Рішення № 140127822, 28.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21024/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хіко Україна» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.11.2025 № 13441168/45543635.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю «Хіко Україна» (код ЄДРПОУ 45543635) податкову накладну № 311 від 29.10.2025 датою її фактичного отримання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.08.2025 між ним (постачальник) та ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс» (покупець) укладено договір поставки № 96, на виконання якого згідно з видатковою накладною № 966 від 29.10.2025 здійснено поставку товару на суму 272 798,45 грн, у тому числі ПДВ 45 466,41 грн. У зв`язку з настанням першої події позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 311 від 29.10.2025, реєстрацію якої зупинено з підстав відповідності операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На вимогу контролюючого органу позивач 12.11.2025 подав пояснення та копії документів (договір, контракт з постачальником, митні декларації, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, акт звірки, платіжний документ та інші), що, на його переконання, підтверджують реальність господарської операції. Однак, Комісія Головного управління ДПС у Хмельницькій області рішенням від 14.11.2025 № 13441168/45543635 відмовила в реєстрації податкової накладної, а ДПС України рішенням від 26.11.2025 № 44663/45543635/2 залишила скаргу позивача без задоволення. Позивач вважає, що надані ним документи були достатніми для реєстрації податкової накладної, а квитанція про зупинення реєстрації не містила конкретного переліку документів, що необхідно було надати.

Ухвалою суду від 11.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Ухвалою суду від 01.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідачів про розгляд справи № 560/21024/25 за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідачі (Головне управління ДПС у Хмельницькій області та Державна податкова служба України) подали відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просили відмовити, обґрунтовуючи це тим, що: надана позивачем видаткова накладна № 966 від 29.10.2025 не містить обов`язкових реквізитів - посади та прізвища відповідальної особи, яка отримала товар зі сторони покупця, чим порушено вимоги частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; наданий позивачем акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2025 по 31.10.2025 не заповнений зі сторони контрагента-покупця, не завірений з обох сторін підписами та посадами відповідальних осіб; податкова накладна № 311 від 29.10.2025 складена з невірним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД: у поданій позивачем митній декларації 25UA400040024148U8 товар «Набір масльонок великий SMC013» вказано за кодом УКТЗЕД 84879090, тоді як у податковій накладній по цьому самому товару зазначено код УКТЗЕД 7326909890, що є самостійною підставою для відмови в реєстрації та свідчить про введення в обіг іншого товару, походження якого не простежується за наданими документами; позивач при поданні позову приховав факт складення податкової накладної з невірним кодом товару, що має суттєве значення для правильного вирішення спору; документи, надані позивачем до суду (акт звірки, видаткова накладна), відрізняються від документів, які надавались комісії регіонального рівня (інший підписант акта звірки, інший склад реквізитів видаткової накладної), а тому не можуть враховуватися як докази, що існували на момент прийняття оскаржуваного рішення; позивачем невірно обчислено судовий збір, оскільки позов містить одну майнову вимогу (щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну), а не дві немайнові.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначила, що код УКТ ЗЕД товару в податковій накладній зазначено помилково (7326909890 замість 8487909000), однак вважає це технічною помилкою, яку буде виправлено після реєстрації шляхом подання розрахунку коригування, а тому вона не повинна бути причиною відмови в реєстрації. Також позивач наполягає, що відсутність посади особи, яка отримала товар, у видатковій накладній за наявності підпису та відтиску печатки не є істотним недоліком. Вказує, що акт звірки не є первинним документом, а тому недоліки в ньому не можуть бути підставою відмови. Зауважує, що надання до суду додаткових доказів є правом позивача, яке не може бути обмежене.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

22.08.2025 між ТОВ «Хіко Україна» (постачальник) та ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс» (покупець) укладено договір поставки № 96, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю автозапчастини, матеріали та додаткове обладнання.

Згідно з видатковою накладною № 966 від 29.10.2025 позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 272 798,45 грн, у тому числі ПДВ 45 466,41 грн.

У зв`язку з настанням першої події позивачем складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 311 від 29.10.2025.

За результатами автоматизованого моніторингу реєстрацію податкової накладної зупинено, про що позивачу надіслано квитанцію, в якій зазначено, що обсяг постачання товару/послуги за кодом 7326 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з наведенням розрахованих показників "D" та "Рпоточ", а також із пропозицією надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію.

12.11.2025 позивач подав контролюючому органу Повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів з долученням, зокрема, договору поставки, контракту з постачальником (Хіко Груп Польща), митних декларацій, видаткової накладної № 966, акта звірки взаємних розрахунків, платіжного документа, товарно-транспортної накладної та інших документів.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 14.11.2025 № 13441168/45543635 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 311 від 29.10.2025 з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, з такою додатковою інформацією: (1) видаткова накладна № 966 від 29.10.2025 не містить обов`язкових реквізитів - посади, прізвища відповідальної особи, яка отримала товар зі сторони покупця; (2) акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2025 по 31.10.2025 не заповнений зі сторони покупця, не завірений з обох сторін (відсутні підпис та посади відповідальних осіб); (3) у поданій позивачем митній декларації 25UA400040024148U8 товар за номером 28 - «Набір масльонок великий SMC013» у кількості 4 шт. - зазначено за кодом УКТЗЕД 84879090, тоді як у податковій накладній № 311 від 29.10.2025 по цьому самому товару зазначено код УКТЗЕД 7326909890.

