Рішення № 140140931, 29.09.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 165/1815/26

Провадження № 2/156/567/26

рядок статзвіту 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в сел. Іваничі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 165/1815/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

учасники справи - не з"явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Зміст спору

Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит у загальному розмірі 66 374,83 грн, а також понесених судових витрат на сплату судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.08.2021 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 82835. Згідно з умовами вказаного договору відповідачу надано кредит у формі кредитної лінії окремими траншами із наданням першого траншу в сумі 34 445,00 грн зі сплатою процентів за користування першим траншем за ставкою 150,00 % річних, загальним строком кредитування 546 днів.

28.01.2025 року між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір № 28012025 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 82835 від 31.08.2021 року.

Відповідач умови вказаного договору належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 66 374,83 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 32 433,49 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 32 540,34 грн; заборгованості за комісіями 1 401,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами після відступлення права вимоги 0,00 грн; заборгованості за пенею та/або штрафами 0,00 грн; інфляційних збитків 0,00 грн; нарахованих 3% річних 0,00 грн.

Представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 66 374,83 грн та понесені у справі судові витрати: на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

ІІ. Позиції учасників справи

В судове засідання представник позивача не з`явився. У тексті позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника, підтримання позову та прохання такий задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Причин неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву не подав.

ІІІ. Процесуальні дії

Ухвалою від 03.08.2026 суддею Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевською І. Є. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №165/1815/26, яка передана судді Малюшевській І.Є. на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026, проведеного у зв`язку із тим, що згідно з Указом Президента України від 02 червня 2026 року № 464/2026 «Про призначення судді» наказом голови суду від 03.06.2026 № 10/02-09 «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату суду» 22 червня 2026 року суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Іваничівського районного суду Волинської області у зв`язку із призначенням на посаду судді Житомирського апеляційного суду.

Судом також вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Судову повістку про виклик до суду на 29.09.2026 скеровано відповідачу за місцем його реєстрації, про що свідчить поштовий конверт із вмістом, що повернувся на адресу суду з поштовою відміткою «адресат відсутній».

В судове засідання 29.09.2026 сторони справи не прибули.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзиву на позовну заяву, про причини неподання суд не повідомив, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторона позивача скористалася наданим їй правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявила клопотання про розгляд справи без її участі.

Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, однак в судове засідання не з`явився.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 29.09.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 31.08.2021 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 82835.

ОСОБА_1 шляхом підписання індивідуальної частини Договору засвідчив, що до укладення Договору отримав та ознайомився з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією, необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору, яка розміщена на офіційному сайті https://finx.com.ua/.

Згідно з умовами Кредитного договору № 82835 від 31.08.2021 року типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення споживчих потреб позичальника окремими траншами. Умовами договору передбачено надання першого траншу в сумі 34 445,00 грн. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 150,00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 546 днів.

Примірник підписаних сторонами індивідуальної частини Договору та Графіку платежів за першим траншем отримано відповідачем особисто в паперовій формі. Договір підписано відповідачем особисто.

Первісний кредитор ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти.

28.01.2025 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір № 28012025 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 82835 від 31.08.2021 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 82835 від 31.08.2021 року.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит та сплачувати проценти у строки, передбачені кредитним договором.

За розрахунком позивача у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов вищевказаного договору в останнього утворилась заборгованість у розмірі 66 374,83 грн, яка складається із:

заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 32 433,49 грн;

заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 32 540,34 грн;

заборгованості за комісіями 1 401,00 грн;

заборгованості за нарахованими процентами після відступлення права вимоги 0,00 грн;

заборгованості за пенею та/або штрафами 0,00 грн;

інфляційних збитків 0,00 грн;

нарахованих 3% річних 0,00 грн.

Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

V. Застосоване законодавство

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

VІ. Висновки суду

Після дослідження матеріалів справи суд виснував, що сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Позивач надав належні і допустимі докази укладення 31.08.2021 року між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит № 82835 та отримання позичальником кредитних коштів.

Долучені до позовної заяви матеріали містять належні і допустимі докази на підтвердження того, що до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 82835 від 31.08.2021 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за Договором про споживчий кредит № 82835 від 31.08.2021 року становить 66 374,83 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 32 433,49 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 32 540,34 грн; заборгованості за комісіями 1 401,00 грн.

Даний розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов"язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов"язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 82835 від 31.08.2021 року у розмірі 66 374,83 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

VІІ. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги та акт про надання юридичної допомоги.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.

Подані позивачем документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу підтверджують факт отримання правничої допомоги позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу від відповідача не надходило.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 21 травня 2020 року у справі №240/3888/19.

Дана справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні. Послуги, надані адвокатом, є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій. На думку суду, понесені ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на конкретні обставини справи, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на складність та обсяг справи (а саме те, що справа є малозначною, не потребує великого обсягу дослідження законодавчої бази, наявністю усталеної практики у даній категорії справ), предмет та ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, характер виконаної роботи, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем у розмірі 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 4 000,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 141, 247, 263-265, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 82835 від 31.08.2021 року у розмірі 66 374 (шістдесят шість тисяч триста сімдесят чотири) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

В стягненні решти судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська