Рішення № 140127056, 28.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/959/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАРПАТ-БУД",

відповідач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПБС",

про стягнення 554,92 грн, з яких 102,82 грн - інфляційні втрати, 411,76 грн - пеня, 40,34 грн - 3% річних,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

Предметом позову є вимога про стягнення 554,92 грн нарахувань за договором субпідряду від 01.12.2023 № 21-СУБ, з яких 102,82 грн - інфляційні втрати, 411,76 грн - пеня, 40,34 грн - 3% річних.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 06.08.2026).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

2.2. Повідомлення про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 06.08.2026 була внесена до АСДС, автоматично направлена в електронний кабінет відповідача і отримана 06.08.2026 о 18:50, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 07.08.2026

Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.

2.3. Подання заяв по суті спору.

Суд в ухвалі про відкриття провадження від 06.08.2026 повідомив відповідача, що строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали. Відповідач відзив на позов не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

3. Зміст позовних вимог.

3.1. Позовна заява від 31.07.2026 (вх. № 7125/26 від 03.08.2026).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг за договором субпідряду від 01.12.2023 № 21-СУБ. Позивач вказує, що надав послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, на підтвердження чого представив акти приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за укрупненими показниками вартості (форма № КБ-2в(УПВ)) та довідки про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг та витрати (форма № КБ-3) на загальну суму 11 092 918,00 грн. Відповідач оплатив надані послуги частково - на суму 11 091 491,27 грн. Заборгованість у розмірі 1 426,73 грн стягнуто за судовим наказом від 08.06.2026 у справі № 909/695/26 та сплачено відповідачем 14.07.2026. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати у розмірі 102,82 грн та 3% річних у розмірі 40,34 грн, а на підставі пп. 7.2.4. Договору - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 411,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 ГК України, ст. 526, 530, 549-551, 625, 837 ЦК України.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між відповідачем як генпідрядником та позивачем як субпідрядником укладено договір субпідряду від 01.12.2023 № 21-СУБ (далі - Договір).

Умови Договору такі.

Субпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Івано-Франківського, Калуського районів Івано-Франківської області згідно технічного завдання, викладеного в тендерній документації, та в обумовлений цим Договором термін. Генпідрядник зобов`язується прийняти надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі договором № 21 від 01.12.2023, укладеним генпідрядником із замовником - Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області (далі - основний договір) (п. 1.1.).

Ціна цього Договору визначається відповідно до договірної ціни (п. 3.1.).

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати генпідрядником за надані послуги. Генпідрядник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі "Акта приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за укрупненими показниками вартості" (форма № КБ-2в(УПВ)) і "Довідки про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг та витрати" (форма № КБ-3)/Акта наданих послуг, складених субпідрядником та підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 4.1.).

Генпідрядник підписує акти приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за умови наявного фінансування за основним договором (п. 4.2).

Фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності та у межах коштів, що надходять генпідряднику за основним договором. Оплата послуг проводиться на рахунок субпідрядника за фактично виконані обсяги робіт згідно ф. № КБ-2в(УПВ) та ф. № КБ-3/Актів наданих послуг (п. 4.5.).

У разі затримки фінансування за основним договором, не з вини генпідрядника, оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання генпідрядником коштів за основним договором на свій рахунок. Факт надходження грошових коштів на рахунок генпідрядника є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами ф. КБ-2в(УПВ) і ф. КБ-3/Актів наданих послуг (п. 4.7.).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором (п. 7.1.).

За несвоєчасне або неналежне виконання сторонами інших своїх зобов`язань за Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення (абз. 5 п. 7.2.4.).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 березня 2025 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1.).

4.2. Між сторонами 01.10.2024 укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою доповнено Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення (Додаток № 1) та викладено його в новій редакції. Усі інші умови Договору залишено без змін.

4.3. На підтвердження факту надання послуг позивач надав акти приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за укрупненими показниками вартості (форма № КБ-2в(УПВ)) та довідки про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг та витрати (форма № КБ-3) на загальну суму 11 092 918 грн. Акти підписані обома сторонами. Останні акти приймання виконаних робіт сторони підписали 17.03.2025 (за березень 2025 року).

4.4. Відповідач оплатив надані послуги частково на загальну суму 11 091 491,27 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.05.2024 № 33194 на суму 3 654 162,27 грн, від 14.04.2025 № 361229 на суму 501 169 грн, від 16.04.2025 № 361260 на суму 2 636 160 грн, від 27.06.2025 № 361777 на суму 1 500 000 грн та від 30.06.2025 № 361786 на суму 2 800 000 грн.

Залишок заборгованості становив 1 426,73 грн (11 092 918,00 - 11 091 491,27), що відображено і в акті звірки взаємних розрахунків між сторонами за період 01.12.2023 - 23.03.2026.

