Ухвала суду № 140129055, 23.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

23 вересня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1740/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши заяву боржника про визнання виконавчого документу таким,

що не підлягає виконанню (вх.№21858 від 07.09.2026) по справі

за позовом Харківської обласної ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А", м.Харків про та зустрічним позовом до про стягнення 370507,94 грн та зобов`язання вчинити певні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А", м.Харків Харківської обласної ради, м.Харків зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

стягувача - Харківської обласної ради - Шевчук В.В. (самопредставництво);

боржника - ТОВ "Інвол А" - Миронов О.А. (адвокат, ордер АХ №1321700 від 01.06.2026);

ДВС - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа №922/1740/25.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року первісний позов задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвол А» звільнити частину покрівлі площею 33,0 м.кв. будівлі літ.«А-2», розташованої по вул. Сумській, 37 у м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості», та зобов`язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» на користь Харківської обласної ради до обласного бюджету заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 04.03.2019 року №366Н в розмірі 370507,94 грн, з яких: 90847,52 грн - заборгованість з орендної плати; 279660,42 грн - неустойка, а також 8585,62 грн судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набрало законної сили 11.11.2025 року.

27.11.2025 року на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26 серпня 2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11 листопада 2025 року видано накази.

07.09.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» надав до суду заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх.№21858 від 07.09.2026), в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ Господарського суду Харківської області у справі № 922/1740/25 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» звільнити частину покрівлі площею 33,0 м.кв. будівлі літ. «А-2», розташованої по вул. Сумській, 37 у м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості», та зобов`язання повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх.№21858 від 07.09.2026) та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2026 року.

11.09.2026 року представник Харківської обласної ради надав до суду заперечення на заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх.№22458), в яких заперечує проти заяви боржника, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» (заявник/боржник) в судовому засіданні 23.09.2026 року підтримував заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, просив суд задовольнити відповідну заяву.

Представник Харківської обласної ради (стягувач) в судовому засіданні 23.09.2026 року заперечував проти заяви боржника, просив суд відмовити у її задоволенні.

Представник ДВС в судове засідання не з`явився, про розгляд заяви був повідомлений належний чином.

Розглянувши заяву боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Господарський суд Харківської області рішенням від 26.08.2025, яке залишено без змін Східним апеляційним господарським судом постановою від 11.11.2025, первісний позов задовольнив. Зобов`язав відповідача звільнити орендоване майно та повернути це майно Раді за актом приймання-передачі; стягнув з відповідача на користь позивача 90847,52 грн заборгованість з орендної плати, 279660,42 грн неустойки. У задоволенні зустрічного позову відмовив.

Отже в силу положень ст. 241 ГПК України рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі № 922/1740/25 набрало законної сили 11.11.2025 року.

27.11.2025 року на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26 серпня 2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11 листопада 2025 року видано накази.

Подальший перегляд судових рішень у касаційному порядку та прийняття Верховним Судом постанови від 25.02.2026 не змінюють моменту набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, оскільки постановою Верховного суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 і рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі № 922/1740/25 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвол А» в обґрунтування заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилається на обставину, що рекламна конструкція була демонтована в аварійному порядку у 2022 році працівниками КП «Міськелектротранссервіс», тобто до ухвалення судового рішення, у зв`язку з чим, на думку боржника, відповідна площа покрівлі є фактично звільненою.

Крім того, як стверджує заявник, кріплення рекламної конструкції, що залишилися на будівлі, є частиною пошкодженої пам`ятки архітектури, а їх демонтаж є втручанням у пам`ятку, яке боржник не має права здійснювати самостійно. Отже для демонтажу кріплень рекламної конструкції необхідно отримати дозвіл.

У поданій заяві боржник також зазначав, що 28 травня 2026 року ТОВ "Інвол А" звернулося до Балансоутримувача з листом № 28/05/2026, в якому, посилаючись на неможливість демонтажу несучих та закладних елементів, просив погодити повернення орендованого майна без демонтажу залишків несучих та закладних елементів об`єктів оренди.

