Рішення № 140128577, 25.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2758/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши справу № 916/2758/26 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса - 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, e-mail: legal_department@omr.gov.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Дар-2020" /ЄДРПОУ 43346447, адреса - 65069, м. Одеса, Десантний бульвар, 1/

про стягнення 577 365,98 грн

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 року Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Дар-2020" про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 14.09.2011 року у розмірі 577 365,98 грн, з яких: заборгованість за договором оренди землі у розмірі 484 052,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 61 692,79 грн, 3 % річних у розмірі 20 262,70 грн та пеня у розмірі 11 358,44 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 14.09.2011 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 377, 525, 526, 610, 612, 615, 625, 626, 628, ЦК України, ст.ст. 216, 218, 230, 232 ГК України, ст.ст. 96, 120, 206 ЗК України, ст.ст. 14, 288 ПК України, Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою суду від 06.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2758/26; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

23.07.2026 відповідач по справі надав суду відзив на позовну заяву відповідно якому відповідач зазначає, що після укладення договору оренди землі від 14.09.2011, Одеською міською радою було прийнято рішення № 1531-VІ від 22.11.2011, яким фактично змінено розмір орендної плати за земельну ділянку з 10% на 5% від нормативно-грошової оцінки.

Отже відповідач вважає, що розрахунок позивача здійснено не належним чином тому в задоволені позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників учасників справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 14.09.2011 року між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Долею Людмилою Вікторівною укладено договір оренди землі площею 516 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Десантний (колишня вулиця Десантна), 1, строком на 10 років для експлуатації та обслуговування будівлі магазину.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 14.09.2011 року за № 3014. Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.03.2018 р. номер запису: 25202570.

Відповідно до витягу з Держаного земельного кадастру від 28.12.2015 р. № НВ-5102565442015 28.12.2015 р. здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Десантна, 1, площею 0,0516 га, вид використання: для експлуатації та обслуговування будівлі магазину, та присвоєно їй кадастровий номер: 5110137600:13:009:0014.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 516 кв.м., у тому числі по угіддях:

- під капітальною одноповерховою забудовою - 327,29 кв.м.;

- під тимчасовою забудовою - 51,51 кв.м.;

- під проїздами, проходами та площадками - 137,38 кв.м.

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Договору на земельній ділянці розташована будівля, яка належить Долі Л.В. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06.06.2002 р. приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Шевиріною А.О. за реєстровим № 3796, право власності на яку зареєстровано Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 21.06.2002 р. в книзі 18неж на стор. 147 за реєстровим № 44.

Положеннями п. 4.1 розділу 4 Договору встановлено, що орендна плата розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки та складає 34 976,71 грн. на рік, з урахуванням індексації за 2007-2010 роки.

Згідно з п. 4.4 розділу 4 Договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Розмір орендної сплати змінюється орендодавцем у випадку, зокрема, коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями Одеської міської ради.

Пунктом 9.1.2 Договору встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.04.2026 р. № 475003685 право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю 20.11.2019 р. зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-2020» (далі - ТОВ «Дар-2020») на підставі акта приймання-передачі від 14.11.2019 р., укладеного між Долею Людмилою Вікторівною та ТОВ «Дар-2020» (РНОНМ: 1966113251101).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Також згідно зі ст. 24 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувана (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувана (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Вказане кореспондується зі ст. 377 ЦК України, відповідно до якої, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувана, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувана (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

З урахуванням вказаного, господарський суд погоджується із доводами позивача, що у зв`язку з відчуженням будівлі, яка розташована на спірній земельній ділянці, право оренди земельною ділянкою за Договором перейшло від первісного орендаря ФОП Долі Л.В. до ТОВ "Дар-2020", як нового власника об`єктів нерухомості, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у ФОП Долі Л.В.

Таким чином, до ТОВ "Дар-2020" з 14.11.2019 р., як до нового власника розміщеної на спірній земельній ділянці будівлі, перейшли права та обов`язки орендаря за Договором, зокрема, обов`язок щодо сплати орендної плати.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, статтею 615 зазначеного Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з п. 4.4 розділу 4 Договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця, зокрема, право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Вказане також кореспондується з п.п. 9.1.2 п. 9.1 розділу 9 Договору, в якому встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) обставини, які встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Дар-2020» умов укладеного між сторонами Договору в частині повної та своєчасної сплати орендної плати Одеська міська рада вже зверталась до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення заборгованості за період з 01.04.2020 р. по 28.02.2023 р.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 15.09.2023 р. у справі № 916/2709/23, яке набрало законної сили 06.10.2023 р., задоволено позовну заяву Одеської міської ради та стягнуто з ТОВ «Дар-2020» заборгованість за Договором у розмірі 383 905,95 грн, з яких - 357 805,93 грн основного боргу, 3 % річних - 5 521,83 грн, інфляційні втрати - 20 578,19 грн.