Рішенням ДПС України від 26.11.2025 № 44663/45543635/2 скаргу позивача на рішення комісії регіонального рівня залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Позивач, вважаючи рішення про відмову протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; або дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); повна або скорочена назва покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165) обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначеного в податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнено від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного в 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, за відсутності такого/такої товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 платник податку може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку, розглядає комісія регіонального рівня, яка протягом 5 робочих днів: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів (далі - Повідомлення) з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, такої події: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Відповідно до пункту 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку; датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно меж повноважень контролюючого органу під час моніторингу податкової накладної.

Суд враховує сталу правову позицію Верховного Суду щодо меж повноважень контролюючого органу на стадії розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної. Зокрема, у постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24 Верховний Суд зазначив, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, і таке здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу; приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податків на предмет їх реальності. У цій самій постанові Верховний Суд роз`яснив, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, тобто дефектами форми, змісту або походження, які в силу положень частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричиняють втрату такими документами юридичної сили; при цьому у разі встановлення наявності відповідних недоліків (дефектів) у поданих документах податковий орган у рішенні повинен зазначити, які конкретно документи містять такі недоліки та в чому вони полягають.

Щодо процедурної правомірності прийняття рішення без направлення Повідомлення.

Позивач посилається на те, що квитанція про зупинення реєстрації не містила конкретного переліку документів, а контролюючий орган після отримання поданих позивачем документів не надіслав Повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а одразу прийняв рішення про відмову.

Суд відхиляє такі аргументи, оскільки, як прямо випливає зі змісту пункту 9 Порядку № 520, законодавцем передбачено три самостійні варіанти рішення комісії регіонального рівня за результатами розгляду поданих платником податку пояснень і документів: (1) реєстрація - якщо подані документи підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній; (2) направлення Повідомлення з конкретизованим переліком документів - якщо поданих документів недостатньо для підтвердження такої інформації; (3) пряма відмова в реєстрації - якщо надані платником податку документи самі по собі складені/оформлені з порушенням законодавства.

Аналогічний висновок надано Верховним Судом у постанові від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, згідно з якою, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати; протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення; якщо платник податків не скористався таким правом, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації.

Отже, направлення Повідомлення є обов`язковим лише у випадку недостатності обсягу поданих документів, тоді як у випадку дефектності самих поданих документів закон не вимагає додаткового запиту, а надає комісії право прийняти рішення про відмову безпосередньо за результатами первинного розгляду. Оскільки контролюючий орган встановив саме дефектність поданих документів (а не їх недостатність), прийняття рішення про відмову без попереднього направлення Повідомлення відповідає визначеному законом алгоритму.

Суд також враховує, що позивач не позбавлений можливості перевірити чіткість визначення контролюючим органом критерію оцінки ступеня ризиків, оскільки, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.04.2025 у справі № 400/802/24, можливість надання платником вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, а використання загального посилання на пункт Критеріїв без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків. У цій справі, однак, квитанція про зупинення реєстрації містила конкретний критерій (пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій) з наведенням розрахованих показників "D" та "Рпоточ", а в рішенні про відмову конкретно вказано документи (видаткову накладну № 966, акт звірки, митну декларацію 25UA400040024148U8) та суть виявлених у них недоліків, а тому вимог щодо конкретизації відповідач дотримався.

Вирішуючи питання щодо правомірності підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що рішення про відмову ґрунтується на трьох обставинах: (1) відсутність реквізиту (посади, прізвища) відповідальної особи покупця у видатковій накладній № 966; (2) відсутність заповнення та засвідчення акта звірки взаємних розрахунків зі сторони покупця; (3) невідповідність коду товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначеного в податковій накладній № 311 (7326909890), коду цього самого товару, зазначеному в митній декларації 25UA400040024148U8 (84879090).

Так, суд зазначає, що відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар, за наявності її підпису у цій накладній, засвідченого відтиском печатки юридичної особи-покупця, сама по собі не свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що видаткова накладна є неналежним доказом, оскільки відтиск печатки юридичної особи на видатковій накладній є свідченням участі цієї юридичної особи у здійсненні господарської операції за цією накладною. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, на яку посилається позивач.

Також суд зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків за своєю суттю не є первинним документом у розумінні частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки він не фіксує факту здійснення господарської операції (поставки, надання послуг тощо), а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким сторони звіряють уже наявні дані бухгалтерського обліку. Ця правова позиція є усталеною і послідовно застосовується у судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, згідно з якими акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, сам по собі не є належним доказом факту здійснення господарської операції, а недоліки в його оформленні (відсутність підпису однієї зі сторін, незаповнення його частини контрагентом) не можуть самостійно спростовувати реальність господарської операції, підтвердженої іншими первинними документами (договором, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, платіжним документом).

Проте, щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД є одним із обов`язкових реквізитів податкової накладної, прямо передбачених підпунктом «і» пункту 201.1 статті 201 ПК України. При цьому законодавець у пункті 201.10 статті 201 ПК України прямо і недвозначно виключив код товару згідно з УКТ ЗЕД з переліку реквізитів, помилки в яких не заважають ідентифікувати здійснену операцію і не можуть бути причиною неприйняття податкової накладної: «Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію... не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді». Тобто, на відміну, наприклад, від помилки в назві контрагента чи описки в номері документа, помилка саме в коді товару згідно з УКТ ЗЕД законодавцем визнається юридично значущою і такою, що не підпадає під загальне правило, яке стосується формальних неточностей.

На переконання суду, ця невідповідність не є суто формальною описовою помилкою: відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій саме зіставлення обсягу постачання товару за конкретним кодом УКТ ЗЕД з обсягом придбання/ввезення цього самого товару за цим самим кодом становить суть механізму, що застосовується для виявлення ризикових операцій. Якщо в податковій накладній зазначено код товару (7326909890), за яким товар не придбавався та не ввозився (оскільки за даними наданої самим позивачем митної декларації товар «Набір масльонок великий SMC013» ввезено за іншим кодом - 84879090), то за таким кодом у платника податку відсутній «залишок» (історія придбання), а тому будь який обсяг постачання за неправильно зазначеним кодом автоматично перевищує (нульовий) залишок і підпадає під критерій ризиковості. Саме ця розбіжність кодів і стала першопричиною зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Також суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, згідно з якими невідповідність кодів УКТ ЗЕД або ДКПП у первинних документах і податковій накладній належить саме до зовнішніх (формальних, очевидних) дефектів, виявлення яких перебуває в межах повноважень контролюючого органу на стадії моніторингу реєстрації податкової накладної і не вимагає від нього виходу за ці межі шляхом дослідження реальності господарської операції по суті (що було б предметом документальної перевірки, а не моніторингу). Встановлена судом розбіжність кодів товару згідно з УКТ ЗЕД між митною декларацією та податковою накладною є прикладом саме такого предмета перевірки.

Крім того, позивач у відповіді на відзив прямо визнав факт цієї помилки, зазначивши, що код УКТ ЗЕД у податковій накладній № 311 від 29.10.2025 зазначено помилково - 7326909890 замість 8487909000, та повідомивши про намір виправити її після реєстрації шляхом подання розрахунку коригування. Суд не може погодитися з тим, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, коли податкова накладна з неправильним кодом товару ще не була зареєстрована і не набула статусу підстави для податкового кредиту покупця, наявність суттєвої, визнаної самим позивачем помилки в обов`язковому реквізиті, прямо виключеному законом з переліку формальних неточностей, могла б вважатися неналежною підставою для відмови в реєстрації. Намір виправити накладну після її реєстрації не усуває дефекту, який був наявний на момент прийняття оскаржуваного рішення і був предметом оцінки комісії регіонального рівня.

Щодо тверджень про подання позивачем до суду інших документів, ніж тих, що розглядались комісією, то суд не вбачає необхідності детально досліджувати це питання, оскільки, незалежно від того, чи можуть враховуватися судом додатково подані позивачем видаткова накладна із заповненими реквізитами та акт звірки з іншою стороною, встановлена судом розбіжність кодів товару згідно з УКТ ЗЕД є самостійною, достатньою та не спростованою позивачем підставою для висновку про правомірність оскаржуваного рішення, а тому оцінка додатково поданих документів на результат вирішення спору не впливає.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що невідповідність коду товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначеного в податковій накладній, коду цього самого товару за даними митної декларації - є самостійною, юридично значущою (з огляду на пряме застереження пункту 201.10 статті 201 ПК України), об`єктивно підтвердженою наданими самим позивачем документами, підставою, яка сама по собі є достатньою для прийняття рішення про відмову в реєстрації відповідно до пункту 10 Порядку № 520.

За таких обставин, оскільки хоча б одна із зазначених у рішенні підстав відмови є правомірною та достатньою, оскаржуване рішення в цілому відповідає критеріям законності та обґрунтованості, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Оскільки суд встановив правомірність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 311 від 29.10.2025, похідна позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати цю податкову накладну в ЄРПН також не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи частину 1 статті 139 КАС України, яка передбачає стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати позивача розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Хіко Україна» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіко Україна» (вул. Заводська, 155, оф. 1,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29007 , код ЄДРПОУ - 45543635) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 37472277)

Головуючий суддя В.К. Блонський