Рішення № 140127548, 21.09.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/860/26

Провадження № 2/156/637/26

Рядок статзвіту № 7

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/860/26 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Білецька Інна Миколаївна до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Башинська Людмила Петрівна про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування реєстрації права власності на частини земельних ділянок, визнання права власності на частини земельних ділянок,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 не з`явилася,

представника позивача ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Башинська Л.П. не з`явилася,

в с т а н о в и в :

І. Короткий виклад обставин справи

14.07.2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Башинська Л.П. про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування реєстрації права власності на частини земельних ділянок, визнання права власності на частини земельних ділянок.

В обґрунтування позову ствердила, що вона є донькою ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті у приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Башинської Л.П. було відкрито спадкову справу № 4/2020. Згідно довідки приватного нотаріуса Башинської Л.П. від 10.09.2025 р. вих. № 54/02-14 місцем відкриття спадщини ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 . Крім того, вказано, що єдиними спадкоємцями першої черги за законом, які своєчасно та у встановленому законом порядку прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 , є: вона та його мати ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, які б заявили про свої права чи прийняли спадщину, немає. На підставі норм цивільного законодавства, частки спадкоємців є рівними по 1/2 частці кожному.

До складу спадкової маси померлого ОСОБА_4 входило нерухоме майно, право на яке він успадкував по заповіту після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема: земельна ділянка площею 2.1588 га, кадастровий номер 0721183800:09:000:0038, земельна ділянка площею 0.8211 га, кадастровий номер 0721183800:07:000:0181, житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 , який належав спадкодавцю за заповітом після смерті ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт № 2 від 04.02.1997 р.). Факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , належності майна та проживання підтверджується довідкою виконкому Павлівської сільської ради № 745 від 07.05.2025 р.

Так згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №443077678 від 11.09.2025 року встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину серії та номер 90, виданий 31.01.2020 року, видавник: приватний нотаріус Башинська Л.П., відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2.1588 га, кадастровий номер 0721183800:09:000:0038 вцілому. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №443075790 від 11.09.2025 року встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину серії та номер 89 виданий 31.01.2020 року, видавник: приватний нотаріус Башинська Л.П., відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0.8211 га. кадастровий номер 0721183800:07:000:0181 вцілому. Отже, 31.01.2020 року відповідач ОСОБА_2 , діючи всупереч законним її інтересам та приховуючи факт наявності іншого спадкоємця (позивача) рівної частки, одноособово оформила на себе право власності в цілому (розмір частки: 1/1) на вищевказані земельні ділянки. За цим фактом приватним нотаріусом Башинською Л.П. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 50922717 від 31.01.2020 р. (на ділянку 2.1588 га), індексний номер 50922214 від 31.01.2020 р. (на ділянку 0.8211 га).

Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна повністю на ім`я відповідача ОСОБА_2 позбавило позивача можливості отримати у нотаріуса Свідоцтво про право на спадщину, як спадкоємцю першої черги за законом, на її законну 1/2 частку.

На момент смерті свого батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона була неповнолітньою особою (досягла лише 7-річного віку). Оскільки, на той момент, її законні представники від її імені відмови від спадщини не подавали, - вона прийняла спадщину автоматично в силу закону безпосередньо у момент її відкриття (04.10.2011 року), відповідно до вимог частини 5 статті 1268 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з грубим порушенням майнових прав позивача, вона просить суд визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, скасувати реєстрацію права власності на частини земельних ділянок та визнати право власності на частини земельних ділянок за позивачем.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

ІІ. Позиція учасників процесу

Позивач в судове засідання не з`явилася, її адвокат - Білецька І.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі, підтвердила, що нею дійсно у 2020 році було оформлено спадщину після смерті сина лише на своє ім"я, оскільки позивачка в той час проживала з матір"ю у іншій області.

Приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Башинська Л.П. в судове засідання не з`явилася, однак 15.09.2026 року подала заяву про розгляд цієї цивільної справи без її участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено Витребувати в приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Башинської Л.П. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи № 4/2020, відкритої після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Витребувати в державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області Кононенко Л.С. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 10.08.2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 задоволено. Постановлено витребувати з Волинського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи №341/2003, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 03.09.2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі №156/860/26, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 год. 00 хв. 21 вересня 2026 року, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

Заслухавши вступне слово представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи визнання відповідачем позову, судом встановлено наступне.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

В ході розгляду цивільної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 04.06.2018 року (а.с. 8).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 02.05.2025 року (а.с. 9).

Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.10.2011 року (а.с. 10).

Мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 02.10.2024 року (а.с.12).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про що свідчить копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126,133,135 СК України (а.с. 14-15).

Дід позивача ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого повторно 02.05.2025 року (а.с. 13).

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є сином ОСОБА_9 та ОСОБА_5 про що свідчить копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126,133,135 СК України (а.с. 15).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого повторно 03.05.2025 року (а.с. 11).

ОСОБА_5 04.02.1997 року склала заповіт №2 відповідно до якого все своє майно заповіла в користь ОСОБА_4 , про що свідчить копія заповіту (а.с. 16).

Відповідно до копії довідки від 07.05.2025 року за №745 виданої Павлівською сільською радою Володимирського району Волинської області, згідно з запису погосподарської книги за ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) рахується житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 . Після смерті останньої спадкоємцем був ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем є дочка ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 посвідчувався заповіт у виконавчому комітеті Павлівської сільської ради №2 від 04.02.1997 року. Заповіт від імені ОСОБА_4 в комітеті Павлівської сільської ради не посвідчувався (а.с. 17).

Відповідно до копії Витягу з погосподарської книги №3 за 2025 рік Павлівської сільської ради, Володимирського району Волинської області, згідно з записом в погосподарській книзі будинок з надвірними будівлями і спорудами належить ОСОБА_5 (померла) і знаходиться по АДРЕСА_2 (а.с. 18).

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Башинської Л.П. від 10.09.2025 року за №54/02-14, в провадженні приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу у Волинській області Башинської Л.П. знаходиться спадкова справа за №4/2020 рік, до майна померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого на момент смерті було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті - ОСОБА_4 у спадщину вступила мати спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , та донька спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 19).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження суб`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №443077678 від 11.09.2025 року, земельна ділянка із кадастровим номером 0721183800:09:000:0038, площею 2,1588 га на праві власності (розмір частки 1) належить ОСОБА_2 (а.с. 23).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження суб`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №443075790 від 11.09.2025 року, земельна ділянка із кадастровим номером 0721183800:07:000:0181, площею 0,8211 га на праві власності (розмір частки 1) належить ОСОБА_2 (а.с. 24).

Згідно з витягом №НВ-9973378862026 від 12.07.2026 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, вартість земельної ділянки за кадастровим номером 0721183800:09:000:0038 становить 82578,35 грн, яка належить ОСОБА_2 (а.с. 25).

Згідно з витягом №НВ-9973378872026 від 12.07.2026 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, вартість земельної ділянки за кадастровим номером 0721183800:07:000:0181 становить 1512,63 грн, яка належить ОСОБА_2 (а.с. 25-28).

Відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №86071806 від 22.07.2026 року, наявні свідоцтва про право на спадщину №31397355 (чинний) серії ВАО №302990 виданий 09.10.2003 року та №32365450 (чинний) серії ВВО №511259 виданий 01.02.2005 року (а.с. 42).

Приватним нотаріусом Башинською Л.П. 31.01.2020 року було видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 0721183800:07:000:0181, площею 0,8211 га, спадкова справа 3/2020 (а.с. 56).

Приватним нотаріусом Башинською Л.П. 31.01.2020 року було видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 0721183800:09:000:0038, площею 2,1588 га, спадкова справа 3/2020 (а.с. 56 зворот).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59241130 від 31.01.2020 року, спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про спадщину №65441543 від 31.01.2020 року на спадкове майно земельної ділянки площею 0,8211 га (а.с. 57).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59241181 від 31.01.2020 року, спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про спадщину №65441577 від 31.01.2020 року на спадкове майно земельної ділянки площею 2,1588 га (а.с. 58).

Позивач, 07.10.2025 року, відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України, звернулася до приватного нотаріуса Башинської Л.П. про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та земельних ділянок з кадастровим номером 0721183800:09:000:0038 та 0721183800:07:000:0181 (а.с. 59).

Відповідно до копії спадкової справи за №4/2020, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки за кадастровим номером №0721183801:01:003:0050, площею 0,1600 га, на частку земельної ділянки за кадастровим номером №0721183801:01:003:0048, площею 0,0500 га. ОСОБА_2 також видані свідоцтва про право на спадщину на вищенаведені земельні ділянки в розмірі (а.с. 71,71 зворот).

Відповідно до копії Витягів з Державного реєстру речових прав № 452530148 та №462528769, ОСОБА_5 належать земельні ділянки з кадастровим номером №0721183801:01:003:0048 та 0721183801:01:003:0050, на праві приватної власності (70-70 зворот).

Відповідно до копії спадкової справи №341/2003 померлої ОСОБА_5 , ОСОБА_4 прийняв спадщину на земельну частку (пай) у розмірі 3,86 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки, що знаходилася у колективній власності КСП «Вільна Україна» (а.с. 88-97).

V. Застосоване судом законодавство та висновки суду

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.7 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини згідно до ст.1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч.2 цієї статті часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом ст.1223 цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови у її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267 ЦК України).

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу (ч.4 ст.1268 ЦК України).

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ч.1 ст.1278 ЦК України).

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про нотаріат», нотаріус несе відповідальність за законність вчинюваних нотаріальних дій.

Верховний Суд зазначив, що порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

КЦС ВС нагадав, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво.