Господарським судом Одеської області встановлено наявність у ТОВ «Дар-2020» зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі, визначеному умовами Договору.

Позивач зазначає, що в судовому порядку встановлено, що за період з квітня 2020 р. по лютий 2023 р. ТОВ «Дар-2020» на виконання умов Договору повинно було сплатити за оренду землі 357 805,93 грн. Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Одеської міської ради в повному обсязі.

Отже, позивач стверджує, що на момент звернення до суду із даним позовом вже наявний висновок суду у справі № 916/2709/23 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за Договором, інфляційних втрат, 3 % річних за період з 01.04.2020 р. по 28.02.2023 р.

Втім, з березня 2023 р. ТОВ «Дар-2020» продовжує не виконувати обов`язки за Договором щодо сплати орендної плати, у зв`язку із чим утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості.

Так, позивач вважає, що внаслідок неналежного виконання Орендарем обов`язку зі сплати орендної плати Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради (правонаступник - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради) на адресу відповідача - ТОВ «Дар-2020» направлено претензію від 02.08.2024 р. № 01-13/1410 щодо необхідності сплати заборгованості за Договором. Втім, заборгованість залишається непогашеною.

Що стосується розміру заборгованості ТОВ «Дар-2020» зі сплати орендної плати суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди .

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 4.1 розділу 4 Договору орендна плата за земельну ділянку площею 0,0516 га розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 34 976,71 грн на рік.

Положеннями п. 4.3 розділу 4 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 розділу 5 Договору земельна ділянка передається в оренду ТОВ «Дар-2020» для експлуатації та обслуговування будівлі магазину, категорія земель за основним цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови.

Крім того, згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 03.02.2017 р. № 1458/86-17, сформованим Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:13:009:0014 складала 1 168 982,08 грн.

Орендна плата за 2017 р. розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 116 898,21 грн.

Згідно з пунктом 4.3 розділу 4 Договору, ст. 289 ПК України нормативно грошова оцінка землі підлягає щорічній індексації на індекс інфляції, що публікується Держгеокадастром України:

116 898,21 грн *1,0 (інд. 2018 р.) *1,0 (інд. 2019 р.)* 1,0 (інд. 2020 р.) * 1,0 (інд. 2021 р.) * 1,1 (інд. 2022 р.) * 1,15 (інд. 2022 р.) = 147 876,23 грн (орендна плата за 2023 р.). 147 876,23 грн/ 12 міс. = 12 323,02 грн (щомісячно).

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.06.2024 р. № НВ-5100820412024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:13:009:0014 складає 1 554 194,76 грн.

Орендна плата за землю за 2024 р. розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 155 419,48 грн. 155 419,48 грн / 12 міс. = 12 951,62 грн (щомісячно). 155 419,48 грн * 1,12 (інд. 2024 р.) = 174 069,82 грн (орендна плата за 2025 р.). 174 069,82 грн / 12 міс. = 14 505,82 грн (щомісячно). 174 069,82 грн * 1,08 (інд. 2025 р.) = 187 995,41 грн (орендна плата за 2026 р.). 187 995,41 грн / 12 міс. = 15 666,28 грн (щомісячно).

Окрім того, Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради зазначено про те, що станом на 01.03.2023 р. заборгованість у розмірі 383 905,95 грн стягується за період з 01.04.2020 р. по 28.02.2023 р. згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 15.09.2023 р. № 916/2709/23.

Платіж від 13.03.2025 р. у розмірі 383 905,95 грн примусово стягнуто з ТОВ «Дар-2020» згідно з вищевказаним рішенням.

З урахуванням викладеного Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради розрахована заборгованість ТОВ «Дар-2020» за Договором у період з 01.03.2023 р. по 28.02.2026 р. у розмірі 484 052,05 грн . яка підлягає задоволенню.

