомірності подання позову в інтересах органу-підписанта угоди жодним чином не впливає на оцінку повноважень прокурора у справі № 922/2267/26, де орган-підписант має статус відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 18.08.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.09.2026 року.

01.09.2026 року прокурор надав до суду заперечення на заяву про зупинення провадження у справі № 922/2267/26 (вх.№21375), в яких просив суд відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі № 922/2267/26 до закінчення розгляду касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 922/2848/24.

В підготовчому засіданні 23.09.2026 року прокурор заперечував проти задоволення клопотань відповідача-1 та позивача про зупинення провадження у справі з підстав, викладених у раніше наданих запереченнях.

Представник позивача у підготовче засідання 23.09.2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-1 у підготовчому засіданні 23.09.2026 року підтримував раніше подані клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23, до закінчення розгляду у касаційному порядку Верховним судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/2848/24 та до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26). Щодо клопотання про зупинення провадження у справі №922/2267/26 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25 просив суд залишити його без розгляду.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 23.09.2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача-1 (вх.№18331 від 28.07.2026) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено право суду зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Процесуальний закон надає суду право, у тому числі з власної ініціативи, зупинити провадження у справі, вимагаючи при цьому здійснення оцінки правовідносин у цих справах за критерієм подібності та відповідного обґрунтування своїх висновків щодо наявності підстав зупинення провадження у справі.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справи є важливими для визначення подібності правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 10.02.2026 у справі №916/2486/23 зазначено мотиви необхідності відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування приписів статті 53 ГПК України та положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №916/2714/23, про те, що прокурор наділений повноваженнями звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі управління водного господарства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень.

Натомість у справі №922/2267/26 Чугуївська окружна прокуратура звернулась в інтересах держави в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, тобто органу місцевого самоврядування. Таким чином, у вказаних справах прокурор здійснює представництво інтересів держави в особі суб`єктів, які мають різний правовий статус, різні повноваження та різну компетенцію щодо відповідних коштів і правовідносин.

Отже предметом правового аналізу є не абстрактне питання про можливість прокурора звертатися з позовом щодо повернення коштів, а питання належного суб`єкта, в інтересах якого здійснюється представництво прокурором, з урахуванням конкретних правовідносин та компетенції відповідного органу. У справі № 916/2486/23 таким суб`єктом є, зокрема, Дністровське міжрайонне управління водного господарства. У справі №922/2267/26 таким суб`єктом є Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, яка є органом місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства здійснює повноваження від імені відповідної територіальної громади.

Суд зауважує, що обставини справи № 922/2267/26 є суттєво відмінними за суб`єктним складом, процесуальним статусом та правовою природою представництва прокурора.

У справі № 922/2267/26 прокурор звернувся до суду в інтересах Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, яка не підписувала оспорювані додаткові угоди, не була стороною договору № 526 та не вчиняла протиправних дій щодо безпідставної зміни істотних умов договору. Зміївська міська рада є органом місцевого самоврядування, уповноваженим управляти майном та коштами територіальної громади.

Орган, який безпосередньо підписував оспорювані додаткові угоди та є розпорядником коштів нижчого рівня відділ освіти Зміївської міської ради, залучений прокурором у цій справі як відповідач.

Водночас, у справі № 916/2486/23 прокурор подав позов в інтересах підписанта угоди (як позивача). Натомість у справі № 922/2267/26 прокурор не здійснює представництво інтересів підписанта (Відділу освіти Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області), а протистоїть його незаконним діям, захищаючи інтереси територіальної громади в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області.

Суд погоджується з доводами прокурора, що наявність у двох справах однакового предмета визнання додаткових угод до договорів про постачання електричної енергії та стягнення коштів, самі по собі не підтверджують подібності правовідносин. У клопотанні відповідач-1 фактично ототожнює предмет спору із правовідносинами, що є юридично необґрунтованим. Навіть якщо Об`єднана палата сформулює певний правовий висновок щодо застосування статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», його застосування до цієї справи неможливе саме через суб`єктний склад. Тому висновки, зроблені судом під час розгляду справи № 916/2486/23 ніяким чином не впливають на розгляд цієї справи.

Відтак суд вважає, що правовідносини, з приводу яких виник спір у справі №922/2267/26, не є подібними правовідносинам, з приводу яких розглядається судом спір у справі № 916/2486/23, а тому не вбачає підстав для зупинення провадження у справі з наведених відповідачем-1 мотивів.

Щодо клопотання представника відповідача-1 (вх.№19619 від 11.08.2026) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду у касаційному порядку Верховним судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/2848/24, суд зазначає наступне.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №990/24/23).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначив, що: по-перше, провадження у справі варто зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Також суд зазначає, що в постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №910/22748/16, від 05.07.2022 у справі №910/6807/21, від 04.06.2024 у справі №902/924/23, зазначалося, що з аналізу п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України вбачається, що за його змістом таке право може бути реалізовано судом за наявності таких умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд справи.

При цьому в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 910/22479/17, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 906/1349/15 щодо застосування норми пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України Верховний Суд сформував таку практику, з якої вбачається, що провадження у справі має зупинятись з чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує.

Господарський суд при вирішенні спору повинен враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, а єдність судової практики є необхідною складовою принципу правової визначеності.

Водночас саме по собі перебування іншої справи на розгляді Верховного Суду не є безумовною підставою для зупинення провадження. Необхідною передумовою застосування пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України є встановлення того, що в іншій справі дійсно переглядається судове рішення у подібних правовідносинах, а висновок Верховного Суду за результатами такого перегляду має істотне значення для вирішення спору у справі, що розглядається.

Частина 4 статті 236 ГПК України передбачає обов`язок суду враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені в його постановах. Водночас пункт 7 частини першої статті 228 цього Кодексу надає суду право зупинити провадження лише у випадку перегляду судового рішення саме у подібних правовідносинах палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду. За таких умов зупинення провадження не може ґрунтуватися виключно на припущенні про можливий вплив майбутнього висновку Верховного Суду на вирішення справи.

Разом з тим, суд вважає, що правовідносини у справі №922/2267/26 та у справі №922/2848/24 не є подібними у тому обсязі, який має визначальне значення для вирішення питання про можливість зупинення провадження.

Так, у справі №922/2267/26, як установлено матеріалами справи, джерелом фінансування оплати електричної енергії за договором №526 є кошти міського бюджету.

Зокрема, відповідно до розділу 5 положення про Відділ освіти, Відділ фінансується за рахунок коштів міського бюджету, які виділені на його утримання. Джерелами фінансування Відділу є: кошти міського бюджету; інші кошти, передані Відділу згідно з чинним законодавством. Відділ є неприбутковою організацією. Доходи (прибутки) Відділу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Відділу і закладів освіти, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Обставини справи свідчать про виділення коштів з місцевого бюджету, якими профінансовано Договір, що не заперечується сторонами.

Отже у цій справі питання джерела фінансування не має лише формального значення, а безпосередньо характеризує правову природу спірних правовідносин та має бути оцінене судом при вирішенні питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, а також щодо належного способу захисту майнового інтересу територіальної громади.

Натомість із обставин справи №922/2848/24 вбачається, що предметом правового аналізу Верховного Суду є правовідносини, у яких питання здійснення господарської діяльності підприємства та джерела формування коштів має інше фактичне наповнення.

Передаючи справу № 922/2848/24 на палату для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд касаційної інстанції зазначив про необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 12.03.2025 у справі №924/524/24, від 10.09.2025 у справі № 910/6131/24, від 04.02.2026 у справі №922/1328/24, від 18.02.2026 у справі № 913/95/25 щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у подібних правовідносинах шляхом їх (висновків) уточнення, а саме виключення з висновку речення: "При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування".

Як зазначено у пункті 30 ухвали Верховного Суду від 17.03.2026 у справі №922/2848/24 КП "Харківводоканал" не є а ні розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів, оскільки джерело фінансування зазначеної процедури закупівлі- кошти від господарської діяльності підприємства, що підтверджується також пунктом 4.2 договору, у якому зазначено, що «Джерело фінансування - власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства)», та повідомленням про намір укласти договір про закупівлю №UA-2023-05-17-005675-a, у якому також зазначено, що «Джерело фінансування закупівлі - власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства)».

Палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 09.04.2026 прийняла справу № 922/2848/24 і призначила її до розгляду, який було відкладено до 24.09.2026.

У справі №922/2267/26 одним з відповідачів є Відділ Освіти Зміївської ради Чугуївського району Харківської області. Отже за суб`єктним складом сторін правовідносини у цій справі та справі № 922/2848/24 не є подібними.

Сама по собі наявність спільних норм законодавства, які підлягають застосуванню, не свідчить про подібність правовідносин у розумінні пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України. Для вирішення питання про зупинення провадження необхідно встановити не лише формальну схожість правових норм, а й тотожність або істотну подібність правовідносин за їх суб`єктним складом, об`єктом, змістом прав та обов`язків і, що має визначальне значення у цій справі, за фактичними обставинами, від яких залежить застосування відповідної норми права.

У справі №922/2267/26 прокурор обґрунтовує звернення до суду порушенням майнових інтересів територіальної громади, пов`язаних із використанням коштів місцевого, а не власного (кошти від господарської діяльності відділу освіти), бюджету при виконанні договору про закупівлю. Відповідно, питання про те, кому мають бути повернуті кошти у разі встановлення недійсності спірних додаткових угод, не може вирішуватися відірвано від встановленого джерела їх фінансування.

Саме ця обставина відрізняє спірні правовідносини від правовідносин, правова оцінка яких є предметом перегляду у справі №922/2848/24, та виключає висновок про те, що правовідносини є подібними та результат касаційного перегляду останньої справи є необхідною передумовою розгляду справи №922/2267/26.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем-1 не доведено наявності передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 227 ГПК України підстав, у зв`язку з чим, клопотання відповідача-1 (вх.№19619 від 11.08.2026) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду у касаційному порядку Верховним судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/2848/24, задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання відповідача-1 (вх.№19447 від 10.08.2026) про зупинення провадження у справі №922/2267/26 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні 23.09.2026 року представник відповідача-1 звернувся до суду з усною заявою, у якій зазначив, що раніше подане клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№19447 від 10.08.2026) не підтримує та просить залишити його без розгляду.

Судом установлено, що ухвалою від 18.08.2026 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених частиною другою статті 302 ГПК України, для прийняття справи №910/11553/25 до розгляду об`єднаною палатою та повернула її відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Отже на час вирішення цього клопотання справа №910/11553/25 не знаходиться на розгляді Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи, що засади диспозитивності господарського судочинства надають заявнику право самостійно розпоряджатися своїми процесуальними правами, а також зважаючи на те, що представник відповідача-1 звернувся до суду з усною заявою, у якій зазначив, що раніше подане клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№19447 від 10.08.2026) не підтримує та просить залишити його без розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення зазначеного клопотання відповідача-1 без розгляду.

Розглянувши клопотання позивача та відповідача-1 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного провадження, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставою для зупинення провадження є не сам факт існування іншого провадження, у тому числі конституційного, а саме об`єктивна неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншої справи. Така неможливість має бути реальною, а не припущеною, і повинна полягати у тому, що без вирішення іншої справи суд не може встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, або не може застосувати норму права у зв`язку з прямою залежністю правової оцінки від результату іншого провадження.

Суд враховує, що предметом розгляду даної справи є наявність або відсутність підстав для визнання недійсними конкретних додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 526 від 28.12.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю РТЕ Юкрейн та Відділом освіти Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області та стягнення надмірно сплачених коштів. Для вирішення цього спору суд має встановити фактичні обставини укладення договору, зміст спірних додаткових угод, розмір зміни ціни за одиницю товару, наявність або відсутність належного документального підтвердження коливання ціни на ринку, а також правові наслідки укладення правочинів з порушенням імперативних вимог закону.

Такі обставини можуть бути встановлені судом на підставі наявних у справі доказів без очікування рішення Конституційного Суду України у справі №3-78/2026 (178/26). При цьому позивач та відповідачем-1 не наведено переконливих доводів, які б свідчили про те, що без ухвалення рішення Конституційним Судом України у вказаній справі, такі обставини не можуть бути встановлені.

Суд зазначає, що пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною норма права, не визнана неконституційною у встановленому законом порядку. Відкриття Конституційним Судом України провадження за конституційною скаргою іншої юридичної особи саме по собі не зупиняє дію відповідної норми закону та не позбавляє суди обов`язку застосовувати чинне законодавство при вирішенні справ.

Також суд звертає увагу, що згідно зі статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Окрім цього, посилання відповідача-2 на те, що в інших справах господарськими судами (першої, апеляційної та касаційної інстанцій) були постановлені ухвали про зупинення провадження до розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26), не є обов`язковим для суду першої інстанції в даній справі та не свідчить про наявність передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження саме у справі №922/2267/26.

Суд звертає увагу, що у справі № 922/2267/26 правовідносини виникли з моменту участі в тендері, укладення Договору та додаткових угод до нього, а саме у 2023-2024 році, відтак навіть у разі теоретичного задоволення скарги товариства Конституційним Судом України, його рішення не матиме ретроспективної (зворотньої) дії в часі, тобто не буде поширюватися на відносини, що виникли до ухвалення такого рішення.

Під час розгляду справи № 924/560/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.05.2026 розглянув клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на відкриття конституційного провадження у справі № 3-78/2026 (178/26) щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та відмовив у його задоволенні.

Приймаючи таке рішення, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що встановлені у цій справі обставини та зібрані докази дозволяють Суду належним чином оцінити доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вирішити питання про наявність або відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. А відтак, провадження у справі не може бути зупинене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Крім того, в задоволенні аналогічного клопотання Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 20.05.2026 відмовлено у подібній справі №910/4865/24 за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації до ТОВ РТЕ Юкрейн про визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу № 123 від 01.09.2023 недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів (з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

У даному випадку суд виходить з того, що зупинення провадження у справі є процесуальним інститутом, який має застосовуватися лише за наявності визначених законом підстав, а не з мотивів доцільності, очікування можливої зміни правового регулювання чи потенційної зміни правової оцінки у майбутньому.

Наразі законодавцем визначено механізм захисту прав у таких випадках, а саме за приписами статті 320 ГПК України встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявниками не доведено наявності передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем-1 та позивачем не доведено наявності передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі, клопотання позивача та відповідача-1 про зупинення провадження у справі №922/2267/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 227, 228, 229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача-1 (вх.№18331 від 28.07.2026) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23 - відмовити.

2. У задоволенні клопотання відповідача-1 (вх.№19619 від 11.08.2026) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду у касаційному порядку Верховним судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/2848/24 - відмовити.

3. Клопотання відповідача-1 (вх.№19447 від 10.08.2026) про зупинення провадження у справі №922/2267/26 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25 - залишити без розгляду.

4. У задоволенні клопотання позивача (вх.№17495 від 17.07.2026) та відповідача-1 (вх.№17596 від 20.07.2026) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повна ухвала складена 28.09.2026

СуддяК.В. Аріт