Свідоцтво про право на спадщину - це правовстановлюючий документ, що посвідчує виникнення у спадкоємця права власності на спадкове майно. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується процес оформлення спадкових прав.

Як зазначено у ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю, який прийняв спадщину, ніяким строком не обмежена. Фактично це означає, що спадкоємець може звернутися із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину і після спливу кількох років з часу відкриття спадщини (зокрема, через відсутність коштів на оформлення спадщини) за умови прийняття ним спадщини у спосіб та строки, визначені цивільним законодавством.

Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 вказано, що: «у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо».

Відповідно до роз`яснень, що містяться у судовій практиці Верховного Суду, свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним судом, якщо буде встановлено, що воно видане на майно, яке не належало спадкодавцю на день відкриття спадщини, або якщо видачею свідоцтва порушено права чи законні інтереси інших осіб (зокрема, іншого з подружжя на його частку у спільному майні).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 зазначено, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва). За своєю правовою природою вимога про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним є самостійним способом захисту прав та/інтересів, передбаченим статтею 1301 ЦК України, на який поширюється позовна давність.

У постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11, від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 Верховний Суд виклав правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, встановлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Свідоцтво про право на спадщину підлягає визнанню недійсним у випадку доведення існування «вад» на момент його видачі, які свідчать про те, що особа, якій видано свідоцтво, не мала права на спадкування (особа не є спадкоємцем, спадкоємці попередньої черги прийняли спадщину, заповіт є нікчемним тощо). Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 504/3606/14-ц.

Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст..125 ЗК України).

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом «а» ч. 3 ст.152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову та продовжує судовий розгляд.

Як встановлено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

Так, в ході розгляду цивільної справи судом встановлено, що 31.01.2020 року відповідач ОСОБА_2 , діючи всупереч інтересам позивачки та приховуючи факт наявності іншого спадкоємця (позивача) першої черги, одноособово оформила на себе право власності в цілому (розмір частки: 1/1) на спірні земельні ділянки після смерті сина. За цим фактом приватним нотаріусом Башинською Л.П. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 50922717 від 31.01.2020 р. (на ділянку 2.1588 га), індексний номер 50922214 від 31.01.2020 р. (на ділянку 0.8211 га). Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна повністю на ім`я відповідача ОСОБА_2 позбавило позивача можливості отримати у нотаріуса Свідоцтво про право на спадщину, як спадкоємцю першої черги за законом на 1/2 частку спадкового майна після смерті батька. На момент смерті свого батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка була неповнолітньою особою (досягла лише 7-річного віку). Оскільки, на той момент, її законні представники від її імені відмови від спадщини не подавали, - вона вважається такою, що прийняла спадщину автоматично в силу закону безпосередньо у момент її відкриття (04.10.2011 року), відповідно до вимог частини 5 статті 1268 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані у справі докази за правилами ст.89 ЦПК України у їх сукупності, керуючись положеннями вищенаведеного діючого законодавства України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки обставини, на які вона посилалась знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та повністю узгоджуються з фактичними обставинами, та письмовими доказами у справі, а також визнання позову відповідачем є наслідком задоволення заявлених позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, враховуючи необізнаність відповідача у свої правах в цивільному процесі, у зв`язку із визнанням нею позову і задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 коп. сплачений нею під час звернення з позовом до суду, а інші 50% судового збору в розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 коп. слід повернути позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Башинська Людмила Петрівна про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування реєстрації права власності на частини земельних ділянок, визнання права власності на частини земельних ділянок- задовольнити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину серії та номер 89, видане 31.01.2020 року, видавник: приватний нотаріус Башинська Людмила Петрівна та свідоцтво про право на спадщину серії та номер 90, видане 31.01.2020 року, видавник: приватний нотаріус Башинська Людмила Петрівна в частині спадкування 1/2 частини земельних ділянок (площею 2.1588 га, кадастровий номер 0721183800:09:000:0038, площею 0.8211 га, кадастровий номер 0721183800:07:000:0181).

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки: площею 2.1588 га, кадастровий номер 0721183800:09:000:0038; площею 0.8211 га, кадастровий номер 0721183800:07:000:0181, в частині 1/2 частки.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 2.1588 га (кадастровий номер 0721183800:09:000:0038) та на 1/2 частки земельної ділянки площею 0.8211 га, кадастровий номер (0721183800:07:000:0181).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 грн., відповідно до платежу (квитанції) на рахунок UA218999980313141206000003484, ГУК у Волин.обл./смт Іваничі/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, призначення платежу-судовий збір, згідно платіжної інструкції №5b65073c-fa68-4baa-98b4-97a50b7304d2 (код документа 8421-1536-1627-0043) від 13.07.2026 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

Представник позивача ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Башинська Людмила Петрівна, адреса: 45400, м. Нововолинськ, Бульвар Шевченка, 7, Волинська область.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя М. О. Федечко