Суд не погоджується із доводами викладеними у вказаному відзиві на позовну заяву, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують підстави позову та його вимоги, з огляду на наступне.

Так, відповідач, заперечуючи в цілому проти задоволення позову Одеської міської ради, посилається зокрема на те, що рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1531-VI «Про внесення змін до рішень Одеської міської ради у частині фіксованих відсотків при визначенні орендної плати» внесено зміни до пункту 4 рішення Одеської міської ради від 09.10.2008 р. № 3673-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання фізичній особі-підприємцю Долі Людмилі Вікторовні земельної ділянки в оренду, площею 0,0516 га, за адресою: м. Одеса, вул. Десантна, 1, для експлуатації та обслуговування будівлі магазину», а саме змінено 10 % ставку орендної плати на 5 %.

Суд звертає увагу на те, що правовідносини, які виникли між сторонами є договірними. При вирішенні спору суд має керуватись саме положеннями Договору.

Так, п. 4.1 розділу 4 Договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку площею 516 кв.м розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Тобто, розмір орендної плати чітко визначений Договором.

Крім того, п. 4.4 розділу 4 Договору передбачено, що умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування «Грошової оцінки земель м. Одеси», яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

Отже порядок обчислення орендної плати врегульований Договором.

Разом з тим, керуючись, зокрема, ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи також рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі», Одеською міською радою прийнято рішення від 22.11.2011 р. № 1531-VI «Про внесення змін до рішень Одеської міської ради у частині фіксованих відсотків при визначенні орендної плати», яким внесено зміни до п. 4 рішення Одеської міської ради від 09.10.2008 р. № 3673-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання фізичній особі-підприємцю Долі Людмилі Вікторовні земельної ділянки в оренду, площею 0,0516 га, за адресою: м. Одеса, вул. Десантна, 1, для експлуатації та обслуговування будівлі магазину», а саме змінено 10 % ставку орендної плати на 5 %.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Вказане також визначено п. 12.1 розділу 12 Договору, а саме зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, яка підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Тобто, зміна ставки орендної плати можливе лише після підписання та нотаріального посвідчення додаткової угоди.

У свою чергу, додаткові договори (угоди) до Договору не укладались.

Таким чином, станом на сьогодні умови Договору є дійсними та заборгованість за Договором не може документально ґрунтуватись на іншому документі.

Отже, Договором визначено обчислення розміру орендної плати, а саме шляхом застосування ставки 10 % від нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати, що у свою чергу, свідчить про обґрунтованість позовних вимог Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 289 Податкового кодексу України орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на індекс інфляції, що публікується Державним земельним агентом України.

Судом перевірено та встановлено правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, здійсненого позивачем, відповідно до якого 3 % річних становить 20262,70 грн, інфляційні втрати - 61692,79 грн.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 61692,79 грн, 3% річних у розмірі 20262,70 грн підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойка (пеня) штраф, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 4.6 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд, звертає увагу, що Закон України «Про порядок погашення зобов`язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність, зміни та додаткові угоди до договору оренди землі не укладались.

Отже, якщо сторони не узгодили можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку.

Таким чином, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 11358,44грн. не підлягають судом задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 566007,54 грн., з яких сума заборгованості у розмірі 484052,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 61692,79 грн, 3% річних у розмірі 20262,70 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Отже у зв`язку з великою кількістю навантаження, враховуючи принцип незмінності складу суду, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судом здійснено розгляд справи впродовж розумного строку.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-2020» (65069, м. Одеса, Десантний бульвар, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 43346447) заборгованість за період з 01.03.2023 р. по 28.02.2026 р. у загальній сумі 566 007,54 грн, з яких: заборгованість за договором оренди землі від 14.09.2011 р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 14.09.2011 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 3014, у розмірі 484 052,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 61 692,79 грн, 3 % річних у розмірі 20 262,70 грн, на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 26597691) за наступними реквізитами: Одеська міська територіальна громада, отримувач - ГУК в Одеській області /м. Одесі/, ідентифікаційний код отримувача: 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету - 18010600 «орендна плата з юридичних осіб».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-2020» (65069, м. Одеса, Десантний бульвар, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 43346447) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 26597691) витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 6 792,09 грн (на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради за наступними реквізитами: код 26302537, р/р UA 198 2017 2034 4290 2130 0003 4995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

4. В частині стягнення пені у розмірі 11358,44грн, - відмовити.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов