Постанова № 140118084, 28.09.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/827/26

Провадження № 3/156/388/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , не працює (згідно даних протоколу),

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисник ОСОБА_1 адвокат Хомич А.Я. (у режимі відеоконференції),

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

12.05.2026 року о 09:33 год. в сел. Іваничі по вул. Грушевського, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген Кадді, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, згідно висновку №9 від 12.05.2026 року КНП «Іваничівська БПЛ».

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-а Правил дорожнього руху України (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що того дня він їхав на автомобілі в сел. Іваничі в сторону базару, однак його зупинили працівники поліції, перевірили документи, оглянули багажник автомобіля та запропонували проїхати у медичний заклад, щоб він пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння. У медичному закладі він пройшов візуальний огляд лікарем та здав сечу. Повідомив, що вживає лікарські чаї для зняття болі, вживає м`яту, наркотичні засоби не вживає. Пізніше коли поліцейські довідалися про результати огляду на стан наркотичного сп`яніння (позитивний результат) вони приїхали до нього додому та склали на його ім`я адміматеріали.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Хомич А.Я. в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 . Усі свої заперечення він виклав у поданому клопотанні від 07.09.2026 року про закриття провадження у справі, які озвучив в судовому засіданні.

У клопотанні зазначив, що ОСОБА_1 було зупинено з порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію», оскільки підстава для зупинки не була названа водію, що є грубим процесуальним порушенням. Відповідно до вимог Інструкції № 1452/735, поліцейський зобов`язаний не просто суб`єктивно констатувати наявність ознак сп`яніння, але й чітко назвати водієві, які саме ознаки виявлено, та зафіксувати їх у відповідних документах. Як вбачається з відеозапису, файл 00000_00000020260512093322_0001A, о 09:36:07 поліцейський зазначив лише: «очі у вас якісь не такі, пройдіть на місці огляд за допомогою драгера». Жодних інших ознак наркотичного або іншого сп`яніння поліцейськими названо не було. У самому медичному закладі процедура медичного огляду відбувалась з численними порушеннями: лікар, яка прийшла проводити огляд, о 09:51 заявила, що «давно цього не робила»; медичний заклад не мав необхідних матеріалів банок для збору сечі (з відеозапису, файл 00000_00000020260512094823_0002A, о 09:51 вбачається, що «банок немає»); лікар не знала, чи повинна проводити такий огляд, що підтверджується відео о 09:43, де зафіксовано, що в лікарні «з`ясовують, що робити». Все це свідчить про те, що ЗОЗ, до якого направили водія, не відповідав вимогам щодо проведення огляду на стан сп`яніння. Огляд, проведений з порушенням встановленої процедури, відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Порядку № 1103, вважається недійсним і не може слугувати доказом у справі.

Крім цього вказує на те, що Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 встановлено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові. Проте, згідно офіційних відомостей сайту Верховної Ради України, до Інструкції №1452/735 внесено зміни та нова редакція набрала законної сили 04.07.2025, згідно якої пункт 9 зазнав змін. Відтак, на час відібрання зразків біологічного середовища (сечі), лікар зобов`язаний був відібрати окрім 80 мл сечі ще і 20 мл крові, що останнім зроблено не було. Крім того, доказами на підтвердження проведених лабораторних досліджень є результат імунохроматографічного дослідження та результат аналізу токсикологічного дослідження, а не газова (рідинна) хромато-мас-спектрометрїя на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Отже матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, в розумінні Інструкції №1452/735, які б підтверджували перебування особи в стані наркотичного сп`яніння. Відповідно до Інструкції по експлуатації комбінованого тесту на 10 наркотиків він забезпечує якісний попередній результат тесту. Для отримання підтвердження результату необхідно використовувати альтернативний більш специфічний хімічний метод. Оптимальним методом для підтвердження результатів є газова хроматографія/мас-спектрометрія (GC/MS). Існує ймовірність технічних або процедурних помилок, а також потрапляння інших речовин у зразок сечі, що може призвести до отримання хибних результатів. Отже, в даному випадку, отримавши позитивний результат тесту, не було проведено лабораторне дослідження з метою підтвердження наявності наркотичного засобу чи психотропної речовини, як того вимагає вищевказаний Порядок. Пункт 22 Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Пунктом 7 розділу III указаної Інструкції закріплено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином, враховуючи порушення визначеного законом порядку огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, що дає підстави вважати такий огляд недійсним, а отже, з огляду на те, що у діях останнього не вбачається складу указаного адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Такої ж позиції дотримується й Верховний Суд, який у постанові від 24.02.2020 у справі № 823/1022/16 вказав, що правильними є висновки судів попередніх інстанції про те, що результати медичного огляду для встановлення факту алкогольного/наркотичного сп`яніння, вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» зазначений чіткий перелік коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Пунктом 3 ст. 35 Закону передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктами 6 - 7 ч. 1 зазначеної Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. (п. 8, 12 Інструкції).

Орган (посадова особа) згідно зі ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Протокол серії ЕПР 1 № 709412 від 03.07.2026 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст.ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.

Встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 709412 від 03.07.2026 року, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- висновком №9 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.05.2026 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння;

- Актом медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №9 від 12.05.2026 року;

- результатом токсикологічного дослідження №576 від 13.05.2026 року в якому зазначено, що при дослідженні біологічних матеріалів ОСОБА_1 в них були виявлені канабіоїди;

- відповіддю КНП «Іваничівська БПЛ» від 12.08.2026 року за №2193/09.09-2.26 стосовно огляду ОСОБА_1 , в якій зазначено, що огляд на вміст наркотичного засобу, тестами не проводився. Відібрано сечу для визначення аналізу та вмісту наркотичного засобу та передано до КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» м. Луцьк. Також додано посвідчення № НОМЕР_2 видане лікарю ОСОБА_2 про те, що вона у 2023 році пройшла тематичне удосконалення з питань проведення оглядів з метою виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- копією відповідді КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» м. Луцьк від 15.09.2026 року в якій зазначено, що токсикологічне дослідження біологічного матеріалу (сечі) гр. ОСОБА_1 проводилося швидкими тестами ALLTest, Китай, термін дії до березня 2027 року. Пороговий рівень тетрагідроканабінолу згідно з інструкції до швидких тестів 300 нг/мл. Інструментальними методами такими як ГХ/МС дослідження не проводилося;

- відеозаписами на оптичному диску DVD-R на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час перевірки документів, водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки вбачалися ряд ознак. ОСОБА_1 погодився пройти огляд та проїхати в медичний заклад. Результат огляду на наркотичне сп`яніння виявився позитивним, про що свідчить висновок №9 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.05.2026 року. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Також водія було повідомлено про його права та ознайомлено із складеним протоколом про адміністративне правопорушення.

Проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.

Що стосується доводів захисника про те, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною, суд зазначає, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, чим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Отже, з огляду на правовий аналіз норм ПДР, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п. 2.9 (а) ПДР та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу. Слід звернути увагу, що судовий розгляд справи повинен проводитися в межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 709412 від 03.07.2026 року у провину ОСОБА_1 ставиться порушення ним вимог п. 2.9 (а) ПДР. Порядок оскарження дій поліцейського у зв`язку із незгодою водія з причинами зупинки транспортного засобу встановлено законом та здійснюється у порядку адміністративного судочинства. Відтак, згідно з нормами КУпАП, суд неповноважний виходити за межі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, а тому розглядає справу в межах пред`явленого обвинувачення.

Щодо доводів захисника про те, що працівником поліції не зовсім чітко було названо ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені у водія, суд зазначає, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.9 (а) чи 2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 достатніми підставами для огляду водіїв на стан сп`яніння є наявність у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України підстав вважати, що водії перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому поліцейський самостійно визначає чи є підстави вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану чи ні. На відеозаписі зафіксовано, як при спілкуванні з водієм працівник поліції стверджує про те, що у нього є підозра, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, а отже останній мав повне право запропонувати водію проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Суд звертає увагу, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився за допомогою швидкого тесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, а отже не ставиться під сумнів висновок медичного огляду про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

В результаті дослідження сечі ОСОБА_1 було виявлено позитивний результат на наявність наркотичної речовини у сечі та винесено заключення: наркотичне сп`яніння. Швидкий тест ALLTest є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння, що і було в повному обсязі виконано лікарем, зокрема, у сечі ОСОБА_1 виявлено наркотичну речовину.

Аналогічний висновок зроблено Волинським апеляційним судом у справі №163/122/26.

Також, суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу.

На переконання суду, фактичні обставини з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю не враховуючи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №709412 від 03.07.2026 року, на що робила сторона захисту акцент.

ІV. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу, майновий стан (місце роботи не повідомив), ступінь його вини, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

У довідці СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області зазначено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 11.05.2005 року, орган видачі ТСЦ 0703. Отже, суд застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

V. Судові витрати

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М.О. Федечко