Рішення № 140128136, 17.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2026Справа № 910/5377/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

про стягнення 217106973,18 грн

представники учасників процесу:

від позивача: Мартьянова Л.В.

від відповідача: Халимон С.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про стягнення 217106973,18 грн, з яких: 216502960,28 грн - основний борг, 604012,90 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор: №0539-03041-ПД від 01.01.2024) в частині оплати послуг за період лютий - березень 2026.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 12.05.2026 Господарський суд міста Києва вказану позовну заяву залишив без руху.

15.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/5377/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 11.06.2026.

05.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 11.06.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.07.2026.

09.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині погашеної суми заборгованості.

09.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про долучення доказів здійснення оплат та заява про закриття провадження у справі в частині.

У підготовчому засіданні 09.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви відповідача про долучення доказів від 09.07.2026 та долучення доказів, відкладення розгляду заяв позивача та відповідача про закриття провадження, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 13.08.2026.

12.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про долучення доказів здійснення оплат.

12.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу та клопотання про повернення судового збору.

У підготовчому засіданні 13.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви відповідача від 12.08.2026 про долучення доказів, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.09.2026.

15.09.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 17.09.2026 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити в частині стягнення 3% річних, відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 17.09.2026 представник відповідача просив закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, в іншій частині позову відмовити, у разі, якщо суд задовольнить позов - відстрочити виконання рішення.

У судовому засіданні 17.09.2026 суд, у порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0539-03041-ПД.

На виконання умов договору позивач протягом лютого-березня 2026 року надав відповідачу послуги на загальну суму 216 502 960,28 грн, що підтверджується: Актом надання послуг № ДУА-0024248 за лютий 2026 року на суму 110 893 283,08 грн; Актом надання послуг № ДУА-0025054 за березень 2026 року на суму 105 609 677,20 грн.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою наданих послуг у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 216 502 960,28 грн, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання з оплати послуги, позивач нарахував 604012,90 грн 3% річних.

У відповіді на відзив позивач не погодився із доводами, викладеними у відзиві та зазначив, що виконання умов договору протягом лютий 2026 - березень 2026 року підтверджується актами надання послуг та відсутністю зі сторони відповідача претензій та повідомлень про порушення ним умов договору.

Акти надання послуг та рахунки були сформовані та доведені до відома відповідача в порядку, передбаченому договором та практикою взаємодії сторін. Вчинення оплат є беззаперечним підтвердженням отримання рахунків та актів, а отже - спростовує доводи про їх ненаправлення.

Доводи відповідача про відсутність повноважень адвоката позивача на підписання "розрахунку ціни позову" є помилковими.

Розрахунок заборгованості є додатком до позовної заяви, а не самостійним процесуальним документом, який потребує окремого надання повноважень.

Позиція відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив закрити провадження у справі в частині вимог, а у решті вимог в позові відмовити, посилаючись на таке:

- до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідача у спірний період;

- розрахунок ціни позову, яким мають бути підтверджені суми позовних вимог в прохальній частині позову, в даній справі підписаний особою без наявних на те повноважень;

- матеріали справи не містять доказів направлення «НЕК «Укренерго» та отримання ОСР актів надання Послуги, актів-коригування та рахунків за послуги за спірний період в спосіб, обумовлений Договором, а саме через Сервіс, що знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/;

- у зв`язку з частковим погашенням суми основного боргу наявні підстави для закриття провадження в частині.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що позивач не навів обґрунтованого розрахунку ціни позову та не надав пояснень щодо його відсутності в самому позові. Крім цього, позивач не довів яким доказом у справі підтверджується надсилання ним документів відповідачу в Сервісі, який знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалами справи, Приватне акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" приєдналося до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується повідомленням Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про приєднання до договору вих. №01/60218 від 09.11.2023 (ідентифікатор договору №0539-03041-ПД) (далі - договір).

Наказом ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 06.08.2025 № 627 затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга).

Згідно з п. 2.2 договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НKPEKП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється OCП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

За змістом пункту 3.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 3.4 договору).

У п. 3.5 договору визначено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку (АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно) або Акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з п. 3.8 договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня ix отримання користувачем.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема скриншотом з сервісу АСКОД НЕК "Укренерго", що на виконання умов позивач направляв відповідачу відповідні декадні рахунки, зокрема:

- за першу декаду лютого 2026 - № ДУ-0089261/0539-03041-ПД від 14.02.2026 на суму 38510347,36 грн;

- за другу декаду лютого 2026 - № ДУ-00900241/0539-03041-ПД від 24.02.2026 на суму 41466169,10 грн.;

- за третю декаду лютого 2026 - № ДУ-0090793/0539-03041-ПД від 04.03.2026 на суму31058144,39 грн;

- за лютий 2026 - № ДУ-0091573/0539-03041-ПД від 11.03.2026 на суму 218278964,57 грн, з яких за лютий 2026 - 110893283,08 грн;

- за першу декаду березня 2026 - № ДУ-0092348/0539-03041-ПД від 14.03.2026 на суму 37098028,93 грн;

- за другу декаду березня 2026 - № ДУ-00931228/0539-03041-ПД від 24.03.2026 на суму 34049373,06 грн;

- за третю декаду березня 2026 - № ДУ-0093897/0539-03041-ПД від 04.04.2026 на суму 34405308,52 грн;

- за березень 2026 - № ДУ-0094701/0539-03041-ПД від 11.04.2026 на суму 282796955,15 грн, з яких за березень 2026 105609677,20 грн.

На виконання умов договору у лютому - березні 2026 позивач надав, а відповідач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується Актами надання послуги: № ДУА-0024248 від 28.02.2026 за лютий 2026 року на суму 110 893 283,08 грн та № ДУА-0025054 від 31.03.2026 за березень 2026 року на суму 105 609 677,20 грн.

Зазначені акти надання послуг підписні обома сторонами шляхом накладення електронних підписів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що всупереч умов договору, відповідач вартість послуг за лютий-березень 2026 у строки, встановлені договором, не оплатив, у зв`язку із чим, у відповідача утворилася заборгованість у сумі 216502960,28 грн.

На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував 3% річних у розмірі 604012,90 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір №0539-03041-ПД від 01.01.2024 є договором приєднання та стосується надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з частиною 1 статті 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто, а замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови договору, з огляду на наявність підписаних між сторонами актів надання послуги за лютий 2026, березень 2026, суд зазначає, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду строк остаточного розрахунку за надану послугу у спірному періоді на загальну суму 216502960,28 грн ( 110 893 283,08 грн + 105 609 677,20 грн) настав.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, після відкриття провадження у цій справ в процесі розгляду відповідачем сплачено позивачу суму основного боргу в розмірі 216502960,28 грн, на підтвердження чого сторони долучили до матеріалів справи копії платіжних інструкцій.

Отже, відповідачем було повністю сплачено основного боргу у розмірі 216502960,28 грн, у зв`язку із чим предмет спору у цій частині відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині основного боргу в розмірі 216502960,28 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення 604012,90 грн 3% річних, то суд зазначає таке.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних здійснено за такі періоди та на такі суми: 19.02.2026 - 15.03.2026 на суму 38 510 347,36 грн, 01.03.2026 - 15.03.2026 на суму 41 466 169,10 грн, 09.03.2026 - 15.03.2026 на суму 31 058 144,39 грн, 16.03.2026 - 16.04.2026 на суму 110 893 283,08 грн, 19.03.2026 - 15.04.2026 на суму 37 098 028,93 грн, 29.03.2026 - 15.04.2026 на суму 34 049 373,06 грн, 09.04.2026 - 15.04.2026 на суму 34 405 308,52 грн, 16.04.2026 - 16.04.2026 на суму 105 609 677,20 грн.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Суд зазначає, що оскільки укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу, як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статтей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21.

Як встановив суд вище, на підтвердження надсилання рахунків відповідачу позивач надав скриншот із системи АСКОД НЕК "Укренерго".

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що матеріали справи не містять доказів направлення НЕК "Укренерго" та отримання ОСР актів надання послуги, актів-коригування та рахунків за послуги за спірний період в спосіб, обумовлений Договором, а саме через Сервіс, що знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/.

Суд відхиляє вказані твердження відповідача, з огляду на те, що рахунки за відповідні декади, направлялись відповідачу як і акти надання послуги, які підписані відповідачем без зауважень та заперечень. Зі змісту наданого позивачем скриншоту із системи АСКОД НЕК "Укренерго" вбачається, акти мають статус "підписаний", а дата і час підписання співпадає з датою і часом, який зазначений в протоколах створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Підписання відповідачем актів, надісланих через АСКОД НЕК "Укренерго", свідчить про використання відповідачем вказаної системи.

Більше того, за посиланням https://online.ua.energy/ і розміщений вхід в систему ASKOD Online "НЕК "Укренерго" .

Отже, позивач при направленні рахунків дотримався умов договору, а доводи відповідача в цій частині не відповідають дійсним обставинам.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 604012,90 грн 3% річних.

Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку та відсутність повноважень на підписання розрахунку ціни позову, то суд відхиляє вказані доводи, оскільки сума основного боргу наведена позивачем в тексі позовної заяви як сума двох актів (лютий, березень 2026). Позивач подавав позовну заяву через систему "Електронний суд" та прикріпив файл із назвою "розрахунок суми боргу ПрАТ ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (0539-03041-ПД).pdf", який містить розрахунок боргу та 3% річних. Вказаний файл підписаний Мартьяновою Л.В., яка є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4944.

За змістом ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Повноваження Мартьянової Л.В. підтверджуються довіреністю від 25.11.2025 № 25/11-16.

Жодна норма Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлює, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи - адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. В зазначеному аспекті важливим є, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Довіреність від 25.11.2025 № 25/11-16 не обмежує Мартьянову Л.В. у підписанні розрахунку позовних вимог.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 216 502 960,28 грн, та задоволення позову повністю в іншій частині, а саме в частині стягнення 604012,90 грн 3% річних

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем разом із заявою про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу подано клопотання про повернення судового збору

Отже, сума судового збору, сплачена позивачем за подання позовної заяви в частині позовної вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 216 502 960,28 грн, провадження за якою було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, підлягає поверненню позивачу, а саме 929 247,53 грн (216 502 960,28 грн*931840,00/217106973,18 грн = 929 247,53 грн.

Оскільки позов в іншій частині задоволено повністю, то в іншій частині судовий збір покладається на відповідача, а саме в сумі 2592,47 грн.

РОЗГЛЯД ЗАЯВИ ПРО ВІДСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ.

Відповідач завив клопотання, у якому просив у разі повного або часткового задоволення позовних вимог відстрочити виконання рішення у справі №910/5377/26 на 12 календарних місяців.

Відповідач в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення посилається на таке:

- основний борг в розмірі 216 502 960,28 грн відповідачем погашено повністю;

- об`єктивною підставою, що унеможливить виконання рішення господарського суду міста Києва своєчасно та в повному обсязі є запровадження воєнного стану на території України;

- основним джерелом доходів відповідача - є кошти, які надходять на поточні рахунки ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", які споживачі електричної енергії вносять як плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії;

- починаючи з 24.02.2022 року, по території України здійснюються систематичні ракетні обстріли, в тому числі енергетичної інфраструктури України;

- об`єкти ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як Оператора системи розподілу також зазнають значних пошкоджень та підлягають відновленню, що потребує значних фінансових витрат;

- ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як підприємство критичної інфраструктури, зазнало масштабних та цілеспрямованих руйнувань унаслідок регулярних ворожих обстрілів столиці протягом останніх місяців;

- відповідач є критично важливим та стратегічним підприємством в Київському регіоні, зокрема в столиці України - місті Києві, а саме оператором системи розподілу електроенергії (Постанова НКРЕКП від 13.11.2018 № 1411) та є підприємством паливно-енергетичного комплексу, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення столичного регіону в особливий період (Наказ Міністерства енергетики України від 24.03.2023 № 107 "Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 2) "). Наказ Міністерства енергетики України від 24.03.2023 № 107 не скасований та не втратив чинність;

- першочерговим завданням ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення міста Києва, тому відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань Відповідача. Відтак, кошти, які отримує Відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, а також накопичені резерви, що мають цільове призначення, скеровуються в першу чергу на відновлення, ремонт та обслуговування електричних мереж розподілу електричної енергії;

- негайне виконання рішення матиме наслідком арешт рахунків відповідача, що в свою чергу може створити загрозу настання негативних невідворотних наслідків для енергозабезпечення столиці України та Київського регіону, зокрема: неможливості оперативного відновлення пошкоджених мереж через відсутність обігових коштів для закупівлі обладнання для заміни і ремонту пошкодженого електрообладнання; перебоїв з виїздом аварійних бригад для відновлення пошкоджених, в т.ч. ракетними обстрілами мереж та об`єктів енергетики; зрив діяльності компанії по плановому та аварійному ремонтах трансформаторних підстанцій, кабельних ліній електропередач; нестабільне електрозабезпечення або повна його відсутність найголовніших органів державної влади та управління усіх ланок та рівнів, через триваючу військову агресію РФ та постійні обстріли.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

При цьому судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Ураховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та з огляду на те, що в цьому випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

З урахуванням майнового стану та балансу інтересів обох сторін, враховуючи специфіку діяльності підприємства боржника, а також той факт, що у разі блокування рахунків боржника, останнім не можливо буде здійснити забезпечення життєво важливих потреб міста, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення сприятиме нормальному функціонуванню товариства боржника, надасть можливість запланувати та здійснити відповідні витрати та виконати рішення суду.

Аналогічної позиції щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення дотримується Північний апеляційний господарський суд у постановах від 22.07.2026 у справі № 910/16418/25, від 17.03.2026 у справі № 910/9348/25, від 10.03.2026 у справі № 910/9058/25.

При цьому, суд враховує ступінь виконання зобов`язання боржником, а саме те, що сума основного боргу боржником сплачена, а тому, на переконання суду відстрочення виконання судового рішення у даній справі не ускладнить істотно становище кредитора.

Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у справі №910/5377/26 згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України на 12 місяців.

За наведених обставин, суд задовольняє заяву відповідача про відстрочення виконання рішення у справі №910/5377/26 а саме на 12 місяці до 17.09.2027.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 216 502 960,28 грн.

В іншій частині позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.20, ідентифікаційний код 41946011) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25, ідентифікаційний код 00100227) 604012,90 грн 3% річних та 2592,47 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/5377/26 до 17.09.2027.

Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25, ідентифікаційний код 00100227) 929 247,53 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.09.2026.

Суддя С.О. Турчин