Рішення № 140128137, 17.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2026Справа № 910/5035/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КЬЮ ДЖІ ІНВЕСТ" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ"

до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АТЛОН" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПОРТОФІН"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК 8"

про стягнення 2886700,20 грн

представники учасників процесу:

від позивача: Крилевець Є.С.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КЬЮ ДЖІ ІНВЕСТ" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АТЛОН" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПОРТОФІН" про стягнення 2886700,20 грн, з яких: 1750252,08 грн - основний борг, 60138,99 грн - інфляційні втрати, 17406,62 грн - 3% річних, 1058902,51 грн - пеня за період з 29.12.2025 по 28.04.2026.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу права вимоги за форвардним контрактом та заміну сторони форвардного контракту №Д-ОЗН/01-КВ-022 від 18.12.2025 в частині здійснення оплати за договором.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 05.05.2026 Господарський суд міста Києва прийняв вказану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/5035/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 28.05.2026.

Ухвалою від 28.05.2026 Господарський суд міста Києва постановив залучити до участі у справі №910/5035/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК 8", відкласти підготовче засідання на 11.06.2026.

01.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду.

У підготовчому засіданні 11.06.2026 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 09.07.2026.

06.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить врахувати прохальну частину позовної заяви в такій редакції: "Стягнути з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АТЛОН" (код ЄДРПОУ 40393232) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КЬЮ ДЖІ ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 43428236), заборгованість за договором № Д-ОЗН/01-КВ-022 від 18.12.2025 купівлі-продажу права вимоги за форвардним контрактом та заміни сторони форвардного контракту у розмірі 2 886 700,20 грн, яка складається з: 1 750 252,08 грн - основного боргу; 60 138,99 грн інфляційних втрат; 17 406,62 грн - 3 % річних; 1 058 902,51 грн - пені за період 29.12.2025 - 28.04.2026. ".

09.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У підготовчому засіданні 09.07.2026 суд розцінив заяву позивача про уточнення позовних вимог як заяву про зміну предмета позову, постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви позивача про уточнення позовних вимог від 06.07.2026, прийняття заяви позивача про уточнення позовних вимог як заяви про зміну предмета позову.

Також у підготовчому засіданні 09.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання у зв`язку з його необґрунтованістю та відклав підготовче засідання з ініціативи суду на 16.07.2026.

16.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, у якій також заявлено клопотання про відкладення судового засідання.

У підготовчому засіданні 16.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи заяви відповідача від 16.07.2026, відкладення підготовчого засідання на 13.08.2026.

У підготовчому засіданні 13.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.09.2026.

У судове засідання 17.09.2026 представник відповідача та третьої особи не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2026 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити, заперечив проти зменшення пені, 3% річних, інфляційних втрат.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 17.09.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КЬЮ ДЖІ ІНВЕСТ" від імені та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ", Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АТЛОН" від імені та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПОРТОФІН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК 8" договору купівлі-продажу права вимоги за форвардним контрактом та заміну сторони форвардного контракту №Д-ОЗН/01-КВ-022 від 18.12.2025, у відповідача виник обов`язок з оплати вартості права вимоги в сумі 1750252,08 грн.

Однак, відповідач у строки, встановлені договором, оплати не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 1750252,08 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1750252,08 грн основного боргу, а також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання - 60 138,99 грн інфляційних втрат; 17 406,62 грн - 3 % річних; 1 058 902,51 грн - пені за період 29.12.2025 - 28.04.2026.

Позиція відповідача

Відповідач подав заяву про зменшення розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат, яку обґрунтував таким:

- згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. 28.12.2025 припало на неділю, тому строк виконання переноситься на понеділок 29.12.2025, а тому першим днем прострочення є 30.12.2025;

- свобода договору щодо розміру пені обмежена законом, а погоджені 0,5 % за кожен день можуть застосовуватися лише в межах подвійної облікової ставки НБУ;

- заявлена пеня становить понад 60 % основного боргу за приблизно чотири місяці прострочення, тому навіть сума, обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, може бути додатково зменшена судом за наявності відповідного клопотання та доказів істотних обставин.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК 8" (сторона-1) та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КЬЮ ДЖІ ІНВЕСТ" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" (сторона - 2) укладено форвардний контракт № ОЗН/01-КВ/022, відповідно до п. 1.1 Розділу II якого сторона-1 зобов`язується у майбутньому у порядку та строки, передбачені Розділом III передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність базовий актив і сплатити за нього ціну виконання контракту.