У відповідь листом від 29 травня 2026 року Балансоутримувач повідомив Боржника про те, що він не заперечує щодо прийняття на баланс залишків конструкцій та елементів, розміщених на покрівлі та фасадних частинах будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37. Одночасно повідомив, що питання щодо технічного стану зазначених конструкцій, можливості їх подальшої експлуатації, демонтажу, ремонту або утилізації має вирішуватися з урахуванням результатів технічного обстеження, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, будівельних норм та вимог безпеки. При цьому Балансоутримувач надав Боржнику копії Звіту від 14.07.2022 та Акту від 19.07.2022 № 14 про технічне обстеження будівлі. У Звіті та Акті зазначено, що подальша експлуатація будівлі можлива після: проведення протиаварійних робіт з демонтажу карнизу, проведення капітального ремонту конструкцій покрівлі, проведення поточного ремонту віконних та дверних пройомів, внутрішнього опорядження та підлоги приміщень. Рекомендований термін виконання робіт: липень-вересень 2022 року.

Листом від 11.06.2026 Балансоутримувач "відкликав" свій лист від 29.05.2026.

Боржник звернувся 01.06.2026 року до Стягувача з листом, в якому повідомляв про неможливість демонтажу закладних та несучих конструкцій і пропонував здійснити повернення майна в поточному стані, який відобразити в Акті повернення майна.

06.07.2026 року Боржник направив Стягувачу та Балансоутримувачу лист з повідомленням про неможливість проведення ним самостійно будівельно-монтажних робіт з демонтажу залишків рекламної конструкції, просив надати дозвіл на проведення відповідних робіт з огляду на статус будівлі як об`єкту культурної спадщини.

Листом від 22.07.2026 Стягувач відхилив запропонований Боржником варіант, викладений в листі від 01.06.2026 року, і запропонував розглянути можливість безоплатної передачі металевих конструкцій Балансоутримувачу.

Листом від 31.07.2026 Стягувач відповів на лист Боржника від 06.07.2026, зазначивши, що проведення будівельно-монтажних робіт на об`єктах культурної спадщини не потребують попереднього дозволу.

Як стверджує заявник, безпосередньо рекламні конструкції Боржника, в тому числі конструкція, розміщена на підставі договору оренди № 366Н, були пошкоджені внаслідок ракетного обстрілу і демонтовані в аварійному порядку КП «Міськелектротранссервіс» в 2022 році. На покрівлі будівлі залишились лише елементи кріплення конструкцій. Власником (Стягувачем) і Балансоутримувачем ці обставини не заперечуються. Отже безпосередньо рекламна конструкція Боржника демонтована з орендованої площі покрівлі третьою особою ще до ухвалення рішення у справі № 922/1740/25.

За твердженнями боржника, залишки елементів кріплення рекламної конструкції, нерозривно пов`язані з конструктивними елементами покрівлі будівлі, не можуть бути демонтовані без проведення будівельно-монтажних робіт. Вони є невід`ємними поліпшеннями орендованого Майна, самі по собі не перешкоджають користуванню будівлею, за звичайних обставин мають залишатись в розпорядженні власника орендованого Майна як його невід`ємна частина. Будь-які будівельно-монтажні роботи на пошкодженій пам`ятці архітектури не можуть бути проведені Боржником, оскільки до проведення капітального ремонту покрівлі (згідно проведеного обстеження) експлуатація будівлі є неможливою. Здійснення капітального ремонту покрівлі пам`ятки архітектури є обов`язком власника (Стягувача). Демонтаж залишків елементів кріплення рекламної конструкції, за потреби, належним чином здійснюється в межах капітального ремонту покрівлі будівлі, тому не відноситься до компетенції та повноважень Боржника. Повноваження та обов`язок відновлення пошкодженого об`єкта культурної спадщини Законом покладено на власника або володільця (балансоутримувача).

Крім того, як зазначено заявником, після встановлення факту неможливості експлуатації будівлі до проведення капітального ремонту покрівлі (рекомендований термін: липень вересень 2022 року) власник (Стягувач) не здійснив капітальний ремонт до цього часу.

За таких обставин, на думку заявника, виконавчий документ щодо обов`язку ТОВ «Інвол А» звільнити частину покрівлі площею 33,0 кв.м. не підлягає виконанню, оскільки вказана частина покрівлі звільнена від рекламного щита Боржника ще до ухвалення рішення суду.

Також, ТОВ "Інвол А" щодо повернення спірного майна Стягувачу за актом приймання-передачі зазначав, що обґрунтовуючи позовні вимоги фактом не підписання Боржником направленого йому Балансоутримувачем Акту повернення Майна з оренди, Стягувач підтвердив, що не висував Боржнику вимог про демонтаж конструктивних елементів покрівлі як умови підписання Акту про повернення майна. Натомість на стадії виконання рішення Стягувач висуває таку вимогу за відсутності правових підстав. При цьому має місце суперечлива поведінка Стягувача та Балансоутримувача, які одночасно:

1) погоджуючись з фактом неможливості проведення будівельно-монтажних робіт, пропонують Боржнику передати рештки елементів кріплення на баланс або безкоштовно передати у власність Балансоутримувачу одночасно з підписанням Акту повернення Майна з оренди;

2) вимагають від Боржника самостійно здійснити демонтаж рештків елементів кріплення, стверджуючи, що для цього не потрібний дозвіл від уповноваженого органу охорони об`єктів культурної спадщини.

Заявник звертав увагу, що згідно умов договору оренди (п. 4.2.) Акт повернення Майна з оренди складає Балансоутримувач, і зі своїм підписом три примірники Акту направляє орендарю.

Таким чином, на думку заявника, враховуючи фактичне звільнення об`єкту оренди та не надання Балансоутримувачем Боржнику акту повернення майна з оренди для підписання Боржником та надання суду, Боржник не має повноважень самостійно скласти акт приймання-передачі та надати його виконавцю/суду.

З огляду на викладене, за твердженнями боржника, виконавчий документ в частині зобов`язання ТОВ «Інвол А» повернути частину покрівлі площею 33 кв.м. за актом приймання-передачі є таким, що не підлягає виконанню.

Заперечуючи проти заяви боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягувач зазначає, що 01.06.2026 боржник звернувся до обласної ради з листом щодо повернення раді орендованої частини покрівлі буд. № 37, розташованої по вул. Сумській у м. Харкові (ВП № 79769075 від 11.12.2025 у справі № 922/1740/25) із залишенням на ній металевих конструкцій, що належать боржнику.

Листом від 22.07.2026 №01-37/2106 обласною радою була надана відповідь щодо можливої безоплатної передачі належних боржнику металевих конструкцій балансоутримувачу Комунальному закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості» шляхом підписання акта приймання-передачі цього майна разом з актом повернення орендованого майна.

06.07.2026 боржник звернувся до обласної ради з листом стосовно необхідності отримання дозволу на будівельно-монтажні роботи як передумови для виконання ним рішення суду у справі № 922/1740/25.

Обласною радою 31.07.2026 було надано відповідь на лист, згідно з яким боржника було повідомлено, що статтею 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено перелік робіт на об`єктах культурної спадщини місцевого значення, будівельно-монтажні роботи у наведений перелік не входять, а залишки рекламних конструкцій боржника не є елементами, що становлять культурну цінність, тому вимога про отримання дозволу на проведення зазначених робіт є необґрунтованою. Крім цього, обласною радою було наголошено на необхідності звільнити частину покрівлі будівлі, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 37, від майна товариства.

Водночас даний лист обласної ради залишився без реагування.

Харківська обласна рада стверджує, що залишені на покрівлі елементи кріплення є складовими рекламної конструкції, розміщеної боржником на підставі договору оренди №366Н, та не є конструктивними елементами пам`ятки архітектури. Отже факт їх кріплення до конструктивних елементів будівлі не свідчить про те, що вони є конструктивними елементами пам`ятки архітектури. Відтак посилання боржника на те, що демонтаж зазначених елементів є втручанням у пам`ятку архітектури, є безпідставним. Водночас боржником не доведено, що демонтаж кріплень рекламної конструкції обов`язково потребує проведення будівельно-монтажних робіт чи капітального ремонту покрівлі. Жодних належних доказів на підтвердження технічної неможливості їх демонтажу без пошкодження конструктивних елементів будівлі боржником не надано. Тому саме по собі посилання на вмонтованість кріплень у конструктивні елементи будівлі не може свідчити про об`єктивну неможливість виконання рішення суду.

Харківська обласна рада зазначає, що доводи боржника про те, що спірна частина покрівлі вже звільнена, а демонтаж залишків кріплення неможливий без проведення капітального ремонту та отримання відповідного дозволу, є необґрунтованими та належними доказами не підтверджені. Посилання боржника на неможливість демонтажу металевих конструкцій товариства з покрівлі будівлі через її ушкодження не підтверджені доказами та є суто суб`єктивними припущеннями.

Крім того, як зазначив стягувач, реальна можливість проведення таких робіт підтверджується тим, що у травні 2022 року працівники КП "Міськелектротранссервіс" успішно демонтували обладнання ТОВ "Інвол А" з цього ж об`єкта.

Підписання актів приймання-передачі до повного демонтажу кріплень рекламних конструкцій не відповідає інтересам обласної ради, оскільки залишені конструкції погіршують естетичний стан пам`ятки архітектури. Також вони будуть перешкоджати технічному обслуговуванню будівлі та утруднять виконання можливих ремонтних робіт у майбутньому, що зумовить додаткові бюджетні витрати на їх зняття.

За твердженнями стягувача, заявником не наведено та не підтверджено матеріально-правових та процесуально-правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Крім цього, заява боржника зводиться до оскарження рішення у даній справі та висловлення незгоди із висновками, які містяться в цьому рішенні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (чч. 1, 3 ст. 327 ГПК України).

Згідно з чч. 1,2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту ст. 328 ГПК України вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17, від 16.01.2018 у справі №755/15479/54-ц та від 12.10.2018 у справі №910/9026/13.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17)

Разом з тим, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що у даному випадку фактичного виконання судового рішення так і не відбулось, а відповідач (боржник) звернувся до господарського суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню на підставі ч. 2 ст. 328 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вже зазначалось судом, рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року первісний позов задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвол А» звільнити частину покрівлі площею 33,0 м.кв. будівлі літ.«А-2», розташованої по вул. Сумській, 37 у м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості», та зобов`язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» на користь Харківської обласної ради до обласного бюджету заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 04.03.2019 року №366Н в розмірі 370507,94 грн, з яких: 90847,52 грн - заборгованість з орендної плати; 279660,42 грн - неустойка, а також 8585,62 грн судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Отже судовим рішенням, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, було чітко визначено обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" і спосіб його виконання - звільнити частину покрівлі площею 33,0 м.кв. будівлі літ.«А-2», розташованої по вул. Сумській, 37 у м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості», та зобов`язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі.

27.11.2025 року на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26 серпня 2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11 листопада 2025 року видано накази, зокрема про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» звільнити частину покрівлі площею 33,0 м.кв. будівлі літ. «А-2», розташованої по вул.Сумській, 37 у м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості», та зобов`язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі.

11.12.2025 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Євсюковим Олександром Володимировичем на виконання судового наказу відкрите виконавче провадження № 79769075. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи рішення суду в частині звільнення орендованого майна та повернення за актом приймання-передачі станом на дату розгляду заяви не виконане.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28 травня 2026 року Боржник звернувся до Балансоутримувача з листом № 28/05/2026, в якому, посилаючись на неможливість демонтажу несучих та закладних елементів, просив погодити повернення орендованого майна без демонтажу залишків несучих та закладних елементів об`єктів оренди.

У відповідь листом від 29 травня 2026 року Балансоутримувач повідомив Боржника про те, що він не заперечує щодо прийняття на баланс залишків конструкцій та елементів, розміщених на покрівлі та фасадних частинах будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37. Одночасно повідомив, що питання щодо технічного стану зазначених конструкцій, можливості їх подальшої експлуатації, демонтажу, ремонту або утилізації має вирішуватися з урахуванням результатів технічного обстеження, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, будівельних норм та вимог безпеки. При цьому Балансоутримувач надав Боржнику копії Звіту від 14.07.2022 року та Акту від 19.07.2022 року № 14 про технічне обстеження будівлі. У Звіті та Акті зазначено, що подальша експлуатація будівлі можлива після: проведення протиаварійних робіт з демонтажу карнізу, проведення капітального ремонту конструкцій покрівлі, проведення поточного ремонту віконних та дверних пройомів, внутрішнього опорядження та підлоги приміщень. Рекомендований термін виконання робіт: липень-вересень 2022 року.

Надалі, Листом від 11.06.2026 року Балансоутримувач «відкликав» свій лист від 29.05.2026 року та просив вважати його неподаним.

