Рішення № 140127820, 28.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20318/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 221750004946 від 14.11.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27.12.1991 та згідно архівних довідок від 26.05.2025 № 211/04-03 за 1983, 1986 роки та від 31.10.2025 № 375/04-03 з 1988 року по 2003 рік.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.11.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.11.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком у зв`язку з досягненням пенсійного віку. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 221750004946 від 14.11.2025 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 27.12.1991 (з підстави, що на першій сторінці трудової книжки не читається печатка) та відповідно до архівних довідок від 26.05.2025 № 211/04-03 за 1983-1986 роки і від 31.10.2025 № 375/04-03 за 1988-2003 роки (з підстави, що по батькові в цих довідках вказано не повністю). Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, оскільки неналежне оформлення документів не з вини самого позивача не може бути підставою для позбавлення його права на соціальний захист.

Ухвалою від 01.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області засвідчені копії пенсійної справи позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 18.12.2025 подало відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просило відмовити, обґрунтовуючи це тим, що страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження - на підставі документів у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки від 27.12.1991 НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці трудової книжки не читається печатка; та згідно довідок від 26.05.2025 № 211/04-03 за 1983-1986 роки та від 31.10.2025 № 375/04-03 за 1988-2003 роки, оскільки ініціали по батькові в них не розшифровано. За поданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж позивача становить 22 роки 7 місяців, що недостатньо для призначення пенсії за віком (необхідно не менше 32 років). Також відповідач вважає, що вимога про зарахування спірних періодів до страхового стажу є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У відзиві заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у зв`язку зі складністю справи.

Щодо цього клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

Оскільки предметом цієї справи є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо призначення пенсійної виплати, що прямо підпадає під дію пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (дослідження письмових доказів - трудових книжок, архівних довідок, рішення про відмову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та розглядає справу в порядку письмового провадження.

ВідГоловного управління Пенсійного фонду України у Волинській областідо суду відзиву чи інших документів не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.11.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 221750004946 від 14.11.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (не менше 32 років). Згідно з цим рішенням за поданими документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки від 27.12.1991 НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці книжки не читається печатка; та згідно довідок від 26.05.2025 № 211/04-03 за 1983-1986 роки та від 31.10.2025 № 375/04-03 за 1988-2003 роки, оскільки по батькові в них вказано не повністю. Страховий стаж позивача, обчислений пенсійним органом без урахування спірних періодів, становить 22 роки 7 місяців.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач має дві трудові книжки колгоспника:

- трудову книжку колгоспника НОМЕР_2 , дата заповнення 25.06.1986, яка містить записи про роботу слюсарем на заводі «Электроприбор» (м. Кам`янець-Подільський) з 27.06.1986, а також відомості про трудову участь у громадському господарстві колгоспу «ім. Дзержинського» с. Кугаївці Чемеровецького району за 1983 та 1986 роки;

- трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 , дата заповнення 27.12.1991, яка містить відомості про членство та трудову участь у громадському господарстві колгоспу «ім. Чапаєва» с. Хропотова Чемеровецького району за 1988-1996 роки, а також подальші записи про роботу позивача в різних підприємствах (КГСЗ/ТзОВ «Товтри», ТОВ «Поділля-Агро», ТОВ «Родина Аграрна» та інших) до 2023 року.

Архівною довідкою Чемеровецького трудового архіву від 26.05.2025 № 211/04-03 підтверджено, що в архівному фонді ПОП «Кугаєвецьке» с. Кугаївці Чемеровецького району значиться кількість відпрацьованих людино-днів у колгоспі «ім. Дзержинського» с. Кугаївці: за 1983 рік - 13 людино-днів, за 1986 рік - 106 людино-днів, щодо особи « ОСОБА_1 » (по батькові вказано скорочено), на підставі книги обліку розрахунків по оплаті праці (ф.114, оп.1, спр.381, 395).

Архівною довідкою Чемеровецького трудового архіву від 31.10.2025 № 375/04-03 підтверджено, що «Білозор Анатолій» (по батькові не вказано) працював у колгоспі «ім. Чапаєва» с. Хропотова Чемеровецького району та кількість відпрацьованих людино-днів за 1988-1996 роки становить від 157 до 367 людино-днів на рік (за встановленого мінімуму 250 людино-днів), на підставі книги 2 обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за 1983-1996 роки (ф.105, оп.1, спр.387, арк.114).

Архівною довідкою Чемеровецького трудового архіву від 31.10.2025 № 375а/04-03 підтверджено, що «Білозор Анатолій М.» (по батькові вказано скорочено) працював у КГСЗ «Товтри»/ТзОВ «Товтри» с. Хропотова та кількість відпрацьованих людино-днів за 1997-2003 роки становить від 194 до 347 людино-днів на рік, на підставі книг обліку розрахунків по оплаті праці (ф.105, оп.1, спр.322, 326, 331, 336, 342, 345, 349).

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 цієї статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною 4 цієї статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Відповідно до пункту 26 Порядку № 637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до пункту 2.12 Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо неврахування періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27.12.1991 з підстави нечитабельності печатки на першій сторінці.

Як встановлено пунктом 2.12 Інструкції № 58 (та аналогічною нормою Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974, яка діяла на момент заповнення трудової книжки колгоспника), печатка на першій (титульній) сторінці трудової книжки засвідчує сам факт заповнення трудової книжки уповноваженою на це особою, а не кожен окремий наступний запис про роботу, членство чи трудову участь, які вносяться до відповідних розділів трудової книжки і засвідчуються окремо.

Суд встановив, що спірна трудова книжка НОМЕР_1 заповнена 27.12.1991, тобто станом на час розгляду справи їй понад 34 роки. Погіршення стану відбитку печатки на титульному аркуші документа з огляду на його давність не є наслідком дій чи бездіяльності самого позивача, а є об`єктивним наслідком тривалого зберігання документа.

При цьому суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду, згідно з якою на особу не може покладатися обов`язок доводити достовірність записів, внесених до її трудової книжки роботодавцем, а недоліки заповнення чи оформлення трудової книжки, допущені з вини підприємства (установи, організації), не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи при обчисленні стажу для призначення пенсії, оскільки відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, а не на працівника (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17; аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 28.02.2018 у справі № 428/7863/17, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 у справі № 548/2056/16-а).

Крім того, суд звертає увагу, що записи спірної трудової книжки за період з 1988 по 2003 рік підтверджуються незалежними від трудової книжки документами - архівними довідками Чемеровецького трудового архіву від 31.10.2025 № 375/04-03 (за 1988-1996 роки) та № 375а/04-03 (за 1997-2003 роки), виданими на підставі первинних документів бухгалтерського обліку (книг обліку розрахунків по оплаті праці, книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників), а подальші записи трудової книжки (з 2003 по 2023 рік) містять окремі печатки та підписи посадових осіб відповідних підприємств при кожному записі про прийняття на роботу чи звільнення, а тому дефект відбитку печатки саме на титульному аркуші жодним чином не впливає на достовірність цих записів.

За таких обставин суд доходить висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи, підтверджених трудовою книжкою НОМЕР_1 від 27.12.1991, з одних лише формальних підстав нечитаності відбитку печатки на її титульному аркуші є протиправною.

Щодо неврахування періодів роботи згідно архівних довідок з підстави неповного зазначення по батькові.

Відмовляючи в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи, підтверджених архівними довідками від 26.05.2025 № 211/04-03 та від 31.10.2025 № 375/04-03, відповідач послався на те, що по батькові позивача в цих довідках зазначено не повністю (скорочено або не вказано взагалі).

Суд звертає увагу, що саме на такий випадок законодавцем передбачено спеціальний правовий механізм: відповідно до пункту 26 Порядку № 637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа вказаній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Отже, розбіжність у повноті зазначення по батькові сама по собі не є остаточною і безумовною підставою для відмови в зарахуванні стажу, а є прямо передбаченою Порядком № 637 підставою для звернення заінтересованої особи до суду з метою встановлення факту належності відповідного документа саме їй, що й було зроблено позивачем у цій справі.

Дослідивши надані документи, суд встановлює, що архівні довідки № 211/04-03 та № 375/04-03 стосуються саме позивача, оскільки: зазначені в них прізвище « ОСОБА_2 », ім`я « ОСОБА_3 » повністю збігаються з даними позивача за паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 05.02.1999 Чемеровецьким РВУМВС України в Хмельницькій області, та трудовими книжками НОМЕР_2 і НОМЕР_1 , в яких зазначено повне прізвище, ім`я та по батькові « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . Довідки видані щодо трудової діяльності у колгоспах «ім. Дзержинського» с. Кугаївці та «ім. Чапаєва» с. Хропотова Чемеровецького району Хмельницької області, тобто за місцем, що територіально та за часом збігається з відомостями про членство позивача в цих же колгоспах, внесеними до належних йому трудових книжок колгоспника (записи про членство в колгоспі «ім. Дзержинського» в трудовій книжці НОМЕР_2 та про членство і трудову участь в колгоспі «ім. Чапаєва» в трудовій книжці НОМЕР_1 ). Дані про кількість відпрацьованих людино-днів за конкретними роками, наведені в довідках № 211/04-03 та № 375/04-03, повністю збігаються з даними, внесеними до розділів «Трудове участие в общественном хозяйстве» відповідних трудових книжок позивача.