Відповідно до пункту 1.1, 1.2., 1.3 розділу І форвардного контракту: будинок - це об`єкт будівництва: житловий, офісно-торговельний та спортивного-оздоровчий комплекс з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Вільшанська, 2-6 між будинками № 2-А на вулиці Вільшанській та № 16 на вулиці Професора Підвисоцького; об`єкт - житлова квартира в будинку № 22, поверх 10, загальною проектною площею 47,55 кв.м; базовий актив - об`єкт з характеристиками, визначеними в контракті, що набуваються покупцем у власність після завершення будівництва та прийняття будинку в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 4.1.1 розділу II форвардного контракту вартість базового активу складає 1141200,00 грн за загальну проектну площу об`єкту.

Відповідно до п. 4.1. Розділу III форвардного контракту одночасно з оплатою ціни виконання контракту у покупця виникає право отримати у власність базовий актив, визначений контрактом, шляхом державної реєстрації права власності на об`єкт як на новостворене нерухоме майно після прийняття будинку в експлуатацію.

На виконання умов форвардного контракту № ОЗН/01-КВ/022 позивач перерахував на користь третьої особи 1141200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 212 від 04.11.2020.

18.12.2025 між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КЬЮ ДЖІ ІНВЕСТ" від імені та в інтересах якого на підставі договору № 26122019-КУА від 26.12.2019 діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" (первісний покупець), Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АТЛОН" в інтересах та за рахунок якого на підставі договору № 29/09-2017 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 29.09.2017 діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПОРТОФІН" (новий покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК 8" (сторона-1), з урахуванням повідомлення сторони- 1 про фактичне перенесення запланованого строку будівництва та прийняття будинку в експлуатацію на І квартал 2029 року у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, укладено договір купівлі-продажу права вимоги за форвардним контрактом та заміну сторони форвардного контракту №Д-ОЗН/01-КВ-022 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною сторони - покупця за Форвардним контрактом № ОЗН/01-КВ/022 від 29 жовтня 2020 (далі - контракт).

Відповідно до п. 1.2 договору первісний покупець продає шляхом відступлення в повному обсязі, а новий покупець набуває право вимоги, яке включає всі права покупця за контрактом (в тому числі і право набуття покупцем у власність базового активу) до ТОВ «МК 8», яке є стороною-1 за контрактом.

Контракт передбачає набуття покупцем у власність базового активу, що включає право та зобов`язання покупця за умови оплати ціни виконання Контракту, здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт на умовах та в порядку, передбаченому контрактом.

Право вимоги виникло внаслідок оплати первісним покупцем на користь сторони-1, що є продавцем базового активу, ціни виконання контракту, що є вартістю базового активу, крім зобов`язань, передбачених п. 4.1.2 розділу II контракту.

Право вимоги покупця до сторони-1 за контрактом переходить до нового покупця виключно після повної оплати відступленого права вимоги в порядку, передбаченому цим договором, що підтверджується передачею первісним покупцем новому покупцю оригіналу контракту за Актом прийому-передачі контракту (п. 1.3 договору).

У п. 4.1 договору сторони погодили, що за право вимоги за контрактом, що відступається за цим договором, новий покупець сплачує первісному покупцю вартість права вимоги, що складає суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються цим розділом договору (далі - вартість права вимоги).

Розмір вартості права вимоги складає 1 750 252,08 грн (п.4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору визначено, що вказана у п. 4.2 договору вартість права вимоги має бути сплачена новим покупцем на банківський рахунок первісного покупця протягом десяти календарних днів з моменту підписання цього договору сторонами.

Договір діє з дати підписання його обома сторонами та до виконання сторонами взятих на себе обов`язків або до моменту розірвання цього договору (п. 8.1 договору).

Спір у цій справі виник внаслідок того, що відповідач у строки, встановлені договором, не здійснив оплати розміру вартості права вимоги, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду про стягнення 1750252,08 грн основного боргу, а також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання - 60 138,99 грн інфляційних втрат; 17 406,62 грн - 3 % річних; 1 058 902,51 грн - пені за період 29.12.2025 - 28.04.2026.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу.

За умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу права вимоги за форвардним контрактом та заміну сторони форвардного контракту №Д-ОЗН/01-КВ-022 від 18.12.2025 позивач відступає відповідачу право вимоги, яке включає всі права позивача за форвардним контрактом № ОЗН/01-КВ/022.

Договором купівлі-продажу права вимоги встановлений обов`язок відповідача сплатити позивачу за передане право вимоги 1750252,08 грн у строк, вказаний у п.4.3 договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п.4.3 договору вказана у п. 4.2 договору вартість права вимоги має бути сплачена новим покупцем на банківський рахунок первісного покупця протягом десяти календарних днів з моменту підписання цього договору сторонами.

Отже, зобов`язання зі сплати суми за передання права вимоги відповідач повинен був виконати у строк до 28.12.2025 включно.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Нормами статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зі статтею 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша). До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року (частина друга). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця (частина третя). Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку (частина четверта). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п`ята).

З аналізу статті 254 ЦК України вбачається, що вказана норма, зокрема, частини перша-четверта, регулюють закінчення строку, який визначений роками, півроком або кварталом року, місяцями, у півмісяця та тижнями, і лише у випадку, коли останній день строку, закінчення якого визначено частинами першою-четвертою цієї статті, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку, згідно з частиною п`ятою цієї статті, є перший за ним робочий день.

Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК України) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов`язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК України, яка визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов`язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов`язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.03.2024 у справі № 922/1813/23, від 16.05.2024 у справі № 910/7012/23, від 05.03.2026 у справі № 910/12562/24.

Отже, відповідач повинен був сплатити розмір вартості права вимоги до 28.12.2025 включно.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу права вимоги щодо сплати позивачу коштів у розмірі вартості права вимоги в сумі 1750252,08 грн матеріали справи не містять.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів у спростування заборгованості за договором у сумі 1750252,08 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1750252,08 грн належним чином доведена, відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 1750252,08 грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення 1058902,51 грн пені за період з 29.12.2025 по 28.04.2026, то суд зазначає таке.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у пункті 5.5 договору, відповідно до якого за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором новий покупець сплачує первісному покупцю суму боргу та неустойку у розмірі 0,5 % (нуль цілих п`ять десятих відсотка) від розміру вартості права вимоги визначеного в гривнях на момент укладення цього договору та встановленого у п. 4.2 договору за кожний день такого порушення (прострочення) строків виконання грошових зобов`язань.

Позивач нарахував пеню у розмірі 0,5 % від розміру вартості права вимоги за період з 29.12.2025 по 28.04.2026.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.08.2025 у справі № 910/4629/21, від 20.01.2022 у справі № 910/20734/20.

За перерахунком суду, пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 29.12.2025 по 28.04.2026 становить 175600,63 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 60 138,99 грн інфляційних втрат та 17 406,62 грн 3 % річних за період 29.12.2025 - 28.04.2026, то суд зазначає таке.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 17406,62 грн, суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення, проте, оскільки суд згідно із ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат суд задовольняє в межах заявлених вимог, а саме у сумі 60138,99 грн.

Щодо посилань відповідача на приписи ч. 3 ст. 551 та клопотання про зменшення 3% річних пені та інфляційних втрат, то суд зазначає таке.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

На відповідача покладається обов`язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.

Відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Крім того, у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку. Адже законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи. Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних. При вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.

Натомість, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 конкретизовано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (щодо застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України), та зазначено, що 3 % річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання, і він не підлягає зменшенню судом, а компенсація кредитору інфляційних втрат є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг, вони не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, а входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу, а тому також не можуть бути зменшені.

Суди під час вирішення спорів мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (постанови від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, від 10.11.2021 у справі №825/997/17, від 08.08.2023 у справі №910/8115/19 (910/13492/21), від 04.10.2023 у справі №906/1026/22).

Заявлений до стягнення у цій справі розмір процентів річних становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних, передбачений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Тому, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, заявлені позивачем до стягнення як 3% річних так і інфляційні втрати не підлягають зменшенню судом.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КЬЮ ДЖІ ІНВЕСТ" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АТЛОН" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПОРТОФІН" , а саме в частині стягнення 1750252,08 грн основного боргу, 60138,99 грн інфляційних втрат, 17406,62 грн 3% річних та 175600,63 грн пені.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АТЛОН" (04123, м. Київ, вул. Межова (Подільський р-н), буд.23, ідентифікаційний код 40393232) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КЬЮ ДЖІ ІНВЕСТ" (03039, м.Київ, вул.Голосіївська, буд. 17, поверх 8, ідентифікаційний код 43428236) 1750252,08 грн основного боргу, 60138,99 грн інфляційних втрат, 17406,62 грн 3% річних, 175600,63 грн пені та 24040,78 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.09.2026.

Суддя С.О. Турчин