01.06.2026 боржник звернувся до обласної ради з листом щодо повернення раді орендованої частини покрівлі буд. № 37, розташованої по вул. Сумській у м.Харкові (ВП № 79769075 від 11.12.2025 у справі № 922/1740/25) із залишенням на ній металевих конструкцій, що належать боржнику.

Листом від 22.07.2026 №01-37/2106 обласною радою була надана відповідь щодо можливої безоплатної передачі належних боржнику металевих конструкцій балансоутримувачу Комунальному закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості» шляхом підписання акта приймання-передачі цього майна разом з актом повернення орендованого майна.

06.07.2026 боржник звернувся до обласної ради з листом стосовно необхідності отримання дозволу на будівельно-монтажні роботи як передумови для виконання ним рішення суду у справі № 922/1740/25.

Обласною радою 31.07.2026 було надано відповідь на лист, згідно з яким боржника було повідомлено, що статтею 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено перелік робіт на об`єктах культурної спадщини місцевого значення, будівельно-монтажні роботи у наведений перелік не входять, а залишки рекламних конструкцій боржника не є елементами, що становлять культурну цінність, тому вимога про отримання дозволу на проведення зазначених робіт є необґрунтованою. Крім цього, обласною радою було наголошено на необхідності звільнити частину покрівлі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.Сумська, 37, від майна товариства.

Водночас даний лист обласної ради залишився без реагування.

Боржник, обґрунтовуючи заяву про визнання вказаного наказу суду таким, що не підлягає виконанню, посилається, зокрема на те, що рекламний щит, розміщений на орендованій частині покрівлі, був демонтований працівниками КП "Міськелектротранссервіс" у 2022 році в ході проведення робіт з ліквідації наслідків ракетного удару, а тому, на думку заявника, ще до ухвалення рішення у цій справі частина покрівлі була фактично звільнена.

Дійсно, з листа КП "Міськелектротранссервіс" № 154/25 від 15.12.2025, на який посилається заявник у заяві, вбачається факт демонтажу рекламного щита боржника на покрівлі вказаної будівлі на підставі договору оренди № 366Н, працівниками КП "Міськелектротранссервіс" в ході проведення робіт по ліквідації наслідків ракетного удару по площі Свободи у місті Харкові.

Разом з тим, факт демонтажу рекламного щита у 2022 році сам по собі не підтверджує повного виконання рішення суду у частині звільнення орендованого майна, оскільки після демонтажу рекламної конструкції залишилися елементи, належність яких боржнику не заперечується самим боржником у зазначених вище листах від 28.05.2026, 01.06.2026 та 06.07.2026, а належних та допустимих доказів фактичного повернення орендованого майна за актом приймання-передачі суду не надано.

При цьому стягувач у запереченнях на заяву боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, зазначив, що підписання актів приймання-передачі до повного демонтажу кріплень рекламних конструкцій не відповідає інтересам обласної ради, оскільки залишені конструкції погіршують естетичний стан пам`ятки архітектури.

Враховуючи наведене, суд констатує, що фактично рішення суду в частині звільнення та повернення орендованого майна не виконане.

Посилання боржника у заяві на неможливість демонтажу залишків кріплень рекламних конструкцій ТОВ "Інвол А" з покрівлі будівлі, у зв`язку з її пошкодженням та обов`язок власника (стягувача) здійснити капітальний ремонт покрівлі пам`ятки архітектури, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Суд наголошує, що в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника внаслідок його добровільного виконання боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, а також дослідження доказів, які свідчать про можливу зміну таких обставин, із прийняттям відповідних висновків у межах цього провадження не здійснюється. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17.

Намагання боржника довести у заяві відсутність обов`язку щодо демонтажу залишків кріплень рекламних конструкцій шляхом власного (суб`єктивного) тлумачення умов договору оренди № 366Н та змісту рішення суду фактично спрямовані на переоцінку доказів і встановлених судом обставин справи, що суперечить вимогам статей 18, 326, 328 ГПК України та принципу обов`язковості судових рішень.

Враховуючи наведене, судом не встановлено, передбачених частиною другою статті 328 ГПК України, підстав для визнання наказу Господарського суду Харківської області від у справі № 922/1740/25 таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин заява боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 18, 73, 74, 76, 86, 232235, 326, 327, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх.№21858 від 07.09.2026) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Повна ухвала складена 28.09.2026

СуддяК.В. Аріт