Наведена сукупність відомостей (прізвище, ім`я, дата народження, місце трудової діяльності, конкретні цифрові показники відпрацьованого часу) є достатньою для встановлення судом факту, що архівні довідки від 26.05.2025 № 211/04-03 та від 31.10.2025 № 375/04-03 стосуються саме позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин суд доходить висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи, підтверджених вказаними архівними довідками, є протиправною.

Щодо доводу відповідача про втручання в дискреційні повноваження.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що зобов`язання зарахувати конкретні періоди роботи до страхового стажу є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд відхиляє цей довід, оскільки питання про те, чи підлягає конкретний документально підтверджений період роботи зарахуванню до страхового стажу, є питанням застосування імперативних норм закону (статті 56, 62 Закону № 1788-XII, статті 24 Закону № 1058-IV, Порядку № 637), а не питанням вільного розсуду (дискреції) відповідача. Дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень передбачають наявність у нього декількох правомірних варіантів вирішення питання, тоді як обов`язок зарахувати документально підтверджений стаж роботи є однозначно визначеним законом і не допускає альтернативи. Оскільки суд встановив протиправність відмови в зарахуванні спірних періодів з формальних підстав, зобов`язання відповідача зарахувати ці періоди до страхового стажу є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, що відповідає принципу, викладеному в частині 2 статті 5 КАС України.

Щодо позовної вимоги про призначення та виплату пенсії за віком з 09.11.2025.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд зазначає, що позивач досяг пенсійного віку (60 років) 08.11.2025, звернувся із заявою про призначення пенсії 07.11.2025, тобто в межах установленого строку, а тому право на призначення пенсії за віком (за наявності необхідного страхового стажу) виникає у позивача з 09.11.2025 - дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку стажу (форма ПС-право) вбачається, що органами Пенсійного фонду не враховано, зокрема, період з 08.07.1988 по 31.12.1998 (майже 10,5 років), який повністю охоплюється трудовою книжкою НОМЕР_1 та архівними довідками № 375/04-03 і № 375а/04-03, а також додатковий період 1983 та 1986 років, підтверджений довідкою № 211/04-03. Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність відмови в зарахуванні цих періодів, зарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача, наявний облікований стаж якого і без цього становить 22 роки 7 місяців, у сукупності становитиме страховий стаж, що перевищує встановлені статтею 26 Закону № 1058-IV 32 роки, необхідні для призначення пенсії за віком з 1 січня по 31 грудня 2025 року.

Конкретний арифметичний розрахунок точної тривалості страхового стажу з урахуванням зарахованих судом періодів (у роках, місяцях і днях) відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 є технічною функцією органів Пенсійного фонду України, а не суду, який не повинен підміняти суб`єкта владних повноважень у здійсненні покладених на нього обчислювальних функцій. Однак з огляду на встановлену судом достатність зарахованих періодів для досягнення необхідного 32-річного стажу, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 09.11.2025.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заяву позивача про призначення пенсії опрацьовано та оскаржуване рішення № 221750004946 від 14.11.2025 прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області в порядку розподілу навантаження між територіальними органами Фонду за принципом екстериторіальності, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, до якого позивач подав заяву за місцем свого проживання. За таких обставин належним відповідачем, зобов`язаним вчинити дії щодо зарахування страхового стажу та призначення пенсії, є саме Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 26.11.2025.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме цього відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 221750004946 від 14.11.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27.12.1991 та згідно з архівними довідками Чемеровецького трудового архіву від 26.05.2025 № 211/04-03 за 1983, 1986 роки та від 31.10.2025 № 375/04-03 з 1988 року по 2003 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.11.2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог відимовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (майдан Київський майдан, 6,м. Луцьк,Луцький р-н, Волинська обл.,43027 , код ЄДРПОУ - 13358826)

Головуючий суддя В.К. Блонський