4.5. Залишок основної заборгованості становив 1 426,73 грн, що зафіксовано в акті звірки взаємних розрахунків. Згідно із судовим наказом від 08.06.2026 у справі № 909/695/26 суд стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму боргу. Відповідач погасив заборгованість 14.07.2026, що підтверджує платіжна інструкція від 14.07.2026 № 7293.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Вирішуючи спір, суд керується приписами ГК України, які були чинні на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Укладений між сторонами Договір є договором субпідряду.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що згідно з п. 4.2 та п. 4.5 Договору генпідрядник підписує акти виконаних робіт за умови наявного фінансування за основним договором. З огляду на те, що відповідач підписав усі надані позивачем акти форми № КБ-2в(УПВ) та довідки форми № КБ-3 без зауважень (останні акти датовані 17.03.2025), суд доходить висновку, що на момент підписання цих актів відповідне фінансування у генпідрядника було наявним. Сам факт підписання відповідачем актів вказує на настання відкладальної обставини (наявність коштів) та породжує безумовний обов`язок здійснити оплату прийнятих робіт (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Оскільки оплата повинна бути здійснена за фактом прийняття робіт (у день підписання актів - 17.03.2025), прострочення виконання грошового зобов`язання починається з наступного дня, тобто з 18.03.2025. Відповідач погасив основний борг лише 14.07.2026.

5.3. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання позивач нарахував інфляційні втрати в розмірі 102,82 грн та 3 % річних у розмірі 40,34 грн.

Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив таке.

Індекс інфляції обчислюється за повні місяці прострочення грошового зобов`язання. За період з серпня 2025 року до травня 2026 року сукупний індекс інфляції становить 1,075288, а розмір інфляційних втрат - 107,42 грн (1 426,73 х 1,075288 - 1 426,73), що перевищує заявлену позивачем суму. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог, інфляційні втрати підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі - 102,82 грн.

Щодо 3 % річних суд встановив, що їх розмір становить 36,82 грн.

[Період прострочення №1]: 30.07.2025 - 08.06.2026.

[Сума заборгованості] = 1426.73 грн.

[Кількість днів прострочення] = 314.

[Сума санкції] = 1426.73*3/100/365*155 + 1426.73*3/100/365*159 = 36.82 грн.

Позивач помилково визначив період прострочення 344 дні. У стягненні 3,52 грн 3 % річних належить відмовити.

5.4. За приписами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В абз. 5 п. 7.2.4. Договору сторони погодили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами інших своїх зобов`язань за Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Позивач здійснив нарахування пені за період з 30.07.2025 до 08.06.2026.

Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 зроблено висновок, що формулювання в договорі умови про сплату пені за кожен день прострочення не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій. У разі використання в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення" за відсутності застережень про період чи строк, за який нараховується пеня, таке нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Умовами Договору іншого строку нарахування пені не передбачено.

Як встановив суд, зобов`язання з оплати послуг відповідач повинен був виконати 17.03.2025 (день підписання останніх актів КБ-2в). Відтак, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк нарахування пені розпочався 18.03.2025 та сплинув 18.09.2025.

Оскільки позивач просить стягнути пеню починаючи з 30.07.2025, суд визнає таке нарахування правомірним за період з 30.07.2025 до 18.09.2025 (51 день).

Суд здійснив перерахунок пені:

[Період прострочення]: 30.07.2025 - 18.09.2025.

[Сума заборгованості] = 1426,73 грн.

[Пеня] = (1426,73 * 2 * 15,5 * 51) / (365 * 100) = 61,79 грн.

Відтак, суд стягує пеню у розмірі 61,79 грн. У стягненні 349,97 грн пені суд відмовляє.

6. Висновки суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 201,43 грн, з яких 102,82 грн інфляційні втрати, 36,82 грн 3 % річних, 61,79 грн пеня. У стягненні 353,49 грн (349,97 грн пені та 3,52 грн 3 % річних) належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 328 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.07.2026 № 3556.

При визначенні розміру судового збору, який необхідно стягнути з відповідача, суд виходить з того, що позивач з цим позовом звернувся через підсистему "Електронний суд". А отже, розмір судового збору мав визначатись з урахуванням коефіцієнту 0,8 (3 328,00 х 0,8 = 2 662,40 грн) (ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, суд стягує з відповідача судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 966,42 грн (2 662,40 грн х (201,43 грн / 554,92 грн)).

Водночас, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 665,60 грн (3 328 - 2 662,40).

7.3. Крім того, в позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу становить 15 500 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Наведених доказів позивач не надав. А тому відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "ПБС" (ідентифікаційний код 32872788; 78436, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, село Бистриця, урочище Центр, будинок 5Г) на користь ТОВ "КАРПАТ-БУД" (ідентифікаційний код 40480728; 77306, Івано-Франківська обл., місто Калуш, вулиця Промислова, будинок 11; р/р НОМЕР_1 в АТ "КБ "Глобус", МФО 380526) 201,43 грн (двісті одну гривню сорок три копійки), з яких 102,82 грн - інфляційні втрати, 36,82 грн - 3 % річних, 61,79 грн - пеня, а також 966,42 грн (дев`ятсот шістдесят шість гривень сорок дві копійки) судового збору.

Відмовити в позові в частині стягнення 349,97 грн пені та 3,52 грн 3 % річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Суддя О. В. Малєєва